Новини Мінекономіки
Консультація
№ 787/2023
23.11.2023
Інше
Консультація Мінекономіки (№ 787/2023) Суть питання: Чи може замовник укладати договір про закупівлю через електронний каталог, якщо найменування товару в договорі відрізняється від найменування, зазначеного в пропозиції переможця відбору (технічній специфікації), але постачальник стверджує, що товар є аналогічним? Висновки/Відповідь: За абзацом третім пункту 66 Постанови КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р. "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу", умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу. Враховуючи зазначене, укладання договору з найменуванням товару, що відрізняється від зазначеного в пропозиції переможця відбору, не відповідає вимогам абзацу третього пункту 66 Постанови КМУ № 822, навіть якщо постачальник стверджує про аналогічність товару.
Інше
Консультація № 787/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 787/2023)
Суть питання: Чи може замовник укладати договір про закупівлю через електронний каталог, якщо найменування товару в договорі відрізняється від найменування, зазначеного в пропозиції переможця відбору (технічній специфікації), але постачальник стверджує, що товар є аналогічним?
Висновки/Відповідь:
За абзацом третім пункту 66 Постанови КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р. "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу", умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу.
Враховуючи зазначене, укладання договору з найменуванням товару, що відрізняється від зазначеного в пропозиції переможця відбору, не відповідає вимогам абзацу третього пункту 66 Постанови КМУ № 822, навіть якщо постачальник стверджує про аналогічність товару.
Суть питання: Чи може замовник укладати договір про закупівлю через електронний каталог, якщо найменування товару в договорі відрізняється від найменування, зазначеного в пропозиції переможця відбору (технічній специфікації), але постачальник стверджує, що товар є аналогічним?
Висновки/Відповідь:
За абзацом третім пункту 66 Постанови КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р. "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу", умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу.
Враховуючи зазначене, укладання договору з найменуванням товару, що відрізняється від зазначеного в пропозиції переможця відбору, не відповідає вимогам абзацу третього пункту 66 Постанови КМУ № 822, навіть якщо постачальник стверджує про аналогічність товару.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради»
<b>
Тема розширена:</b> Запит (ціни) пропозицій
<b>Суть питання:</b> Абзац третій пункту 66 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу" від 14 вересня 2020 р. № 822 передбачає, що умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу.
Переможцем відбору в своїй пропозиції (технічна специфікація) було вказано - Найменування товару - Фільтр вірусо-бактеріальний одноразовий,
стерильний “ВОЛЕС” (для дорослих). Проте в договорі який надано замовнику на підписання вказує БАКТЕРІАЛЬНИЙ ФІЛЬТР -ЕЛІТ. Постачальник зазначає що це аналогічний товар.
Чи має право замовник укладати договори з іншою назвою товару ніж була передбачена в пропозиції переможця відбору (технічна специфікація)?
<b>
Номер відповіді:</b> 787/2023
Консультація
№ 788/2023
23.11.2023
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки №788/2023: Суть питання: Чи має право інспектор Казначейства перевіряти відповідність сум за главами договірної ціни та зведеного кошторисного розрахунку при реєстрації договору підряду, якщо загальна сума договору не перевищує суму закупівлі? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 772/2023 на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. 2. Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів. Це визначено Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами). 3. З питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендовано звертатись безпосередньо до Казначейства.
Інше
Консультація № 788/2023Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки №788/2023
Суть питання: Чи має право інспектор Казначейства перевіряти відповідність сум за главами договірної ціни та зведеного кошторисного розрахунку при реєстрації договору підряду, якщо загальна сума договору не перевищує суму закупівлі?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 772/2023 на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
2. Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів. Це визначено Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами).
3. З питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендовано звертатись безпосередньо до Казначейства.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації
<b>
Тема розширена:</b> Договірна ціна (динамічна) не співпадає зі зведеним кошторисним розрахунком (Інвесторським)
<b>Суть питання:</b> Виникли труднощі з реєстрацією Договору підряду учасника закупівлі UA-2023-10-31-003756-a по об'єкту: "Реконструкція Паланського ліцею Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області по вул. Грушевського, 5, с. Паланка, Уманський район, Черкаська область, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації" в Головному управлінні державної казначейської служби України у Черкаській області. В усній формі було надано відмову в реєстрації так як Договірна ціна не співпадає (в главах 1-9) з Зведеним кошторисним розрахунком (Інвесторським кошторисом - проект), проте сума по Договірній ціні не перевищує суму закупівлі, складена відповідно до тендерного завдання і загальна сума Будівельних робіт без урахування ПДВ менша за суму зазначену в Зведеному кошторисному розрахунку (Інвесторському) цей факт підтверджується Титулом на об'єкт будівництва. Прошу розяснити чи входить до компетенції інспектора Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області перевіряти відповідність сум по главам Договірної ціни та Зведеного кошторисного розрахунку (Інвесторського) та чи є нормативно правові акти де зазначено, що Договірна ціна закупівлі має чітко відповідати Зведеному кошторисному розрахунку в розрізі Глав кошторису.
<b>
Номер відповіді:</b> 788/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 772/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Водночас відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендуємо звернутись до Казначейства.
Консультація
№ 789/2023
23.11.2023
Зміна істотних умов договору
ОК. Ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи може замовник змінити ціну договору про закупівлю на підставі п. 19 Особливостей, якщо контрагент добровільно перейшов із спрощеної системи оподаткування на загальну? Чи стосується норма пп. 6 п. 19 Особливостей зміни системи оподаткування контрагента чи зміни податкового законодавства України? Висновки/Відповідь: Підпункт 6 пункту 19 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, передбачає можливість зміни ціни договору у зв'язку як зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, так і у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування. Таким чином, якщо внаслідок переходу учасника із спрощеної системи оподаткування на загальну, відбувається зміна податкового навантаження на такого учасника, замовник може укласти додаткову угоду, керуючись підпунктом 6 пункту 19 Особливостей.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 789/2023Огляд:
ОК. Ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи може замовник змінити ціну договору про закупівлю на підставі п. 19 Особливостей, якщо контрагент добровільно перейшов із спрощеної системи оподаткування на загальну? Чи стосується норма пп. 6 п. 19 Особливостей зміни системи оподаткування контрагента чи зміни податкового законодавства України?
Висновки/Відповідь:
Підпункт 6 пункту 19 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, передбачає можливість зміни ціни договору у зв'язку як зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, так і у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування.
Таким чином, якщо внаслідок переходу учасника із спрощеної системи оподаткування на загальну, відбувається зміна податкового навантаження на такого учасника, замовник може укласти додаткову угоду, керуючись підпунктом 6 пункту 19 Особливостей.
Суть питання: Чи може замовник змінити ціну договору про закупівлю на підставі п. 19 Особливостей, якщо контрагент добровільно перейшов із спрощеної системи оподаткування на загальну? Чи стосується норма пп. 6 п. 19 Особливостей зміни системи оподаткування контрагента чи зміни податкового законодавства України?
Висновки/Відповідь:
Підпункт 6 пункту 19 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, передбачає можливість зміни ціни договору у зв'язку як зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, так і у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування.
Таким чином, якщо внаслідок переходу учасника із спрощеної системи оподаткування на загальну, відбувається зміна податкового навантаження на такого учасника, замовник може укласти додаткову угоду, керуючись підпунктом 6 пункту 19 Особливостей.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Регіональна філія "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця"
<b>
Тема розширена:</b> Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку із зміною системи оподаткування
<b>Суть питання:</b> Вітаю! Пунктом 19 Особливостей встановлено, що істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування.
Питання полягає у наступному, норма підпункту 6 пункту 19, в частині зміни системи оподаткування, стосується зміни системи оподаткування контрагента чи зміни податкового законодавства України? Чи може замовник укласти додаткову угоду до договору про закупівлю, керуючись підпунктом 6 пункту 19 Особливостей, якщо учасник закупівлі перейшов із спрощеної системи оподаткування на загальну за власним бажанням?
Просимо врахувати, що замовник ознайомлений із попередньо наданими Міністерством економіки роз’ясненнями, проте відповіді на першу частину запитання такі роз’яснення не містять.
Завчасно дякуємо за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 789/2023
Консультація
№ 790/2023
23.11.2023
Інше
Консультація Мінекономіки № 790/2023 щодо закупівель на підтримку ЗСУ та ТрО: Суть питання: Чи можуть органи місцевого самоврядування здійснювати закупівлі за кошти місцевого бюджету на підтримку Збройних Сил України та територіальної оборони, включаючи придбання обладнання військового призначення з наступною передачею на баланс військової частини, зокрема за прямими договорами? Висновки/Відповідь: 1. Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” та Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. 2. Будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”. 3. Предмет закупівлі визначається згідно з Законом України “Про публічні закупівлі” та Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. 4. У разі закупівлі товарів для ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача, замовниками не застосовуються положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо вимог ступеня локалізації виробництва. 5. З питань цільового використання та збереження державних фінансових ресурсів слід звертатися до Державної аудиторської служби України (відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43). 6. З місцевих бюджетів можуть здійснюватися видатки на заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення (відповідно до пункту 17 частини першої статті 91 Бюджетного Кодексу України). 7. Механізм передачі майна здійснюється відповідно до Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”, законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” та постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”. 8. Питання укладення прямих договорів відповідно до пункту 13 Особливостей та необхідності обгрунтування підстав застосування для їх укладення міститься в листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
Інше
Консультація № 790/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 790/2023 щодо закупівель на підтримку ЗСУ та ТрО
Суть питання: Чи можуть органи місцевого самоврядування здійснювати закупівлі за кошти місцевого бюджету на підтримку Збройних Сил України та територіальної оборони, включаючи придбання обладнання військового призначення з наступною передачею на баланс військової частини, зокрема за прямими договорами?
Висновки/Відповідь:
1. Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” та Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
2. Будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”.
3. Предмет закупівлі визначається згідно з Законом України “Про публічні закупівлі” та Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
4. У разі закупівлі товарів для ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача, замовниками не застосовуються положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо вимог ступеня локалізації виробництва.
5. З питань цільового використання та збереження державних фінансових ресурсів слід звертатися до Державної аудиторської служби України (відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43).
6. З місцевих бюджетів можуть здійснюватися видатки на заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення (відповідно до пункту 17 частини першої статті 91 Бюджетного Кодексу України).
7. Механізм передачі майна здійснюється відповідно до Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”, законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” та постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”.
8. Питання укладення прямих договорів відповідно до пункту 13 Особливостей та необхідності обгрунтування підстав застосування для їх укладення міститься в листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області
<b>
Тема розширена:</b> Закупівлі за кошти місцевого бюджету на підтримку Збройних Сил України та територіальної оборони
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте, будь ласка, роз’яснення, чи можуть органи місцевого самоврядування здійснювати закупівлі за кошти місцевого бюджету на підтримку Збройних Сил України та територіальної оборони, зокрема матеріально-технічне забезпечення військових частин, тобто придбання обладнання військового призначення з наступною передачею на баланс військової частини, в тому числі за прямими договорами.
<b>
Номер відповіді:</b> 790/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Публічні закупівлі відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Будь-які рішення щодо публічних закупівель, у тому числі щодо потреби у товарах, роботах, послугах та способах закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі.
При цьому визначення потреб замовника та їх цільового призначення не є предметом регулювання Закону та Особливостей.
Водночас, виходячи з пункту 3 Особливостей, здійснення замовником закупівлі товару для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача, замовниками не застосовуються положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону щодо вимог ступеня локалізації виробництва.
Своєю чергою, пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону.
Так, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи).
Також Державна аудиторська служба України здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів.
Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
З огляду на викладене, з питань щодо цільового, ефективного використання і збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів слід звертатись до Державної аудиторської служби України.
Крім цього, відповідно до пункту 17 частини першої статті 91 Бюджетного Кодексу України з місцевих бюджетів можуть здійснюватися видатки на заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення. Органи місцевого самоврядування (військові адміністрації з урахуванням норм Закону України “Про правовий режим воєнного стану”) можуть затверджувати цільові місцеві програми підготовки територіальної оборони та підготовки населення України до участі в русі національного спротиву.
У разі прийняття рішення виконавцями заходів місцевих програм про придбання основних засобів та їх передачу установам (організаціям), які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, механізм передачі майна здійснюється відповідно до Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану” (у випадку звернення військового командування з ініціативою про безоплатну передачу майна); законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”; постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”.
Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому питання укладення прямих договорів відповідно до пункту 13 Особливостей та необхідності обгрунтування підстав застосування для їх укладення міститься в листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо скорочення підстав; щодо форми і змісту обгрунтування), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
Консультація
№ 791/2023
23.11.2023
Інше
Консультація Мінекономіки щодо запиту пропозицій постачальників: Суть питання: Чи має право замовник вимагати додаткові документи від учасника у процедурі запиту пропозицій постачальників, враховуючи зміни до пункту 57 Постанови КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р., внесені Постановою КМУ №1135 від 31 жовтня 2023 р., та відсутність технічної можливості завантаження таких документів на майданчику Prozorro? Висновки/Відповідь: Згідно з Постановою КМУ №1135 від 31 жовтня 2023 р., внесені зміни до пункту 57 Постанови КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р. обмежують перелік документів, які може вимагати замовник у процедурі запиту пропозицій постачальників, тими, що передбачені цим Порядком. Тому, якщо вимога замовника про надання додаткових документів у закупівлі UA-2023-11-17-011298-a не передбачена Порядком проведення спрощених закупівель, затвердженим Постановою КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р., така вимога є неправомірною. Щодо механізму надання документів: якщо вимога є правомірною (тобто передбачена Порядком), але відсутня технічна можливість завантаження на майданчику, рекомендується звернутися до служби підтримки майданчика Prozorro для отримання роз’яснень та можливих шляхів вирішення проблеми.
Інше
Консультація № 791/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо запиту пропозицій постачальників
Суть питання: Чи має право замовник вимагати додаткові документи від учасника у процедурі запиту пропозицій постачальників, враховуючи зміни до пункту 57 Постанови КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р., внесені Постановою КМУ №1135 від 31 жовтня 2023 р., та відсутність технічної можливості завантаження таких документів на майданчику Prozorro?
Висновки/Відповідь:
Згідно з Постановою КМУ №1135 від 31 жовтня 2023 р., внесені зміни до пункту 57 Постанови КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р. обмежують перелік документів, які може вимагати замовник у процедурі запиту пропозицій постачальників, тими, що передбачені цим Порядком.
Тому, якщо вимога замовника про надання додаткових документів у закупівлі UA-2023-11-17-011298-a не передбачена Порядком проведення спрощених закупівель, затвердженим Постановою КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р., така вимога є неправомірною.
Щодо механізму надання документів: якщо вимога є правомірною (тобто передбачена Порядком), але відсутня технічна можливість завантаження на майданчику, рекомендується звернутися до служби підтримки майданчика Prozorro для отримання роз’яснень та можливих шляхів вирішення проблеми.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа - підприємець Зубов Костянтин Олександрович
<b>
Тема розширена:</b> Питання стосовно запиту пропозиції постачальників
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Прошу надати офіційне роз’яснення стосовно вимог від Замовника додаткових документів у процедурі закупівель Запит пропозицій постачальників. Відповідно до Постанови КМУ №1135 від 31 жовтня 2023 р. до пункту 57 Постанови КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р. вносяться зміни, які передбачають, що Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком. Але, ми стикнулися з наступною проблемою: у закупівлі UA-2023-11-17-011298-a Замовник вимагає додаткові документи від учасника у Додатку 2 до Проєкту договору. Але процедурою Запит пропозиції постачальників навіть не передбачені відповідні поля у електронних майданчиках системи Prozorro для прикріплення відповідних документів.
Отже, зважаючи на вищеперелічене, виникають наступні питання:
1. Чи є законним відповідний порядок вимагання документів від Замовника?
2. Чи є законним вимоги Замовника саме у Закупівлі, зазначеній вище?
3. Якщо відповідь на перші два питання буде позитивною, то який механізм надання документів, які вимагає Замовник?
Дякую за змістовну та вичерпну відповідь!
<b>
Номер відповіді:</b> 791/2023
Консультація
№ 792/2023
23.11.2023
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 792/2023: Суть питання: Чи можливо укладати один договір на декілька предметів закупівлі з різними кодами ДК? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді "так" чи "ні". Замість цього, Міністерство: * Посилається на відповідь, надану в запиті № 329/2023 на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. * Пропонує ознайомитися з практикою Верховного та Вищого господарського судів України щодо визнання недійсними договорів, які містять декілька предметів закупівлі: * https://reyestr.court.gov.ua/Review/80918731 * https://reyestr.court.gov.ua/Review/65345097 Важливо: Відповідь фактично перекладає відповідальність за прийняття рішення на замовника, рекомендуючи враховувати судову практику з цього питання.
Предмет закупівлі
Консультація № 792/2023Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 792/2023
Суть питання: Чи можливо укладати один договір на декілька предметів закупівлі з різними кодами ДК?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді "так" чи "ні". Замість цього, Міністерство:
* https://reyestr.court.gov.ua/Review/80918731
* https://reyestr.court.gov.ua/Review/65345097
Важливо: Відповідь фактично перекладає відповідальність за прийняття рішення на замовника, рекомендуючи враховувати судову практику з цього питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Любешівська багатопрофільна лікарня" Любешівської селищної ради
<b>
Тема розширена:</b> Щодо предмету закупівлі
<b>Суть питання:</b> Слава Україні!
Прошу надати роз'яснення, чи можна, щоб в одному договорі було декілька предметів закупівлі з різними кодами ДК згідно національного класифікатора.
Дякую за грунтовне роз'яснення з посиланням на норми Закону.
<b>
Номер відповіді:</b> 792/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 329/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Принагідно пропонуємо ознайомитися з позиціями колегій Верховного та Вищого господарського судів України щодо
практики розгляду справ про визнання договорів (правочинів), які містять декілька предметів закупівлі, недійсними, що розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнями:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/80918731
https://reyestr.court.gov.ua/Review/65345097
Консультація
№ 776/2023
22.11.2023
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки (№ 776/2023) щодо закупівлі енергосервісу * Суть питання: Чи може юр. особа, яка не має права оперативного управління майном, бути замовником енергосервісу? * Висновки/Відповідь: В законодавстві відсутні обмеження щодо здійснення закупівлі енергосервісу юридичною особою, якій не передано в оперативне управління (не передано право розпоряджатися) майном, на якому планується впровадження енергоефективних заходів. Відповідно, така юридична особа має право проводити відповідну процедуру закупівлі.
Відкриті торги
Консультація № 776/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 776/2023) щодо закупівлі енергосервісу
Суть питання: Чи може юр. особа, яка не має права оперативного управління майном, бути замовником енергосервісу?
Висновки/Відповідь:
В законодавстві відсутні обмеження щодо здійснення закупівлі енергосервісу юридичною особою, якій не передано в оперативне управління (не передано право розпоряджатися) майном, на якому планується впровадження енергоефективних заходів. Відповідно, така юридична особа має право проводити відповідну процедуру закупівлі.
В законодавстві відсутні обмеження щодо здійснення закупівлі енергосервісу юридичною особою, якій не передано в оперативне управління (не передано право розпоряджатися) майном, на якому планується впровадження енергоефективних заходів. Відповідно, така юридична особа має право проводити відповідну процедуру закупівлі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управляння освіти Прилуцької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля енергосервісу
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи має право юридична особа, якій не передано в оперативне управління (не передано право розпоряджатися майном), проводити процедуру закупівлі енергосервісу?
<b>
Номер відповіді:</b> 776/2023
Консультація
№ 777/2023
22.11.2023
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки №777/2023 щодо закупівлі ПКД на капітальне будівництво: Суть питання: Чи можливо розділити закупівлю ПКД на капітальне будівництво захисної споруди на частини у випадку невиконання робіт у строк, і хто визначає вартість виконаних робіт по кожній частині? Висновки/Відповідь: Законодавство у сфері публічних закупівель не містить прямої заборони на поділ предмета закупівлі на частини при закупівлі ПКД. Однак, рішення про поділ предмета закупівлі має бути обґрунтованим та не мати на меті уникнення застосування процедур закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі». У випадку невиконання робіт у встановлені терміни, замовник може розглянути можливість розірвання договору з поточним виконавцем та проведення нової закупівлі на залишок робіт. Визначення вартості виконаних робіт по кожній частині ПКД повинно здійснюватися відповідно до умов договору, укладеного з виконавцем. У договорі має бути передбачено порядок визначення вартості окремих етапів робіт або частин ПКД. Вартість визначається на основі актів приймання-передачі виконаних робіт, підписаних замовником та виконавцем, а також відповідно до кошторисної документації. Хто має право визначати вартість виконаних робіт ПКД по кожній частині: вартість визначається спільно замовником і підрядником, і фіксується в акті виконаних робіт.
Предмет закупівлі
Консультація № 777/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки №777/2023 щодо закупівлі ПКД на капітальне будівництво
Суть питання: Чи можливо розділити закупівлю ПКД на капітальне будівництво захисної споруди на частини у випадку невиконання робіт у строк, і хто визначає вартість виконаних робіт по кожній частині?
Висновки/Відповідь:
Законодавство у сфері публічних закупівель не містить прямої заборони на поділ предмета закупівлі на частини при закупівлі ПКД. Однак, рішення про поділ предмета закупівлі має бути обґрунтованим та не мати на меті уникнення застосування процедур закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
У випадку невиконання робіт у встановлені терміни, замовник може розглянути можливість розірвання договору з поточним виконавцем та проведення нової закупівлі на залишок робіт.
Визначення вартості виконаних робіт по кожній частині ПКД повинно здійснюватися відповідно до умов договору, укладеного з виконавцем. У договорі має бути передбачено порядок визначення вартості окремих етапів робіт або частин ПКД. Вартість визначається на основі актів приймання-передачі виконаних робіт, підписаних замовником та виконавцем, а також відповідно до кошторисної документації.
Хто має право визначати вартість виконаних робіт ПКД по кожній частині: вартість визначається спільно замовником і підрядником, і фіксується в акті виконаних робіт.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управляння освіти Прилуцької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля ПКД на капітальне будівництво
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Питання стосовно предмету закупівлі ПКД (проектно-кошторисної документації). Чи можна ПКД на капітальне будівництво захисної споруди розділити на частини, якщо її не виконають у встановлені терміни? Якщо можна, то яким чином? Хто має право визначати вартість виконаних робіт ПКД по кожній частині?
<b>
Номер відповіді:</b> 777/2023
Консультація
№ 778/2023
22.11.2023
Інше
Консультація Мінекономіки № 778/2023 щодо перепродажу товарів у публічних закупівлях Суть питання: Чи застосовується Закон України "Про публічні закупівлі" до випадку, коли замовник закуповує обладнання, яке потім встановлює споживачу в рамках договору виконання робіт, а вартість обладнання включено у вартість робіт? Висновки/Відповідь: Замовник може не застосовувати Закон України "Про публічні закупівлі" відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо: * Замовник, визначений у п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", здійснює закупівлю товарів; * Товари закуповуються для перепродажу третім особам; * Замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів; * Інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник. Форма перепродажу (окремий договір перепродажу чи у складі договору виконання робіт) не впливає на можливість застосування виключення з п. 2 ч. 6 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Важливо, щоб виконувались зазначені вище умови.
Інше
Консультація № 778/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 778/2023 щодо перепродажу товарів у публічних закупівлях
Суть питання:
Чи застосовується Закон України "Про публічні закупівлі" до випадку, коли замовник закуповує обладнання, яке потім встановлює споживачу в рамках договору виконання робіт, а вартість обладнання включено у вартість робіт?
Висновки/Відповідь:
Замовник може не застосовувати Закон України "Про публічні закупівлі" відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо:
Замовник, визначений у п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", здійснює закупівлю товарів;
Товари закуповуються для перепродажу третім особам;
Замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів;
Інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник.
Форма перепродажу (окремий договір перепродажу чи у складі договору виконання робіт) не впливає на можливість застосування виключення з п. 2 ч. 6 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Важливо, щоб виконувались зазначені вище умови.
Суть питання:
Чи застосовується Закон України "Про публічні закупівлі" до випадку, коли замовник закуповує обладнання, яке потім встановлює споживачу в рамках договору виконання робіт, а вартість обладнання включено у вартість робіт?
Висновки/Відповідь:
Замовник може не застосовувати Закон України "Про публічні закупівлі" відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо:
Форма перепродажу (окремий договір перепродажу чи у складі договору виконання робіт) не впливає на можливість застосування виключення з п. 2 ч. 6 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Важливо, щоб виконувались зазначені вище умови.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ
<b>
Тема розширена:</b> перепродаж
<b>Суть питання:</b> Прошу надати пояснення щодо наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 3 Закону про публічні закупівлі цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товари, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник.
Якщо замовник виконує роботи на замовлення споживача в ході яких встановлюється обладнання, що закуповується ним для споживача і таке обладнання перепродується споживачу за договором виконання робіт (не окремим договором перепродажу товару, а саме в специфікації робіт), то чи може замовник застосовувати дане виключення.
Просимо звернути увагу, що таке обладнання, хоч і купується замовником, але не купується для використання замовником, а виключно для встановлення споживачу. Іноді споживач сам обирає яке обладнання він хоче щоб для нього закупити.
Таким чином, обладнання купується для перепродажу, але не за договором перепродажу товару, а за договором виконання робіт, що передбачають установлення відповідного обладнання.
Враховуючи, що норма Закону не визначає форму перепродажу, прошу підтвердити чи може у окресленому випадку замовник не застосовувати Закон?
<b>
Номер відповіді:</b> 778/2023
Консультація
№ 779/2023
22.11.2023
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 779/2023 щодо розрахунку рівня прибутку у сфері оборонних закупівель Суть питання: Які саме податки та збори не потрібно враховувати при розрахунку прибутку відповідно до Постанови КМУ № 363 від 03.03.2023, яка визначає прибуток у складі ціни товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Висновки/Відповідь: У розрахунку прибутку, відповідно до Постанови КМУ № 363 від 03.03.2023, не враховуються всі податки та збори. Тобто, при визначенні бази для нарахування прибутку, з витрат необхідно виключити суми сплачених податків та зборів. Конкретний перелік податків та зборів, які не враховуються, залежить від системи оподаткування та специфіки діяльності суб’єкта господарювання.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 779/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 779/2023 щодо розрахунку рівня прибутку у сфері оборонних закупівель
Суть питання: Які саме податки та збори не потрібно враховувати при розрахунку прибутку відповідно до Постанови КМУ № 363 від 03.03.2023, яка визначає прибуток у складі ціни товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Висновки/Відповідь:
У розрахунку прибутку, відповідно до Постанови КМУ № 363 від 03.03.2023, не враховуються всі податки та збори. Тобто, при визначенні бази для нарахування прибутку, з витрат необхідно виключити суми сплачених податків та зборів. Конкретний перелік податків та зборів, які не враховуються, залежить від системи оподаткування та специфіки діяльності суб’єкта господарювання.
Суть питання: Які саме податки та збори не потрібно враховувати при розрахунку прибутку відповідно до Постанови КМУ № 363 від 03.03.2023, яка визначає прибуток у складі ціни товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Висновки/Відповідь:
У розрахунку прибутку, відповідно до Постанови КМУ № 363 від 03.03.2023, не враховуються всі податки та збори. Тобто, при визначенні бази для нарахування прибутку, з витрат необхідно виключити суми сплачених податків та зборів. Конкретний перелік податків та зборів, які не враховуються, залежить від системи оподаткування та специфіки діяльності суб’єкта господарювання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Казенне підприємство "Науково - виробничий комплекс "Іскра"
<b>
Тема розширена:</b> Розрахунок рівня прибутку
<b>Суть питання:</b> Постановою КМУ № 363 від 03.03.2023 визначено, що Прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори. Просимо зазначити які самі податки та збори не слід враховувати при розрахунку прибутку.
<b>
Номер відповіді:</b> 779/2023
Консультація
№ 780/2023
22.11.2023
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 780/2023: Суть питання: Чи може новостворений коледж (нова назва, новий код ЄДРПОУ), у якого відсутнє фінансування та є тільки в.о. директора та в.о. головного бухгалтера, розпочати процедуру відкритих торгів на 2024 рік? Висновки/Відповідь: 1. Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. 2. Закупівля здійснюється на підставі наявної або планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) згідно з пунктом 14 Особливостей. 3. Запланована закупівля включається до річного плану закупівель згідно зі статтею 4 Закону. 4. У разі, якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами). 5. З питань фінансування рекомендовано звертатись до Міністерства фінансів України, згідно з Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами). Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки: * від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06%20) * від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96&fNum=3304-04%2F24218-06) * від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06) * від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06) * від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06) * від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667)
Планування закупівель
Консультація № 780/2023Огляд:
Консультація Мінекономіки № 780/2023
Суть питання:
Чи може новостворений коледж (нова назва, новий код ЄДРПОУ), у якого відсутнє фінансування та є тільки в.о. директора та в.о. головного бухгалтера, розпочати процедуру відкритих торгів на 2024 рік?
Висновки/Відповідь:
1. Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
2. Закупівля здійснюється на підставі наявної або планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) згідно з пунктом 14 Особливостей.
3. Запланована закупівля включається до річного плану закупівель згідно зі статтею 4 Закону.
4. У разі, якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами).
5. З питань фінансування рекомендовано звертатись до Міністерства фінансів України, згідно з Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами).
Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Дніпровський фаховий коледж інженерії та педагогіки
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Коледж в результаті реорганізації припинить свою діяльність 31 грудня поточного року .З 01 січня 2024 року розпочне свою роботу новостворений коледж ( нова назва, новий код ЄДРПОУ) . Новий коледж пройшов державну реєстрацію в листопаді поточного року і в його штатному розкладі є лише в.о.директора та в.о.голов. бухгалтера, фінансування відсутнє. Чи може призначена уповноважена особа розпочати процедуру відкритих торгів на 2024 рік , якщо статутний капітал коледжу дорівнює нулю.?
<b>
Номер відповіді:</b> 780/2023
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "
Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб
", від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06
"Щодо організації закупівельної діяльності замовника"
, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
“Щодо планування закупівель”,
від
10.09.2020 № 3304-04/55366-06
"Щодо передумов здійснення закупівель"
,
від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані)
,
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96&fNum=3304-04%2F24218-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів,
в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі,
визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами).
При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства. Тому, з питань, пов'язаних з фінансуванням, пропонуємо звернутись до Мінфіну.
Консультація
№ 781/2023
22.11.2023
Інше
ОК, ось стислий опис консультації, як ви просили: Консультація Мінекономіки № 781/2023 щодо локалізації * Суть питання: Чи може замовник, який здійснює закупівлю товару для ЗСУ (та ін.) за п. 3 Особливостей, не застосовувати вимоги локалізації, якщо товар передається на облік запитувача? * Висновки/Відповідь: П. 3 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, передбачає виключення щодо локалізації. Замовник, який здійснює закупівлю товарів для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача, може не застосовувати норми локалізації.
Інше
Консультація № 781/2023Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації, як ви просили:
Консультація Мінекономіки № 781/2023 щодо локалізації
Суть питання: Чи може замовник, який здійснює закупівлю товару для ЗСУ (та ін.) за п. 3 Особливостей, не застосовувати вимоги локалізації, якщо товар передається на облік запитувача?
Висновки/Відповідь: П. 3 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, передбачає виключення щодо локалізації. Замовник, який здійснює закупівлю товарів для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача, може не застосовувати норми локалізації.
Консультація Мінекономіки № 781/2023 щодо локалізації
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо локалізації
<b>Суть питання:</b> В разі здійснення замовником закупівлі товару для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача чи може замовник, який здійснює закупівлю ДЛЯ СЕБЕ по пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) не застосовувати норми локалізації?
<b>
Номер відповіді:</b> 781/2023