<b>Запит від:</b> Запит від Київський міський центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» <b> Тема розширена:</b> Щодо розподілу часу <b>Суть питання:</b> Доброго дня, просимо надати роз'яснення. Чи підпадає ДК 021:2015 - 70340000-6 під оренду відповідно до пункту 4 частини 5 статті 3 Закону України від 25.12.2015№ 922-VIII «Про публічні закупівлі» (зі змінами). <b> Номер відповіді:</b> 690/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано у запиті № № 2180/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Харківський обласний центр зайнятості <b> Тема розширена:</b> Застосування частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України у додаткових угодах до договорів про закупівлю електричної енергії <b>Суть питання:</b> Чи можна застосовувати частину 3 статті 631 Цивільного кодексу України у додаткових угодах до договорів про закупівлю електричної енергії, укладених за наслідками проведення відкритих торгів з Особливостями та/або запиту (ціни) пропозицій, зокрема, в частині зміни ціни електроенергії у зв’язку зі зміною середньозваженої ціни на електроенергію на ринку "на добу наперед" (порядок зміни ціни встановлений в договорі про закупівлю)? <b> Номер відповіді:</b> 691/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 1089/2022, № 201/2023 та листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , які розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=18a2fd50-2835-43fe-9ab8-f673152aab98&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=71494547-4e8a-4684-bb20-63c416df66f0&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області код ЄДПРОУ 01038921 <b> Тема розширена:</b> Замовником було проведено відкриті торги №UA-2021-08-06-005602-a Виникли питання щодо виконання укладеного тендерного договору <b>Суть питання:</b> Замовником було проведено відкриті торги №UA-2021-08-06-005602-a Виникли питання щодо виконання укладеного тендерного договору, а саме в частині інтелектуальної власності (авторські права) на проєктну документацію, - п. 5.7 укладеного тендерного договору Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області (далі -– Замовник), уклав з фізичною особою-підприємцем (далі – Автор проєкту) господарський договір (далі - договір №1) про виготовлення проєктної документації на будівництво об’єкту. Договір №1 Автором проєкту виконано та Замовнику надано проєкту документацію (далі – результат робіт). По умовам договору №1, Автор проєкту автоматично (примітка: без жодних документів, актів тощо) передає (відчужує) Замовнику всі виключні майнові права інтелектуальної власності (авторські права) на результат робіт. Жодних інших умов стосовно інтелектуальної власності (авторські права) на результат робіт у договорі №1 не вказано. Після виконання договору №1, у Замовника виникла необхідність у редагуванні проєктної документації, - результатів робіт. Просимо надати роз’яснення на наступні питання: 1. чи відбулась автоматична передача всіх виключних майнових права інтелектуальної власності (авторські права) на результат робіт, або потрібно було між вищенаведеними сторонами укладати додатковий договір про передачу цих прав? 2. чи зобов’язаний Замовник у разі потреби редагування, з Автором проєкту узгоджувати редагування проєктної документації, - результатів робіт? <b> Номер відповіді:</b> 687/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання щодо набуття права інтелектуальної власності не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться питання набуття права інтелектуальної власності. Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань щодо необхідності внесення змін до проекту кошторисної документації пропонуємо звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАРАШРЕМБУД" <b> Тема розширена:</b> Технічна частина <b>Суть питання:</b> В тендерній документації в технічній частині Замовник написав, що "Кошторис повинен бути розрахований згідно Кошторисних норм України "Настанови з визначення вартості будівництва" зі змінами", більше ніяких документі не вимагає, окремого переліку не має. Чи потрібно подавати будь-які кошторисні документи в такому разі? Адже тендер на 11 млн.грн. капіатльний ремонт. Чи буде вірно, якщо Учасник не подасть жодного документа, окрім форми "Тендерна пропозиція" де буде вказана лише ціна. <b> Номер відповіді:</b> 688/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний коритстувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. З огляду на викладене, щодо роз'яснення вимог, які встановлені у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Оленюк Лідія <b>Суть питання:</b> Добрий день. За період 2023 року з підприємцем було заключено договір на харчування особового складу в/ч на суму до 100 тис. грн. Пізніше були віділені додаткові кошти і також було заключено з тим же підприємцем договір на харчування теж до 100 тис. грн. На даний момент виникла необхідність у заключення договору на харчування ще на 100 тис. грн. Мотувуючи тим що збільшила чисельність особового складу. Чи можна заключати даний договір без застосування електронної системи закупівель керуючись особливостями і виникненням нагальної потреби? Чи всеш таки потрібно проводити відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 682/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 313/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Державний навчальний заклад "Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою", ЄДРПОУ 05536797 <b> Тема розширена:</b> Відсутнє оприлюднення рішення Антимонопольного комітету на електронному майданчику E-Tender <b>Суть питання:</b> Замовником було відхилено учасника з найбільш економічно вигідною ціною. Учасник подав скаргу до Антимонопольного комітету. 05.10.2023 було засідання Антимонопольного комітету, де було прийнято рішення скасувати рішення Замовника. 06.10.2023 Антимонопольний комітет розмістив на майданчику Prozorro Інформацію про резолютивну частину рішення від 05.10.2023 № 15907, а саме рішення НІ, що не дає можливості Замовнику скасувати своє рішення, та повернути попереднього учасника у переможці. Що у цьому випадку має робити Замовник? Чи є якісь терміни у даній процедурі? Чи не пропустили ці терміни ми, як Замовник? Які наші подальші дії? <b> Номер відповіді:</b> 683/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Відповідно до пункту 67 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з частиною чотирнадцятою статті 18 Закону строк розгляду скарги органом оскарження становить 10 робочих днів з дати прийняття скарги до розгляду, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 20 робочих днів. Відповідно до частини двадцять першої статті 18 Закону орган оскарження протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику. Частиною двадцять другою статті 18 Закону визначено, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Тому, в разі оскарження процедури закупівлі замовник завершує закупівлю з врахуванням рішення органу оскарження. Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативноправовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Разом з тим повідомляємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Отже, з питань технічної реалізації  вимог законодавства слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО” з необхідними даними, які дозволять ідентифікувати процедуру закупівлі для надання вичерпних пояснень.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Урвенський психоневрологічний інтернат" РОР <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підскажіть будь ласка відбувається об`єднання двох закладів шляхом злиття, буде створюватись нова юридична установа. Підскажіть, що робити з договорами, які діють на момент злиття, розривати, робити додаткову угоду на правонаступництво, як правильно? Коди дк в новій установі будуть з нуля рахуватися чи підбиватися? <b> Номер відповіді:</b> 684/2023

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Флагман" ЕДРПОУ 31810757 <b> Тема розширена:</b> зміна дати поставки продукції <b>Суть питання:</b> Техпроцес виготовлення відомчої заохочувальної відзнаки Національної гвардії України – нагрудний знак «За доблесну службу». 1. Порубка металу на заготовки. 2. Висікання контурних заготовок. 3. Карбування деталей відзнак. 4. Обсічення облою на деталях. 5. Свердління технологічних отворів. 6. Зенківка технологічних отворів. 7. Розмітка місця для пайки гвинта. 8. Зенківка місця для пайки гвинта 9. Пайка гвинта. 10. Слюсарна обробка деталей. 11. Карцування деталей перед гальванічним покриттям. 12. Гальванічне покриття деталей нікелем. 13. Гальванічне покриття деталей золотом 14. Трибогальванічне покриття окремих частин деталей. 15. Нанесення емалей. 16. Нанесення захисного лаку. 17. Свердління отвору в гайці для кріплення до одягу. 18. Нарізання різьби в гайці для кріплення до одягу. 19. Збирання виробу. 20. Пакування виробу. Техпроцес виготовлення почесного знаку Національної гвардії України «За співпрацю». 1. Порубка металу на заготовки. 2. Висікання контурних заготовок. 3. Карбування деталей відзнак. 4. Обсічення облою на деталях. 5. Свердління технологічних отворів. 6. Зенківка технологічних отворів. 7. Висікання технологічних отворів на колодці. 8. Заточка булавок для колодки. 9. Встановлення булавок у колодку. 10. Порізка стрічки. 11. Закріплення стрічки на колодку. 12. Виготовлення з воску деталей для литва. 13. Формування опок з восковими деталями для литва. 14. Термічна обробка опок з восковими деталями для литва з витоплюванням воску. 15. Литво деталей з металу. 16. Слюсарна обробка деталей. 17. Карцування деталей перед гальванічним покриттям. 18. Гальванічне покриття деталей нікелем. 19. Гальванічне покриття деталей золотом 20. Нанесення емалей. 21. Нанесення захисного лаку. 22. Виготовлення металевого кільця для з’єднання колодки з підвісом. 23. Збирання виробу. 24. Пакування виробу. Це технологічні процеси які мають бути витриманні щоб не допустити неякістного виробу, так як договір після проведення тендеру був підписаний 04.10.2023 року, Поставити вироби за умовам хехнічного опису і поставки потрібно: " почесного знаку Національної гвардії України «За співпрацю»." до 15.10.2023 (400шт)а відзнаку Національної гвардії України – нагрудний знак «За доблесну службу»(3000шт).до 20.10.2023 року. не є можливим виходячи з технологічного процесу і робочого часу. Просимо розглянути питання про перенесення термінів поставки на 28 робочих днів. <b> Номер відповіді:</b> 679/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно пункту 17 Особливостей  договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8  пункту 19 Особливостей. Так, відповідно до підпункту 4 пункту 19 Особливостей продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Форма документального підтвердження об’єктивних обставин Особливостями не визначена, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку  виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому, замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Водночас з питань належного виконання зобов'язань за договором про закупівлю, зокрема в частині перенесення строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, слід звертатись безпосередньо до замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ВІДІ ЮНІКОМЕРС" <b> Тема розширена:</b> Локалізація <b>Суть питання:</b> Локалізація в закупівлях Відповідно до встановленого порядку: ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за формулою: СЛ = (1 - (МВ+ІВ) / С) × 100%, де СЛ - ступінь локалізації виробництва; МВ - митна вартість сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, імпортованих на митну територію України виробником для виробництва товару, що є предметом закупівлі, гривень; IВ - вартість імпортних сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, придбаних окремо та/або у складі продукції для виробництва товару, що є предметом закупівлі, у постачальника - резидента України, без урахування податку на додану вартість, гривень; С - собівартість товару, що є предметом закупівлі, гривень. Прохання надати роз’яснення, яким чином виробнику слід визначати вартість імпортних сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, придбаних у складі продукції для виробництва товару. Оскільки для готової придбаної виробником вітчизняної продукції, може бути використана імпортна сировина, матеріали та ін. про яку виробник не може знати, а постачальник зазначеної продукції не робить і не зобов’язаний робити локалізації. Чи можемо ми, при обчисленні нашої собівартості, враховувати продукцію вироблену в Україні як вітчизняну продукцію на 100%? <b> Номер відповіді:</b> 681/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Ковальова <b>Суть питання:</b> На даний час замовники відповідно до пункту 13 постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 укладають прямі договори. Через відсутність практики оскарження договорів по пункту 13 постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 підкажіть будь ласка: - хто може оскаржити укладення такого договору? - як оскаржити укладення такого договору: орган, строки, форма звернення, тощо? <b> Номер відповіді:</b> 676/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 №3323-04/22523-06 " Щ одо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо моніторингу закупівель) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 . Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і 2 послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Виходячи з положень пунктів 55-67 Особливостей, законодавством передбачена можливість оскарження відкритих торгів, що відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей. Водночас здійснення закупівлі шляхом укладення договорів згідно пункту 13 Особливостей не передбачає можливості оскарження до органу оскарження, однак не позбавляє особу права на оскарження у судовому порядку. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Крім цього, пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Також відповідно до частини п’ятої статті 7 Закону громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, зокрема шляхом здійснення аналізу і моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органи, що уповноважені здійснювати контроль, про виявлені ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Згідно з пунктом 23 Особливостей, Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. Дані автоматичних індикаторів ризиків застосовуються з урахуванням цих особливостей. Отже, у разі здійснення закупівлі згідно з пунктом 13 Особливостей, за результатами якої замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, передбачена можливість звернення до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону, зокрема до Держаудитслужби, у порядку здійснення контролю у сфері публічних закупівель або до суду.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" <b> Тема розширена:</b> Питання з підписання прямих договорів з військовими частинами при вартості закупівлі більше ніж 200 тис грн <b>Суть питання:</b> У відповідності до п. 9 Постанови Кабінету міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 передбачено, що державні замовники у сфері оборони можуть закуповавати товари і послуги для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень без застосування конкурентних процедур закупівель за умови надання гарантійного листа про те, що сукупний прибуток усіх субєктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. 1. З вищезазначеного трактування не зрозуміло, що мається на увазі під поняттям "сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання" та "первинна собівартість товару". Чи коректно буде здійснювати розрахунок прибутку та собівартості товару сформованих на митнійтній території України, якщо товар є імпортованим? 2. Які саме складові в себе включає первинна собівартість товару та прибуток? <b> Номер відповіді:</b> 677/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Хомич Андрій Миколайович <b>Суть питання:</b> Чи є обовязковим виготовлення проектно-кошторисної документації для капітального ремонту найпростішого укриття <b> Номер відповіді:</b> 678/2023