<b>Запит від:</b> Запит від Чубай Тетяна Григорівна <b>Суть питання:</b> Чи є обов'язковим зазначати в проекті договору пп7 п19 Особливостей з подальшим алгоритмом внесення змін до договору, у разі якщо предметом закупівлі, наприклад, є автомобільні шини? <b> Номер відповіді:</b> 670/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Припинення дії пільги щодо сплати єдиного податку <b>Суть питання:</b> Згідно Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» платники податку на додану вартість могли перейти на спрощену систему оподаткування зі ставкою 2%. Такою пільгою скористалися і деякі підрядні організації, які виконують будівельно-монтажні роботи. Для відображення зміни податкового навантаження в договір на виконання будівельно-монтажних робіт в 2022 році були внесені зміни на підставі пп.6 п.5 ст. 41 Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі», а саме зменшено суму договору на суму ПДВ. Відповідно до Закону України №3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» 1 серпня 2023 року припинила діяти пільга щодо сплати єдиного податку в розмірі 2%, тобто відновилися права та обов’язки платників ПДВ, які перейшли на пільгову систему єдиного податку. Наразі замовнику необхідно знову внести зміни до договору для можливості складання актів приймання виконаних будівельних робіт з ПДВ. Мінекономіки надавало роз’яснення, зокрема відповідь на запит 209/2023, де серед іншого було зазначено, що зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені договором. Враховуючи, що податкова пільга надавалася тимчасово, договір був зменшений на суму ПДВ тимчасово, чи можливо відновлення суми ПДВ в договорі на виконання будівельних робіт за умови передбачення в договорі змін відповідно до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»? Порядком внесення відповідних змін є укладання додаткової угоди до договору. <b> Номер відповіді:</b> 671/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Електротранс" Кропивницької міської ради <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Згідно п. 3 Порядку визначення предмета закупівлі, Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Наразі дуже мало підприємств матеріально-технічного забезпечення, які за видом своєї діяльності займаються постачанням всього асортименту запчастин і агрегатів до транспортних засобів та іншої техніки. В основному деякі підприємства реалізовують запчастини та агрегати, деякі - шини та автокамери, інші - акумуляторні батареї, а деякі - кузовні деталі та частини салону автотранспорного засобу. Питання: У разі, якщо виникла потреба придбання до транспортних засобів підприємства запасних чатин та агрегатів, що відносяться до трьох класів, таких як 34310000-3, 34320000-6, 34330000-9, чи є можливість визначити предмет закупівлі за групою де четверта цифра "0" (34300000-0) і чи не буде це порушенням, яке тягне за собою адміністративну відповідальність? Чи треба проводити три закупівлі в обов'язковому порядку за класом? <b> Номер відповіді:</b> 665/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 ( далі - наказ № 708) .

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Черкаський заклад дошкільної освіти "Червона калина" Черкаської селищної ради <b>Суть питання:</b> Учасником під час участі у процедурі відкритих торгів згідно вимоги було надано довідку у довільній формі щодо залучення субпідрядних організацій під час виконання робіт по договору на закупівлю (обсяг робіт менше 20%). За результатами проведення закупівлі даного учасника було визначено переможцем та укладено договір на закупівлю з замовником. Просимо надати роз’яснення:  1) Чи потрібно замовнику у наведеному випадку прописати у договорі найменування субпідрядника? <b> Номер відповіді:</b> 666/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що  обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. При цьому  відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. У свою чергу, відповідно пункту 17 Особливостей  договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Київський міський центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» <b> Тема розширена:</b> Щодо розподілу часу <b>Суть питання:</b> Доброго дня, просимо надати роз'яснення. ДК 021:2015 - 70340000-6 це оренда чи послуги. Чи потрібно проводити відкриті торги за ДК 021:2015 70340000-6, якщо сума закупівлі буде перевищувати 100000 грн. <b> Номер відповіді:</b> 667/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від  03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Управління міського господарства Мукачівської міської ради <b> Тема розширена:</b> після рішення АМКУ не розблокована закупівля <b>Суть питання:</b> По закупівлі Послуги з розроблення Комплексного плану просторового розвитку території Мукачівської міської територіальної громади Мукачівського району Закарпатської області,UA-2023-08-28-006034-a. Після рішення АМКУ не розблокована закупівля <b> Номер відповіді:</b> 663/2023

<b>Запит від:</b> Запит від EFAFLU Bombas e Ventiladores, S.A - Португалія <b> Тема розширена:</b> Ступінь локалізації товару <b>Суть питання:</b> Виробництво насосів в Португалії. Показники МВ, ІВ рівні 0 Як нам правильно розрахувати ступінь локалізації товару, щоб наші насоси потрапили на площадку PROZORRO та приймали участь в тендерах? <b> Номер відповіді:</b> 664/2023

1.Щодо базового рівня споживання 2.Щодо способів здійснення закупівлі послуг енергосервісу 3.Щодо закупівлі енергосервісу шляхом проведення відкритих торгів --- Документ: fd9a321a-cbcf-444f-a42f-e7a89a37cca5.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № від Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо Особливостей здійснення закупівлі послуг енергосервісу Закон України “Про публічні закупівлі”(далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Постановою Кабінету Міністрів України № 621 (далі - постанова № 621) від 19.06.2023, яка набула чинності 21.06.2023, було внесено зміни до Особливостей та доповнено розділом “Особливості здійснення процедур закупівлі послуг енергосервісу”. Водночас пунктом 3 Особливостей передбачено, що положення частин п’ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої статті 3 Законом застосовуються на умовах, визначених Законом. При цьому закупівлі енергосервісу, що розпочаті до набрання чинності постанови № 621, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. 2 Водночас Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі - Закон про енергосервіс) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності. Сфера застосування цього Закону визначена статтею 2 Закону про енергосервіс. Так, відповідно до пункту 2 і 3 частини першої статті 1 Закону про енергосервіс визначено, що енергосервіс - комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів. При цьому енергосервісний договір - договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів. Виходячи з викладеного, замовники здійснюють закупівлі енергосервісу відповідно до Закону про енергосервіс з урахуванням положень, визначених пунктами 68-76 Особливостей. Щодо базового рівня споживання Відповідно до пункту 69 Особливостей для проведення процедури закупівлі енергосервісу базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг як значення у натуральних показниках обсягів річного та помісячного споживання визначається відповідно до методики, затвердженої Мінінфраструктури. За відсутності методики визначення базового рівня споживання паливно- енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг визначається як усереднене значення у натуральних показниках обсягів річного та помісячного споживання за 2019 та 2021 роки паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг об’єктом енергосервісу із зазначенням обсягів споживання кожного виду паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг. 3 Так, Наказом Мінінфраструктури від 06.07.2023 № 578 затверджено “Методику визначення базового річного рівня споживання паливно- енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг” (далі – Методика). Згідно із пунктом 1 Методики встановлюється механізм визначення базового річного рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово- комунальних послуг (далі - базовий річний рівень споживання) у разі виявлення не дотримання повітряно-теплового режиму, рівня освітлення, інших вимог утримання будівель, що визначені санітарними нормами та правилами в галузі організації праці, утримання будинків, будівель, споруд (далі - недотримання вимог). Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, альтернативних видів рідкого та твердого палива, енергозбереження, забезпечення енергетичної ефективності. Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України атвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 676, Держенергоефективності є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно- енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива. Тому, з питань щодо базового рівня споживання рекомендується звертатися до Мінінфраструктури та Держенергоефективності. Щодо способів здійснення закупівлі послуг енергосервісу Відповідно до Особливостей закупівлі енергосервісу здійснюються відповідно до Закону про енергосервіс з урахуванням положень, визначених цим розділом особливостей. Так, відповідно до пункту 72 Особливостей та частини першої статті 3 Закону про енергосервіс, закупівлі енергосервісу можуть здійснюватися у один із таких способів: 1. Застосування процедури відкритих торгів; 4 2. Застосування переговорної процедури закупівлі, яка застосовується виключно у випадках, передбачених пунктом 1 частини другої статті 40 Закону; 3. Без застосування відкритих торгів за наявності одночасно двох підстав таких підстав: 1) закупівля енергосервісу здійснюється для впровадження комплексу робіт (енергоефективних заходів) на об’єкті енергосервісу із рівнем скорочення споживання та/або витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг не менш як 50 відсотків відносно базового річного рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово- комунальних послуг за енергосервісним договором. Комплекс робіт (енергоефективних заходів) та розрахунок рівня скорочення споживання відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг за енергосервісним договором повинні відповідати рекомендаціям та розрахункам, що містяться в енергетичному сертифікаті або у звіті з енергоаудиту об’єкта енергосервісу; 2) виконавець енергосервісу має досвід виконання енергосервісного договору із рівнем скорочення споживання та/або витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг не менш як 50 відсотків відносно базового річного рівня споживання паливно- енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг із підтвердженням досягнення зазначеного показника скорочення споживання шляхом представлення актів виконання зобов’язань за енергосервісним договором та відповідних розрахунків за один календарний рік. Щодо закупівлі енергосервісу шляхом проведення відкритих торгів Відповідно до пункту 70 Особливостей тендерна документація, крім складових, що визначені законодавством, повинна містити базовий річний рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг в цілому за календарний рік та кожний місяць у натуральних показниках та у грошовій формі за цінами (тарифами), чинними на дату оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі. Базовий річний рівень не затверджується виконавчим органом відповідної місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності) та не затверджується центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об’єктів державної власності). 5 При цьому відповідно до пункту 71 Особливостей у разі проведення процедури відкритих торгів для укладення енергосервісного договору замовник енергосервісу може не оприлюднювати в електронній системі закупівель інформацію з обмеженим доступом або інформацію, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці і порядку. Перелік такої інформації визначається відповідно до Законів України “Про доступ до публічної інформації” та “Про державну таємницю”. Відповідно до частини другої статті 3 Закону про енергосервіс у разі здійснення закупівлі енергосервісу за процедурою відкритих торгів строк для подання тендерних пропозицій встановлюється відповідно до абзацу другого частини третьої статті 20 Закону України “Про публічні закупівлі”, розкриття тендерних пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацом третім частини першої статті 28 Закону України “Про публічні закупівлі”, розгляд та оцінка тендерних пропозицій відбуваються у порядку, передбаченому частинами другою та дванадцятою статті 29 Закону України “Про публічні закупівлі”. Водночас згідно з частиною третьою статті 3 Закону про енергосервіс тендерна документація має містити інформацію зазначеною в даній частині. Також згідно Особливостей замовник енергосервісу після укладення енергосервісного договору надає кожного півріччя Держенергоефективності інформацію про результати його виконання за формою, визначеною Держенергоефективності. З огляду на це, довідково інформуємо, що на офіційному сайті Держенергоефективності розміщено інформацію щодо енергосервісу за посиланням: https://saee.gov.ua/uk/content/energoservis_1 Крім того на сайті decentralization.gov.ua можна додатково ознайомитись з рекомендаціями для органів місцевого самоврядування з впровадження енергоефективних заходів на рівні територіальних громад за посиланням: https://decentralization.gov.ua/news/15441 Водночас пропонується переглянути вебінар, що проведений Міністерством за підтримки проєкту ГЕФ/ПРООН “Усунення бар’єрів для сприяння інвестиціям в енергоефективність громадських будівель у малих та середніх містах України за допомогою застосування механізму ЕСКО” на тему: “Нові можливості для впровадження енергоефективних заходів за допомогою енергосервісу”, за посиланням: http://surl.li/lsfkn З огляду на викладене, механізм закупівлі послуг енергосервісу відповідно до Особливостей на період воєнного стану та 90 днів з дня його припинення або скасування, спрощує процедури публічних закупівель енергосервісу, пришвидшує процес залучення інвестицій в проекти з підвищення 6 енергоефективності енергоспоживчої інфраструктури соціально-гуманітарної сфери та інших об’єктів життєдіяльності громад. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Ганна МЕДВЄДНІКОВА Інна Новгородська, 596-68-46

<b>Запит від:</b> Запит від Кравець Ярослава <b> Тема розширена:</b> щодо реалізації грантових коштів з урахування положень ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Добрий день. Прошу надати роз'яснення з приводу питання реалізації грантів бюджетними установами, що отримані ними від міжнародних організацій, але які не є Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком та іншими міжнародними валютно кредитними організаціями. Наразі українські державні установи та організації отримують багато грантів від Європейського Союзу, USAID, Державного Департаменту США тощо для реалізації конкретних заходів у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення. Отримання гранту передбачає оплату товарів, робіт та послуг, наданих за грантом, а також оплату послуг експертів та менеджерів гранту, що визначені Грантовою угодою. Реалізація кожного грантового заходу передбачає свої граничні суми, які виділяються грантовим донором та відповідно до яких не передбачено дотримання принципів максимальної економії, оскільки по факту такі кошти надані іноземним донором для спеціального використання та задля використання в повному обсязі наданих сум Крім того, оскільки у більшості випадків гранти надаються у валюті, то під час конвертації цих валют у гривні, виходить, що суми значно перевищують 100 тисяч грн. як граничні межі для здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, однак наявність конкретної мети використання коштів, строків проведення заходів (та придбання товарів) та конкретних суб'єктів реалізації гранту, що визначені вже укладеною Грантовою угодою між донором та бенефіціаром, унеможливлює застосування конкурентних процедур закупівель. Прошу надати роз'яснення: 1) Чи поширює свою дію ЗУ "Про публічні закупівлі" на використання коштів отриманих за Грантовою Угодою. 2) Які механізми реалізації грантових коштів з урахуванням положень ЗУ "Про публічні закупівлі", особливого принципів добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, оскільки в більшості випадків, у грантах, застосування цих принципів є або неможливим, або недоцільним. <b> Номер відповіді:</b> 660/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості). Відповідно до частини першої статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України , з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. При цьому відповідно до Закону України “Про міжнародні договори України” надання Верховною Радою України згоди на обов’язковість міжнародного договору України відбувається шляхом ратифікації міжнародного договору. Статтею 9 Закону України “Про міжнародні договори України” визначено чіткий перелік міжнародних договорів України, які підлягають ратифікації, зокрема, загальноекономічні (про економічне та науково-технічне співробітництво), з загальних фінансових питань, з питань надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям , а також про одержання Україною від іноземних держав і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України та інші. Таким чином, якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений  Законом та Особливостями, застосовуються положення міжнародного договору України.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> щодо п. 31 Особливостей (продовження строку дії ТП) <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 31 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 (зі змінами, далі – Особливості), замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій та у разі необхідності учасник процедури закупівлі має право з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції, повідомивши про це замовникові через електронну систему закупівель. На сьогодні електронна система закупівель не передбачає окремої опції для замовника подати всім учасникам/окремому учаснику вимогу про продовження строку дії тендерних (тендерної) пропозицій (пропозиції), у учасників відсутня технічна можливість надати відповідь на вимогу замовника щодо продовження строку дії тендерної пропозиції через електронну систему закупівель, а також відсутня технічна можливість учаснику з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції в електронній системі закупівель. У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення у який спосіб замовник може звернутися до учасників з вимогою про продовження строку дії їх тендерних пропозицій, у який спосіб учасник може надати відповідь на звернення замовника про продовження строку дії тендерної пропозиції, а також у який спосіб учасник може з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції. Чи може така вимога, відповідь на таку вимогу та окреме звернення учасника щодо продовження строку дії тендерної пропозиції бути направлена у паперовому вигляді поштою або у вигляді електронного документа електронною поштою, тощо? Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 661/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Андросюк Зоряна Петрівна <b> Тема розширена:</b> Відкриті торги з особливостями <b>Суть питання:</b> Чи має право замовник закупівлі укладати договір, якщо учасник не виконав вимогу про усунення невідповідностей протягом 24 годин, а зробив це через два дні? «Реконструкція існуючих приміщень загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів під дитячий навчальний заклад в с. Гамаліївка Пустомитівського району Львівської області. Коригування». очікувана вартість 35 263 702,80 UAH UA-2023-08-17-012723-a ● b7a2a54fe57b4e45a49b3a20d3af35f3 <b> Номер відповіді:</b> 662/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. - учасник не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти Харківської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом МЕРТУ від 18.02.2020 № 275, аналіз ринку здійснюється шляхом використання як загальнодоступної інформації щодо цін та асортименту товарів, робіт і послуг, яка міститься у відкритих джерелах (у т. ч. на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель “ProZorro“та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках, дані спеціалізованих інформаційно-аналітичних видань, офіційних статистичних видань, в т.ч. іноземних, тощо) так і інформації, отриману шляхом проведення ринкових консультацій. Використання такого інструменту, як ринкові консультації, дозволяє визначити структуру ринку, ступінь конкуренції та можливі варіанти предмету закупівлі з урахуванням інновацій та нових технічних рішень. Питання; – чи можуть вважатися «офіційним статистичним виданням» середньомісячні ціни (на товар), що оприлюднені на офіційному сайті (Державна служба статистики України (ukrstat.gov.ua), відповідно по областях країни? - чи можуть вважатися «офіційним статистичним виданням» середньомісячні ціни (на товар), довідки, що надаються головними управліннями статистики по областях за замовленням підприємствам? Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 652/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону з урахуванням Особливостей, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. Поряд з цим відповідно до Положення про Державну службу статистики України (далі – Держстат України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481, Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України та який бере участь у формуванні державної політики у сфері статистики і забезпечує її реалізацію. Держстат України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема організовує і проводить державні статистичні спостереження за економічною, соціальною, демографічною, екологічною, культурною ситуацією та ситуацією в інших сферах життя суспільства в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень (переписів, одноразових обліків, опитувань, вибіркових обстежень, у тому числі населення (домогосподарств) та забезпечує рівний доступ користувачів до офіційної державної статистичної інформації. При цьому Законом не визначено та не обмежено перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг.