Новини Мінекономіки
Консультація
№ 750/2023
09.11.2023
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки № 750/2023 Суть питання: Чи може уповноважена особа (УО) використовувати КЕП/УЕП фізичної особи (приватний), а не КЕП/УЕП працівника підприємства при оприлюдненні інформації в ЕСЗ під час воєнного стану? Чи будуть вважатися оприлюдненими документи, підписані приватним КЕП/УЕП УО? Висновки/Відповідь: Питання використання КЕП/УЕП фізичної особи уповноваженою особою для оприлюднення інформації в електронній системі закупівель (ЕСЗ) врегульовано.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 750/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 750/2023
Суть питання: Чи може уповноважена особа (УО) використовувати КЕП/УЕП фізичної особи (приватний), а не КЕП/УЕП працівника підприємства при оприлюдненні інформації в ЕСЗ під час воєнного стану? Чи будуть вважатися оприлюдненими документи, підписані приватним КЕП/УЕП УО?
Висновки/Відповідь:
Питання використання КЕП/УЕП фізичної особи уповноваженою особою для оприлюднення інформації в електронній системі закупівель (ЕСЗ) врегульовано.
Суть питання: Чи може уповноважена особа (УО) використовувати КЕП/УЕП фізичної особи (приватний), а не КЕП/УЕП працівника підприємства при оприлюдненні інформації в ЕСЗ під час воєнного стану? Чи будуть вважатися оприлюдненими документи, підписані приватним КЕП/УЕП УО?
Висновки/Відповідь:
Питання використання КЕП/УЕП фізичної особи уповноваженою особою для оприлюднення інформації в електронній системі закупівель (ЕСЗ) врегульовано.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "Харківська обласна філармонія"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо використання уповноваженою особою КЕП/УЕП фізичної особи, а не працівника підприємства
<b>Суть питання:</b> Чи може уповноважена особа при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 року № 1082, в період оголошеного воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року використовувати КЕП/УЕП фізичної особи, а не КЕП/УЕП, виданий уповноваженій особі, як працівнику підприємства КП "Харківська обласна філармонія"?
Чи вважаються оприлюдненими замовником КП "Харківська обласна філармонія" річні плани, оголошення про проведення процедур закупівель, договори, додаткові угоди та інші документи, які оприлюднені в електронній системі закупівель уповноваженою особою із використанням приватного УЕП фізичної особи, а не КЕП/УЕП посадової особи (працівника) КП "Харківська обласна філармонія" ?
<b>
Номер відповіді:</b> 750/2023
Консультація
№ 751/2023
09.11.2023
Інше
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Ускладнення процедури закупівлі канцелярських товарів через Prozorro Market на майданчику ДЕРЖЗАКУПІВЛІ.ОНЛАЙН, а саме проблеми з додаванням конкретного вибраного товару в кошик для створення ЗЦП (додавання узагальненого товару або через динамічні характеристики). Висновки/Відповідь: Відповідь відсутня. У запиті висловлено лише констатацію проблеми, і прохання до відповідальних органів врахувати думку практиків.
Інше
Консультація № 751/2023Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Ускладнення процедури закупівлі канцелярських товарів через Prozorro Market на майданчику ДЕРЖЗАКУПІВЛІ.ОНЛАЙН, а саме проблеми з додаванням конкретного вибраного товару в кошик для створення ЗЦП (додавання узагальненого товару або через динамічні характеристики).
Висновки/Відповідь:
Відповідь відсутня. У запиті висловлено лише констатацію проблеми, і прохання до відповідальних органів врахувати думку практиків.
Суть питання:
Ускладнення процедури закупівлі канцелярських товарів через Prozorro Market на майданчику ДЕРЖЗАКУПІВЛІ.ОНЛАЙН, а саме проблеми з додаванням конкретного вибраного товару в кошик для створення ЗЦП (додавання узагальненого товару або через динамічні характеристики).
Висновки/Відповідь:
Відповідь відсутня. У запиті висловлено лише констатацію проблеми, і прохання до відповідальних органів врахувати думку практиків.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля через Prozorro Market
<b>Суть питання:</b> Закупівля канцелярських товарів мала відбутися через Prozorro Market на майданчику ДЕРЖЗАКУПІВЛІ.ОНЛАЙН. В маркеті були вибрані необхідні товари, але при додавання в кошик для створення ЗЦП, товар додавався або із загальними характеристиками, або через динамічні характеристики, що набагато ускладнює роботу в Prozorro Market(і), Тобто додається абсолютно узагальнений товар. Питання тоді виникає-для чого є такий функціонал як можливість вибору даного конкретного товару. Для чого ускладнили роботу в Prozorro Market(і), на противагу, як це було до відповідних змін, коли можна було конкретно вибрати товар і його ж оформити в кошик для створення ЗЦП. Приберіть можливість закупівлі неякісних товарів, тільки із-зі того, що у них нижча ціна.
Тому я вимушена наразі закупівлю канцелярських товарів зробити через спрощену закупівлю. Хоча Prozorro Market є сам по собі непоганий інструмент для закупівель.
Прохання відповідальним органам дослухатися до практиків якими уповноважені особи.
<b>
Номер відповіді:</b> 751/2023
Консультація
№ 752/2023
09.11.2023
Інше
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки: Суть питання: Чи можливо збільшити ціну договору про надання телекомунікаційних послуг з Укртелекомом, укладеного у 2023 році на суму 99 700,00 грн, шляхом укладення додаткової угоди, чи необхідно проводити відкриті торги? Висновки/Відповідь: Зважаючи на те, що вартість договору не перевищує 100 тис. грн, закупівля могла бути здійснена без застосування відкритих торгів. Відповідно до пункту 18 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цим пунктом. Таким чином, можливість внесення змін до істотних умов договору, зокрема щодо збільшення ціни, визначається на підставі пункту 19 Особливостей. Для аналізу можливості збільшення ціни необхідно враховувати конкретні обставини, що зумовили таку необхідність та відповідність підставам, визначеним у пункті 19 Особливостей.
Інше
Консультація № 752/2023Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки:
Суть питання: Чи можливо збільшити ціну договору про надання телекомунікаційних послуг з Укртелекомом, укладеного у 2023 році на суму 99 700,00 грн, шляхом укладення додаткової угоди, чи необхідно проводити відкриті торги?
Висновки/Відповідь:
Зважаючи на те, що вартість договору не перевищує 100 тис. грн, закупівля могла бути здійснена без застосування відкритих торгів.
Відповідно до пункту 18 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Таким чином, можливість внесення змін до істотних умов договору, зокрема щодо збільшення ціни, визначається на підставі пункту 19 Особливостей. Для аналізу можливості збільшення ціни необхідно враховувати конкретні обставини, що зумовили таку необхідність та відповідність підставам, визначеним у пункті 19 Особливостей.
Суть питання: Чи можливо збільшити ціну договору про надання телекомунікаційних послуг з Укртелекомом, укладеного у 2023 році на суму 99 700,00 грн, шляхом укладення додаткової угоди, чи необхідно проводити відкриті торги?
Висновки/Відповідь:
Зважаючи на те, що вартість договору не перевищує 100 тис. грн, закупівля могла бути здійснена без застосування відкритих торгів.
Відповідно до пункту 18 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Таким чином, можливість внесення змін до істотних умов договору, зокрема щодо збільшення ціни, визначається на підставі пункту 19 Особливостей. Для аналізу можливості збільшення ціни необхідно враховувати конкретні обставини, що зумовили таку необхідність та відповідність підставам, визначеним у пункті 19 Особливостей.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради
<b>Суть питання:</b> У 2023 році було укладену угоду з Укртелекомом про надання телекомунікайних послуг на суму 99700.00 грн. У листопаді виникла необхідність з збільшити ціну. Можна додатковою угодою чи потрібно проводити відкритті торги?
<b>
Номер відповіді:</b> 752/2023
Консультація
№ 741/2023
08.11.2023
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 741/2023): Суть питання: Чи обов'язково враховувати п. 5.1 КНУ при закупівлі робіт та визначенні обсягу робіт у тендерній документації? Чи є порушенням, якщо замовник визначає обсяг робіт на власний розсуд (відомість обсягів робіт, локальний кошторис, тощо)? Чи є порушенням, якщо у відомості ресурсів замовник залишає тільки розділ "Будівельні матеріали"? Чи повинен учасник надавати власну відомість ресурсів, що повністю відповідає відомості ресурсів замовника? Висновки/Відповідь: 1. Замовник при визначенні предмета закупівлі робіт керується п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" та положеннями кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва". 2. Згідно зі ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою КМУ № 1178, замовник самостійно визначає вимоги до технічних, якісних і кількісних характеристик предмета закупівлі в тендерній документації, з урахуванням ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі". 3. Щодо застосування положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" рекомендовано звертатися до Мінінфраструктури (згідно з Положенням про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженим постановою КМУ № 1400). 4. Мінекономіки як Уповноважений орган не визначає правомірність дій суб’єктів закупівель в конкретних випадках (згідно зі ст. 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою КМУ № 459). Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки: * Лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06) * Лист від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06) * Лист від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06%C2%A0)
Інше
Консультація № 741/2023Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 741/2023)
Суть питання: Чи обов'язково враховувати п. 5.1 КНУ при закупівлі робіт та визначенні обсягу робіт у тендерній документації? Чи є порушенням, якщо замовник визначає обсяг робіт на власний розсуд (відомість обсягів робіт, локальний кошторис, тощо)? Чи є порушенням, якщо у відомості ресурсів замовник залишає тільки розділ "Будівельні матеріали"? Чи повинен учасник надавати власну відомість ресурсів, що повністю відповідає відомості ресурсів замовника?
Висновки/Відповідь:
1. Замовник при визначенні предмета закупівлі робіт керується п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" та положеннями кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва".
2. Згідно зі ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою КМУ № 1178, замовник самостійно визначає вимоги до технічних, якісних і кількісних характеристик предмета закупівлі в тендерній документації, з урахуванням ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
3. Щодо застосування положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" рекомендовано звертатися до Мінінфраструктури (згідно з Положенням про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженим постановою КМУ № 1400).
4. Мінекономіки як Уповноважений орган не визначає правомірність дій суб’єктів закупівель в конкретних випадках (згідно зі ст. 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою КМУ № 459).
Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник"
<b>
Тема розширена:</b> закупівля робіт
<b>Суть питання:</b> Під час розробки тендерної документації на закупівлю робіт чи ОБОВ’ЯЗКОВОзамовник для визначення обсягу та переліку робіт щодо закупівлі в технічних вимогахповинен врахувати п. 5.1 КНУ Настанова з визначення вартості будівництва, а саме:«Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін абозатверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягівробіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеноюЗамовником.»?2.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник в тендерній документації в технічнихвимогах зазначить щось одне (на свій розсуд):-Або відомість обсягів робіт;-Або локальний кошторис;-Або локальний кошторис з відомістю ресурсів до нього, тощо3.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник в тендерній документації в технічнихвимогах для визначення обсягу та переліку робіт щодо закупівлі замість відомостіобсягів робіт та відомості ресурсів до неї виставить локальний кошторис набудівельні роботи та відомість ресурсів до цього локального кошторису? Чи небуде це суперечити п. 5.1 КНУ Настанова з визначення вартості будівництва?4.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник у відомість ресурсів залишить лишерозділ ІІІ Будівельні матеріали, вироби і комплекти, який показує перелік і обсягматеріалів, виробі і комплектів, але не буде показано всі розділи відомості ресурсів?5.Якщо замовник в тендерній документації в технічних вимогах зазначив відомістьобсягів робіт та відомість ресурсів до неї, то чи означає це, що учасник повиненнадати в складі тендерної пропозиції свою відомість ресурсів, яка повинна повністювідповідати відомості ресурсів замовника? Чи у учасника можуть бути власні технічні рішення, згідно з якими ресурси задіються інші, але обсяг робіт від цього незміниться? Чим це все передбачено в законодавстві?
<b>
Номер відповіді:</b> 741/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
, від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06
"Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України",
від
03.07.2023 № 3323-04/32328-
"Щодо здійснення закупівель"
, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06%C2%A0
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
При цьому відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з
пунктом 27
частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень
кошторисних норм України
"Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року
№ 301
.
Водночас відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону.
При цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань щодо виникають щодо застосування положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" слід звертатись до Мінінфраструктури.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Консультація
№ 742/2023
08.11.2023
Предмет закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: До якої статті калькуляції собівартості, згідно з Постановою КМУ № 861, включати витрати на ввізне мито при імпорті компонентів для локалізованого виробництва? Висновки/Відповідь: У консультації № 742/2023 Мінекономіки не надає чіткої вказівки щодо конкретної статті калькуляції для обліку ввізного мита. Необхідно керуватися економічною сутністю витрат та принципами бухгалтерського обліку при визначенні статті калькулювання.
Предмет закупівлі
Консультація № 742/2023Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
До якої статті калькуляції собівартості, згідно з Постановою КМУ № 861, включати витрати на ввізне мито при імпорті компонентів для локалізованого виробництва?
Висновки/Відповідь:
У консультації № 742/2023 Мінекономіки не надає чіткої вказівки щодо конкретної статті калькуляції для обліку ввізного мита. Необхідно керуватися економічною сутністю витрат та принципами бухгалтерського обліку при визначенні статті калькулювання.
Суть питання:
До якої статті калькуляції собівартості, згідно з Постановою КМУ № 861, включати витрати на ввізне мито при імпорті компонентів для локалізованого виробництва?
Висновки/Відповідь:
У консультації № 742/2023 Мінекономіки не надає чіткої вказівки щодо конкретної статті калькуляції для обліку ввізного мита. Необхідно керуватися економічною сутністю витрат та принципами бухгалтерського обліку при визначенні статті калькулювання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЮРИДИЧНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА"
<b>
Тема розширена:</b> Локалізація
<b>Суть питання:</b> У яку статтю Калькуляції собівартості продукції із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України), що передбачена Порядком підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою КМУ від 02.08.2022 № 861, включати витрати на ввізне мито, сплачене при імпорті компонентів?
<b>
Номер відповіді:</b> 742/2023
Консультація
№ 744/2023
08.11.2023
Предмет закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: До якої статті Калькуляції собівартості продукції (Додаток 2 до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 02.08.2022 № 861) відносити витрати на ввізне мито при імпорті компонентів? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не дає прямої вказівки, до якої конкретної статті калькуляції відносити витрати на ввізне мито. Фактично, ТОВ "ЮРИДИЧНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА" було надано роз'яснення, що питання визначення конкретної статті для обліку таких витрат залежить від методології обліку, що застосовується підприємством, та має відповідати загальним правилам бухгалтерського обліку.
Предмет закупівлі
Консультація № 744/2023Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: До якої статті Калькуляції собівартості продукції (Додаток 2 до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 02.08.2022 № 861) відносити витрати на ввізне мито при імпорті компонентів?
Висновки/Відповідь: Мінекономіки не дає прямої вказівки, до якої конкретної статті калькуляції відносити витрати на ввізне мито. Фактично, ТОВ "ЮРИДИЧНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА" було надано роз'яснення, що питання визначення конкретної статті для обліку таких витрат залежить від методології обліку, що застосовується підприємством, та має відповідати загальним правилам бухгалтерського обліку.
Суть питання: До якої статті Калькуляції собівартості продукції (Додаток 2 до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 02.08.2022 № 861) відносити витрати на ввізне мито при імпорті компонентів?
Висновки/Відповідь: Мінекономіки не дає прямої вказівки, до якої конкретної статті калькуляції відносити витрати на ввізне мито. Фактично, ТОВ "ЮРИДИЧНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА" було надано роз'яснення, що питання визначення конкретної статті для обліку таких витрат залежить від методології обліку, що застосовується підприємством, та має відповідати загальним правилам бухгалтерського обліку.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЮРИДИЧНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА"
<b>
Тема розширена:</b> Локалізація
<b>Суть питання:</b> У яку статтю Калькуляції собівартості продукції, що передбачена Додатком 2 до Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою КМУ від 02.08.2022 № 861, включати витрати на ввізне мито, сплачене при імпорті компонентів?
<b>
Номер відповіді:</b> 744/2023
Консультація
№ 746/2023
08.11.2023
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки № 746/2023 щодо оприлюднення інформації про закупівлі військовими частинами Суть питання: Яку інформацію про закупівлі, коли та як повинна оприлюднювати військова частина А1126? Висновки/Відповідь: Інформація про закупівлі військових частин, зокрема ВЧ А1126, має оприлюднюватися відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Однак, існують винятки, передбачені законодавством, які дозволяють не оприлюднювати певну інформацію з міркувань безпеки та оборони. Конкретні вимоги до оприлюднення інформації та перелік винятків визначаються положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють оборонні закупівлі. Без детальної інформації про конкретні закупівлі військової частини А1126, неможливо надати вичерпну відповідь щодо обов'язку їх оприлюднення.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 746/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 746/2023 щодо оприлюднення інформації про закупівлі військовими частинами
Суть питання: Яку інформацію про закупівлі, коли та як повинна оприлюднювати військова частина А1126?
Висновки/Відповідь:
Інформація про закупівлі військових частин, зокрема ВЧ А1126, має оприлюднюватися відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Однак, існують винятки, передбачені законодавством, які дозволяють не оприлюднювати певну інформацію з міркувань безпеки та оборони. Конкретні вимоги до оприлюднення інформації та перелік винятків визначаються положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють оборонні закупівлі. Без детальної інформації про конкретні закупівлі військової частини А1126, неможливо надати вичерпну відповідь щодо обов'язку їх оприлюднення.
Суть питання: Яку інформацію про закупівлі, коли та як повинна оприлюднювати військова частина А1126?
Висновки/Відповідь:
Інформація про закупівлі військових частин, зокрема ВЧ А1126, має оприлюднюватися відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Однак, існують винятки, передбачені законодавством, які дозволяють не оприлюднювати певну інформацію з міркувань безпеки та оборони. Конкретні вимоги до оприлюднення інформації та перелік винятків визначаються положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють оборонні закупівлі. Без детальної інформації про конкретні закупівлі військової частини А1126, неможливо надати вичерпну відповідь щодо обов'язку їх оприлюднення.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Осипчук Олеся Олександрівна
<b>Суть питання:</b> Добрий день. Підкажіть, будь ласка, як, коли та яку інформацію про закупівлі повинні оприлюднювати військові частини, а саме ВЧ А1126. На сайті прозоро не відображається жодна інформація про закупівлі цього замовника.
<b>
Номер відповіді:</b> 746/2023
Консультація
№ 747/2023
08.11.2023
Інше
# Консультація Мінекономіки щодо закупівлі електроенергії у постачальника універсальної послуги: Суть питання: Чи мають право підприємства та організації, підпорядковані Слов'янській ВА (яка знаходиться в зоні можливих бойових дій згідно з наказом № 309), укладати прямі договори на постачання електроенергії з визначеним на даній території постачальником універсальної послуги? Висновки/Відповідь: Так, мають право. * Відповідно до пункту 13 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, замовник може укласти договір про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу, якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання, зокрема у разі укладення договору про закупівлю з постачальником “останньої надії” або з постачальником універсальної послуги на постачання електричної енергії або природного газу. * Згідно з пунктом 13 Особливостей, замовник самостійно приймає рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг. Рішення має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Обґрунтування оформлюється розпорядчим рішенням замовника або іншим документом, що готується уповноваженою особою та погоджується (затверджується) керівником. * У разі укладення договору згідно з пунктом 13 Особливостей, замовник зобов'язаний оприлюднити в електронній системі закупівель одночасно зі звітом про договір обґрунтування підстави для здійснення закупівлі. * Лист Мінекономіки від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 * Лист Мінекономіки від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 * Закон України “Про публічні закупівлі” * Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
Інше
Консультація № 747/2023Огляд:
# Консультація Мінекономіки щодо закупівлі електроенергії у постачальника універсальної послуги
Суть питання:
Чи мають право підприємства та організації, підпорядковані Слов'янській ВА (яка знаходиться в зоні можливих бойових дій згідно з наказом № 309), укладати прямі договори на постачання електроенергії з визначеним на даній території постачальником універсальної послуги?
Висновки/Відповідь:
Так, мають право.
* Лист Мінекономіки від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
* Лист Мінекономіки від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ВА Код ЄДРПОУ 44617077
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля електричної енергії у постачальника універсальної послуги
<b>Суть питання:</b> Місто Слов`янськ знаходиться в зоні можливих бойових дій, UA14120210000056793 згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом МІНІСТЕРСТВА З ПИТАНЬ РЕІНТЕГРАЦІЇ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ № 309 від 22.12.2022, За наказом № 104 від 04.03.2022 року МІНІСТЕРСТВА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ «Щодо проведення розрахунків на ринку електричної енергії», Замовник ( управління УЖКГ )переведені у 2022 році до постачальника універсальної послуги. Чи є право у підприємств та організацій підпорядкованих Слов`янській ВА укласти прямі договори на постачання електричної енергії з визначеним на даній території постачальником універсальної послуги?
<b>
Номер відповіді:</b> 747/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",
від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо скорочення підстав)
, (
4.Щодо форми і змісту обгрунтування), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 13 Особливостей
придбання замовниками
товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень,
може здійснюватися
шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, у разі,
коли роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання, зокрема у разі укладення договору про закупівлю з постачальником “останньої надії” або з постачальником універсальної послуги на постачання електричної енергії або природного газу.
При цьому замовник самостійно прймає рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей, підстави, за наявності яких замовник укладає такий договір про закупівлю, мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими. Обґрунтування має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, що готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.
Водночас у разі укладення договору про закупівлю відповідно до пункту 13 Особливостей замовник повинен обов'язково оприлюднити в електронній системі закупівель одночасно зі звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до даного пункту.
Консультація
№ 748/2023
08.11.2023
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки (№748/2023) Суть питання: Чи може ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (замовник з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону "Про публічні закупівлі") закуповувати деревинну тріску (паливно-енергетичний ресурс) для виробництва теплової енергії без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу, з огляду на п. 3 ч. 6 ст. 3 Закону та положення Особливостей здійснення публічних закупівель (Постанова КМУ №1178)? Висновки/Відповідь: Замовники, визначені в п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", мають право здійснювати закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної, теплової енергії без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, передбачених Законом, на підставі п. 3 ч. 6 ст. 3 Закону. П. 9, 13 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, не обмежують це право.
Відкриті торги
Консультація № 748/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки (№748/2023)
Суть питання:
Чи може ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (замовник з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону "Про публічні закупівлі") закуповувати деревинну тріску (паливно-енергетичний ресурс) для виробництва теплової енергії без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу, з огляду на п. 3 ч. 6 ст. 3 Закону та положення Особливостей здійснення публічних закупівель (Постанова КМУ №1178)?
Висновки/Відповідь:
Замовники, визначені в п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", мають право здійснювати закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної, теплової енергії без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, передбачених Законом, на підставі п. 3 ч. 6 ст. 3 Закону. П. 9, 13 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, не обмежують це право.
Суть питання:
Чи може ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (замовник з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону "Про публічні закупівлі") закуповувати деревинну тріску (паливно-енергетичний ресурс) для виробництва теплової енергії без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу, з огляду на п. 3 ч. 6 ст. 3 Закону та положення Особливостей здійснення публічних закупівель (Постанова КМУ №1178)?
Висновки/Відповідь:
Замовники, визначені в п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", мають право здійснювати закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної, теплової енергії без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, передбачених Законом, на підставі п. 3 ч. 6 ст. 3 Закону. П. 9, 13 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, не обмежують це право.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від державне міське підприємство " Івано-Франківськтеплокомуненерго "
<b>
Тема розширена:</b> закупівля паливно-енергетичних ресурсів замовником, зазначеним в п.4 ч.1 ст.2 Закону
<b>Суть питання:</b> Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" здійснює виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам та відноситься до категорії юридичних осіб, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначених в п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" (надалі-Закон).
Відповідно до п.3 ч.6 ст.3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені в п.4 ч.1 ст.2 цього Закону, здійснюють закупівлю паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії.
Норми Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, зокрема пунктів 9,13 Особливостей, не передбачають можливості придбання паливно-енергетичних ресурсів юридичними особами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та /або електронного каталогу для закупівлі товару.
ДМП " Івано-Франківськтеплокомуненерго " закуповує деревинну тріску (код ДК 021:2025 03410000-7 деревина), яка є паливно-енергетичним ресурсом для виробництва теплової енергії.
Керуючись п.12 ч.1 ст.9 Закону просимо надати роз'яснення з наступного питання: Чи можуть замовники, визначені в п.4 ч.1 ст.2 Закону, здійснювати закупівлю паливно-енергетичних ресурсів (деревинної тріски) для виробництва теплової енергії шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та /або електронного каталогу для закупівлі товару.
<b>
Номер відповіді:</b> 748/2023
Консультація
№ 738/2023
07.11.2023
Інше
Суть питання: Визначення кваліфікаційного рівня ("фахівець з просунутого рівня" чи "фахівець з експертного рівня") для спеціаліста з досвідом роботи в закупівлях понад 5 років, вищою освітою за рівнем "спеціаліст" на посаді начальника відділу закупівель. Висновки/Відповідь: 1. Професійний стандарт: Мінекономіки затверджено професійний стандарт для професії "Фахівець з публічних закупівель" (наказ від 14.09.2023 № 13580, ДК 003:2010). 2. Кваліфікаційні рівні (згідно з професійним стандартом): * Базовий: Базове розуміння діяльності, диплом бакалавра, без вимог до стажу. * Середній: Широке розуміння діяльності, диплом бакалавра, стаж не менше 1 року. * Просунутий: Глибоке розуміння діяльності, диплом магістра, стаж не менше 3 років. * Експертний: Глибоке розуміння діяльності, участь у формуванні стратегії, диплом магістра, стаж не менше 5 років. 3. Важливо: Займана посада не є визначальним критерієм. 4. Для фахівців з рівнем освіти "спеціаліст": Звернутися до Міністерства освіти і науки України (МОН) для визначення відповідності до рівнів вищої освіти. (Положення про МОН, затверджене постановою КМУ від 16 жовтня 2014 р. № 630) 5. Прирівнювання освіти "спеціаліст": Вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра (пункт 2 частини другої розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про вищу освіту").
Інше
Консультація № 738/2023Огляд:
Суть питання: Визначення кваліфікаційного рівня ("фахівець з просунутого рівня" чи "фахівець з експертного рівня") для спеціаліста з досвідом роботи в закупівлях понад 5 років, вищою освітою за рівнем "спеціаліст" на посаді начальника відділу закупівель.
Висновки/Відповідь:
1. Професійний стандарт: Мінекономіки затверджено професійний стандарт для професії "Фахівець з публічних закупівель" (наказ від 14.09.2023 № 13580, ДК 003:2010).
2. Кваліфікаційні рівні (згідно з професійним стандартом):
* Базовий: Базове розуміння діяльності, диплом бакалавра, без вимог до стажу.
* Середній: Широке розуміння діяльності, диплом бакалавра, стаж не менше 1 року.
* Просунутий: Глибоке розуміння діяльності, диплом магістра, стаж не менше 3 років.
* Експертний: Глибоке розуміння діяльності, участь у формуванні стратегії, диплом магістра, стаж не менше 5 років.
3. Важливо: Займана посада не є визначальним критерієм.
4. Для фахівців з рівнем освіти "спеціаліст": Звернутися до Міністерства освіти і науки України (МОН) для визначення відповідності до рівнів вищої освіти. (Положення про МОН, затверджене постановою КМУ від 16 жовтня 2014 р. № 630)
5. Прирівнювання освіти "спеціаліст": Вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра (пункт 2 частини другої розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про вищу освіту").
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Воровська Лілія Анатоліївна
<b>
Тема розширена:</b> Про віднесення до певного кваліфікаційного рівня нового стандарту "Фахівець з публічних закупівель
<b>Суть питання:</b> До якого кваліфікаційного рівня, а саме "фахівець з просунутого рівня" чи "фахівець з експертного рівня" , повинен відноситись спеціаліст з досвідом роботи в закупівлях понад 5 років з вищою освітою за рівнем "спеціаліст" на посаді начальника відділу закупівель в державному секторі або ОМС?
<b>
Номер відповіді:</b> 738/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Міністерством економіки України розроблено та наказом від 14.09.2023 № 13580 затверджено професійний стандарт для професії “Фахівець з публічних закупівель” за кодом 2419.2 Національного класифікатора України ДК 003:2010 “Класифікатор професій” (далі - професійний стандарт) та введений в дію з 25.09.2023.
Професійний стандарт розроблений за чотирма рівнями надає можливість визначати кваліфікаційні рівні фахівців відповідальних за закупівлі та дозволяє досягати кар’єрного зростання з урахуванням набутого досвіду і компетентностей.
Відповідно до абзацу першого пункту другого розділу 3 професійного стандарту визначено наступні рівні для визначеної професії:
базовий - фахівець цього рівня має базове розуміння діяльності. Це особа, що працює під керівництвом профільного керівника, без вимог до стажу роботи, але за наявності диплому про вищу освіту першого (бакалаврського) рівня освіти;
середній - фахівець цього рівня має широке розуміння діяльності. Має диплом про вищу освіту першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, а також досвід роботи у сфері закупівель не менше 1 року;
просунутий рівень - фахівець даного рівня має глибоке розуміння діяльності, має диплом про вищу освіту другого (магістерського) рівня вищої освіти, та відповідно досвід роботи у сфері закупівель, зокрема з проведення різних видів процедур не менше ніж 3 роки;
експертний - фахівець цього рівня має глибоке розуміння діяльності, здатен визначати вимоги та результати, бере безпосередню участь у формуванні та розроблені стратегічного бачення та розвитку установи. Має диплом про вищу освіту другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю, а також стаж роботи у сфері закупівель не менше 5 років.
Отже, з огляду на зазначене, фахівці з освітою першого (бакалаврського) рівня вищої освіти можуть належати до базового та середнього рівня, в залежності від досвіду роботи у сфері публічних закупівель, а фахівці з освітою другого (магістерського) рівня вищої освіти можуть належати до просунутого або експертного рівня, з урахуванням досвіду в організації та проведенні закупівель.
Водночас, звертаємо увагу, що займана посада особи не є визначальним критерієм під час визначення рівня кваліфікації фахівця з публічних закупівель.
У свою чергу, відповідно до положення про Міністерство освіти і науки України (МОН),затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 630 (зі змінами) МОН є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності. З огляду на це, з питань віднесення до рівнів вищої освіти фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) у конкретному випадку пропонуємо додатково звернутися до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
Згідно з пунктом 2 частини другої розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про вищу освіту" вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.
Консультація
№ 739/2023
07.11.2023
Тендерна документація
Суть питання: Чи потрібно застосовувати вимоги щодо локалізації до закупівель товарів з переліку п.п.2 п.6-1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі", якщо вартість кожної окремої закупівлі менша 200 тис. грн, але загальна річна вартість таких закупівель перевищує 200 тис. грн? Висновки/Відповідь: Вимога про ступінь локалізації застосовується, якщо вартість *предмета запланованої закупівлі* становить або перевищує 200 тисяч гривень. Якщо планування закупівлі відбувається поступово, то рішення про застосування локалізації приймається в залежності від вартості конкретного предмета закупівлі. Планування закупівель здійснюється замовниками самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. * Закон України “Про публічні закупівлі” * Пункт 6-1 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України “Про публічні закупівлі” * Пункт 3 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 * Стаття 4 Закону * Пункт 14 Особливостей * Пункт 6 Особливостей * Пункт 15 Особливостей * Порядок визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708
Тендерна документація
Консультація № 739/2023Огляд:
Суть питання:
Чи потрібно застосовувати вимоги щодо локалізації до закупівель товарів з переліку п.п.2 п.6-1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі", якщо вартість кожної окремої закупівлі менша 200 тис. грн, але загальна річна вартість таких закупівель перевищує 200 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
Вимога про ступінь локалізації застосовується, якщо вартість *предмета запланованої закупівлі* становить або перевищує 200 тисяч гривень. Якщо планування закупівлі відбувається поступово, то рішення про застосування локалізації приймається в залежності від вартості конкретного предмета закупівлі. Планування закупівель здійснюється замовниками самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАФТОГАЗ ТЕПЛО"
<b>
Тема розширена:</b> Локалізація
<b>Суть питання:</b> Доброго дня колеги. Прошу надати роз'яснення щодо застосування п.6-1 Розділу Х прикінцевих положень Закону України "Про публічні закупівлі".
При вивченні даного питання думки експертів з описаного нижче питання розділились, тому в спільноті Замовники трактують норму локалізації по різному й відповідно проводять закупівлю з порушенням.
Питання:
1. В разі якщо замовником придбається Товар, який є в переліку п.п.2 п.6-1 Закону але вартість самої закупівлі менше 200 тис. грн. Але в річному плану Замовника загальна сума закупівель предмета закупівель перевищує 200 тис.грн (наприклад дві закупівлі по 150 тис.грн, де кожна не підпадає під вимогу але разом сума перевищує нижню межу, з урахуванням, що потреба не передбачена в один час. Тобто відсутній поділ предмета закупівлі для уникнення процедури закупівлі). Чи потрібно замовнику застосовувати вимогу пункту 6-1 до кожної з закупівель, коли вартість предмета закупівлі менша нижньої границі застосування вимоги, але загально-річна потреба (план) перевищує нижню границю? Питання сформоване з урахуванням абз.2 п.10 статті 3 Закону, а саме - Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
<b>
Номер відповіді:</b> 739/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до
Закону
, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення
пункту 6
-1
розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Так, пунктом 6-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про публічні закупівлі” встановлено, що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує відповідний відсоток на конкретний рік.
Водночас вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель, у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у переліку підпункту 2 пункту 6-1 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону (у тому числі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом), становить або перевищує 200 тисяч гривень.
Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
Відповідно до пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
З огляду на викладене, планування закупівель здійснюється замовниками самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Вимога про ступінь локалізації предмета закупівлі встановлюється у разі якщо вартість предмета запланованої закупівлі становить або перевищує 200 тисяч гривень, якщо планування закупівлі відбувається поступово, то в залежності від заявленої вартості предмета закупівлі.
Консультація
№ 740/2023
07.11.2023
Відкриті торги
Суть питання: Чи можливо застосувати статтю 631 Цивільного кодексу України (ЦКУ) до договору оренди приміщення (палацу "Україна") для проведення гала-концерту, щоб не розкривати дату заходу у зв'язку з воєнним станом? Чи існують альтернативні способи оплати оренди? Закупівля здійснюється згідно з абзацом 3 підпункту 5 пункту 13 Особливостей. Висновки/Відповідь: У консультації розглядається можливість застосування статті 631 ЦКУ щодо поширення дії договору оренди на відносини, які виникли до його укладення. Це робиться з метою уникнення зазначення конкретної дати проведення гала-концерту в умовах воєнного стану, що може становити загрозу безпеці учасників. * Застосування статті 631 ЦКУ щодо поширення дії договору на попередні відносини є питанням договірних відносин між сторонами. Це потрібно узгоджувати безпосередньо з орендодавцем (палацом "Україна"). * Альтернативні способи оплати оренди (якщо вони існують) не скасовують вимоги законодавства щодо оприлюднення інформації про закупівлю, зокрема договору. Необхідно шукати способи мінімізувати ризики для безпеки, не порушуючи при цьому законодавство про публічні закупівлі.
Відкриті торги
Консультація № 740/2023Огляд:
Суть питання: Чи можливо застосувати статтю 631 Цивільного кодексу України (ЦКУ) до договору оренди приміщення (палацу "Україна") для проведення гала-концерту, щоб не розкривати дату заходу у зв'язку з воєнним станом? Чи існують альтернативні способи оплати оренди? Закупівля здійснюється згідно з абзацом 3 підпункту 5 пункту 13 Особливостей.
Висновки/Відповідь:
У консультації розглядається можливість застосування статті 631 ЦКУ щодо поширення дії договору оренди на відносини, які виникли до його укладення. Це робиться з метою уникнення зазначення конкретної дати проведення гала-концерту в умовах воєнного стану, що може становити загрозу безпеці учасників.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАСЛУЖЕНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ХОР УКРАЇНИ ІМЕНІ Г.Г. ВЕРЬОВКИ
<b>Суть питання:</b> З нагоди 80 річчя Національного хору ім. Г.Верьовки 18 листопада 2023 року планується великий гала концерт в палаці "Україна". Відповідно, необхідно орендувати палац "Україна". Вартість оренди перевищує 100 тис.грн. Закупівлю ( ДК 021:2015:70130000-1: Послуги зі надання в оренду власної нерухомості) плануємо робити відповідно до абзацу 3 підпункту 5 пункту 13 Особливостей шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів через відсутність конкуренції з технічних причин. Проте, виникає питання щодо оприлюднення Договору і обгрунтування, адже в ньому містиметься дата проведення, а це вкрай небезпечно для учасників заходу в умовах воєнного стану. Чи маємо ми право скористатися в даному випадку ст.631 ЦКУ і зазначити в Договорі, що умови такого договору застосовуватимуться до відносин між нами та орендодавцем (керівництвом палацу "Україна"), які фактично виникли до його укладення. Чи є якісь інші варіанти оплатити оренду? Буду дуже вдячна за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 740/2023