Новини та консультації Мінекономіки

Огляд:

Консультація Мінекономіки № 790/2023 щодо закупівель на підтримку ЗСУ та ТрО

Суть питання: Чи можуть органи місцевого самоврядування здійснювати закупівлі за кошти місцевого бюджету на підтримку Збройних Сил України та територіальної оборони, включаючи придбання обладнання військового призначення з наступною передачею на баланс військової частини, зокрема за прямими договорами?

Висновки/Відповідь:

1. Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” та Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
2. Будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”.
3. Предмет закупівлі визначається згідно з Законом України “Про публічні закупівлі” та Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
4. У разі закупівлі товарів для ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача, замовниками не застосовуються положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо вимог ступеня локалізації виробництва.
5. З питань цільового використання та збереження державних фінансових ресурсів слід звертатися до Державної аудиторської служби України (відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43).
6. З місцевих бюджетів можуть здійснюватися видатки на заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення (відповідно до пункту 17 частини першої статті 91 Бюджетного Кодексу України).
7. Механізм передачі майна здійснюється відповідно до Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”, законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” та постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”.
8. Питання укладення прямих договорів відповідно до пункту 13 Особливостей та необхідності обгрунтування підстав застосування для їх укладення міститься в листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"

Повний текст документа:

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області
<b>

Тема розширена:</b> Закупівлі за кошти місцевого бюджету на підтримку Збройних Сил України та територіальної оборони
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте, будь ласка, роз’яснення, чи можуть органи місцевого самоврядування здійснювати закупівлі за кошти місцевого бюджету на підтримку Збройних Сил України та територіальної оборони, зокрема матеріально-технічне забезпечення військових частин, тобто придбання обладнання військового призначення з наступною передачею на баланс військової частини, в тому числі за прямими договорами.
<b>

Номер відповіді:</b> 790/2023

<b>

Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Публічні закупівлі відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Будь-які рішення щодо публічних закупівель, у тому числі щодо потреби у товарах, роботах, послугах та способах закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості  предмета закупівлі.
При цьому визначення потреб замовника та їх цільового призначення не є предметом регулювання Закону та Особливостей.
Водночас, виходячи з пункту 3 Особливостей, здійснення замовником закупівлі товару для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача, замовниками не застосовуються положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону щодо вимог ступеня локалізації виробництва.
Своєю чергою, пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону.
Так, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи).
Також Державна аудиторська служба України здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів.
Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
З огляду на викладене, з питань щодо цільового, ефективного використання і збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів слід звертатись до  Державної аудиторської служби України.
Крім цього, відповідно до пункту 17 частини першої статті 91 Бюджетного Кодексу України з місцевих бюджетів можуть здійснюватися видатки на заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення. Органи місцевого самоврядування (військові адміністрації з урахуванням норм Закону України “Про правовий режим воєнного стану”) можуть затверджувати цільові місцеві програми підготовки територіальної оборони та підготовки населення України до участі в русі національного спротиву.
У разі прийняття рішення виконавцями заходів місцевих програм про придбання основних засобів та їх передачу установам (організаціям), які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, механізм передачі майна здійснюється відповідно до Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану” (у випадку звернення військового командування з ініціативою про безоплатну передачу майна); законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”; постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”.
Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому питання укладення прямих договорів відповідно до пункту 13 Особливостей та необхідності обгрунтування підстав застосування для їх укладення міститься  в листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо скорочення підстав; щодо форми і змісту обгрунтування), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098

Огляд:

Консультація Мінекономіки щодо запиту пропозицій постачальників

Суть питання: Чи має право замовник вимагати додаткові документи від учасника у процедурі запиту пропозицій постачальників, враховуючи зміни до пункту 57 Постанови КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р., внесені Постановою КМУ №1135 від 31 жовтня 2023 р., та відсутність технічної можливості завантаження таких документів на майданчику Prozorro?

Висновки/Відповідь:

Згідно з Постановою КМУ №1135 від 31 жовтня 2023 р., внесені зміни до пункту 57 Постанови КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р. обмежують перелік документів, які може вимагати замовник у процедурі запиту пропозицій постачальників, тими, що передбачені цим Порядком.

Тому, якщо вимога замовника про надання додаткових документів у закупівлі UA-2023-11-17-011298-a не передбачена Порядком проведення спрощених закупівель, затвердженим Постановою КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р., така вимога є неправомірною.

Щодо механізму надання документів: якщо вимога є правомірною (тобто передбачена Порядком), але відсутня технічна можливість завантаження на майданчику, рекомендується звернутися до служби підтримки майданчика Prozorro для отримання роз’яснень та можливих шляхів вирішення проблеми.

Повний текст документа:

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа - підприємець Зубов Костянтин Олександрович
<b>

Тема розширена:</b> Питання стосовно запиту пропозиції постачальників
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Прошу надати офіційне роз’яснення стосовно вимог від Замовника додаткових документів у процедурі закупівель Запит пропозицій постачальників. Відповідно до Постанови КМУ №1135 від 31 жовтня 2023 р. до пункту 57 Постанови КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р. вносяться зміни, які передбачають, що Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком. Але, ми стикнулися з наступною проблемою: у закупівлі UA-2023-11-17-011298-a Замовник вимагає додаткові документи від учасника у Додатку 2 до Проєкту договору. Але процедурою Запит пропозиції постачальників навіть не передбачені відповідні поля у електронних майданчиках системи Prozorro для прикріплення відповідних документів.
Отже, зважаючи на вищеперелічене, виникають наступні питання:
1.	Чи є законним відповідний порядок вимагання документів від Замовника?
2.	Чи є законним вимоги Замовника саме у Закупівлі, зазначеній вище?
3.	Якщо відповідь на перші два питання буде позитивною, то який механізм надання документів, які вимагає Замовник?
Дякую за змістовну та вичерпну відповідь!
<b>

Номер відповіді:</b> 791/2023

Огляд:

Аналіз консультації Мінекономіки № 792/2023

Суть питання: Чи можливо укладати один договір на декілька предметів закупівлі з різними кодами ДК?

Висновки/Відповідь:

Мінекономіки не надає прямої відповіді "так" чи "ні". Замість цього, Міністерство:

Посилається на відповідь, надану в запиті № 329/2023 на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

Пропонує ознайомитися з практикою Верховного та Вищого господарського судів України щодо визнання недійсними договорів, які містять декілька предметів закупівлі:

* https://reyestr.court.gov.ua/Review/80918731
* https://reyestr.court.gov.ua/Review/65345097

Важливо: Відповідь фактично перекладає відповідальність за прийняття рішення на замовника, рекомендуючи враховувати судову практику з цього питання.

Повний текст документа:

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Любешівська багатопрофільна лікарня" Любешівської селищної ради
<b>

Тема розширена:</b> Щодо предмету закупівлі
<b>Суть питання:</b> Слава Україні!
Прошу надати роз'яснення, чи можна, щоб в одному договорі було декілька предметів закупівлі з різними кодами ДК згідно національного класифікатора.
Дякую за грунтовне роз'яснення з посиланням на норми Закону.
<b>

Номер відповіді:</b> 792/2023

<b>

Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 329/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

Принагідно пропонуємо ознайомитися з позиціями колегій Верховного та Вищого господарського судів України щодо
практики розгляду справ про визнання договорів (правочинів), які містять декілька предметів закупівлі, недійсними, що розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнями:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/80918731
https://reyestr.court.gov.ua/Review/65345097

Огляд:

Консультація Мінекономіки №777/2023 щодо закупівлі ПКД на капітальне будівництво

Суть питання: Чи можливо розділити закупівлю ПКД на капітальне будівництво захисної споруди на частини у випадку невиконання робіт у строк, і хто визначає вартість виконаних робіт по кожній частині?

Висновки/Відповідь:

Законодавство у сфері публічних закупівель не містить прямої заборони на поділ предмета закупівлі на частини при закупівлі ПКД. Однак, рішення про поділ предмета закупівлі має бути обґрунтованим та не мати на меті уникнення застосування процедур закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».

У випадку невиконання робіт у встановлені терміни, замовник може розглянути можливість розірвання договору з поточним виконавцем та проведення нової закупівлі на залишок робіт.

Визначення вартості виконаних робіт по кожній частині ПКД повинно здійснюватися відповідно до умов договору, укладеного з виконавцем. У договорі має бути передбачено порядок визначення вартості окремих етапів робіт або частин ПКД. Вартість визначається на основі актів приймання-передачі виконаних робіт, підписаних замовником та виконавцем, а також відповідно до кошторисної документації.

Хто має право визначати вартість виконаних робіт ПКД по кожній частині: вартість визначається спільно замовником і підрядником, і фіксується в акті виконаних робіт.

Повний текст документа:

<b>Запит від:</b> Запит від Управляння освіти Прилуцької міської ради
<b>

Тема розширена:</b> Закупівля ПКД на капітальне будівництво
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Питання стосовно предмету закупівлі ПКД (проектно-кошторисної документації). Чи можна ПКД на капітальне будівництво захисної споруди розділити на частини, якщо її не виконають у встановлені терміни? Якщо можна, то яким чином? Хто має право визначати вартість виконаних робіт ПКД по кожній частині?
<b>

Номер відповіді:</b> 777/2023

Огляд:

Консультація Мінекономіки № 778/2023 щодо перепродажу товарів у публічних закупівлях

Суть питання:

Чи застосовується Закон України "Про публічні закупівлі" до випадку, коли замовник закуповує обладнання, яке потім встановлює споживачу в рамках договору виконання робіт, а вартість обладнання включено у вартість робіт?

Висновки/Відповідь:

Замовник може не застосовувати Закон України "Про публічні закупівлі" відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо:

Замовник, визначений у п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", здійснює закупівлю товарів;

Товари закуповуються для перепродажу третім особам;

Замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів;

Інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник.

Форма перепродажу (окремий договір перепродажу чи у складі договору виконання робіт) не впливає на можливість застосування виключення з п. 2 ч. 6 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Важливо, щоб виконувались зазначені вище умови.

Повний текст документа:

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ
<b>

Тема розширена:</b> перепродаж
<b>Суть питання:</b> Прошу надати пояснення щодо наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 3 Закону про публічні закупівлі цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема  товари, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник.
Якщо замовник виконує роботи на замовлення споживача в ході яких встановлюється обладнання, що закуповується ним для споживача і таке обладнання перепродується споживачу за договором виконання робіт (не окремим договором перепродажу товару, а саме в специфікації робіт), то чи може замовник застосовувати дане виключення.
Просимо звернути увагу, що таке обладнання, хоч і купується замовником, але не купується для використання замовником, а виключно для встановлення споживачу. Іноді споживач сам обирає яке обладнання він хоче щоб для нього закупити.
Таким чином, обладнання купується для перепродажу, але не за договором  перепродажу товару, а за договором виконання робіт, що передбачають установлення відповідного обладнання.
Враховуючи, що норма Закону не визначає форму перепродажу, прошу підтвердити чи може у окресленому випадку замовник не застосовувати Закон?
<b>

Номер відповіді:</b> 778/2023

Огляд:

Консультація Мінекономіки № 779/2023 щодо розрахунку рівня прибутку у сфері оборонних закупівель

Суть питання: Які саме податки та збори не потрібно враховувати при розрахунку прибутку відповідно до Постанови КМУ № 363 від 03.03.2023, яка визначає прибуток у складі ціни товарів, робіт і послуг оборонного призначення.

Висновки/Відповідь:

У розрахунку прибутку, відповідно до Постанови КМУ № 363 від 03.03.2023, не враховуються всі податки та збори. Тобто, при визначенні бази для нарахування прибутку, з витрат необхідно виключити суми сплачених податків та зборів. Конкретний перелік податків та зборів, які не враховуються, залежить від системи оподаткування та специфіки діяльності суб’єкта господарювання.

Повний текст документа:

<b>Запит від:</b> Запит від Казенне підприємство "Науково - виробничий комплекс "Іскра"
<b>

Тема розширена:</b> Розрахунок рівня прибутку
<b>Суть питання:</b> Постановою КМУ № 363 від 03.03.2023 визначено, що Прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори. Просимо зазначити які самі податки та збори не слід враховувати при розрахунку прибутку.
<b>

Номер відповіді:</b> 779/2023

Огляд:

Консультація Мінекономіки № 780/2023

Суть питання:

Чи може новостворений коледж (нова назва, новий код ЄДРПОУ), у якого відсутнє фінансування та є тільки в.о. директора та в.о. головного бухгалтера, розпочати процедуру відкритих торгів на 2024 рік?

Висновки/Відповідь:

1. Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
2. Закупівля здійснюється на підставі наявної або планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) згідно з пунктом 14 Особливостей.
3. Запланована закупівля включається до річного плану закупівель згідно зі статтею 4 Закону.
4. У разі, якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами).
5. З питань фінансування рекомендовано звертатись до Міністерства фінансів України, згідно з Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами).

Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки:

від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06%20)

від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96&fNum=3304-04%2F24218-06)

від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06)

від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06)

від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06)

від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667)

Повний текст документа:

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпровський фаховий коледж інженерії та педагогіки
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Коледж в результаті реорганізації припинить свою діяльність 31 грудня поточного року .З 01 січня 2024 року розпочне свою роботу новостворений коледж ( нова назва, новий код ЄДРПОУ) . Новий коледж пройшов державну реєстрацію в листопаді поточного року і в його штатному розкладі є лише в.о.директора та в.о.голов. бухгалтера, фінансування відсутнє. Чи може призначена уповноважена особа  розпочати процедуру відкритих торгів  на 2024 рік , якщо статутний капітал  коледжу дорівнює нулю.?
<b>

Номер відповіді:</b> 780/2023

<b>

Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "
Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб
", від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06
"Щодо організації закупівельної діяльності замовника"
, від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06
“Щодо планування закупівель”,
від
10.09.2020 № 3304-04/55366-06
"Щодо передумов здійснення закупівель"
,
від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані)
,
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96&fNum=3304-04%2F24218-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667

Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.

Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів,
в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі,
визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами).

При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства. Тому, з питань, пов'язаних з фінансуванням, пропонуємо звернутись до Мінфіну.

Огляд:

ОК, ось стислий опис консультації, як ви просили:

Консультація Мінекономіки № 781/2023 щодо локалізації

Суть питання: Чи може замовник, який здійснює закупівлю товару для ЗСУ (та ін.) за п. 3 Особливостей, не застосовувати вимоги локалізації, якщо товар передається на облік запитувача?

Висновки/Відповідь: П. 3 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, передбачає виключення щодо локалізації. Замовник, який здійснює закупівлю товарів для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача, може не застосовувати норми локалізації.

Повний текст документа:

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник"
<b>

Тема розширена:</b> Щодо локалізації
<b>Суть питання:</b> В разі здійснення замовником закупівлі товару для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача чи може замовник, який здійснює закупівлю ДЛЯ СЕБЕ по пункту  3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) не застосовувати норми локалізації?
<b>

Номер відповіді:</b> 781/2023

Огляд:

Консультація Мінекономіки № 782/2023 щодо закупівлі електроенергії новоствореним коледжем без рахунку

Суть питання:
Новостворений коледж без статутного капіталу та відкритого рахунку в казначействі не може зареєструватися на Прозорро для закупівлі електроенергії. Питання: як здійснити закупівлю електроенергії?

Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надало посилання на попередні роз'яснення, що стосуються аналогічних ситуацій:

Лист від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб".

Лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”.

Лист від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель".

Лист від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".

Лист від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані).

Додатково, надано посилання на відповідь № 747/2023, щодо можливості укладення договору з постачальником "останньої надії" або постачальником універсальних послуг на постачання електроенергії.

Повний текст документа:

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпровський фаховий коледж інженерії та педагогіки
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.  Новостворений коледж  зареєстрований в ЄДР цього місяця має  нуль на статутному капіталі , внаслідок  цього   поточні рахунки  будуть відкрити в казначействі в січні місяці 2024 року. Не маючи поточного рахунку  уповноважена особа не має змоги зареєструватися на  Прозорро і розпочати відкриті торги по електроенергії на очікувану вартість на 2024 рік. Яким чином коледжу  закупити електричну енергію ?
<b>

Номер відповіді:</b> 782/2023

<b>

Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "
Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб
", від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06
“Щодо планування закупівель”,
від
10.09.2020 №3304-04/55366-06
"Щодо передумов здійснення закупівель"
,
від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані)
,
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

При цьому питаня щодо укладення договору
з
постачальником “останньої надії” або постачальником універсальної послуги на постачання електричної енергії міститься в запиті № 747/2023, розміщеному за посиланням:

Огляд:

Суть питання:

ТОВ «НВКФ «Віспар» запитує, як підприємству з ліцензією на виробництво лікарських засобів, роздрібну торгівлю лікарськими засобами (виробництво лікарських засобів в умовах аптеки) реалізовувати свою продукцію закладам охорони здоров’я (ЗОЗ) через електронний каталог, якщо вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. грн, а частина продукції не додана до електронного каталогу.

Висновки/Відповідь:

У відповіді не міститься роз'яснень та посилань на нормативно-правові акти.

Повний текст документа:

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна Фірма "Віспар"
<b>

Тема розширена:</b> торги за допомогою електронного каталогу
<b>Суть питання:</b> Вих №22/11  від 22.11.2023
Запит
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна Фірма «Віспар» (далі за текстом – «ТОВ «НВКФ «Віспар»), код ЄДРПОУ 30028905, заснована 26.12.2001 року, діє на підставі ліцензії виробництво лікарських засобів, роздрібна торгівля лікарськими засобами (виробництво лікарських засобів в умовах аптеки). За 2022 рік Підприємство сплатило більше 800 000 грн. податків та зборів, на підприємстві працює 18 працівників, з них 3 інваліди. За весь час існування компаній основним видом діяльності є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів. На даний час немає жодного нарікання та скарг від наших Покупців на якість, ціну, строки поставки, тощо.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 686  від 07 липня 2023 р.  у разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу.
Згідно п. 783 Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 року №400 до основних лікарських форм належать лікарські форми, виготовлені в умовах аптеки.
Отже, згідно діючого законодавства продукція ТОВ «НВКФ «Віспар» для закладів охорони здоров’я або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. грн., може реалізовуватися тільки з використанням електронного каталогу.
На виконання вищезазначених норм та відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, ТОВ «НВКФ «Віспар» надало документи та було кваліфіковано у двох категоріях: 33600000-6 Фармацевтична продукція, 33600000-6 Фармацевтична продукція (екстемпоральне виготовлення). 17 листопада категорія 33600000-6 Фармацевтична продукція (екстемпоральне виготовлення) була скасована.
З 03 серпня 2023 ТОВ «НВКФ «Віспар» надало Адміністратору електронного каталогу Державне Підприємство «Медичні Закупівлі України» форми на додавання товару в електронний каталог, зокрема ТОВ «НВКФ «Віспар» просить додати у електронний каталог такі позиції як: Розчин хлогексидину 0,05% 200 мл,  Розчин хлогексидину 0,05% 400 мл, Розчин калію хлориду 7.5% 200 мл, Засіб на спиртовій основі для протирання рук, хлоргексидин розчин спиртовий 0,5% 400 мл, хлоргексидин розчин спиртовий 0,5% 5 л .. Ці позиції досі не додані.
З серпня 2023 до теперішнього часу ТОВ «НВКФ «Віспар» надало десятки запитів до Адміністратора електронного каталогу Державне Підприємство «Медичні Закупівлі України», стосовно питання, яким чином наше підприємство може реалізовувати свою продукцію, якщо частину ії продукції не додають до електронного каталогу. Досі не маємо відповіді, ця ситуація блокує роботу підприємства, створює ризики банкрутства та масового звільнення працівників.
На підставі вищезазначеного, Просимо Вас:
-	Надати роз’яснення відносно того яким чином Підприємство з ліцензією виробництво лікарських засобів, роздрібна торгівля лікарськими засобами (виробництво лікарських засобів в умовах аптеки) може реалізовувати свою продукцію для закладів охорони здоров’я або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. грн.
Директор
ТОВ «НВКФ «Віспар» ______________ Артем Георгієв
<b>

Номер відповіді:</b> 783/2023

Огляд:

Консультація Мінекономіки № 784/2023 щодо застосування пункту 19 Особливостей

Суть питання: Чи зобов'язаний замовник включати всі випадки зміни істотних умов договору, передбачені пп. 1-9 п. 19 Особливостей, у проект договору при закупівлях за пунктами 10 і 13 (крім пп. 13 п. 13) Особливостей, і чи може замовник виключати випадки, які не відповідають характеру закупівлі?

Висновки/Відповідь:

1. Замовник не зобов'язаний в обов'язковому порядку зазначати в проекті договору всі випадки зміни істотних умов договору, встановлені в пп. 1-9 п. 19 Особливостей.
2. Замовник має право не встановлювати в проекті договору ті випадки зміни істотних умов, які не відповідають характеру закупівлі. Зокрема, можна не встановлювати пп. 2 п. 19 Особливостей при закупівлі послуг і робіт, а також пп. 9 п. 19 Особливостей при закупівлях, що не здійснюються за постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382.

Повний текст документа:

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник"
<b>

Тема розширена:</b> Пункт 19 Особливостей
<b>Суть питання:</b> В пункті 19 Особливостей встановлено, що  істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім переліку випадків (зазначено в пп. 1-9 п. 19 Особливостей).
Просимо роз’яснити:
1.	Чи зобов’язаний замовник, під час здійснення закупівель відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) Особливостей, в обов’язковому порядку зазначити в проекті договору ВСІ випадки для зміни істотних умов договору, встановлені в пп. 1-9 п. 19 Особливостей, в незалежності від предмета закупівлі (товари/роботи/послуги)?
2.	Чи має право замовник не встановлювати в проекті договору ті випадки для зміни істотних умов договору, які не відповідають характеру закупівлі (наприклад, не встановлювати пп.2 п. 19 Особливостей під час закупівель послуг і робіт; не встановлювати пп.9 п. 19 Особливостей під час всіх закупівель, які здійснюються не по постанові Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 “Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації” ?
<b>

Номер відповіді:</b> 784/2023

Новини Мінекономіки

Інше

Інше

Предмет закупівлі

Відкриті торги

Предмет закупівлі

Інше

Переговорна процедура закупівлі

Планування закупівель

Інше

Планування закупівель

Інше

Відкриті торги