<b>Запит від:</b> Запит від Оленюк Лідія <b>Суть питання:</b> Добрий день. За період 2023 року з підприємцем було заключено договір на харчування особового складу в/ч на суму до 100 тис. грн. Пізніше були віділені додаткові кошти і також було заключено з тим же підприємцем договір на харчування теж до 100 тис. грн. На даний момент виникла необхідність у заключення договору на харчування ще на 100 тис. грн. Мотувуючи тим що збільшила чисельність особового складу. Чи можна заключати даний договір без застосування електронної системи закупівель керуючись особливостями і виникненням нагальної потреби? Чи всеш таки потрібно проводити відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 682/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 313/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Державний навчальний заклад "Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою", ЄДРПОУ 05536797 <b> Тема розширена:</b> Відсутнє оприлюднення рішення Антимонопольного комітету на електронному майданчику E-Tender <b>Суть питання:</b> Замовником було відхилено учасника з найбільш економічно вигідною ціною. Учасник подав скаргу до Антимонопольного комітету. 05.10.2023 було засідання Антимонопольного комітету, де було прийнято рішення скасувати рішення Замовника. 06.10.2023 Антимонопольний комітет розмістив на майданчику Prozorro Інформацію про резолютивну частину рішення від 05.10.2023 № 15907, а саме рішення НІ, що не дає можливості Замовнику скасувати своє рішення, та повернути попереднього учасника у переможці. Що у цьому випадку має робити Замовник? Чи є якісь терміни у даній процедурі? Чи не пропустили ці терміни ми, як Замовник? Які наші подальші дії? <b> Номер відповіді:</b> 683/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Відповідно до пункту 67 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з частиною чотирнадцятою статті 18 Закону строк розгляду скарги органом оскарження становить 10 робочих днів з дати прийняття скарги до розгляду, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 20 робочих днів. Відповідно до частини двадцять першої статті 18 Закону орган оскарження протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику. Частиною двадцять другою статті 18 Закону визначено, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Тому, в разі оскарження процедури закупівлі замовник завершує закупівлю з врахуванням рішення органу оскарження. Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативноправовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Разом з тим повідомляємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Отже, з питань технічної реалізації  вимог законодавства слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО” з необхідними даними, які дозволять ідентифікувати процедуру закупівлі для надання вичерпних пояснень.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Урвенський психоневрологічний інтернат" РОР <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підскажіть будь ласка відбувається об`єднання двох закладів шляхом злиття, буде створюватись нова юридична установа. Підскажіть, що робити з договорами, які діють на момент злиття, розривати, робити додаткову угоду на правонаступництво, як правильно? Коди дк в новій установі будуть з нуля рахуватися чи підбиватися? <b> Номер відповіді:</b> 684/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Флагман" ЕДРПОУ 31810757 <b> Тема розширена:</b> зміна дати поставки продукції <b>Суть питання:</b> Техпроцес виготовлення відомчої заохочувальної відзнаки Національної гвардії України – нагрудний знак «За доблесну службу». 1. Порубка металу на заготовки. 2. Висікання контурних заготовок. 3. Карбування деталей відзнак. 4. Обсічення облою на деталях. 5. Свердління технологічних отворів. 6. Зенківка технологічних отворів. 7. Розмітка місця для пайки гвинта. 8. Зенківка місця для пайки гвинта 9. Пайка гвинта. 10. Слюсарна обробка деталей. 11. Карцування деталей перед гальванічним покриттям. 12. Гальванічне покриття деталей нікелем. 13. Гальванічне покриття деталей золотом 14. Трибогальванічне покриття окремих частин деталей. 15. Нанесення емалей. 16. Нанесення захисного лаку. 17. Свердління отвору в гайці для кріплення до одягу. 18. Нарізання різьби в гайці для кріплення до одягу. 19. Збирання виробу. 20. Пакування виробу. Техпроцес виготовлення почесного знаку Національної гвардії України «За співпрацю». 1. Порубка металу на заготовки. 2. Висікання контурних заготовок. 3. Карбування деталей відзнак. 4. Обсічення облою на деталях. 5. Свердління технологічних отворів. 6. Зенківка технологічних отворів. 7. Висікання технологічних отворів на колодці. 8. Заточка булавок для колодки. 9. Встановлення булавок у колодку. 10. Порізка стрічки. 11. Закріплення стрічки на колодку. 12. Виготовлення з воску деталей для литва. 13. Формування опок з восковими деталями для литва. 14. Термічна обробка опок з восковими деталями для литва з витоплюванням воску. 15. Литво деталей з металу. 16. Слюсарна обробка деталей. 17. Карцування деталей перед гальванічним покриттям. 18. Гальванічне покриття деталей нікелем. 19. Гальванічне покриття деталей золотом 20. Нанесення емалей. 21. Нанесення захисного лаку. 22. Виготовлення металевого кільця для з’єднання колодки з підвісом. 23. Збирання виробу. 24. Пакування виробу. Це технологічні процеси які мають бути витриманні щоб не допустити неякістного виробу, так як договір після проведення тендеру був підписаний 04.10.2023 року, Поставити вироби за умовам хехнічного опису і поставки потрібно: " почесного знаку Національної гвардії України «За співпрацю»." до 15.10.2023 (400шт)а відзнаку Національної гвардії України – нагрудний знак «За доблесну службу»(3000шт).до 20.10.2023 року. не є можливим виходячи з технологічного процесу і робочого часу. Просимо розглянути питання про перенесення термінів поставки на 28 робочих днів. <b> Номер відповіді:</b> 679/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно пункту 17 Особливостей  договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8  пункту 19 Особливостей. Так, відповідно до підпункту 4 пункту 19 Особливостей продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Форма документального підтвердження об’єктивних обставин Особливостями не визначена, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку  виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому, замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Водночас з питань належного виконання зобов'язань за договором про закупівлю, зокрема в частині перенесення строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, слід звертатись безпосередньо до замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ВІДІ ЮНІКОМЕРС" <b> Тема розширена:</b> Локалізація <b>Суть питання:</b> Локалізація в закупівлях Відповідно до встановленого порядку: ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за формулою: СЛ = (1 - (МВ+ІВ) / С) × 100%, де СЛ - ступінь локалізації виробництва; МВ - митна вартість сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, імпортованих на митну територію України виробником для виробництва товару, що є предметом закупівлі, гривень; IВ - вартість імпортних сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, придбаних окремо та/або у складі продукції для виробництва товару, що є предметом закупівлі, у постачальника - резидента України, без урахування податку на додану вартість, гривень; С - собівартість товару, що є предметом закупівлі, гривень. Прохання надати роз’яснення, яким чином виробнику слід визначати вартість імпортних сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, придбаних у складі продукції для виробництва товару. Оскільки для готової придбаної виробником вітчизняної продукції, може бути використана імпортна сировина, матеріали та ін. про яку виробник не може знати, а постачальник зазначеної продукції не робить і не зобов’язаний робити локалізації. Чи можемо ми, при обчисленні нашої собівартості, враховувати продукцію вироблену в Україні як вітчизняну продукцію на 100%? <b> Номер відповіді:</b> 681/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Ковальова <b>Суть питання:</b> На даний час замовники відповідно до пункту 13 постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 укладають прямі договори. Через відсутність практики оскарження договорів по пункту 13 постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 підкажіть будь ласка: - хто може оскаржити укладення такого договору? - як оскаржити укладення такого договору: орган, строки, форма звернення, тощо? <b> Номер відповіді:</b> 676/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 №3323-04/22523-06 " Щ одо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо моніторингу закупівель) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 . Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і 2 послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Виходячи з положень пунктів 55-67 Особливостей, законодавством передбачена можливість оскарження відкритих торгів, що відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей. Водночас здійснення закупівлі шляхом укладення договорів згідно пункту 13 Особливостей не передбачає можливості оскарження до органу оскарження, однак не позбавляє особу права на оскарження у судовому порядку. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Крім цього, пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Також відповідно до частини п’ятої статті 7 Закону громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, зокрема шляхом здійснення аналізу і моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органи, що уповноважені здійснювати контроль, про виявлені ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Згідно з пунктом 23 Особливостей, Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. Дані автоматичних індикаторів ризиків застосовуються з урахуванням цих особливостей. Отже, у разі здійснення закупівлі згідно з пунктом 13 Особливостей, за результатами якої замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, передбачена можливість звернення до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону, зокрема до Держаудитслужби, у порядку здійснення контролю у сфері публічних закупівель або до суду.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" <b> Тема розширена:</b> Питання з підписання прямих договорів з військовими частинами при вартості закупівлі більше ніж 200 тис грн <b>Суть питання:</b> У відповідності до п. 9 Постанови Кабінету міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 передбачено, що державні замовники у сфері оборони можуть закуповавати товари і послуги для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень без застосування конкурентних процедур закупівель за умови надання гарантійного листа про те, що сукупний прибуток усіх субєктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. 1. З вищезазначеного трактування не зрозуміло, що мається на увазі під поняттям "сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання" та "первинна собівартість товару". Чи коректно буде здійснювати розрахунок прибутку та собівартості товару сформованих на митнійтній території України, якщо товар є імпортованим? 2. Які саме складові в себе включає первинна собівартість товару та прибуток? <b> Номер відповіді:</b> 677/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Хомич Андрій Миколайович <b>Суть питання:</b> Чи є обовязковим виготовлення проектно-кошторисної документації для капітального ремонту найпростішого укриття <b> Номер відповіді:</b> 678/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент ЖКГ Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області <b> Тема розширена:</b> Немає технічної можливості внести зміни до договору в електронній системі <b>Суть питання:</b> Добрий день. В 2021 році було проведено спрощену закупівлю на закупівлю робіт з виконання технічного нагляду, за результатами якої було укладено трирічний договір. В зв’язку з тим, що на той час існувало два кабінети користувачів (було дві уповноважені особи) в електронній системі Е-тендер, які згодом об’єдналися в один для зручності управління закупівлями, шляхом прив’язки до однієї електронної пошти [email protected] . В наслідок об’єднання електронних кабінетів було втрачено технічну можливість внести зміни до існуючого договору та опублікувати звіт про виконання договору по закінченню його строку дії (електронна система не дозволяє виконати ці функції з кабінету, яким ми зараз користуємось). Під час звернення на гарячу лінію до фахівців електронного майданчика, отримали пораду відновити той кабінет, з якого саме було проведено процедуру спрощеної закупівлі, але наразі втрачено пароль та відсутня можливість його відновити. Просимо Вас допомоги, яким чином, не порушуючі законодавство, можна керувати закупівлею UA-2021-06-25-000851-b. <b> Номер відповіді:</b> 674/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> ПИТАННЯ щодо договору, за яким замовник фактично не оплачує за послугу: <b>Суть питання:</b> Замовник має на меті укласти договір на утилізацію певної техніки, умовами якого буде передбачено, що Замовник передає таку техніку Виконавцю, а Виконавець після утилізації цієї техніки перераховує певну суму на бюджетний рахунок Замовника за вміст дорогоцінних металів в утилізованій техніці за мінусом власних витрат (на дефектування техніки, її транспортування, розбирання та утилізацію). Згідно договору Замовник нічого не сплачує на користь Виконавця нічого, але вартість його послуг віднімається від вартості дорогоцінних металів, яка повинна була б повністю повернутися до бюджету. Просимо роз’яснити: 1. Чи має право замовник укладати такий договір та якими НПА це регулюється? 2. Чи розповсюджуються на такий договір (на таку закупівлю) норми Закону України «Про публічні закупівлі», постанови КМУ від 12.10.2022р. №1178? <b> Номер відповіді:</b> 675/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містить в запиті № 594/2023, що розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Зарицький Андрій Дмитрович <b> Тема розширена:</b> Щодо обмеження рівня прибутку виконавця державного замовлення <b>Суть питання:</b> Листом від 12.-9.2023 № 002200-14/10390-2023 Міністерством економіки України надано роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері оборонних закупівель. Зазначено, що відповідно до нової редакції Особливостей які затверджені постановою № 1275, здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, передбачають врегулювання розміру прибутку під час здійснення оборонних закупівель у період дії правового режиму воєнного стану при придбанні державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), відповідно до пункту 9 Особливостей. Пунктом 9 Особливостей перебачено право Замовника проводити не конкурентну процедуру за однієї з таких умов: 1) розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт; 2) якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб'єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. У свою чергу пункт 9 Особливостей не застосовується до закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин. У відповідності до вище викладеного просимо Вас роз'яснити: 1. який граничний рівень прибутку може визначити виконавець державного замовлення коли предметом закупівлі є спеціальна техніка або договір підпадає під дію ЗУ "Про державну таємницю" ? 2. Яка правова норма підлягає застосуванню при розрахунку цінової пропозиції, пункт 9 Постанови № 1275 або п. 49 Постанови № 363, чи жодна норма не підлягає застосуванню при закупівлі спеціальної техніки або наявності грифу "таємно"? <b> Номер відповіді:</b> 668/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Кременчуцький льотний коледж ХНУВС <b> Тема розширена:</b> Закупівля паливних брикетів згідно пп.6 п.13 Особливостей <b>Суть питання:</b> у нас не відбулися відкриті торги "Паливні брикети", чи можемо ми взяти товар згідно пп.6 п.13 Особливостей збільшуючи обсяги, але не збільшуючи суму договору (очікувану вартість при відкритті торгів) <b> Номер відповіді:</b> 669/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики , проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог , що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Виходячи з вищенаведеного, кількість або обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель, зокрема в оголошенні про проведення відкритих торгів та у тендерній документації, та не повинні відрізнятися у разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей.