<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Білик Іван Трохимович <b> Тема розширена:</b> строк подання вимоги про усунення невідповідностей <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 9 ст. 29 закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Тобто виходячи з цього перший день це день визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Тобто коли аукціон відбувся 30 січня, та в цей день опреділився переможець, який дав найменьшу ціну, та це було відображено в протоколі аукціону та протоколі замовника саме 30 січня, то це саме і є перший день. Так ? І тоді 2 й день буде 31.01. третій 1.02. А четвертий 2.02. (3 та 4 лютого це вихідні дні) Так виходячи з трактовки Закону "Про публічні закупівлі " потрібно рахувати? <b> Номер відповіді:</b> 79/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 2794/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд" <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення щодо проведення переговорної процедури за старою редакцією Закону <b>Суть питання:</b> 03.10.2019 між учасником та Замовником було укладено договір про закупівлю за результатами проведення переговорної процедури закупівлі. В ході виконання договору виникла необхідність у виконанні додаткових робіт, які не були передбачені проектною документацією. Вказані додаткові роботи були виконані підрядником. В подальшому до проектної документації було внесено зміни та відкореговано проектно-кошторисну документацію з врахуванням виконаних додаткових робіт. Станом на даний час потребують розяснення з приводу того, яку редакцію Закону Про публічні закупівлі застосовувати до переговорної процедури, так як на момент укладення договору 03.10.2019 діяла інша редакція Закону (ст. 35) яка не мала виключень щодо проведення переговорної проведури. Однак, ст. 40 Закону в редакції Закону з 19.04.2020 забороняє проводити переговорну процедуру закупівлі (п.6 ч.2) у випадку необхідності закупівлі додаткових робіт у того ж виконавця, у випадку якщо основний договір не був укладений за результатами тендеру. За положеннями ст. 5 Цивільного кодексу України, Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Однак, правовідносини із Замовником виникли в рамках договору укладеного за результатами переговорної процедури закупівлі від 03.10.2019 на підставі старої редакції Закону. Тому, просимо надати розяснення, якщо договір про закупівлю був укладений за результатами переговорної процедури закупівлі на підставі Закону в редакції чинній, до 19.04.2020 року і у замовника виникла необхідність закупити у того ж самого виконавця додаткові роботи, які невід'ємно пов'язані з основним договором (та які фактично виконані підрядником) норми Закону в якій редакції потрібно застосовувати для проведення переговорної процедури (п.6 ч.2 ст. 35 старого Закону чи п.5 ч.2 ст. 40 Закону в новій редакції)? <b> Номер відповіді:</b> 80/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Власова Аліна Андріївна <b> Тема розширена:</b> Чи можна прописати провідному фахівцю з питань договорів проведення процедур закупівель в посадовій інструкції <b>Суть питання:</b> На підприємстві були внесені зміни до штатного розпису. З'явилась посада провідного фахівця з договірної роботи. Питання чи можна в посадовій інструкції прописати працівнику виконання роботи з питань закупівель (оприлюдення та проведення відкритих/спрощених торгів) або потрібно покласти на неї виконання обов'язків через наказ із доплатою? <b> Номер відповіді:</b> 73/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо що відповіді на аналогічні питання містяться в запитах №606/2021, № 644/2023, № 1255/2022 ,№ 1390/2021, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посилаями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=98229013-27d0-445a-82ce-bea45af51af4&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Оборонні закупівлі <b>Суть питання:</b> Якщо державних замовник здійснює частину закупівель по постанові №1178, а іншу частину відповідно до постанови №1275. При закупівлі одного і того ж предмету закупівлі і по постанові №1178 і по постанові №1275 чи потрібно «сумувати» такі закупівлі, або зважаючи, що перелік предметів закупівель по постанові № 1275 не включається до річного плану, тому не сумується <b> Номер відповіді:</b> 74/2024

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Оборонні закупівлі <b>Суть питання:</b> Якщо державних замовник здійснює частину закупівель по постанові №1178, а іншу частину відповідно до постанови №1275. При закупівлі одного і того ж предмету закупівлі і по постанові №1178 і по постанові №1275 чи потрібно «сумувати» такі закупівлі, або зважаючи, що перелік предметів закупівель по постанові № 1275 не включається до річного плану, тому не сумується <b> Номер відповіді:</b> 75/2024

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "ЦПМСД ВОЛНОВАСЬКОЇ МТГ" <b> Тема розширена:</b> Закупівля за кошти комунального підприємства <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство має власні кошти отримані від депозиту. До комунальної установи звернулась військова частина з проханням надати допомогу та придбати низку предметів для частини: авто, дрони. Чи може комунальна установа придбати за свої кошти або надати фінансову допомогу для придбання речей військовій частині, без наявного рішення виконавчого комітету міської, сельської ради або відповіднох программи ради ? Та чи має значення чи відноситься ця частина до місцевої територіальної оборони чи ні <b> Номер відповіді:</b> 71/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 790/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f232c137-0574-4968-909c-fb34b580a09c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Цьох Галина Станіславівна <b> Тема розширена:</b> технічна специфікація <b>Суть питання:</b> чи може замовник встановлювати конкретну кількість витрат труда персоналу і вимагати додержуватися саме цієї кількості витрат <b> Номер відповіді:</b> 72/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 272/2023 та 438/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Старощак Ігор Андрійович <b> Тема розширена:</b> Планування закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Звертаюсь до Вас з проханням дати пояснення, чи входять перелічені товари до ТСПТ, відповідно чи потрібно при торгівлі такими товарами мати на них первинку (документи про походження) і вести облік товарних запасів? Перелік товарів: Радіоапаратура дистанційного керування (пульти, приймачі, передавальні модулі),FPV окуляри і FPV шоломи, FPV монітори, відеоприймачі, відеопередавачі, FPV камери, об'єктиви до FPV камер,USB авіасимулятори, вентилятори охолодження. Якщо якісь з вище перелічених товарів входять до переліку таких, для торгівлі якими потрібно мати документи про походження і вести облік товарних запасів. Прошу надати мені таку інформацію <b> Номер відповіді:</b> 70/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина Р 9025 <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення вартісних меж предмета закупівлі у разі здійснення Замовником закупівель з урахуванням положень постанови КМУ 1178 та постанови КМУ 1275 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо Вас надати роз’яснення, щодо планування та проведення закупівель на 2024 рік, зокрема: 1) чи сумуються за одним і тим самим (тотожнім) кодом ДК021:20215 закупівлі товарів (робіт, послуг), у разі якщо Замовник проводить частину закупівель відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – постанова № 1178), а іншу частину відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі – постанова № 1275)? 2) якими вартісними межами керуватись Замовнику під час вибору виду закупівлі товарів (робіт, послуг) за постановою № 1178 та – постановою № 1275? 3) чи сумуються за одним і тим самим (тотожнім) протягом бюджетного року за кодом ДК021:20215 закупівлі товарів (робіт, послуг), у разі якщо Замовник проводить закупівель відповідно до пунктів 11 та пунктів 13 далі – постанови № 1178? <b> Номер відповіді:</b> 69/2024

<b>Запит від:</b> Запит від КНП КОР Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни підпункт7 пункту19 <b>Суть питання:</b> В разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни на електроенергію, чи можна змінювати ціну (в бік зменшення або збільшення) за розрахунковий період (місяць) чи зміни відносяться до договору в цілому(на рік) відповідно підпункту 7 пункту 19. (Формула зміни ціни прописана в договорі) <b> Номер відповіді:</b> 67/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Арбузинський комбінат комунальних послуг" <b> Тема розширена:</b> Чи потрібно вугілля яке ми закуповуємо для котельні для надання послуг по теплопостачанню показувать на прозоро, якщо ми попадаємо під ст3. п6 закону про публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи потрібно вугілля яке ми закуповуємо для котельні для надання послуг по теплопостачанню показувать на прозоро, якщо ми попадаємо під ст3. п6 закону про публічні закупівлі <b> Номер відповіді:</b> 68/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 727/2023, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a19931f4-37bd-4137-9a85-c5618a75b9d6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Дружківської міської ради <b> Тема розширена:</b> конкурентний лист при допорогових закупівлях <b>Суть питання:</b> ВІДДІЛ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ вимагає від мене (Уповноваженої особи) надавати їм на узгодження всі конкурентні листи . Вимагають робити конкурентні листи на допорогові закупівлі які проводяться без електронної системи по прямим договорам і конкурентні листи, які формує майданчик ПРОЗОРО. В Прозоро вибираючи переможця я підписую своїм електронним ключем і раптом що, то відповідати мені і штрафи мені. То відповідати буду за власні помилки, а не за те що вони хочуть. А що робити з конкурентними листами на допорогові закупівлі? Чому я повинна їх робити і яким Законом це прописано. Мені здається що тут виникає конфлікт інтересів або навіть корупція. Допоможіть розібратись <b> Номер відповіді:</b> 64/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон),  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Виходячи з пункту 11 частини першої статті 1 Закону та частини пятої статті 11 Закону, суб'єкти, які є замовниками мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону, зокрема не повинно бути конфлікту між інтересами замовника та учасника процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Для цілей цього Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Крім того, під час проведення закупівель замовники мають дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;  запобігання корупційним діям і зловживанням. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) – це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно із Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи. Отже, засади діяльності та вимоги до уповноваженої особи, а також її права та обов'язки визначаються замовником на підставі розпорядчого рішення або укладеного трудового договору (контракту) та відповідно до Положення про уповноважену особу. Згідно з підпунктом 3.9. пункту 3  "Засади діяльності та вимоги до уповноваженої особи" Примірного положення до основних завдань (функцій) уповноваженої особи належать, зокрема: планування закупівель та формування річного плану закупівель в електронній системі закупівель; проведення попередніх ринкових консультацій з метою аналізу ринку; здійснення вибору процедури закупівлі; проведення процедур закупівель; здійснення інших дій, передбачених Законом, трудовим договором (контрактом) або розпорядчим рішенням замовника. Визначення потреби в товарах, роботах, послугах, очікуваної вартості закупівлі, планування обсягів і джерел видатків, здійснення підготовки до проведення закупівель, складання річного плану та внесення до нього змін є необхідними передумовами здійснення закупівель. При цьому питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі та способів визначення розглянуте у запиті № 736/2023, розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c3487cb-348b-407a-a72e-83c2427bd113&lang=uk-UA Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020  № 275 (зі змінами) (далі - примірна методика) та містить, зокрема методи визначення очікуваної вартості. Ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону та Особливостей та має рекомендаційний характер. При цьому, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно. Водночас зазначаємо, що Закон та Особливості не містять поняття "конкурентні листи" та не встановлюють обов"язку їх складання. Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Згідно із статтею 11 цього Закону до повноважень Національного агентства належить, зокрема надання рекомендаційних роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів. Тому, з питання, порушеного у запиті щодо ознак корупції, пропонується звернутися до Національного агентства.