<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Ярмолинецької селищної ради <b> Тема розширена:</b> звітування про виконання договору <b>Суть питання:</b> Замовником проводилось звітування про виконання договорів за 2023 рік. Помилково прозвітував договір який був заключений на 2024 рік. Що робити в данній ситуації? <b> Номер відповіді:</b> 44/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Концер "Міські теплові мережі" <b> Тема розширена:</b> Закупівля товарів, передбачених переліком п.6.1 Прикінцевих положень ЗУ "Про публічні закупівлі" у складі робіт <b>Суть питання:</b> Який курс СПЗ для порогових меж міжнародних угод на 2024 рік? <b> Номер відповіді:</b> 37/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 25/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=79465674-88fe-4ea6-ac2e-06fb0d48db2e&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП “Черкасистандартметрологія” <b> Тема розширена:</b> Щодо експертного аналізу цінової політики <b>Суть питання:</b> Державне підприємство «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі – Підприємство) засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економіки України та є державним комерційним підприємством, утворено з метою забезпечення реалізації економічних інтересів держави, задоволення потреб населення та суб’єктів господарювання в продукції, роботах, послугах в сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, оцінки відповідності та отримання прибутку, згідно зі Статутом підприємства. Підприємство здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. Враховуючи вище викладене, просимо надати роз’яснення чи належить до функцій замовника і чи встановлено законодавством вимогу здійснювати при організації закупівлі експертний аналіз цінової політики предмета закупівлі на ринку, у тому числі на етапі формування очікуваної вартості закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 38/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" ( Хто повинен затверджувати річний план закупівель? ) , від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель" , від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) – це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно із Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи. Отже, засади діяльності та вимоги до уповноваженої особи, а також її права та обов'язки визначається самостійно замовником на підставі розпорядчого рішення або укладеного трудового договору (контракту) та відповідно до Положення про уповноважену особу. Згідно з підпунктом 3.9. пункту 3  "Засади діяльності та вимоги до уповноваженої особи" Примірного положення до основних завдань (функцій) уповноваженої особи належать, зокрема: планування закупівель та формування річного плану закупівель в електронній системі закупівель; проведення попередніх ринкових консультацій з метою аналізу ринку; здійснення вибору процедури закупівлі; проведення процедур закупівель; здійснення інших дій, передбачених Законом, трудовим договором (контрактом) або розпорядчим рішенням замовника. Визначення потреби в товарах, роботах, послугах, очікуваної вартості закупівлі, планування обсягів і джерел видатків, здійснення підготовки до проведення закупівель, складання річного плану та внесення до нього змін є необхідними передумовами здійснення закупівель та передують безпосередньому проведенню закупівель. Для визначення очікуваної вартості замовником може використовуватися примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону, яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Згідно з пунктом 2 розділу I методики очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. Крім того, згідно Закону для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами). Питання щодо способів визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуте у запиті  № 377/2023, що знаходиться за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba&lang=uk-UA При цьому повідомляємо, що основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулюються Законом України "Про ціни і ціноутворення".

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба фінансового моніторингу України <b> Тема розширена:</b> щодо надання роз’яснення стосовно можливості та у який спосіб можуть бути здійснені доплати передбачені відповідно до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» працівникам Держфінмоніторингу, на яких покладені функції уповноваженої особи як додаткової роботи <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна бути уповноважена особа (особи), яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством. Відповідно до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі», наказом Держфінмоніторингу від 15.12.2021 №141 визначено уповноваженими особами, відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель/інших закупівель (далі – уповноважені особи) в Державній службі фінансового моніторингу України (далі – Держфінмоніторинг) працівників шляхом покладення на них (працівників) функцій уповноваженої особи як додаткової роботи. Відповідно до наказу Держфінмоніторингу визначені уповноважені особи забезпечують з 01 січня 2022 року організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель/інших закупівель у Державній службі фінансового моніторингу відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та інших нормативних документів. Разом з тим, у абзаці першому пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX встановлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з: - посадового окладу; - надбавки за ранг державного службовця; - надбавки за вислугу років; - місячної або квартальної премії; - компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою; - грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України. Водночас додаткові стимулюючі виплати (надбавки за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи), передбачені абзацом восьмим пункту 14 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» у 2024 році держслужбовцям таких держорганів не виплачуються. Враховуючи вищевикладене та з метою виконання Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати роз’яснення стосовно можливості та у який спосіб можуть бути здійснені доплати передбачені відповідно до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» працівникам Держфінмоніторингу, на яких покладені функції уповноваженої особи як додаткової роботи. <b> Номер відповіді:</b> 39/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надавалась Державній службі фінансового моніторингу України листом Мінекономіки від 19.01.2024 № 4707-05/4784-03, що додається. При цьому зазначаємо, що Мінекономіки звернулося листом від 01.02.2024 № 3321-04/8404-03 (додається) до Національного агентства України з питань державної служби з проханням надати роз’яснення щодо оплати праці працівникам на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель як додаткової роботи відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”. Після надходження відповіді від НАДС суб’єктів сфери закупівель буде поінформовано.

<b>Запит від:</b> Запит від Малолюбашанська сільська рада <b> Тема розширена:</b> Реєстрація тендерних договорів у казначействі <b>Суть питання:</b> Проведено відкриті торги з особливостями на закупівлю електричної енергії на 2024 рік з врахуванням потреби на весь період. Укладено договір де сума договору на час реєстрації в казначействі перевищує кошторисні призначення. Казна вимагає зменшувати суму договору, хоча в договорі є пункт в якому зазначено, що договір реєструється в межах кошторисних призначень. Як діяти в такій ситуації Замовнику, якщо відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" та постанови 1178 зменшувати суму договору можна, а збільшувати не можна (якщо зменшити суму договору то потім збільшити уже неможливо) і на решту потреби проводити знов закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 34/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ,  від 28.02.2023 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 17.05.2023 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 19.09.2023  № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо пункту 13 Особливостей; щодо форми і змісту обгрунтування), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства. Тому, з порушеного питання щодо дотримання бюджетного законодавства пропонуємо звернутись до Мінфіну. Разом з тим, Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджено Наказом Міністерства фінансів України  від 02.03.2012 № 309. Тому, з питання зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутися до Державної казначейської служби України.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради <b>Суть питання:</b> КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради є комерційним унітарним підприємством, що засноване на базі комунальної власності територіальної громади, здійснює діяльність у сфері забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам та відноситься до замовників, які визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі». Згідно пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон застосовується: 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Просимо надати наступні роз’яснення : 1) чи може комунальне підприємство, яке відноситься до вказаної категорії замовників, застосовувати у період дії режиму військового стану вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) визначену пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні закупівель для здійснення фінансово –господарської діяльності підприємства; 2) чи враховуються вимоги п .6 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» вказаною категорією замовників; 3) в якому випадку застосовуються Особливості здійснення закупівель визначені відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 зі змінами та доповненнями. <b> Номер відповіді:</b> 35/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 52/2023,що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=72a79601-ad4b-48e2-be96-8c39ff8f2936&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням  Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом   України   “Про   публічні    закупівлі”,  на   період   дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг , така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Згідно з пунктом 3 Особливостей, положення частин п’ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом. Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання визначений частиною шостою статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> зпп та забезпечення виконання договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Чи має право замовник при проведенні запиту пропозицій постачальників у проекті договору про закупівлю встановити вимогу для переможця щодо надання забезпечення виконання договору про закупівлю? Адже Порядком формування та використання електронного каталогу, затвердженою Постановою Уряду №822 таке не заборонено. Водночас, наразі в електронній системі закупівель відсутне поле, в якому передбачено забезпечення виконання договору при проведенні запиту пропозицій постачальників. Якщо встановлення вимоги для переможця при проведенні запиту пропозицій постачальників щодо надання забезпечення виконання договору про закупівлю наразі не передбачено законодавством, чи не плануються вносити зміни до нормативно- правової бази в цій частині та удосконалювати функціонал електронної системи закупівель при проведенні запиту пропозицій постачальників? Зокрема чи планується додавання поля, в якому замовник зможе встановити вимогу щодо забезпечення виконання договору при проведенні запиту пропозицій постачальників? <b> Номер відповіді:</b> 36/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство "Волинська фондова компанія" <b>Суть питання:</b> Беремо участь в процедурі закупівлі, як учасник. Замовник в тендерній документації ставить вимогу про надання довідки у довільній формі із зазначенням найменування товару, назви виробника та ID товару, який присвоєно електронною системою закупівель або сертифікат походження товару, що підтверджує походження товару з країни, з якою Україна уклала міжнародну угоду та / або країни, яка є учасником Угоди СОТ про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі». Сертифікат походження товару має підтверджувати, що країною походження товару є країни, з якими Україна уклала міжнародні угоди та / або країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі». Питання наступне: 1. чи є Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії країною, з якою Україна уклала міжнародні угоди та / або країною, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі»? 2. Якщо сертифікат походження на товар видається по факту відгрузки товару з Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії і відсутній у нас на даний момент, яким документом ми можемо його замінити ( але товар має походження Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії)? <b> Номер відповіді:</b> 29/2024 <b> Відповідь:</b> https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8457ea87-8a71-4deb-a221-007b17b8b2ea&lang=uk-UA на друге питання міститься в запиті № 624/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне акціонерне товариство "Волинська фондова компанія" <b>Суть питання:</b> Беремо участь в процедурі закупівлі, як учасник. Замовник в тендерній документації ставить вимогу про надання - сертифікату відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності (не застосовується до закупівель товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді про державні закупівлі, укладеній 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема угодах про вільну торгівлю, в гривневому еквіваленті на дату закупівлі і країною походження яких є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, що підтверджується сертифікатом про походження товару). Назва предмета закупівлі - Машина механізованого розмінування, вартість - 39095045,00 грн. Товар, що ми пропонуємо на відкритті торги має походження Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії. Питання наступні: Чи можемо ми надати сертифікат про походження товару з Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії для участі в даних торгах? Яка сума закупівлі товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді про державні закупівлі, укладеній 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема угодах про вільну торгівлю, в гривневому еквіваленті на дату закупівлі і країною походження яких є Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”? <b> Номер відповіді:</b> 30/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Комунаьне підприємство "Міськтепловоденергія" <b> Тема розширена:</b> пп.8 п.47 Особливостей <b>Суть питання:</b> Відповідно до пп. 8 абз. 1 п. 47 Особливостей передбачається, що Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: 8) учасник процедури закупівлі визнаний в установленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура. Абз. 15 п.47 Особливостей передбачено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Друге речення цього абзацу тлумачиться неоднозначно контролюючими органами та іншими суб’єктами сфери публічних закупівель, що значно ускладнює проведення публічних закупівель максимально прозоро, ефективно та з дотриманням усіх вимог законодавства, а Замовників ставить в ситуацію, коли і наявність, і відсутність відповідної вимоги в ТД може тлумачитися як порушення або неналежне виконання обов'язків в частині перевірки відповідності учасників по п.47. ЗАМОВНИК НЕ ВИМАГАЄ документального підтвердження: 1) публічної інформації, що оприлюднена у формі ВІДКРИТИХ ДАНИХ згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” 2) та/або міститься у відкритих публічних ЕЛЕКТРОННИХ РЕЄСТРАХ, ДОСТУП ДО ЯКИХ Є ВІЛЬНИМ, 3) або ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО Є ДОСТУПНОЮ В ЕЛЕКТРОННІЙ СИСТЕМІ ЗАКУПІВЕЛЬ, 4) КРІМ ВИПАДКІВ, КОЛИ ДОСТУП ДО ТАКОЇ ІНФОРМАЦІЇ Є ОБМЕЖЕНИМ на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. З 21.06.2022 У ЗВ’ЯЗКУ З ВІДСУТНІСТЮ ДОСТУПУ ДО ОНЛАЙН СЕРВІСУ з надання інформаційних довідок з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (далі - ЄРП), відомості з ЄРП можна отримати у формі інформаційного листа (інформація з порталу Мінюсту https://minjust.gov.ua/m/otrimannya-vidomostey-z-edinogo-reestru-pidpriemstv-schodo-yakih-porusheno-provadjennya-u-spravah-pro-bankrutstvo-u-razi-vidsutnosti-dostupu-do-onlayn-servisu). Відповідно до п. 3.6. Положення про ЄРП, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2011 № 3018/5, відомості з ЄРП можуть надаватися міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України або Міністерством юстиції України у формі інформаційних листів за відповідним запитом (письмовим або електронним) У РАЗІ ОБМЕЖЕННЯ В УСТАНОВЛЕНИХ ЗАКОНОДАВСТВОМ ВИПАДКАХ ДОСТУПУ ДО ВЕБСАЙТУ. ПРОСИМО НАДАТИ ВІДПОВІДІ З НАСТУПНИХ ПИТАНЬ: 1) Чи оприлюднюється станом на дату надання цього запиту інформація у формі відкритих даних з ЄРП, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство? 2) Чи є станом на дату надання цього запиту вільний доступ до ЄРП? 3) Чи є інформація з ЄРП доступною в електронній системі закупівель? 4) Чи вважається обмеженим доступ до інформації з ЄРП станом на дату надання цього запиту в розумінні абз. 15 п.47 Особливостей через відсутність доступу до онлайн сервісу? 5) Чи має право Замовник вимагати документальне підтвердження про відсутність підстав згідно пп. 8 абз. 1 п. 47, якщо відсутній доступ до онлайн сервісу з надання інформаційних довідок ЄРП, на момент оголошення про проведення відкритих торгів. <b> Номер відповіді:</b> 31/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо вимог статті 17 Закону), від  28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( Щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної пропозиції ), від 19.06.2023 № 3323-04/29308-06 "Щодо здійснення закупівель" (1.Щодо вимоги про відсутність судимості), від 23.06.2022 № 3323-04/40967-06 “Щодо застосування статті 17 Закону у зв'язку із введенням воєнного стану”, від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29308 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F40967-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з підпунктом 8 пунктом 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі визнаний в установленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура. При цьому учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в пункті 47 Особливостей (крім підпунктів 1 і 7 , абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції. Згідно з пунктом 42 Особливостей замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі. Відповідно до абзацу п’ятнадцятого пункту 47 Особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3 , 5 , 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Виходячи з пункту 44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих особливостей; а переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3 , 5 , 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей. Будь-які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. При цьому, оскільки відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014  № 228 (зі змінами), Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства зокрема , з порушеного у запиті питання щодо питань функціонування  Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, положення про яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2011 № 3018/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України 18.05.2013 № 131/5) слід звертатися до Мін’юсту.

<b>Запит від:</b> Запит від Мартинюк Олександр Олександрович <b>Суть питання:</b> 20 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» (надалі також – Постанова № 335). Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови 335, на період воєнного стану договірна ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору) з урахуванням економічних показників діяльності підприємства на момент укладення державного контракту. При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг. У зв'язку із зазначеним, прошу: 1. Надати інформацію чи є перелік складових, які враховуються під час розрахунку ціни (а саме, всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг) та які зазначені в підпункті 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану», вичерпним? 2. Надати інформацію чи містить текст підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» заборону на врахування прибутку (постачальницької винагороди) виконавця під час розрахунку ціни на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України? <b> Номер відповіді:</b> 32/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Бойко Василь Миколайович <b> Тема розширена:</b> Забезпечення виконання договору <b>Суть питання:</b> Постачальник звернувся до Замовника щодо повернення Забезпечення виконання договору після утримання штрафних санкцій на інший рахунок, ніж вказано у реквізитах договору. Чи має право Замовник повертати кошти на цей рахунок. Дія договору закінчилась, рахунок вказаний у реквізитах договору закритий. <b> Номер відповіді:</b> 33/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 196/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: