<b>Запит від:</b> Запит від Сідлак Вікторія Леонідівна <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування пп. 2 п. 19 Особливостей в договорах надання послуг <b>Суть питання:</b> У договорі на надання послуг передбачено використання товарів (матеріалів). Чи поширюється дія підпункту 2 пункту 19 Особливостей на товари (матеріали), які використовуються для виконання цих послуг (відповідно, якщо в договорі передбачено цей пункт)? <b> Номер відповіді:</b> 108/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 01.10.2025 № 3323-04/66043-06 "Щодо внесення змін до особливостей стосовно прозорого будівництва та цифровізації" (Щодо зміни порядку збільшення ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю), що  розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=66043

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МА "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> КБВ та спосіб підтвердження інформації <b>Суть питання:</b> Скажіть: абз.9 п.28 Особливостей: "спосіб підтвердження такої інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі, що є нерезидентом: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу)". Повністю стосується нерезидентів? Чи є його друга частина стосується резидентів, де в засновниках юр.особа? <b> Номер відповіді:</b> 105/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 98/2026,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/853cea99-82c7-4e6c-9d4e-b96c6acd2fa0?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КНП ТМР "Теребовлянська міська лікарня" 02001015 <b>Суть питання:</b> Учасник у зведених відомостях- Реєстрі рішень АМКУ про антиконкурентні узгоджені дії. Чи має право Замовник укладати прямі договори за пп.6 п.13 Особливостей з таким учасником, якщо не відбулися відкриті торги? Чи на підставі цього рішення необхідно дискваліфікувати учасника, якщо він приймає участь у Запиті ціни пропозиції на Прозоро Маркеті? <b> Номер відповіді:</b> 106/2026 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ УКРГАЗВИДОБУВАННЯ <b>Суть питання:</b> Просимо надати офіційне роз’яснення з таких питань: Чи передбачено чинним законодавством обов’язкову вимогу щодо наявності на ринку не менше двох виробників товару (саме виробників, а не учасників процедури закупівлі) для здійснення конкурентної процедури закупівлі? Якщо так, просимо зазначити конкретну норму (статтю, частину, пункт) нормативно-правового акта. На підставі яких правових норм або офіційної практики вважається, що закупівля товару, який фактично виробляється лише одним виробником, може кваліфікуватися як встановлення дискримінаційних умов тендерної документації? Чи може сам по собі факт існування одного виробника на ринку вважатися обмеженням конкуренції, якщо участь у процедурі можуть брати декілька постачальників (дистриб’юторів, імпортерів) такого товару? Додатково просимо, за наявності, надати посилання на узагальнену практику або роз’яснення Міністерство економіки України та практику рішень Антимонопольний комітет України щодо зазначеного питання. <b> Номер відповіді:</b> 100/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 18 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. За результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення, зокрема про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. Поряд з цим, згідно Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент , у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб’єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів, а щодо розгляду та вирішення справ про надання дозволів та висновків на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання - також з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру". Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 (зі змінами), оскільки до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить питання визначення дискримінації у конкретних випадках, з порушених питань пропонується звернутися до АМКУ. При цьому рекомендуємо ознайомитися з листом Мінекономіки, у якому розглянуто принцип добросовісної конкуренції від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “ Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель ” , розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8&fNum=3301-04%2F47784-06

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МА "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> КБВ та спосіб підтвердження інформації <b>Суть питання:</b> Дозвольте уточнити питання, яке наразі викликає практичні труднощі. Йдеться про співвідношення пунктів 28 та 47 Особливостей № 1178 у частині інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника-резидента. У листі МЕУ від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 зазначено, що щодо резидента замовник перевіряє інформацію про КБВ відповідно до пункту 47 Особливостей та даних ЄДР, а спосіб підтвердження встановлюється лише для нерезидентів. Водночас пункт 28 Особливостей окремим реченням передбачає, що у тендерній документації зазначається спосіб підтвердження інформації про КБВ, зокрема із зазначенням повного найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, а також характеру та міри бенефіціарного володіння. З логіки норми випливає, що йдеться про певну іншу інформацію, ніж та, що безпосередньо відображається в ЄДР. Адже якщо інформація повністю міститься в Реєстрі, то відповідно до пункту 47 та статті 22 Закону № 922 замовник не вимагає її документального підтвердження. Більше того, запис у Реєстрі типу «акціонери згідно реєстру» є інформацією, передбаченою (допустимою) пунктом 9 частини другої статті 9 Закону про державну реєстрацію. Учасник декларує в ЕСЗ, що в Реєстрі наявна інформація, передбачена цією нормою. Формально підстава для відмови відсутня. Тоді виникає питання: чи повинен замовник шукати додатково КБВ поза межами того, що відображено в Реєстрі? І якщо так — у який саме спосіб? Додатково прошу розглянути практичний приклад. КОРПОРАЦІЯ «НВО “ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ”», код 44519837: має у засновниках два ТОВ; у графі КБВ зазначені дві фізичні особи – громадяни України з відповідною інформацією. Чи повинен замовник, виконуючи пункт 28: перевіряти КБВ тих двох ТОВ, що є засновниками? чи з’ясовувати, в яких ще юридичних особах фізичні особи – КБВ корпорації – є кінцевими бенефіціарними власниками? Або ж норма пункту 28 має на увазі іншу ситуацію? Адже формулювання пункту 28 фактично вказує, що по резиденту замовник має встановити вимоги саме щодо засновника юридичної особи, в якому така особа є КБВ. Тобто це виглядає як інформація, яку замовник не завжди може однозначно встановити лише з даних ЄДР. Водночас замовник у сфері публічних закупівель не є державним реєстратором і не здійснює контроль повноти розкриття інформації в ЄДР. Тому виникає ризик різного тлумачення під час моніторингу: з одного боку — не можна вимагати документи, якщо інформація є публічною; з іншого — пункт 28 прямо вимагає передбачити спосіб підтвердження. Буду щиро вдячна, якщо Ви окреслите, в яких саме випадках замовник повинен «заглиблюватися» у структуру КБВ резидента на виконання пункту 28, і яку саме інформацію слід передбачати в тендерній документації як спосіб підтвердження. Для нас це важливо з точки зору однакового та правомірного застосування норм і мінімізації ризиків під час моніторингу. <b> Номер відповіді:</b> 101/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 98/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/853cea99-82c7-4e6c-9d4e-b96c6acd2fa0?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради <b> Тема розширена:</b> 8 пункту 13 Постанови №1178 <b>Суть питання:</b> Замовником проведено процедуру відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі послуг з ремонту транспортних засобів. У тендерній документації та договорі про закупівлю визначено перелік послуг по кожному транспортному засобу відповідно до технічної специфікації. Під час фактичного виконання договору в процесі технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів виникла потреба у додаткових послугах з ремонту, які не були передбачені технічною специфікацією та, відповідно, не включені до договору про закупівлю. Такі послуги є технологічно пов’язаними з основним ремонтом та необхідними для належного завершення виконання договору. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення з таких питань: Чи має право замовник у разі виникнення додаткових аналогічних послуг, що технічно пов’язані з предметом основного договору, укласти окремий прямий договір з тим самим виконавцем на підставі підпункту 8 пункту 13 Постанови №1178? Чи допускається у такому випадку внесення змін до чинного договору шляхом укладення додаткової угоди для включення нових послуг, не передбачених первинною специфікацією? Чи може замовник спочатку здійснити перерозподіл коштів у межах наявної специфікації в межах суми договору, а після вичерпання коштів укласти окремий договір на додаткові послуги? Просимо надати офіційну позицію щодо правомірного механізму дій замовника у зазначеній ситуації. <b> Номер відповіді:</b> 102/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та запиті № 1156/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр" <b> Тема розширена:</b> Внесення змін в договір по закупівлі електричної енергії <b>Суть питання:</b> В договорі зазначений формульний розрахунок для закупівлі електричної енергії, а саме формула окремо для групи А та формула для групи Б. Чи можна застосовувати пп7.п19 для внесення змін в ціну електроенергії, якщо в договору прописана формула для групи А відповідно до методики щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затвердженої наказом 07.05.2024 № 11712? <b> Номер відповіді:</b> 103/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 26.02.2026 № 3322-07/19624-06 "Щодо застосування стимулюючих коефіцієнтів" та у запиті № 211/2023 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=19624 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08f53e8e-3c91-4572-9283-13bd12e3a6db&lang=uk-UA Водночас повідомляємо, що  наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджені методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з метою формування єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) і мають рекомендаційний характер. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1G Принагідно інформуємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі “Публічні закупівлі” рубрики “Аналітика та методологія” розміщено “Огляд закупівельної практики щодо випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю”, з яким пропонуємо ознайомитись за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=2049ebb8-abf3-45cc-be85-5ca5cf4b3ebb&title=OgliadZakupivelnoiPraktikiSchodoVipadkivVnesenniaZminDoIstotnikhUmovDogovoruProZakupivliu

<b>Запит від:</b> Запит від Державне некомерційне підприємство «Національний інститут раку» <b> Тема розширена:</b> Локалізація <b>Суть питання:</b> Добрий день! Державне некомерційне підприємство «Національний інститут раку» (далі – Підприємство), яке є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), ознайомилось з листом Міністерства економіки України №3323-04/50395-06 від 15.07.2024 року, зокрема щодо наступного: «..Згідно зі змінами, внесеними постановою № 782, зокрема абзацу третього пункту 3 Особливостей, під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим – шостим «цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Отже, вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель товару у складі робіт чи послуг (якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону), у разі якщо його вартість становить або перевищує 200 тисяч гривень…» Так як при виконанні будівельних робіт матеріальні ресурси є матеріалом, виробом і комплектом, які необхідні для виконання будівельних робіт, що використовується та споживається для виконання робіт в процесі їх виконання, то Замовник при прийнятті виконаних робіт за формою КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» як результат роботи приймає лише виконану роботу, без набуття у власність окремих матеріальних ресурсів. Натомість при виконанні робіт, що передбачають приймання змонтованого або не змонтованого устаткування, меблів та інвентарю, замовник приймає роботи та устаткування, меблі та інвентар відповідно до Форми КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» як товар, який набувається у власність для подальшого відображення на балансі та можливості експлуатації. Таким чином, враховуючи зазначене вище, просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи слід вважати матеріальні ресурси відповідно до переліку, визначеного пунктом 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, які використовуються для виконання робіт – товаром, який Замовник набуває у власність при здійсненні закупівлі робіт та повинен застосовувати до кожної позиції такого товару ступінь локалізації, у разі якщо його вартість становить або перевищує 200 тисяч гривень? 2. Чи слід вважати, що під час закупівлі робіт лише устаткування, меблі та інвентар, яке приймається окремим актом за формою КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» та ставиться на баланс установи для подальшої експлуатації, є таким товаром, щодо якого застосовується ступінь локалізації, визначений пунктом 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у разі якщо його вартість становить або перевищує 200 тисяч гривень? <b> Номер відповіді:</b> 104/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 215/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/beb5235e-c433-40df-9159-562bb0709f34?lang=uk-UA Інформуємо також, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Олександрійська РДА <b>Суть питання:</b> З метою належного застосування законодавства про державну службу просимо надати роз’яснення виходячи з наступного: в Олександрійській районній державній адміністрації Кіровоградської області начальника відділу економіки визначено уповноваженою особою з організації та проведення публічних закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Виконання зазначеної функції покладено додатково до основних посадових обов’язків. З урахуванням змін в оплаті праці державних службовців та відсутності у 2026 році окремої надбавки за додаткове навантаження, виникла необхідність правового врегулювання питання встановлення доплати за виконання функцій уповноваженої особи, зокрема шляхом передбачення відповідної норми у колективному договорі державного органу. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення щодо наступного: 1. Чи не суперечитиме встановлення такої доплати вимогам Закону України «Про державну службу» та актам Кабінету Міністрів України щодо структури та умов оплати праці державних службовців? 2. Чи може державний орган передбачити у колективному договорі доплату державному службовцю (начальнику відділу економіки), на якого покладено функції уповноваженої особи з публічних закупівель? 3. Який вид доплати у такому випадку є правомірним в межах фонду оплати праці? 4. Чи можливе встановлення такої доплати виключно колективним договором без внесення змін до посадової інструкції? 5. Чи належить доплата за виконання функцій уповноваженої особи з публічних закупівель державному службовцю до складових варіативної заробітної плати відповідно до законодавства про державну службу? 6. Чи передбачено законодавством про державну службу та оплату праці державних службовців граничний (максимальний) розмір доплати за виконання функцій уповноваженої особи з публічних закупівель? Роз’яснення необхідне для належного застосування законодавства про державну службу, оплату праці та колективно-договірне регулювання трудових відносин у державному органі. <b> Номер відповіді:</b> 97/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що що відповідь на питання міститься у листах від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи) та запиті 339/2025 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Тетяна Рибак <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування пунктів 28 та 47 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 <b>Суть питання:</b> Замовник під час здійснення процедур відкритих торгів відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), стикається з неоднозначністю застосування норм пунктів 28 та 47 Особливостей у частині підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі. Так, відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику-резиденту у разі відсутності в Єдиному державному реєстрі інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». При цьому абзацами пункту 47 Особливостей встановлено, що учасник підтверджує відсутність підстав шляхом самостійного декларування, а замовник не вимагає документального підтвердження такої інформації, якщо вона є публічною та міститься у відкритих реєстрах. Водночас пункт 28 Особливостей передбачає, що у тендерній документації зазначається спосіб підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників, зокрема із зазначенням повного найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду засновника юридичної особи (для резидента), у якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, а також характер та міра бенефіціарного володіння. З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення: Чи зобов’язаний замовник встановлювати у тендерній документації спосіб документального підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника-резидента, враховуючи, що така інформація міститься в Єдиному державному реєстрі та є публічною? Чи слід вважати, що положення пункту 47 Особливостей мають пріоритет у частині заборони вимагати документального підтвердження інформації, яка міститься у відкритих реєстрах? Якою є правова мета включення до пункту 28 Особливостей положень щодо способу підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників для резидентів, якщо перевірка здійснюється за даними ЄДР? Просимо надати офіційне роз’яснення для забезпечення однакового та правомірного застосування норм Особливостей і запобігання різному трактуванню під час здійснення моніторингу закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 98/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників" (Щодо порядку перевірки інформації про КБВ при здійсненні відкритих торгів), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=18059

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МА "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування пункту 28 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 <b>Суть питання:</b> Просимо надати офіційне роз’яснення щодо застосування пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178, у частині визначення обсягу та способу підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників, яка підлягає перевірці та/або відображенню Замовником у звіті про договір. Розглядається така умовна структура власності. Учасник процедури закупівлі (переможець / контрагент за договором, укладеним без використання електронної системи закупівель) — юридична особа (далі — Учасник). Кінцевим бенефіціарним власником Учасника є фізична особа А. Засновником Учасника є юридична особа (далі — ЮО 1). Кінцевим бенефіціарним власником ЮО 1 є фізична особа Б. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення з таких питань: Чи обмежується обсяг перевірки Замовником встановленням кінцевого бенефіціарного власника безпосередньо Учасника, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР)? Чи повинен Замовник додатково встановлювати та/або відображати у звіті про договір інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи-засновника Учасника (ЮО 1)? Чи покладає пункт 28 Особливостей № 1178 на Замовника обов’язок з’ясовувати, в яких інших юридичних особах фізична особа Б здійснює контроль як кінцевий бенефіціарний власник? Чи є достатнім способом підтвердження такої інформації використання відомостей з ЄДР, чи пункт 28 Особливостей передбачає обов’язок отримання додаткових документів від Учасника або здійснення самостійного поглибленого аналізу структури власності за межами даних ЄДР? Якщо в ЄДР відсутні відомості про кінцевого бенефіціарного власника ЮО 1, чи може така відсутність розцінюватися як невідповідність вимогам підпункту 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», та які дії повинен вчинити Замовник у такому випадку? Просимо також надати роз’яснення щодо тлумачення формулювання пункту 28 Особливостей № 1178: «…засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником», зокрема в частині визначення меж обов’язків Замовника щодо глибини перевірки структури власності. Просимо чітко визначити, чи передбачає зазначена норма обов’язок Замовника виходити за межі інформації, що міститься в ЄДР, та здійснювати додатковий аналіз корпоративних зв’язків фізичних осіб — кінцевих бенефіціарних власників. <b> Номер відповіді:</b> 99/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників" , від 13.03.2026 № 3323-04/24640-06 "Щодо додаткового інформування про кінцевих бенефіціарних власників" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=18059 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24640

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент агропромислового розвитку <b>Суть питання:</b> Чи потрібно подавати звіт про хід виконання завдань, програм, проектів, робіт з інформатизації Національної програми інформатизації за 2025 рік (додаток 5) якщо по установі подавалися лише повідомлення про проекти інформатизації вартістю до 500 тис. грн у 2025 році <b> Номер відповіді:</b> 93/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель згідно Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому Закон України "Про Національну програму інформатизації" регулює правові відносини, що виникають під час формування та виконання Національної програми інформатизації. Згідно з положенням про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 р. № 856 (зі змінами), Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій та технологій, робототехніки та роботизації, розвитку штучного інтелекту, розвитку напівпровідникових технологій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; у сфері впровадження електронного документообігу; у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян; у сферах відкритих даних, публічних електронних реєстрів, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, електронних комунікацій та радіочастотного спектра, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг; у сфері розвитку ІТ-індустрії; у сфері розвитку та функціонування правового режиму Дія Сіті; у сфері хмарних послуг; у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері. З огляду на викладене, з питання зазначеного у зверненні, пропонується звертатись безпосередньо до Мінцифри.