<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> ПИТАННЯ щодо договору, за яким замовник фактично не оплачує за послугу: <b>Суть питання:</b> Замовник має на меті укласти договір на утилізацію певної техніки, умовами якого буде передбачено, що Замовник передає таку техніку Виконавцю, а Виконавець після утилізації цієї техніки перераховує певну суму на бюджетний рахунок Замовника за вміст дорогоцінних металів в утилізованій техніці за мінусом власних витрат (на дефектування техніки, її транспортування, розбирання та утилізацію). Згідно договору Замовник нічого не сплачує на користь Виконавця нічого, але вартість його послуг віднімається від вартості дорогоцінних металів, яка повинна була б повністю повернутися до бюджету. Просимо роз’яснити: 1. Чи має право замовник укладати такий договір та якими НПА це регулюється? 2. Чи розповсюджуються на такий договір (на таку закупівлю) норми Закону України «Про публічні закупівлі», постанови КМУ від 12.10.2022р. №1178? <b> Номер відповіді:</b> 675/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містить в запиті № 594/2023, що розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Зарицький Андрій Дмитрович <b> Тема розширена:</b> Щодо обмеження рівня прибутку виконавця державного замовлення <b>Суть питання:</b> Листом від 12.-9.2023 № 002200-14/10390-2023 Міністерством економіки України надано роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері оборонних закупівель. Зазначено, що відповідно до нової редакції Особливостей які затверджені постановою № 1275, здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, передбачають врегулювання розміру прибутку під час здійснення оборонних закупівель у період дії правового режиму воєнного стану при придбанні державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), відповідно до пункту 9 Особливостей. Пунктом 9 Особливостей перебачено право Замовника проводити не конкурентну процедуру за однієї з таких умов: 1) розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт; 2) якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб'єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. У свою чергу пункт 9 Особливостей не застосовується до закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин. У відповідності до вище викладеного просимо Вас роз'яснити: 1. який граничний рівень прибутку може визначити виконавець державного замовлення коли предметом закупівлі є спеціальна техніка або договір підпадає під дію ЗУ "Про державну таємницю" ? 2. Яка правова норма підлягає застосуванню при розрахунку цінової пропозиції, пункт 9 Постанови № 1275 або п. 49 Постанови № 363, чи жодна норма не підлягає застосуванню при закупівлі спеціальної техніки або наявності грифу "таємно"? <b> Номер відповіді:</b> 668/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Кременчуцький льотний коледж ХНУВС <b> Тема розширена:</b> Закупівля паливних брикетів згідно пп.6 п.13 Особливостей <b>Суть питання:</b> у нас не відбулися відкриті торги "Паливні брикети", чи можемо ми взяти товар згідно пп.6 п.13 Особливостей збільшуючи обсяги, але не збільшуючи суму договору (очікувану вартість при відкритті торгів) <b> Номер відповіді:</b> 669/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики , проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог , що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Виходячи з вищенаведеного, кількість або обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель, зокрема в оголошенні про проведення відкритих торгів та у тендерній документації, та не повинні відрізнятися у разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей.

<b>Запит від:</b> Запит від Чубай Тетяна Григорівна <b>Суть питання:</b> Чи є обов'язковим зазначати в проекті договору пп7 п19 Особливостей з подальшим алгоритмом внесення змін до договору, у разі якщо предметом закупівлі, наприклад, є автомобільні шини? <b> Номер відповіді:</b> 670/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Припинення дії пільги щодо сплати єдиного податку <b>Суть питання:</b> Згідно Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» платники податку на додану вартість могли перейти на спрощену систему оподаткування зі ставкою 2%. Такою пільгою скористалися і деякі підрядні організації, які виконують будівельно-монтажні роботи. Для відображення зміни податкового навантаження в договір на виконання будівельно-монтажних робіт в 2022 році були внесені зміни на підставі пп.6 п.5 ст. 41 Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі», а саме зменшено суму договору на суму ПДВ. Відповідно до Закону України №3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» 1 серпня 2023 року припинила діяти пільга щодо сплати єдиного податку в розмірі 2%, тобто відновилися права та обов’язки платників ПДВ, які перейшли на пільгову систему єдиного податку. Наразі замовнику необхідно знову внести зміни до договору для можливості складання актів приймання виконаних будівельних робіт з ПДВ. Мінекономіки надавало роз’яснення, зокрема відповідь на запит 209/2023, де серед іншого було зазначено, що зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені договором. Враховуючи, що податкова пільга надавалася тимчасово, договір був зменшений на суму ПДВ тимчасово, чи можливо відновлення суми ПДВ в договорі на виконання будівельних робіт за умови передбачення в договорі змін відповідно до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»? Порядком внесення відповідних змін є укладання додаткової угоди до договору. <b> Номер відповіді:</b> 671/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Електротранс" Кропивницької міської ради <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Згідно п. 3 Порядку визначення предмета закупівлі, Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Наразі дуже мало підприємств матеріально-технічного забезпечення, які за видом своєї діяльності займаються постачанням всього асортименту запчастин і агрегатів до транспортних засобів та іншої техніки. В основному деякі підприємства реалізовують запчастини та агрегати, деякі - шини та автокамери, інші - акумуляторні батареї, а деякі - кузовні деталі та частини салону автотранспорного засобу. Питання: У разі, якщо виникла потреба придбання до транспортних засобів підприємства запасних чатин та агрегатів, що відносяться до трьох класів, таких як 34310000-3, 34320000-6, 34330000-9, чи є можливість визначити предмет закупівлі за групою де четверта цифра "0" (34300000-0) і чи не буде це порушенням, яке тягне за собою адміністративну відповідальність? Чи треба проводити три закупівлі в обов'язковому порядку за класом? <b> Номер відповіді:</b> 665/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 ( далі - наказ № 708) .

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Черкаський заклад дошкільної освіти "Червона калина" Черкаської селищної ради <b>Суть питання:</b> Учасником під час участі у процедурі відкритих торгів згідно вимоги було надано довідку у довільній формі щодо залучення субпідрядних організацій під час виконання робіт по договору на закупівлю (обсяг робіт менше 20%). За результатами проведення закупівлі даного учасника було визначено переможцем та укладено договір на закупівлю з замовником. Просимо надати роз’яснення:  1) Чи потрібно замовнику у наведеному випадку прописати у договорі найменування субпідрядника? <b> Номер відповіді:</b> 666/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що  обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. При цьому  відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. У свою чергу, відповідно пункту 17 Особливостей  договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Київський міський центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» <b> Тема розширена:</b> Щодо розподілу часу <b>Суть питання:</b> Доброго дня, просимо надати роз'яснення. ДК 021:2015 - 70340000-6 це оренда чи послуги. Чи потрібно проводити відкриті торги за ДК 021:2015 70340000-6, якщо сума закупівлі буде перевищувати 100000 грн. <b> Номер відповіді:</b> 667/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від  03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Управління міського господарства Мукачівської міської ради <b> Тема розширена:</b> після рішення АМКУ не розблокована закупівля <b>Суть питання:</b> По закупівлі Послуги з розроблення Комплексного плану просторового розвитку території Мукачівської міської територіальної громади Мукачівського району Закарпатської області,UA-2023-08-28-006034-a. Після рішення АМКУ не розблокована закупівля <b> Номер відповіді:</b> 663/2023

<b>Запит від:</b> Запит від EFAFLU Bombas e Ventiladores, S.A - Португалія <b> Тема розширена:</b> Ступінь локалізації товару <b>Суть питання:</b> Виробництво насосів в Португалії. Показники МВ, ІВ рівні 0 Як нам правильно розрахувати ступінь локалізації товару, щоб наші насоси потрапили на площадку PROZORRO та приймали участь в тендерах? <b> Номер відповіді:</b> 664/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Кравець Ярослава <b> Тема розширена:</b> щодо реалізації грантових коштів з урахування положень ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Добрий день. Прошу надати роз'яснення з приводу питання реалізації грантів бюджетними установами, що отримані ними від міжнародних організацій, але які не є Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком та іншими міжнародними валютно кредитними організаціями. Наразі українські державні установи та організації отримують багато грантів від Європейського Союзу, USAID, Державного Департаменту США тощо для реалізації конкретних заходів у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення. Отримання гранту передбачає оплату товарів, робіт та послуг, наданих за грантом, а також оплату послуг експертів та менеджерів гранту, що визначені Грантовою угодою. Реалізація кожного грантового заходу передбачає свої граничні суми, які виділяються грантовим донором та відповідно до яких не передбачено дотримання принципів максимальної економії, оскільки по факту такі кошти надані іноземним донором для спеціального використання та задля використання в повному обсязі наданих сум Крім того, оскільки у більшості випадків гранти надаються у валюті, то під час конвертації цих валют у гривні, виходить, що суми значно перевищують 100 тисяч грн. як граничні межі для здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, однак наявність конкретної мети використання коштів, строків проведення заходів (та придбання товарів) та конкретних суб'єктів реалізації гранту, що визначені вже укладеною Грантовою угодою між донором та бенефіціаром, унеможливлює застосування конкурентних процедур закупівель. Прошу надати роз'яснення: 1) Чи поширює свою дію ЗУ "Про публічні закупівлі" на використання коштів отриманих за Грантовою Угодою. 2) Які механізми реалізації грантових коштів з урахуванням положень ЗУ "Про публічні закупівлі", особливого принципів добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, оскільки в більшості випадків, у грантах, застосування цих принципів є або неможливим, або недоцільним. <b> Номер відповіді:</b> 660/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості). Відповідно до частини першої статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України , з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. При цьому відповідно до Закону України “Про міжнародні договори України” надання Верховною Радою України згоди на обов’язковість міжнародного договору України відбувається шляхом ратифікації міжнародного договору. Статтею 9 Закону України “Про міжнародні договори України” визначено чіткий перелік міжнародних договорів України, які підлягають ратифікації, зокрема, загальноекономічні (про економічне та науково-технічне співробітництво), з загальних фінансових питань, з питань надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям , а також про одержання Україною від іноземних держав і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України та інші. Таким чином, якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений  Законом та Особливостями, застосовуються положення міжнародного договору України.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування" <b> Тема розширена:</b> щодо п. 31 Особливостей (продовження строку дії ТП) <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 31 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 (зі змінами, далі – Особливості), замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій та у разі необхідності учасник процедури закупівлі має право з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції, повідомивши про це замовникові через електронну систему закупівель. На сьогодні електронна система закупівель не передбачає окремої опції для замовника подати всім учасникам/окремому учаснику вимогу про продовження строку дії тендерних (тендерної) пропозицій (пропозиції), у учасників відсутня технічна можливість надати відповідь на вимогу замовника щодо продовження строку дії тендерної пропозиції через електронну систему закупівель, а також відсутня технічна можливість учаснику з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції в електронній системі закупівель. У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення у який спосіб замовник може звернутися до учасників з вимогою про продовження строку дії їх тендерних пропозицій, у який спосіб учасник може надати відповідь на звернення замовника про продовження строку дії тендерної пропозиції, а також у який спосіб учасник може з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції. Чи може така вимога, відповідь на таку вимогу та окреме звернення учасника щодо продовження строку дії тендерної пропозиції бути направлена у паперовому вигляді поштою або у вигляді електронного документа електронною поштою, тощо? Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 661/2023