Новини Мінекономіки
Консультація
№ 814/2023
11.12.2023
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 814/2023: Суть питання: Роз'яснення щодо здійснення закупівель робіт та послуг Дочірнім підприємством "Нафтогаз Біоенергія" НАК "Нафтогаз України", яке добровільно визначило себе замовником згідно Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Висновки/Відповідь: (Оскільки сама відповідь відсутня, можемо лише припустити, що вона стосуватиметься порядку здійснення закупівель робіт та послуг в контексті того, що підприємство добровільно визначило себе замовником за Законом). Очікується, що у відповіді буде роз’яснено наступне: * Застосування Закону України «Про публічні закупівлі» до даного підприємства, враховуючи добровільне визначення себе замовником. * Можливі варіанти проведення закупівель робіт та послуг (відкриті торги, спрощені закупівлі, тощо) та критерії вибору процедури. * Застосування порогів закупівель, передбачених Законом. * Вимоги до тендерної документації. * Оскарження процедур закупівель. * Взаємодія з Prozorro.
Відкриті торги
Консультація № 814/2023Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 814/2023
Суть питання: Роз'яснення щодо здійснення закупівель робіт та послуг Дочірнім підприємством "Нафтогаз Біоенергія" НАК "Нафтогаз України", яке добровільно визначило себе замовником згідно Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Висновки/Відповідь: (Оскільки сама відповідь відсутня, можемо лише припустити, що вона стосуватиметься порядку здійснення закупівель робіт та послуг в контексті того, що підприємство добровільно визначило себе замовником за Законом).
Очікується, що у відповіді буде роз’яснено наступне:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Дочірнє підприємство "Нафтогаз Біоенергія" НАК "Нафтогаз України"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо здійснення закупівель робіт та послуг
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Дочірнє підприємство «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України», яке добровільно визначило себе замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Підприємство, Закон) просить надати роз’яснення з питання, що вкладено у прикладеному файлі.
<b>
Номер відповіді:</b> 814/2023
Консультація
№ 815/2023
11.12.2023
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 815/2023: Суть питання: Яким положенням Особливостей (абз. 14 п. 47 чи пп. 2 п. 47) керуватися замовнику при відхиленні пропозиції учасника, який не виконав зобов'язання за попереднім договором, якщо умови для відхилення в цих пунктах різні (наявність/відсутність дострокового розірвання договору)? Висновки/Відповідь: Замовник може відхилити тендерну пропозицію учасника: * Обов'язково – згідно з пп. 2 п. 47 Особливостей, якщо учасник не виконав зобов'язання за попереднім договором із цим самим замовником, що призвело до застосування санкцій (штрафів та/або відшкодування збитків) протягом трьох років з дати їх застосування (з наданням документального підтвердження). * Має право – згідно з абз. 14 п. 47 Особливостей, якщо учасник не виконав зобов’язання за попереднім договором із цим самим замовником, що призвело до його ДОСТРОКОВОГО РОЗІРВАННЯ, і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Відкриті торги
Консультація № 815/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 815/2023
Суть питання: Яким положенням Особливостей (абз. 14 п. 47 чи пп. 2 п. 47) керуватися замовнику при відхиленні пропозиції учасника, який не виконав зобов'язання за попереднім договором, якщо умови для відхилення в цих пунктах різні (наявність/відсутність дострокового розірвання договору)?
Висновки/Відповідь:
Замовник може відхилити тендерну пропозицію учасника:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування"
<b>
Тема розширена:</b> умови застосування абз. 14 п. 47 чи пп. 2 п. 47 Особливсотей
<b>Суть питання:</b> Відповідно до абз. 14 п. 47 Особливостей, Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його ДОСТРОКОВОГО РОЗІРВАННЯ, і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Разом з тим, в пп. 2 п. 45 Особливсотей зазначено, що Замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до ЗАСТОСУВАННЯ САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати їх застосування, з наданням документального підтвердження застосування до такого учасника санкції (рішення суду або факт добровільної сплати штрафу, або відшкодування збитків).
Таким чином, два пукти Особливостей мають різні умови для застосування Замовником права на відхилення тендерної пропозиції, а саме: абз. 14 п. 47 – дострокове розірвання плюс штраф та/або відшкодування збитків, пп. 2 п. 45 - лише штраф та/або відшкодування збитків.
У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення яким пунктом керуватися замовнику при настанні зазначених обставин, а саме учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником. У якому випадку Замовник має застосовувати своє право на відхилення - коли договір ДОСТРОКОВО РОЗІРВАННИЙ і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ чи коли просто ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ (без дострокового розірвання договору)? Просимо надати відповідь протягом трьох днів у зв’язку з терміновістю. Дякуємо!
<b>
Номер відповіді:</b> 815/2023
Консультація
№ 812/2023
08.12.2023
Виконання договору
Консультація Мінекономіки (812/2023): Суть питання: Чи можлива оплата за прямим договором, укладеним згідно з пп.6 п.13 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022, після закінчення терміну його дії (31.12.2023), якщо поставка товару відбулася до цієї дати (25.12.2023), а умовами договору передбачено оплату протягом 15 календарних днів з моменту поставки? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та запиті № 749/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. 2. З питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендовано звернутись до Державної казначейської служби України (Казначейства), враховуючи Положення про Державну казначейську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами).
Виконання договору
Консультація № 812/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки (812/2023)
Суть питання: Чи можлива оплата за прямим договором, укладеним згідно з пп.6 п.13 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022, після закінчення терміну його дії (31.12.2023), якщо поставка товару відбулася до цієї дати (25.12.2023), а умовами договору передбачено оплату протягом 15 календарних днів з моменту поставки?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та запиті № 749/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
2. З питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендовано звернутись до Державної казначейської служби України (Казначейства), враховуючи Положення про Державну казначейську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "Агенція розвитку Пирятинської громади", ЕДРПОУ - 44589988, адреса: 37000, Полтавська область, м.Пирятин, вул.Соборна, 42
<b>
Тема розширена:</b> Можливість оплати за договором, укладеним відповідно до пп.6 п.13 Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178, після звершення терміну його дії
<b>Суть питання:</b> 06.11.2023 відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах по предмету закупівлі "Мобільний торгово-дегустаційний модуль (павільон), з монтажем на місці експлуатації, згідно ДК 021:2015-44210000-5 Конструкції та їх частини. Користуючись пп.6 п.13 цієї же постанови уклали прямий договір на поставку предмета закупівлі, на умовах, що відповідають тендерної документації (строк поставки - до 31.12.2023). Зокрема, порядок здійснення оплати передбачає перерахування коштів Замовником (покупцем) Постачальнику впродовж 15 календарних днів з моменту поставки. Питання : якщо поставка товару буде 25.12.2023, чи можна провести оплату до 08.01.2023?
<b>
Номер відповіді:</b> 812/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
та запиті № 749/2023
,
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Водночас відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендуємо звернутись до Казначейства.
Консультація
№ 808/2023
07.12.2023
Відкриті торги
# Консультація Мінекономіки (№ 808/2023): Суть питання: Чи може комунальне некомерційне підприємство, яке має затверджену калькуляцію на послуги, знижувати ціну під час аукціону в публічних закупівлях, і чи має право підприємство працювати з різною вартістю послуг після аукціону? Висновки/Відповідь: 1. Щодо можливості не проведення відкритих торгів: Згідно з пунктом 13 Особливостей здійснення публічних закупівель, придбання товарів і послуг вартістю від 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту вартістю від 200 тис. грн, робіт вартістю від 1,5 млн. грн може здійснюватися без застосування відкритих торгів, якщо товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання через відсутність конкуренції з технічних причин. Це повинно бути документально підтверджено замовником. 2. Загальні принципи закупівель: Рішення щодо способу здійснення закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів публічних закупівель та вимог законодавства. 3. Компетенція Мінекономіки: Мінекономіки не визначає правомірність дій суб'єктів у конкретних випадках. 4. Господарська діяльність: Згідно з статтею 65 ГК України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів. 5. Ціноутворення: * Відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" та статті 192 ГК України, політика ціноутворення визначається цим Законом та іншими актами. * Суб'єкти господарювання використовують вільні ціни та державні регульовані ціни (стаття 10 Закону "Про ціни і ціноутворення"). * Вільні ціни встановлюються самостійно за згодою сторін (стаття 11 Закону "Про ціни і ціноутворення"). * Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування (стаття 13 Закону "Про ціни і ціноутворення"). 6. Рекомендації: З питань формування цінової політики підприємству рекомендовано звертатися до органів виконавчої влади, державних колегіальних органів та органів місцевого самоврядування.
Відкриті торги
Консультація № 808/2023Огляд:
# Консультація Мінекономіки (№ 808/2023)
Суть питання:
Чи може комунальне некомерційне підприємство, яке має затверджену калькуляцію на послуги, знижувати ціну під час аукціону в публічних закупівлях, і чи має право підприємство працювати з різною вартістю послуг після аукціону?
Висновки/Відповідь:
1. Щодо можливості не проведення відкритих торгів: Згідно з пунктом 13 Особливостей здійснення публічних закупівель, придбання товарів і послуг вартістю від 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту вартістю від 200 тис. грн, робіт вартістю від 1,5 млн. грн може здійснюватися без застосування відкритих торгів, якщо товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання через відсутність конкуренції з технічних причин. Це повинно бути документально підтверджено замовником.
2. Загальні принципи закупівель: Рішення щодо способу здійснення закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів публічних закупівель та вимог законодавства.
3. Компетенція Мінекономіки: Мінекономіки не визначає правомірність дій суб'єктів у конкретних випадках.
4. Господарська діяльність: Згідно з статтею 65 ГК України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів.
5. Ціноутворення:
* Відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" та статті 192 ГК України, політика ціноутворення визначається цим Законом та іншими актами.
* Суб'єкти господарювання використовують вільні ціни та державні регульовані ціни (стаття 10 Закону "Про ціни і ціноутворення").
* Вільні ціни встановлюються самостійно за згодою сторін (стаття 11 Закону "Про ціни і ціноутворення").
* Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування (стаття 13 Закону "Про ціни і ціноутворення").
6. Рекомендації: З питань формування цінової політики підприємству рекомендовано звертатися до органів виконавчої влади, державних колегіальних органів та органів місцевого самоврядування.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільське обласне патологоанатомічне бюро"Тернопільської обласної ради
<b>
Тема розширена:</b> Під час аукціону комунальне некомерційне підприємство не може знижувати вартість послуг, оскільки є затверджена калькуляція на послуги, від якої відступати заклад не має права, відповідно, подаючи тендерну пропозицію за найнижчою ціною, не має змоги бути конкурентним учасником та незначне зменшення вартості пропозиції конкурентами під час аукціону, які мають змогу це зробити, унеможливлює стати переможцем у відкритих торгах.
<b>Суть питання:</b> Яким чином вийти з ситуації комунальному некомерційному підприємству, коли на етапі аукціону, не можливо знизити цінову пропозицію, оскільки не маємо права відступати від затвердженою калькуляції. Чи має право підприємство працювати з закладами по різній вартості послуг, оскільки відбувся аукціон.
<b>
Номер відповіді:</b> 808/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(5.Щодо переговорної процедури закупівлі), від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Відповідно до пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі коли товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання по причині відсутності конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до
підпунктів 15
,
17
,
18
цього пункту замовник може не публікувати договір про закупівлю та/або додатки до нього. При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.
Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Інформуємо також, що Господарський кодекс України (далі – ГК України) встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.
Статтею 65 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.
Згідно з статтею 192 ГК України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.
Так, Закон України “Про ціни і ціноутворення” (далі - Закон про ціни і ціноутворення) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Згідно з статтею 10 Закону про ціни і ціноутворення суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Відповідно до статті 11 Закону про ціни і ціноутворення вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Згідно з статтею 13 Закону про ціни і ціноутворення державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
У разі необхідності з питань формування цінової політики на послуги що надаються підприємством пропонуємо звертатися до органів виконавчої влади, державних колегіальних органів та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Консультація
№ 810/2023
07.12.2023
Інше
Консультація Мінекономіки (№ 810/2023) Суть питання: Чи існують законодавчі обмеження на розмір прибутку у відсотковому значенні, який може закладати учасник у ціну товарів/послуг при здійсненні публічних закупівель (включаючи оборонні замовлення)? Висновки/Відповідь: На законодавчому рівні не встановлено граничного розміру прибутку у відсотковому значенні, який учасник може закладати у ціну товарів/послуг, що пропонуються в публічних закупівлях. Розмір прибутку визначається учасником самостійно, виходячи з ринкових умов та інших факторів.
Інше
Консультація № 810/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 810/2023)
Суть питання: Чи існують законодавчі обмеження на розмір прибутку у відсотковому значенні, який може закладати учасник у ціну товарів/послуг при здійсненні публічних закупівель (включаючи оборонні замовлення)?
Висновки/Відповідь:
На законодавчому рівні не встановлено граничного розміру прибутку у відсотковому значенні, який учасник може закладати у ціну товарів/послуг, що пропонуються в публічних закупівлях. Розмір прибутку визначається учасником самостійно, виходячи з ринкових умов та інших факторів.
Суть питання: Чи існують законодавчі обмеження на розмір прибутку у відсотковому значенні, який може закладати учасник у ціну товарів/послуг при здійсненні публічних закупівель (включаючи оборонні замовлення)?
Висновки/Відповідь:
На законодавчому рівні не встановлено граничного розміру прибутку у відсотковому значенні, який учасник може закладати у ціну товарів/послуг, що пропонуються в публічних закупівлях. Розмір прибутку визначається учасником самостійно, виходячи з ринкових умов та інших факторів.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Кондратенко Тетяна Вікторівна
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи є якійсь граничний розмір прибутку у відсотковому значенні, яку учасник тендеру може застосовувати при наданні послуг чи поставці товару? Тобто, чи є обмеження на відсоток прибутку учасника тендеру. (оборонні і не тільки замовлення)
Якщо так, то яким нормативно-правовим актом це закріплено?
<b>
Номер відповіді:</b> 810/2023
Консультація
№ 811/2023
07.12.2023
Інше
Консультація Мінекономіки (№ 811/2023) щодо ліцензування в умовах воєнного стану: Суть питання: Перевірка дозвільних документів (ліцензій) учасників закупівель робіт, зокрема, безстроковості ліцензій, отриманих до війни, та переліку робіт, які може виконувати ліцензіат, враховуючи Постанову КМУ №314. Висновки/Відповідь: 1. Перевірка безстроковості ліцензій, виданих до війни: * Не надано конкретних вказівок. Рекомендується запитувати у учасника закупівлі додаткові підтвердження (наприклад, лист-роз'яснення від органу ліцензування, копію рішення про переоформлення ліцензії на безстрокову). 2. Перевірка видів робіт при підтвердженні безстроковості ліцензії через ЄДЕССБ: * Не надано конкретних вказівок. Рекомендується перевіряти інформацію про ліцензію безпосередньо в ЄДЕССБ (якщо така функціональність доступна) та/або запитувати витяг з ЄДЕССБ у учасника закупівлі. 3. Перевірка переліку робіт при наданні декларації згідно з Постановою КМУ № 314: * Не надано конкретних вказівок. Згідно з Постановою КМУ № 314 від 18.03.2022, суб'єкти господарювання, які подали декларацію, несуть відповідальність за достовірність зазначених даних. Замовник може звернутися до відповідних органів для перевірки інформації, зазначеної у декларації.
Інше
Консультація № 811/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 811/2023) щодо ліцензування в умовах воєнного стану
Суть питання: Перевірка дозвільних документів (ліцензій) учасників закупівель робіт, зокрема, безстроковості ліцензій, отриманих до війни, та переліку робіт, які може виконувати ліцензіат, враховуючи Постанову КМУ №314.
Висновки/Відповідь:
1. Перевірка безстроковості ліцензій, виданих до війни:
* Не надано конкретних вказівок. Рекомендується запитувати у учасника закупівлі додаткові підтвердження (наприклад, лист-роз'яснення від органу ліцензування, копію рішення про переоформлення ліцензії на безстрокову).
2. Перевірка видів робіт при підтвердженні безстроковості ліцензії через ЄДЕССБ:
* Не надано конкретних вказівок. Рекомендується перевіряти інформацію про ліцензію безпосередньо в ЄДЕССБ (якщо така функціональність доступна) та/або запитувати витяг з ЄДЕССБ у учасника закупівлі.
3. Перевірка переліку робіт при наданні декларації згідно з Постановою КМУ № 314:
* Не надано конкретних вказівок. Згідно з Постановою КМУ № 314 від 18.03.2022, суб'єкти господарювання, які подали декларацію, несуть відповідальність за достовірність зазначених даних. Замовник може звернутися до відповідних органів для перевірки інформації, зазначеної у декларації.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укргазвидобування"
<b>Суть питання:</b> Товариство, як замовник, при перевірці тендерних пропозицій учасників закупівель робіт та визначені відповідності кваліфікаційним критеріям , розглядає копії дозвільних документів ліцензіатів (учасників закупівель). При цьому у замовника виникають питання, які потребують роз’яснення, а саме:
• Як перевірити безстроковість ліцензії, які видані в попередні роки, але мають термін їх дії закінчився до початку військової агресії?
• Якщо учасник підтверджує безстроковість ліцензії в системі ЄДЕССБ, як перевірити які саме виду робіт є в ліцензії?
• При наданні учасником закупівлі декларації у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 18.03.2022 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», як перевірити перелік робіт які може виконувати учасник (ліцензіат)?
Товариство звернулось за роз’ясненням до Державної інспекції архітектури та містобудування України та отримало відповідь щодо необхідності звернутися з цими питаннями до Мінекономіки
<b>
Номер відповіді:</b> 811/2023
Консультація
№ 804/2023
06.12.2023
Інше
Консультація Мінекономіки (№ 804/2023): Суть питання: Чи дозволено укладати договір за результатами запиту ціни пропозицій у поточному році на наступний рік (конкретно: на період з 01.12.2024 по 31.12.2024), посилаючись на НАКАЗ Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 щодо реєстрації зобов'язань протягом 7 днів після затвердження кошторису? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надало прямої відповіді щодо можливості застосування положень НАКАЗу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 до процедури запиту ціни пропозицій. Немає чіткого роз’яснення, чи дозволено укладати договір за результатами запиту ціни пропозицій у поточному році на наступний, з реєстрацією після затвердження кошторису.
Інше
Консультація № 804/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 804/2023)
Суть питання: Чи дозволено укладати договір за результатами запиту ціни пропозицій у поточному році на наступний рік (конкретно: на період з 01.12.2024 по 31.12.2024), посилаючись на НАКАЗ Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 щодо реєстрації зобов'язань протягом 7 днів після затвердження кошторису?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надало прямої відповіді щодо можливості застосування положень НАКАЗу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 до процедури запиту ціни пропозицій. Немає чіткого роз’яснення, чи дозволено укладати договір за результатами запиту ціни пропозицій у поточному році на наступний, з реєстрацією після затвердження кошторису.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Черкаський ліцей Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області
<b>
Тема розширена:</b> Проведення запиту ціни пропозицій в кінці 2023 на період з 01.12.2024 по 31.12.2024
<b>Суть питання:</b> НАКАЗ Міністерськва фінансів 02.03.2012 № 309 дозволяє укласти договір у поточному році на наступний і зареєструвати його у казначействі протягом 7 днів після затвердження кошторису і це не буде порушенням. Проте думки розділилися. Половина статей пишуть, що ця норма не поширюється на ЗАПИТ ЦІНИ ПРОПОЗИЦІЙ, тільки так можна проводити відкриті торги чи прямий договір, а половина пише, що можна так проводити і запит ціни пропозицій. Тож чи можна укладати договір на 2024 рік за запитом ціни пропозицій і реєструвати його протягом семи днів з дня затвердження кашторису. Чи не буду це порушенням. Бо геть нічого не зрозуміло вже.
<b>
Номер відповіді:</b> 804/2023
Консультація
№ 805/2023
06.12.2023
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки (805/2023): Суть питання: Чи може замовник, включений Міненерго до переліку теплових електростанцій та теплоелектроцентралей згідно з Постановою КМУ №222 від 06.03.2022, укладати договір на постачання газу без відкритих торгів на підставі пп. 18 п. 13 Особливостей? Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення закупівель: * Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) визначає правові засади закупівель. * На період воєнного стану та 90 днів після його завершення закупівлі здійснюються відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). 2. Можливість укладання договору без відкритих торгів: * Згідно з пунктом 13 Особливостей, закупівля природного газу може здійснюватися без відкритих торгів, якщо закупівлю здійснює суб’єкт ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України “Про ринок природного газу” покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. 3. Хто має спеціальні обов'язки: * Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2022 р. № 812 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам", спеціальні обов'язки покладено на ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг". 4. Рішення за замовником та обґрунтування: * Замовник самостійно приймає рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей. Підстави для укладення договору без відкритих торгів мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими, у вигляді розпорядчого рішення або іншого документа, погодженого/затвердженого керівником. * Обґрунтування необхідно оприлюднити в електронній системі закупівель одночасно зі звітом про договір, укладений без використання електронної системи закупівель. 5. Рекомендація щодо Постанови КМУ №222: * З питань застосування постанови від 6 березня 2022 р. № 222 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" рекомендовано звертатися до Міненерго, оскільки, згідно з положенням про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (зі змінами), Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у цій сфері. Додатково, ознайомтеся з листами Мінекономіки: * від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" * від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо скорочення підстав) , (4.Щодо форми і змісту обгрунтування).
Планування закупівель
Консультація № 805/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки (805/2023)
Суть питання: Чи може замовник, включений Міненерго до переліку теплових електростанцій та теплоелектроцентралей згідно з Постановою КМУ №222 від 06.03.2022, укладати договір на постачання газу без відкритих торгів на підставі пп. 18 п. 13 Особливостей?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення закупівель:
* Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) визначає правові засади закупівель.
* На період воєнного стану та 90 днів після його завершення закупівлі здійснюються відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості).
2. Можливість укладання договору без відкритих торгів:
* Згідно з пунктом 13 Особливостей, закупівля природного газу може здійснюватися без відкритих торгів, якщо закупівлю здійснює суб’єкт ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України “Про ринок природного газу” покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.
3. Хто має спеціальні обов'язки:
* Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2022 р. № 812 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам", спеціальні обов'язки покладено на ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
4. Рішення за замовником та обґрунтування:
* Замовник самостійно приймає рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей. Підстави для укладення договору без відкритих торгів мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими, у вигляді розпорядчого рішення або іншого документа, погодженого/затвердженого керівником.
* Обґрунтування необхідно оприлюднити в електронній системі закупівель одночасно зі звітом про договір, укладений без використання електронної системи закупівель.
5. Рекомендація щодо Постанови КМУ №222:
* З питань застосування постанови від 6 березня 2022 р. № 222 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" рекомендовано звертатися до Міненерго, оскільки, згідно з положенням про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (зі змінами), Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у цій сфері.
Додатково, ознайомтеся з листами Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП НАЕК Енергоатом
<b>Суть питання:</b> Відповідно до пп. 18 п. 13 Особливостей придбання товарів може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли здійснюється закупівля природного газу суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України “Про ринок природного газу” покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.
Чи є зазначений підпункт 18 пункту 13 Особливостей підставою для укладання договору на постачання газу без застосування відкритих торгів для замовників, які включені Міненерго до переліку теплових електростанцій та теплоелектроцентралей згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №222.
<b>
Номер відповіді:</b> 805/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",
від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо скорочення підстав)
, (
4.Щодо форми і змісту обгрунтування), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 13 Особливостей
придбання замовниками
товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень,
може здійснюватися
шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, у разі,
коли здійснюється закупівля природного газу суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України “Про ринок природного газу” покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.
Так, згідно з постановою Кабінетом Міністрів України
"
Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам" від 19 липня 2022 р. № 812 спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу покладені на товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”.
При цьому замовник самостійно прймає рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей, підстави, за наявності яких замовник укладає такий договір про закупівлю, мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими. Обґрунтування має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, що готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.
Водночас у разі укладення договору про закупівлю відповідно до пункту 13 Особливостей замовник повинен обов'язково оприлюднити в електронній системі закупівель одночасно зі звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до даного пункту.
При цьому повідомляємо, що відповідно до положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (зі змінами), Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Тому з питань щодо порядку застосування постанови від 6 березня 2022 р. № 222 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" пропонуємо звертатися до Міненерго.
Консультація
№ 806/2023
06.12.2023
Предмет закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи потрібно враховувати суму договору на послуги мобільного зв'язку (ДК 021), укладеного в грудні 2022 року на 2023 рік, при здійсненні закупівлі таких самих послуг у 2024 році до 100 тис. грн. відповідно до пункту 11 Особливостей здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану? Висновки/Відповідь: При визначенні очікуваної вартості закупівлі на 2024 рік, згідно з пунктом 11 Особливостей, необхідно враховувати всю суму коштів, витрачену на закупівлю послуг мобільного зв'язку (за відповідним кодом ДК 021) протягом 2023 року, незалежно від того, коли був укладений договір (тобто, враховується сума попереднього договору, що діяла в 2023 році).
Предмет закупівлі
Консультація № 806/2023Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи потрібно враховувати суму договору на послуги мобільного зв'язку (ДК 021), укладеного в грудні 2022 року на 2023 рік, при здійсненні закупівлі таких самих послуг у 2024 році до 100 тис. грн. відповідно до пункту 11 Особливостей здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану?
Висновки/Відповідь:
При визначенні очікуваної вартості закупівлі на 2024 рік, згідно з пунктом 11 Особливостей, необхідно враховувати всю суму коштів, витрачену на закупівлю послуг мобільного зв'язку (за відповідним кодом ДК 021) протягом 2023 року, незалежно від того, коли був укладений договір (тобто, враховується сума попереднього договору, що діяла в 2023 році).
Суть питання: Чи потрібно враховувати суму договору на послуги мобільного зв'язку (ДК 021), укладеного в грудні 2022 року на 2023 рік, при здійсненні закупівлі таких самих послуг у 2024 році до 100 тис. грн. відповідно до пункту 11 Особливостей здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану?
Висновки/Відповідь:
При визначенні очікуваної вартості закупівлі на 2024 рік, згідно з пунктом 11 Особливостей, необхідно враховувати всю суму коштів, витрачену на закупівлю послуг мобільного зв'язку (за відповідним кодом ДК 021) протягом 2023 року, незалежно від того, коли був укладений договір (тобто, враховується сума попереднього договору, що діяла в 2023 році).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ, СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ
<b>
Тема розширена:</b> Врахування суми попереднього договору яка переходить на наступний рік
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Підкажіть, склалася наступна ситуація:
В грудні 2022 року був укладений договір на послуги мобільного зв’язку на 2023 рік за відповідним кодом ДК 021. Розрахунки за договором проходили на протязі всього 2023 року, кожен місяць.
Зараз хочемо заключити новий договір в до 100 тис. грн. відповідно до п. 11 Особливостей. Чи повинні ми враховувати суму коштів за кодом ДК 021, за попереднім договором, яка перейшла на 2023 рік ?
Дякуємо!
<b>
Номер відповіді:</b> 806/2023
Консультація
№ 807/2023
06.12.2023
Зміна істотних умов договору
Аналіз консультації Мінекономіки (№807/2023): Суть питання: Чи правомірно не змінювати загальну ціну договору про закупівлю електроенергії при щомісячній зміні ціни за одиницю товару (електроенергії) згідно з формулою, передбаченою договором, відповідно до пп.7 пункту 19 Особливостей? Висновки/Відповідь: * Сторони договору можуть погодити порядок зміни ціни за одиницю товару шляхом складання та підписання акту приймання-передачі товару (письмова форма). (ст. 179, 184 ГК України, ст. 654, 205, 207, 6 ЦК України) * Якщо договором передбачено порядок зміни істотних умов відповідно до пп.7 пункту 19 Особливостей, то цей пункт не містить обмежень щодо зміни загальної ціни договору про закупівлю. * Мінекономіки не уповноважене визначати правомірність дій суб'єктів у конкретних випадках закупівель. (згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, Законом України "Про публічні закупівлі" та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459) * Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. * Постанова КМУ № 1178 від 12 жовтня 2022 року "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".
Зміна істотних умов договору
Консультація № 807/2023Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№807/2023)
Суть питання: Чи правомірно не змінювати загальну ціну договору про закупівлю електроенергії при щомісячній зміні ціни за одиницю товару (електроенергії) згідно з формулою, передбаченою договором, відповідно до пп.7 пункту 19 Особливостей?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне спеціалізоване підприємство "Інженерні мережі"
<b>
Тема розширена:</b> Зміна ціни в договорі про закупівлю електричної енергії
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Для нашого підприємства електричну енергію закуповує через відкриті торги ЦЗО (агрегована закупівля), яка розробила проєкт договору про закупівлю. В проєкт договору ЦЗО включила формулу на ціну за одиницю електричної енергії: Ціна за розрахунковий період = (Середньозважена ціна РДН за розрахунковий період +Тариф на передачу+ надбавка постачальника)×1.2. За умовами договору "акти приймання-передачі електричної енергії мають містити порядок розрахунку ціни за одиницю Товару за відповідний розрахунковий період відповідно до формули. Підписанням Акту приймання-передачі товару (електричної енергії) Сторони погоджують перерахунок ціни за одиницю Товару.". Тобто укладення щомісячних додаткових угод не передбачається, як і зміна загальної суми договору. Ціна в актах щомісячно змінюватиметься, за вказаною формулою згідно з пп.7 частини 19 Особливостей. Чи вважаєте ви правильним не змінювати ЗАГАЛЬНУ ЦІНУ ДОГОВОРУ при щомісячній зміні ціни за одиницю товару. Прошу відповісти по суті: правильно / не правильно. Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 807/2023
<b>
Відповідь:</b>
Мінекономіки як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель за результатами засідань робочої групи з опрацювання питання щодо укладення договорів про постачання електричної енергії споживачу та бюджетним установам, утвореної наказом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 23.11.2022 № 39-од, додаткових обговорень за участю уповноважених представників Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, Міністерства енергетики України, НКРЕКП, постачальників та замовників електричної енергії розробляє проект методології щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, який включає примірну тендерну документацію на закупівлю електричної енергії та примірний проект договору про закупівлю (договір про постачання електричної енергії споживачу).
Проект методології містить рекомендацію щодо порядку перегляду умов договору в частині розрахунку ціни за одиницю електричної енергії за розрахунковий період відповідно до середньозваженої ціни на ринку “на добу наперед”, тарифу на передачу електричної енергії та/або обсягів закупівлі.
Примірним проектом договору про закупівлю (договір про постачання електричної енергії споживачу) передбачається щомісячне підписання сторонами і оприлюднення в електронній системі закупівель (з метою повідомлення про зміну ціни) акту приймання-передачі товару, що включає порядок зміни ціни, зокрема механізм розрахунку ціни за одиницю електричної енергії за відповідний розрахунковий період. Акт приймання-передачі товару визначається письмовою формою внесення змін до договору. Підписанням акту приймання-передачі товару уповноважені представники сторін договору погоджують розрахунок (зміну) ціни за одиницю електричної енергії за відповідний розрахунковий період.
Крім того, варто зазначити, що відповідно до ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Статтею 184 ГК України зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документу, підписаного сторонами. В той же час допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
Згідно статті 654 Цивільного кодексу України, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. При цьому ч. 2 ст. 207 ЦК України визначає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, зокрема, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Цією ж нормою не встановлюється жорстких обмежень щодо форми укладання, а навпаки надає сторонам правочину більше прав та можливостей при виборі письмової форми договору, а саме, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного зв’язку.
Більш того, статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, або ж можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
З огляду на викладене, сторони Договору можуть узгодити порядок зміни ціни за одиницю товару за відповідний розрахунковий період шляхом складання та підписання акту приймання-приймання передачі товару, тобто в письмовій формі.
Водночас зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Так, відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Таким чином, у разі якщо відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей передбачено порядок зміни істотних умов, такий підпункт не передбачає обмеження зміни загальної ціни договору про закупівлю.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Консультація
№ 802/2023
05.12.2023
Інше
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи потрібно замовнику вимагати калькуляцію виробництва бензогенератора, виробленого на 100% в США, при закритті договору згідно з Додатком 2 до ПКМУ №861 від 02.08.2022? Як виробнику розраховувати калькуляцію для імпортного товару? Висновки/Відповідь: ПКМУ №861 від 02.08.2022 стосується підтвердження ступеня локалізації виробництва. Оскільки бензогенератор на 100% імпортного виробництва (США), вимоги щодо локалізації та, відповідно, надання калькуляції виробництва, передбачені Додатком 2 до ПКМУ №861, не застосовуються. Вимоги стосуються лише товарів, що мають ступінь локалізації.
Інше
Консультація № 802/2023Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи потрібно замовнику вимагати калькуляцію виробництва бензогенератора, виробленого на 100% в США, при закритті договору згідно з Додатком 2 до ПКМУ №861 від 02.08.2022? Як виробнику розраховувати калькуляцію для імпортного товару?
Висновки/Відповідь:
ПКМУ №861 від 02.08.2022 стосується підтвердження ступеня локалізації виробництва. Оскільки бензогенератор на 100% імпортного виробництва (США), вимоги щодо локалізації та, відповідно, надання калькуляції виробництва, передбачені Додатком 2 до ПКМУ №861, не застосовуються. Вимоги стосуються лише товарів, що мають ступінь локалізації.
Суть питання: Чи потрібно замовнику вимагати калькуляцію виробництва бензогенератора, виробленого на 100% в США, при закритті договору згідно з Додатком 2 до ПКМУ №861 від 02.08.2022? Як виробнику розраховувати калькуляцію для імпортного товару?
Висновки/Відповідь:
ПКМУ №861 від 02.08.2022 стосується підтвердження ступеня локалізації виробництва. Оскільки бензогенератор на 100% імпортного виробництва (США), вимоги щодо локалізації та, відповідно, надання калькуляції виробництва, передбачені Додатком 2 до ПКМУ №861, не застосовуються. Вимоги стосуються лише товарів, що мають ступінь локалізації.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "ПЕЕМ "ЦЕК"
<b>
Тема розширена:</b> Ступінь локалізації виробництва товару, калькуляція виробництва продукції
<b>Суть питання:</b> Добрий день.
Питання щодо локалізації виробництва товару. Товар (бензогенератор) - 100% виробництва США, є сертифікат відповідності. Чи потрібно замовнику завантажувати калькуляцію виробництва продукції при закритті договору згідно додатку 2 до ПКМУ №861 від 02.08.2022 р.? Як виробнику обрахувати калькуляцію, якщо товар на 100% імпортного виробництва?
<b>
Номер відповіді:</b> 802/2023
Консультація
№ 803/2023
05.12.2023
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 803/2023: Обґрунтування в планах закупівель: Суть питання: Чи обов'язкове заповнення поля "додати обґрунтування" при публікації плану закупівлі та що саме потрібно вказувати? Висновки/Відповідь: На жаль, у вашому запиті не зазначено жодних посилань на нормативно-правові акти, що ускладнює надання конкретної відповіді з посиланням на нормативні документи. Однак, виходячи з практики та логіки здійснення закупівель, обґрунтування в плані закупівлі має на меті продемонструвати потребу замовника у конкретному товарі/послузі/роботі. Тобто, замовник має вказати, *чому* він планує закупити саме цей об'єкт закупівлі. Обов'язковість заповнення поля "додати обґрунтування" визначається налаштуваннями електронної системи закупівель (ЕСЗ), через яку здійснюється планування. Якщо поле позначено як обов'язкове для заповнення в ЕСЗ, то його необхідно заповнити. Щодо змісту обґрунтування, то тут слід керуватися принципами здійснення закупівель, а саме: ефективністю, економічністю, пропорційністю та запобіганням корупційним діям. В обґрунтуванні доцільно вказати: * Потребу в об'єкті закупівлі (наприклад, для забезпечення діяльності установи, виконання певного завдання, тощо). * Підстави для планування закупівлі (наприклад, наявність затвердженого бюджету, інвестиційної програми, тощо). * Очікувані результати від здійснення закупівлі.
Планування закупівель
Консультація № 803/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 803/2023: Обґрунтування в планах закупівель
Суть питання: Чи обов'язкове заповнення поля "додати обґрунтування" при публікації плану закупівлі та що саме потрібно вказувати?
Висновки/Відповідь:
На жаль, у вашому запиті не зазначено жодних посилань на нормативно-правові акти, що ускладнює надання конкретної відповіді з посиланням на нормативні документи.
Однак, виходячи з практики та логіки здійснення закупівель, обґрунтування в плані закупівлі має на меті продемонструвати потребу замовника у конкретному товарі/послузі/роботі. Тобто, замовник має вказати, *чому* він планує закупити саме цей об'єкт закупівлі.
Обов'язковість заповнення поля "додати обґрунтування" визначається налаштуваннями електронної системи закупівель (ЕСЗ), через яку здійснюється планування. Якщо поле позначено як обов'язкове для заповнення в ЕСЗ, то його необхідно заповнити.
Щодо змісту обґрунтування, то тут слід керуватися принципами здійснення закупівель, а саме: ефективністю, економічністю, пропорційністю та запобіганням корупційним діям. В обґрунтуванні доцільно вказати:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ
<b>
Тема розширена:</b> Новий функціонал: обґрунтування в планах
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, підкажіть, наразі з'явився нових функціонал при публікації плану, а саме "додати обґрунтування", чи обов'язкове це поле для заповнення, якщо так, то у яких випадках і що саме має бути прописано.
<b>
Номер відповіді:</b> 803/2023