<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа <b> Тема розширена:</b> публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> Слава Украіні. Повідомляю про наступне і при можливості прохаю надати фахову консультацию .Дмитрівська териториальна Камьянського раьону громада на початку 2020 р. віділила кошти на проведення поточного ремонту провалів дорожнього покриття. а також поточний ремонт основи під дорожне покриття загальною сумою 2000000 гр.Були складені договори підряду на декілька окремих сіл та в кожному селі на декілька окремих вулиць кожен договір до 200000гр. На кожен обьект і договір були складені окремі кошториси та всі дані були внесені та зареестровані в системі Прозоро. та була проведена спрощена прцедура закупівель.На декількох вулицях необхідно було провести та виконати послуги на суму 400000гр. Сільська рада склала два окремих договори на одну вулицю з окремим кошторисом на кожний договір та провела реестрацию цих договорів в Прозоро.Чи відповідае вищезазначене чинному законодавству украіни що до публічних закупівель. чи потрібно в такій ситуации проводити відкриті торги..чи не є це порушенням. <b> Номер відповіді:</b> 737/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти Харківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Є питання щодо Методу визначення очікуваної вартості товару, а саме Розрахунку очікуваної вартості товарів/послуг методом порівняння ринкових цін. Відповідно до «Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 18.02.2020 № 275, «Метод порівняння ринкових цін - це метод визначення очікуваної вартості на підставі даних ринку, а саме загальнодоступної відкритої інформації про ціни ТА інформації з отриманих цінових пропозицій та прайс-листів на момент вивчення ринку.», У даному випадку не зрозумілим є сполучник «ТА». Відповідно до зазначеного, послідовність дій при визначенні очікуваної вартості за методом порівняння ринкових цін наступна: 1) здійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної інформації про ціну (мережа інтернет, прайси та інше) 2) направити не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій до постачальників/виробників товару 3) визначити очікувану ціну за одиницю, як середньоарифметичне значення масиву отриманих даних 4) визначити очікувану вартість, як добуток очікуваної ціни за одиницю на кількість товару/послуг. Чи вірно я розумію дану норму? Чи слід розуміти способи аналізу ринка шляхом аналізу загальнодоступної інформації та аналізу інформації, отриманої шляхом проведення ринкових консультацій, як два окремих, не залежних один від одного способів? Чи дійсно для кожного виду товару слід використовувати обидва способи аналізу ринка? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 736/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуту у запитах № 938/2022, № 377/2023 та № 1235/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Білоусова Ольга Олексіївна <b>Суть питання:</b> Як діяти замовнику, якщо товар, який він хоче придбати, не виготовляється в Україні взагалі? <b> Номер відповіді:</b> 735/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Колісниченко Дар'я Олексіївна <b> Тема розширена:</b> Застосування п. 5 ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> Згідно п. 5 ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Замовник відноситься до замовників, що визначені у п. 4 ч.1 ст. 2 «юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті» як суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність у сфері купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам. Постановою КМУ «Деякі питання надання платних послуг науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції» від 27 липня 2011 р. № 804 затверджено Перелік платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції, згідно з додатком. Крім іншого, даною постановою КМУ № 804 установлено наступне: - вартість проведення судових експертиз та експертних досліджень, включених до переліку платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції, визначається відповідно до нормативної вартості однієї експертогодини, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710 "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів"; - інші послуги, включені до затвердженого цією постановою переліку, надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції за згодою сторін за плату в обсязі, що відшкодовує витрати, пов'язані з їх виконанням; - послуги, включені до переліку платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції, і пов’язані з діяльністю, для провадження якої законодавством встановлені певні вимоги, можуть надаватися за умови дотримання зазначених вимог. До Переліку платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції (додаток до постанови КМУ №804) крім іншого включені: - На замовлення фізичних чи юридичних осіб проведення експертних досліджень із застосуванням засобів і методів судової експертизи, надання консультацій, що потребують спеціальних знань (аб.3) Питання: Чи підлягає застосуванню норма п. 5 ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» до правовідносин, пов’язаних із закупівлею послуг проведення експертного дослідження, проведеного в порядку ЗУ "Про судову експертизу", вартість якого розраховується у відповідності до Постанови КМУ від 27 липня 2011 р. № 804 та Інструкції, затвердженої постановою КМУ від 1 липня 1996 р. № 710 ? <b> Номер відповіді:</b> 734/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі - управлінські послуги, юридичні особи приватного права, КВЕД <b>Суть питання:</b> Згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015, який було затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 23.12.2015 № 1749, "Управлінські послуги" (код ДК 021:2015: 79240000-4) можуть бути предметом державних закупівель. Просимо надати роз’язснення з наступних питань: - чи можуть надаватись такі послуги (79240000-4) юридичними особами приватного права? - якщо такі послуги можуть бути надані юридичними особами приватного права, то чи може надавати така юридична особа послуги за кодом ДК 021: 2015: 79240000-4, якщо в установчих документах цієї юридичної особи основним видом діяльності є "Консультування з питань комерційної діяльності й керування" (КВЕД 70.22)? <b> Номер відповіді:</b> 731/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Косенчук Вікторія Юріївна <b> Тема розширена:</b> Договір спільної діяльності як учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 37 частиної першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. При цьому згідно з статтею 1130 Цивільного кодексу України: "1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. 2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.". Питання: 1. Чи є договір про спільну діяльність "об'єднанням учасників" в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? 2. Чи є договір про спільну діяльність, учасниками якого є юридична особа-резидент та юридична особа-нерезидент, "об'єднанням учасників" в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? 3. Чи може договір про спільну діяльність бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі? 4. Чи може договір про спільну діяльність, учасниками якого є юридична особа-резидент та юридична особа-нерезидент, бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 732/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Хотінська селищна рада Сумського району Сумської області <b>Суть питання:</b> Добрий день! Чи виникають об'єктивні обставини в розумінні п.п4 п.13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою від 12.10.2022 № 1178 , якщо неможливість здійснення закупівлі призведе до зниження обороноздатності, що підтверджено зовнішніми документами? Чи встановлено граничні суми закупівлі, у разі застосування зазначеного підпункту? Враховуючи те, що громада знаходиться в районі можливих бойових дій, виникає потреба в підвищенні обороноздатності. Звертаємось у зв'язку з тим, що у інформаційному листі №3323-04/78667-06 від 08.12.2022 року відсутня інформація із зазначених питань. <b> Номер відповіді:</b> 733/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство" <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення "замовник" в розумінні Закону <b>Суть питання:</b> Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство відповідно до Статуту, засноване на комунальній власності Чернівецької міської територіальної громади, є комунальним комерційним підприємством, утворене з метою отримання прибутку. Основною метою діяльності Підприємства є утримання в належному стані об`єктів благоустрою, вулично-дорожньої мережі комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади. Статутний капітал Підприємства сформовано виконавчим комітетом Чернівецької міської ради. Майно підприємства є відокремленою частиною комунальної власності, що належить Чернівецькій міській раді та закріплюється за Підприємством на праві господарського відання. Таким чином, підприємство є юридичною особою, яка забезпечує потреби територіальної громади, однак, така діяльність здійснюється виключно на промисловій та комерційній основі, оскільки ціни на роботи та послуги підприємства формується попитом, орган місцевого самоврядування не встановлює цін на роботи та послуги підприємства і воно самостійно несе усі ризики щодо своєї діяльності. Крім цього, підприємство, Станом на сьогодні та впродовж 2023 року не отримувало коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою. Поруч з цим, 100% статутного капіталу Чернівецького міського комунально підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства належить Чернівецькій міській територіальній громаді в особі Чернівецької міської ради. Додатково звертаємо Вашу увагу, що Підприємство, з метою забезпечення отримання прибутку систематично бере участь в електронних аукціонах, в якості учасника та, у випадках визнання переможцем процедури закупівлі, укладаються Договори про надання послуг чи виконання робіт з поточного та/або капітального ремонту дорожнього покриття, за якими встановлений конкретний термін надання таких послуг чи виконання робіт. З метою забезпечення своєчасного виконання вищезазначених робіт чи надання послуг, у Підприємства виникає нагальна необхідність у закупівлі необхідних товарів чи матеріалів, що унеможливлює проводити процедуру відкритих торгів. З огляду на вищезазначене, просимо надати наступні роз’яснення: 1. Чи являється Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство замовником відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи має право Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство, будучи переможцем процедури публічних закупівель на виконання робіт (надання послуг), здійснювати закупівлі, необхідних для виконання цих робіт (надання послуг) товарів чи матеріалів, шляхом укладання прямого договору без використання електронної системи, як юридична особа, яка здійснює діяльність на промисловій та комерційній основі та проводить таку закупівлю за кошти, одержані від господарської діяльності і не є Замовником в розумінні Закону? <b> Номер відповіді:</b> 729/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників ", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання " та від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Ужгородський ліцей №7 Ужгородської міської ради Закарпатської області <b> Тема розширена:</b> Зміни до кошторису. Визначення процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день. Якщо був опублікований план на закупівлю послуги на 28 тис. грн. по одній позиції ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника, а протягом року були внесені зміни в кошторис і з’явилася потреба в додатковій закупівлі по цій же позиції ДК 021:2015, то позиція по ДК додається чи вважається новою закупівлею? <b> Номер відповіді:</b> 730/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 595/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Музей історії міста Бердичева <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору укладеного за пп5.п.13 Особливостей <b>Суть питання:</b> Прямий договір не є договором про закупівлю в розумінні Закону України Про публічні закупівлі, прошу пояснити чи поширюється п.19 постанови КМУ №1178 від 12.10.2022 року(без змін 2023 року) на договори які були укладені у січні 2023 року на підставі п.13 (відсутність конкуренції з технічних причин) в частині оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 724/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент регіонального розвитку Черкаської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Кваліфікація переможця <b>Суть питання:</b> 13 жовтня 2023 року Департаментом оголошено відкриті торги на сувенірну продукцію UA-2023-10-13-004067-a. 27 жовтня 2023 року спливає кінцевий термін кваліфікації переможця. 25 жовтня 2023 року Департаментом було направлено вимогу учаснику про усунення невідповідностей, передбаченим п.2.1. тендерної документації, а саме надання довідки про наявність досвіду виконання аналогічних робіт, копію одного повністю виконаного аналогічного договору, не менше одного позитивного відгуку та інше. Крім того, учасник не надав документи, передбачені п. 23 розділу 2 ст. 22 Закону. Для усунення невідповідностей, учасник надав всі необхідні документи лише допомогою обмеженого доступу. В системі Prozoro він зазначив, що ці документи є конфідеційними , і він не може їх розголошувати . Тобто у замовника в особистому кабінеті вини доступні, а в Prozoro ні. Які наші дії? Відхиляти учасника чи ні? <b> Номер відповіді:</b> 725/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Крім цього, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 39 Особливостей розкриття тендерних пропозицій здійснюється відповідно до статті 28 Закону (положення абзацу третього частини першої та абзацу другого частини другої статті 28 Закону не застосовуються). Згідно абзацу сьомого пункту 37 Особливостей замовник розглядає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію відповідно до вимог статті 29 Закону (положення частин другої, п’ятої - дев’ятої, дванадцятої, шістнадцятої, абзацу першого частини чотирнадцятої, абзаців другого і третього частини п’ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 цих особливостей. Відповідно до пункту 43 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. При цьому замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження. Пунктом 40 Особливостей визначено, що не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі інформація, що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей. Відповідно до пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог пункту 40 цих особливостей. При цьому будь-які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Кременецької міської ради "Міськводгосп" <b> Тема розширена:</b> Застосування абзацу 2 пункту 3 Особливостей. <b>Суть питання:</b> Другий абзац пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування: Положення частин п’ятої, шостої, восьмої і дев’ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом Частина шоста статті 3 Закону Цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: 1) товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання. Пункт 4 частини першої статті 2 цього Закону: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак: 4) забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення; Питання: Чи можемо ми укласти договір без використання електронної системи для забезпечення постачання питної води та централізованого водопостачання до 1 млн. грн. <b> Номер відповіді:</b> 727/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 1593/2021 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: При цьому зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону , проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Положення частин п’ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом. Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частиною шостою статті 3 Закону та є вичерпним. При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.