<b>Запит від:</b> Запит від Кустинський ліцей <b>Суть питання:</b> Капітальний ремонт укриття. Чи потрібно до робіт допплюсовувати суми авторського та тех огляду. Загальна сума виходить 1579000. Чи обов'язково проводити відкриті торги. Сума робіт об'єкту 1497000 <b> Номер відповіді:</b> 647/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від  03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=32328 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги , у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Водночас поняття технічний і архітектурний нагляд визначені в Законі України "Про архітектурну діяльність". При цьому авторський і технічний нагляд є окремими видами робіт, що є обов'язковим при здійсненні, зокрема капітального ремонту будівель, споруд, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури" зі змінами. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 зі змінами (далі - Порядок). Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Водночас порядок розміщення інформації про публічні закупівлі затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082. Цей Порядок визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок розміщення інформації), яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель та передбачає, що під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо назви предмета закупівлі (у разі визначення предмета закупівлі - послуга з виконання науково-технічних робіт, у цьому електронному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи) та коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку та їх назви.  Крім цього, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - роботи. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Відповідно до пункту 1.2. розділу І “Загальні положення” кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, об’єкт будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Отже, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку на об'єкт будівництва). При цьому якщо роботи проводяться по окремому об'єкту, на який складений окремий об'єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, установленими Особливостями. Виходячи з вищезазначеного, при здійснені закупівлі робіт, зокрема капітального ремонту, визначення предмета закупівлі здійснюється за об’єктами будівництва, з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, та за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082. Разом з тим, у разі придбання супровідних роботам послуг, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт, такий предмет закупівлі визначається як окремий предмет закупівлі робіт згідно з  пунктом 27 частини першої статті 1 Закону. Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань щодо закупівлі авторського і технічного нагляду пропонуємо додатково звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія-В» (код ЄДРПОУ 41716575) (надалі – Товариство), в особі директора Зайцевої Олени Володимирівни, просимо надати роз’яснення з наступного питання. Наше Товариство є виробником металопластикових вікон, дверей (надалі – Товар) та бере участь у публічних закупівлях через електронну систему закупівель Prozorro і за результатами цих закупівель укладає договори із публічними замовниками. Проте, після уточнюючих замірів проведених нашим підприємством реальні розміри товару, який необхідно замінити відповідно до закупівлі можуть відрізняютися на кілька сантиметрів від розмірів товару, які заявлені у тендерній документації, як в бік зменшення так і в бік збільшення. 1. Просимо надати роз’яснення як діяти нашому Товариству у випадках якщо: - реальні розміри товару після замірів відрізняються на кілька сантиметрів в бік зменшення; - реальні розміри товару після замірів відрізняються на кілька сантиметрів в бік збільшення. 2. У випадках якщо реальні розміри товару відрізняються на кілька сантиметрів від розмірів товару, заявлених у тендерній документації, чи повинно наше підприємство поставити товар за реальними розмірами після замірів чи наше підприємство повинно поставити товар за розмірами, які вказані у тендерній документації Замовника, з врахуванням того, що нашим підприємством буде поставлено весь обсяг товару у штуках відповідно до обсягу заявленого у тендерній документації ? Також, просимо вказати чи не буде порушенням чинного законодавства України з боку нашого Товариства у такому випадку: - Замовником, знову ж таки, визначено обсяг закупівлі Товару в одиницях виміру – штуки. Також, Замовником у тендерній документації вказано конкретні розміри товару. Після проведення уточнюючих замірів, реальні розміри відрізняються на кілька сантиметрів в менший бік, від розмірів товару зазначеного у тендерній документації. Після цього, нашим Товариством здійснено поставку Товару у обсязі вказаному в тендерній документації (обсяг визначено Замовником у штуках). Проте, розміри поставленого нами товару відрізняються на кілька сантиметрів в менший бік, від розмірів товару, заявлених у тендерній документації. <b> Номер відповіді:</b> 648/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. Отже, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та щодо внесення змін. Водночас відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» <b> Тема розширена:</b> Локалізація товарів, зміни що набули чинність 08.09.2023 <b>Суть питання:</b> 08.09.2023 року набули чинності зміни до постанови № 861 "Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва" в частині додаткової вимоги до виробників наявності у них ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT). Відповідно до абз.5 пункту 5 постанови виробники товарів мають сертифікат відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданий акредитованим органом з оцінки відповідності. Але відповідно до пункту 13-1. Замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо наявності в учасника процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим органом з оцінки відповідності. Тобто абз.5 п.5 встановлює вимогу наявності ISO у виробника, а п.13-1 зобов'язує замовника встановлювати вимогу щодо підтвердження наявності ISO у учасника. Чи означає дана норма, що учасником закупівлі товарів з підтвердженим ступенем локалізації може бути лише Виробник? Чи як інакше трактувати різночитання вимоги наявності ISO наведене в Постанові? <b> Номер відповіді:</b> 641/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), належить до компетенції Департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, пропонуємо з цих питань звертатися листом за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2,  вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Департаменту розвитку реального сектору економіки за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.

<b>Запит від:</b> Запит від Гусятинська селищна рада <b> Тема розширена:</b> щодо помилки у назві закупівлі в електронній системі закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Замовником допущено технічну помилку у назві закупівлі при оголошенні відкритих торгів на реконструкцію закладу, оскільки дана помилка була зроблена в назві проектно-кошторисної документації. Переможець підтверджений, ми на етапі підписання договору. Як правильно врегулювати дану помилку - чи просто підписувати договір з правильною назвою, чи з укладенням додаткової угоди? Чи можливо є інші варіанти?Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 642/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Сумський державного педагогічний університету імені А.С.Макаренка <b> Тема розширена:</b> Три будівлі корпусів корпусів має одну адресу. Чи буде вважатися три будівлі корпусів одним об’єктом при визначенні предмету закупівлі робіт <b>Суть питання:</b> На балансі Сумського педагогічного державного університету імені А.С.Макаренка є три корпуси: 1) Головний корпус який був ведений в експлуатацію 1972 році має інвентарний номер 10310009; 2) філологічний факультет (корпус) який був ведений в експлуатацію 1974 році має інвентарний номер 10310010; 3) прибудова (фізико-математичний корпус) який був ведений в експлуатацію 1976 році має інвентарний номер 10310011; Всі корпуси з’єднанні між собою внутрішніми переходами та мають одну адресу м.Суми, вул. Роменська, 87. Чи буде вважатися три будівлі корпусів одним об’єктом при визначенні предмету закупівлі робіт? Чи буде правомірним укладанням трьох окремих договорів без використання електронної системи відповідно до пункту 11 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178. <b> Номер відповіді:</b> 643/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 413/2023, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ ДДПУ <b> Тема розширена:</b> Діяльність фахівця з публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Інститут має окрему посаду в штатному розписі "Фахівець з публічних закупівель". Фахівець діє за Посадовою інструкцію, розробленою на підставі відповідного професійного стандарту. 1. Чи потрібно розпорядчим документом визначати фахівця з публічних закупівель уповноваженою особою? 2. Чи потрібне, в нашому випадку, Положення про уповноважену особу інституту. <b> Номер відповіді:</b> 644/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218. Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) – це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно із Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи. При цьому відповідно до пункту 1.2. Примірного положення уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель згідно із Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Ураховуючи, що положення є примірним та має рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення про уповноважених осіб. Отже,  організація та проведення  закупівель уповноваженою особою здійснюється на підставі розпорядчого рішення або укладеного трудового договору (контракту) та відповідно до Положення про уповноважену особу.

<b>Запит від:</b> Запит від Колегіальний орган МО України <b> Тема розширена:</b> Підрахунок голосів під час голосування <b>Суть питання:</b> Під час підрахунку голосування членами колегіального органу позиція – «утримався» рахується як голосування «за» чи «проти»? <b> Номер відповіді:</b> 645/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Порядок функціонування колегіального органу Міністерства оборони визначено наказом Міністерства оборони України наказ від 29.12.2022  № 454 “Про затвердження положення про організацію діяльності колегіального органу міністерства оборони України з питань оборонних закупівель” https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0454322-22#n12 (далі-наказ). Відповідно до норм статті 2.7. наказу, рішення з питань, що розглядаються на засіданнях Колегіального органу, приймаються простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів голос голови є вирішальним. Рішення Колегіального органу оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, у якому відображаються результати поіменного голосування членів Колегіального органу, присутніх на засіданні Колегіального органу, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами Колегіального органу, присутніми на його засіданні. У разі відмови члена Колегіального органу підписати протокол про це зазначається в протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Одночасно зазначаємо, що надана відповідь не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від Тетяна Грабоус <b> Тема розширена:</b> перерозподіл коштів <b>Суть питання:</b> Вітаю! Прошу допомоги в таких питаннях: На початку 2023 року була проведена закупівля на м'ясо (тушки курячі і філе куряче) Договір укладено на суму 250 тис грн. До кінця року тушок курячих не вистачає (було збільшення ціни, використовували її більше ніж філе..) Також на початку року було укладено договір на суму 150 тис грн. молоко. Запланована сума була 175 тис грн.. Ці 25 тис грн було зекономлено в наслідок проведення аукціону. Питання: 1) чи можу я додатковою угодою зменшити суму договору зменшивши кількість кілограм філе – і укласти прямий договір на 5 тис на курячі тушки. 2) Чи можу я укласти прямий договір на 25 тис грн (зекономлених) на постачання інших продуктів харчування яких не вистачить до кінця року. Наприклад сир твердий. Чи можна попросити більш розгорнуту статтю/більш однозначні відповіді/більше інформації щодо питання про кошти зекономлені /перерозподілені/додаткові. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 638/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” ,  від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", та у запиті 1251/2021, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA Принагідно інформуємо, що Мінекономіки спільно з Проектом Європейського Союзу “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні” (далі - Проект ЄС) розроблено та розміщено на освітній платформі Prometheus безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель , а саме: “Публічні закупівлі: від теорії до практики” (для базового рівня) та “Публічні закупівлі: управління та оцінка ефективності” (для поглибленого рівня), що знаходяться за посиланням, з якими пропонується ознайомитись: https://prometheus.org.ua/courses-catalog?q=%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти адміністрації Слобідського району Харківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Договір про закупівлю згідно ПКМУ № 1178 <b>Суть питання:</b> Замовником було укладено прямий договір на закупівлю комп'ютерної техніки та комплектующих до комп'ютерної техніки. Загальна сума договору склала 124 106, 00 грн. Договір містить 3 (три) коди закупівлі за ДК 021:2015: 30230000-0 на суму 99 807,00 грн, 30210000-4 на суму 19 099,00 грн та 39150000-8 на суму 5200,00 грн. Чи правильно ми розуміємо, що відповідно до п. 10 ПКМУ № 1178 від 12.10.2022 "Замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень" ми беремо саме код ДК 021:2015 і відповідно до зазначеного ми можемо укласти прямий договір, що містить три різних ДК, що не перевищують кожен окремо визначену в п.10 вартісну межу? Чи ми беремо в розрахунок загальну вартість договору, що становить 124 106,00 грн? <b> Номер відповіді:</b> 639/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 329/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Дмитрушківський ліцей Дмитрушківської сільської ради <b>Суть питання:</b> Добрий день. Ми школа і весною нам сільська рада виділила кошти по кошторису 276 000,00 грн. на продукти харчування, ми на всі кошти заключили договори і використали всі продукти. На сьогоднішній день нам наш відділ освіти знову виділив кошти на продукти у сумі 325 000,00 грн. зробили зміни до кошторису. Питання: чи можу я заключити прямий договір на овочі у сумі 90 тис.грн., якщо весною була ця сама закупівля у сумі 55 тис. грн. Чи оголошувати відкриті торги, так як закупівля за рік сумується? Чи прямий договір, бо новий кошторис? <b> Номер відповіді:</b> 640/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 313/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Принагідно інформуємо, що Мінекономіки спільно з Проектом Європейського Союзу “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні” (далі - Проект ЄС) розроблено та розміщено на освітній платформі Prometheus безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель , а саме: “Публічні закупівлі: від теорії до практики” (для базового рівня) та “Публічні закупівлі: управління та оцінка ефективності” (для поглибленого рівня), що знаходяться за посиланням, з якими пропонується ознайомитись:

<b>Запит від:</b> Запит від КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» <b> Тема розширена:</b> укладання «прямого» договіру, у разі коли відмінено відкриті торги, організовані ЦЗО <b>Суть питання:</b> Рішенням шостої сесії Сумської обласної ради 8 скликання від 18.06.2021 «Про визначення Комунальної установи «Сумський обласний фонд підтримки підприємництва» Сумської обласної ради централізованою закупівельною організацією», Комунальну установу «Сумський обласний фонд підтримки підприємництва» визначено централізованою закупівельною організацією (далі – ЦЗО) та встановлено, що закупівлі, зокрема комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (далі – Центр), в обов’язковому порядку здійснюється через ЦЗО. Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості), придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з Особливостями, у тому числі за лотом. ЦЗО в інтересах Центру провела відкриті торги, проте закупівлю відмінено через неподання жодної тендерної пропозиції. Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення з такого питання: Чи має право Центр самостійно укласти «прямий» договір про закупівлю, керуючись підпунктом 6 пункту 13 Особливостей, а саме: у разі коли відмінено відкриті торги, організовані ЦЗО в інтересах Центру, через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений ЦЗО? <b> Номер відповіді:</b> 635/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті№ 363/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП <b> Тема розширена:</b> щодо правомірності встановлення додаткових вимог до Учасників в залежності від їх цінової пропозиції <b>Суть питання:</b> Аналіз публічних закупівель, які проводяться останнім часом різними Замовника, вказує на те, що все частіше в тендерній документації встановлюється вимога щодо надання додаткових документів в складі тендерної пропозиції Учасниками, які надали цінову пропозиції в певному відсотковому відношенні до очікуваної вартості закупівлі. Наприклад, в тендерних документаціях Замовники передбачають, що у разі зниження Учасником ціни пропозиції на більше ніж певний відсоток від очікуваної вартості предмета закупівлі, Учасник повинен надати певні додаткові документи, які не передбачені для інших Учасників. Тобто, в такому випадку Замовник створює різні умови для потенційних Учасників, в залежності від запропонованої ними ціни. При такій ситуації обов’язок надавати додаткові документи не виникає у Учасника, який надає більш високу цінову пропозицію. Таким чином, Замовники штучно обмежують Учасників в можливості запропонувати найбільш низькі цінові пропозиції, порушуючи тим самим основоположні принципи публічних закупівель. Основне завдання призначення відкритих торгів – забезпечення придбання за бюджетні кошти товарів, робіт, послуг за найбільш низькою, економічно вигідною ціною. Встановлення Замовниками штучно певних цінових рамок призводить до укладання договорів публічної закупівлі за максимально високими цінами, наближеними до очікуваної вартості. Такий результат нівелює значення відкритих торгів для економії та раціонального використання бюджетних коштів та практично виключає можливість проведення конкурентного аукціону відповідно до норм чинного законодавства. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» основними принципами здійснення закупівель є: - добросовісна конкуренція серед учасників; - максимальна економія, ефективність та пропорційність; - недискримінація учасників та рівне ставлення до них; При цьому Замовникам прямо заборонено встановлювати жодні дискримінаційні вимоги до учасників. В нашому випадку Замовники встановлюють вимогу щодо надання певних додаткових документів тільки по відношенню до певних Учасників, виходячи з їх цінової пропозиції. Враховуючи норми чинного законодавства прошу пояснити, чи має право Замовник в тендерній документації щодо проведення відкритих торгів встановлювати вимогу щодо надання додаткових документів в складі тендерної пропозиції Учасниками, які надали цінову пропозиції в певному відсотковому відношенні до очікуваної вартості закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 636/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону. При цьому відповідно до пункту 37 Особливостей учасник процедури закупівлі, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою (у цьому пункті під терміном “аномально низька ціна тендерної пропозиції” розуміється ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, яка є меншою на 40 або більше відсотків середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників процедури закупівлі, та/або є меншою на 30 або більше відсотків наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції; аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота), повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції. Згідно з пунктом 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі  не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного абзацом першим частини чотирнадцятої статті 29 Закону/абзацом дев’ятим пункту 37 цих особливостей. Відповідно до пункту 45 Особливостей замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі надав неналежне обґрунтування щодо ціни або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції, що є аномально низькою. Поряд з цим, згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.