<b>Запит від:</b> Запит від Воровська Лілія Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Про віднесення до певного кваліфікаційного рівня нового стандарту "Фахівець з публічних закупівель <b>Суть питання:</b> До якого кваліфікаційного рівня, а саме "фахівець з просунутого рівня" чи "фахівець з експертного рівня" , повинен відноситись спеціаліст з досвідом роботи в закупівлях понад 5 років з вищою освітою за рівнем "спеціаліст" на посаді начальника відділу закупівель в державному секторі або ОМС? <b> Номер відповіді:</b> 738/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Міністерством економіки України розроблено та наказом від 14.09.2023 № 13580 затверджено  професійний стандарт для професії “Фахівець з публічних закупівель” за кодом 2419.2 Національного класифікатора України ДК 003:2010 “Класифікатор професій” (далі - професійний стандарт) та введений в дію з 25.09.2023. Професійний стандарт розроблений за чотирма рівнями надає можливість визначати кваліфікаційні рівні фахівців відповідальних за закупівлі та дозволяє досягати кар’єрного зростання з урахуванням набутого досвіду і компетентностей. Відповідно до абзацу першого пункту другого розділу 3 професійного стандарту визначено наступні рівні для визначеної професії: базовий - фахівець цього рівня має базове розуміння діяльності. Це особа, що працює під керівництвом профільного керівника, без вимог до стажу роботи, але за наявності диплому про вищу освіту першого (бакалаврського) рівня освіти; середній - фахівець цього рівня має широке розуміння діяльності. Має диплом про вищу освіту першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, а також досвід роботи у сфері закупівель не менше 1 року; просунутий рівень - фахівець даного рівня має глибоке розуміння діяльності, має диплом про вищу освіту другого (магістерського) рівня вищої освіти, та відповідно досвід роботи у сфері закупівель, зокрема з проведення різних видів процедур не менше ніж 3 роки; експертний - фахівець цього рівня має глибоке розуміння діяльності, здатен визначати вимоги та результати, бере безпосередню участь у формуванні та розроблені стратегічного бачення та розвитку установи. Має диплом про вищу освіту другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю, а також стаж роботи у сфері закупівель не менше 5 років. Отже, з огляду на зазначене, фахівці з освітою першого (бакалаврського) рівня вищої освіти можуть належати до базового та середнього рівня, в залежності від досвіду роботи у сфері публічних закупівель, а фахівці з освітою другого (магістерського) рівня вищої освіти можуть належати до просунутого або експертного рівня, з урахуванням досвіду в організації та проведенні закупівель. Водночас, звертаємо увагу, що займана посада особи не є визначальним критерієм під час визначення рівня кваліфікації фахівця з публічних закупівель. У свою чергу, відповідно до положення про Міністерство освіти і науки України (МОН),затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 630 (зі змінами) МОН є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності. З огляду на це, з питань віднесення до рівнів вищої освіти фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) у конкретному випадку пропонуємо додатково звернутися до вищезазначеного  центрального  органу виконавчої влади. Згідно з пунктом 2 частини другої розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про вищу освіту" вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАФТОГАЗ ТЕПЛО" <b> Тема розширена:</b> Локалізація <b>Суть питання:</b> Доброго дня колеги. Прошу надати роз'яснення щодо застосування п.6-1 Розділу Х прикінцевих положень Закону України "Про публічні закупівлі". При вивченні даного питання думки експертів з описаного нижче питання розділились, тому в спільноті Замовники трактують норму локалізації по різному й відповідно проводять закупівлю з порушенням. Питання: 1. В разі якщо замовником придбається Товар, який є в переліку п.п.2 п.6-1 Закону але вартість самої закупівлі менше 200 тис. грн. Але в річному плану Замовника загальна сума закупівель предмета закупівель перевищує 200 тис.грн (наприклад дві закупівлі по 150 тис.грн, де кожна не підпадає під вимогу але разом сума перевищує нижню межу, з урахуванням, що потреба не передбачена в один час. Тобто відсутній поділ предмета закупівлі для уникнення процедури закупівлі). Чи потрібно замовнику застосовувати вимогу пункту 6-1 до кожної з закупівель, коли вартість предмета закупівлі менша нижньої границі застосування вимоги, але загально-річна потреба (план) перевищує нижню границю? Питання сформоване з урахуванням абз.2 п.10 статті 3 Закону, а саме - Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. <b> Номер відповіді:</b> 739/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону , проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6 -1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Так, пунктом 6-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про публічні закупівлі” встановлено, що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує відповідний відсоток на конкретний рік. Водночас вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель, у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у переліку підпункту 2 пункту 6-1 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону (у тому числі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом), становить або перевищує 200 тисяч гривень. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р.         № 708. Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Відповідно до  пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. З огляду на викладене, планування закупівель здійснюється замовниками самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Вимога про ступінь локалізації предмета закупівлі встановлюється у разі якщо вартість предмета запланованої закупівлі становить або перевищує 200 тисяч гривень, якщо планування закупівлі відбувається поступово, то в залежності від заявленої вартості предмета закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАСЛУЖЕНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ХОР УКРАЇНИ ІМЕНІ Г.Г. ВЕРЬОВКИ <b>Суть питання:</b> З нагоди 80 річчя Національного хору ім. Г.Верьовки 18 листопада 2023 року планується великий гала концерт в палаці "Україна". Відповідно, необхідно орендувати палац "Україна". Вартість оренди перевищує 100 тис.грн. Закупівлю ( ДК 021:2015:70130000-1: Послуги зі надання в оренду власної нерухомості) плануємо робити відповідно до абзацу 3 підпункту 5 пункту 13 Особливостей шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів через відсутність конкуренції з технічних причин. Проте, виникає питання щодо оприлюднення Договору і обгрунтування, адже в ньому містиметься дата проведення, а це вкрай небезпечно для учасників заходу в умовах воєнного стану. Чи маємо ми право скористатися в даному випадку ст.631 ЦКУ і зазначити в Договорі, що умови такого договору застосовуватимуться до відносин між нами та орендодавцем (керівництвом палацу "Україна"), які фактично виникли до його укладення. Чи є якісь інші варіанти оплатити оренду? Буду дуже вдячна за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 740/2023

<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа <b> Тема розширена:</b> публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> Слава Украіні. Повідомляю про наступне і при можливості прохаю надати фахову консультацию .Дмитрівська териториальна Камьянського раьону громада на початку 2020 р. віділила кошти на проведення поточного ремонту провалів дорожнього покриття. а також поточний ремонт основи під дорожне покриття загальною сумою 2000000 гр.Були складені договори підряду на декілька окремих сіл та в кожному селі на декілька окремих вулиць кожен договір до 200000гр. На кожен обьект і договір були складені окремі кошториси та всі дані були внесені та зареестровані в системі Прозоро. та була проведена спрощена прцедура закупівель.На декількох вулицях необхідно було провести та виконати послуги на суму 400000гр. Сільська рада склала два окремих договори на одну вулицю з окремим кошторисом на кожний договір та провела реестрацию цих договорів в Прозоро.Чи відповідае вищезазначене чинному законодавству украіни що до публічних закупівель. чи потрібно в такій ситуации проводити відкриті торги..чи не є це порушенням. <b> Номер відповіді:</b> 737/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти Харківської міської ради <b> Тема розширена:</b> Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Є питання щодо Методу визначення очікуваної вартості товару, а саме Розрахунку очікуваної вартості товарів/послуг методом порівняння ринкових цін. Відповідно до «Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 18.02.2020 № 275, «Метод порівняння ринкових цін - це метод визначення очікуваної вартості на підставі даних ринку, а саме загальнодоступної відкритої інформації про ціни ТА інформації з отриманих цінових пропозицій та прайс-листів на момент вивчення ринку.», У даному випадку не зрозумілим є сполучник «ТА». Відповідно до зазначеного, послідовність дій при визначенні очікуваної вартості за методом порівняння ринкових цін наступна: 1) здійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної інформації про ціну (мережа інтернет, прайси та інше) 2) направити не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій до постачальників/виробників товару 3) визначити очікувану ціну за одиницю, як середньоарифметичне значення масиву отриманих даних 4) визначити очікувану вартість, як добуток очікуваної ціни за одиницю на кількість товару/послуг. Чи вірно я розумію дану норму? Чи слід розуміти способи аналізу ринка шляхом аналізу загальнодоступної інформації та аналізу інформації, отриманої шляхом проведення ринкових консультацій, як два окремих, не залежних один від одного способів? Чи дійсно для кожного виду товару слід використовувати обидва способи аналізу ринка? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 736/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуту у запитах № 938/2022, № 377/2023 та № 1235/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Білоусова Ольга Олексіївна <b>Суть питання:</b> Як діяти замовнику, якщо товар, який він хоче придбати, не виготовляється в Україні взагалі? <b> Номер відповіді:</b> 735/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Колісниченко Дар'я Олексіївна <b> Тема розширена:</b> Застосування п. 5 ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> Згідно п. 5 ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Замовник відноситься до замовників, що визначені у п. 4 ч.1 ст. 2 «юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті» як суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність у сфері купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам. Постановою КМУ «Деякі питання надання платних послуг науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції» від 27 липня 2011 р. № 804 затверджено Перелік платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції, згідно з додатком. Крім іншого, даною постановою КМУ № 804 установлено наступне: - вартість проведення судових експертиз та експертних досліджень, включених до переліку платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції, визначається відповідно до нормативної вартості однієї експертогодини, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710 "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів"; - інші послуги, включені до затвердженого цією постановою переліку, надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції за згодою сторін за плату в обсязі, що відшкодовує витрати, пов'язані з їх виконанням; - послуги, включені до переліку платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції, і пов’язані з діяльністю, для провадження якої законодавством встановлені певні вимоги, можуть надаватися за умови дотримання зазначених вимог. До Переліку платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції (додаток до постанови КМУ №804) крім іншого включені: - На замовлення фізичних чи юридичних осіб проведення експертних досліджень із застосуванням засобів і методів судової експертизи, надання консультацій, що потребують спеціальних знань (аб.3) Питання: Чи підлягає застосуванню норма п. 5 ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» до правовідносин, пов’язаних із закупівлею послуг проведення експертного дослідження, проведеного в порядку ЗУ "Про судову експертизу", вартість якого розраховується у відповідності до Постанови КМУ від 27 липня 2011 р. № 804 та Інструкції, затвердженої постановою КМУ від 1 липня 1996 р. № 710 ? <b> Номер відповіді:</b> 734/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі - управлінські послуги, юридичні особи приватного права, КВЕД <b>Суть питання:</b> Згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015, який було затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 23.12.2015 № 1749, "Управлінські послуги" (код ДК 021:2015: 79240000-4) можуть бути предметом державних закупівель. Просимо надати роз’язснення з наступних питань: - чи можуть надаватись такі послуги (79240000-4) юридичними особами приватного права? - якщо такі послуги можуть бути надані юридичними особами приватного права, то чи може надавати така юридична особа послуги за кодом ДК 021: 2015: 79240000-4, якщо в установчих документах цієї юридичної особи основним видом діяльності є "Консультування з питань комерційної діяльності й керування" (КВЕД 70.22)? <b> Номер відповіді:</b> 731/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Косенчук Вікторія Юріївна <b> Тема розширена:</b> Договір спільної діяльності як учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 37 частиної першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. При цьому згідно з статтею 1130 Цивільного кодексу України: "1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. 2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.". Питання: 1. Чи є договір про спільну діяльність "об'єднанням учасників" в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? 2. Чи є договір про спільну діяльність, учасниками якого є юридична особа-резидент та юридична особа-нерезидент, "об'єднанням учасників" в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? 3. Чи може договір про спільну діяльність бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі? 4. Чи може договір про спільну діяльність, учасниками якого є юридична особа-резидент та юридична особа-нерезидент, бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 732/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Хотінська селищна рада Сумського району Сумської області <b>Суть питання:</b> Добрий день! Чи виникають об'єктивні обставини в розумінні п.п4 п.13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою від 12.10.2022 № 1178 , якщо неможливість здійснення закупівлі призведе до зниження обороноздатності, що підтверджено зовнішніми документами? Чи встановлено граничні суми закупівлі, у разі застосування зазначеного підпункту? Враховуючи те, що громада знаходиться в районі можливих бойових дій, виникає потреба в підвищенні обороноздатності. Звертаємось у зв'язку з тим, що у інформаційному листі №3323-04/78667-06 від 08.12.2022 року відсутня інформація із зазначених питань. <b> Номер відповіді:</b> 733/2023

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство" <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення "замовник" в розумінні Закону <b>Суть питання:</b> Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство відповідно до Статуту, засноване на комунальній власності Чернівецької міської територіальної громади, є комунальним комерційним підприємством, утворене з метою отримання прибутку. Основною метою діяльності Підприємства є утримання в належному стані об`єктів благоустрою, вулично-дорожньої мережі комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади. Статутний капітал Підприємства сформовано виконавчим комітетом Чернівецької міської ради. Майно підприємства є відокремленою частиною комунальної власності, що належить Чернівецькій міській раді та закріплюється за Підприємством на праві господарського відання. Таким чином, підприємство є юридичною особою, яка забезпечує потреби територіальної громади, однак, така діяльність здійснюється виключно на промисловій та комерційній основі, оскільки ціни на роботи та послуги підприємства формується попитом, орган місцевого самоврядування не встановлює цін на роботи та послуги підприємства і воно самостійно несе усі ризики щодо своєї діяльності. Крім цього, підприємство, Станом на сьогодні та впродовж 2023 року не отримувало коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою. Поруч з цим, 100% статутного капіталу Чернівецького міського комунально підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства належить Чернівецькій міській територіальній громаді в особі Чернівецької міської ради. Додатково звертаємо Вашу увагу, що Підприємство, з метою забезпечення отримання прибутку систематично бере участь в електронних аукціонах, в якості учасника та, у випадках визнання переможцем процедури закупівлі, укладаються Договори про надання послуг чи виконання робіт з поточного та/або капітального ремонту дорожнього покриття, за якими встановлений конкретний термін надання таких послуг чи виконання робіт. З метою забезпечення своєчасного виконання вищезазначених робіт чи надання послуг, у Підприємства виникає нагальна необхідність у закупівлі необхідних товарів чи матеріалів, що унеможливлює проводити процедуру відкритих торгів. З огляду на вищезазначене, просимо надати наступні роз’яснення: 1. Чи являється Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство замовником відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи має право Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство, будучи переможцем процедури публічних закупівель на виконання робіт (надання послуг), здійснювати закупівлі, необхідних для виконання цих робіт (надання послуг) товарів чи матеріалів, шляхом укладання прямого договору без використання електронної системи, як юридична особа, яка здійснює діяльність на промисловій та комерційній основі та проводить таку закупівлю за кошти, одержані від господарської діяльності і не є Замовником в розумінні Закону? <b> Номер відповіді:</b> 729/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників ", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання " та від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Ужгородський ліцей №7 Ужгородської міської ради Закарпатської області <b> Тема розширена:</b> Зміни до кошторису. Визначення процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день. Якщо був опублікований план на закупівлю послуги на 28 тис. грн. по одній позиції ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника, а протягом року були внесені зміни в кошторис і з’явилася потреба в додатковій закупівлі по цій же позиції ДК 021:2015, то позиція по ДК додається чи вважається новою закупівлею? <b> Номер відповіді:</b> 730/2023 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 595/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: