<b>Запит від:</b> Запит від Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради <b> Тема розширена:</b> Здійснення остаточного розрахунку за фактично отримані послуги з охорони. <b>Суть питання:</b> Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради звертається до Вас з проханням надання роз’яснень, щодо вирішення ситуації, яка виникла при здійснені остаточного розрахунку по відповідному договору. Питання: В процесі здійснення закупівель, виконання договорів мають місце непоодинокі випадки, щодо помилкового (причини різні) закриття договору в системі прозоро, який фактично, ще не виконаний. Законодавством чітко не визначений алгоритм дії замовника в такій ситуації і тому замовники потрапляють у тупий кут з такою проблемою. Звернення на площадку менеджерами також не вирішується ця проблема. Так, Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 23928294), помилково закрито договір оплата по якому в повному обсязі не здійснена, а саме: UA-2022-12-19-019403-a «Послуги з патрулювання території поблизу об’єктів інфраструктури міста Дніпра». Послуги за 2023 рік надані в повному обсязі, що підтверджується актами наданих послуг. Залишок не оплаченого періоду, за які замовником отримано послуги, становить з 21.12.2023 по 31.12.2023 на суму 1 204 896,00 грн. У січні 2024 року складено додаткову угоду на суму 1 204 896,00 грн остаточного розрахунку за фактично надані послуги в грудні місяці 2023 року (з 21.12.2023 по 31.12.2023). Але технічно на момент укладання додаткової угоди процедура за договором закрита і головний розпорядник не має технічної можливості оприлюднити на майданчику вищезазначену додаткову угоду для остаточного розрахунку. Додаткова угода складена лише з метою здійснення повного та остаточного розрахунку відповідно до умов договору та тендерної документації і не вносить зміни в істотні умови договору та тендерної документації. Відповідно до ст.10 п.11 оприлюдненню підлягають повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та з урахуванням п.19 ПКМУ №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення та скасування». Органи держказначейства, відповідно до ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі», здійснюють перевірку документів відповідно до вимог чинного законодавства у сфері закупівлі шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель. Органи держказначейства не здійснюють реєстрацію юридичних зобов’язань на відповідну суму, так як не оприлюднена додаткова угода щодо оплати за надані послуги в період з 21.12.2023 по 31.12.2023 на суму 1 204 896,00 грн. посилаючись на ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі», щодо здійснення перевірки документів відповідно до вимог чинного законодавства у сфері закупівлі шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель. Тому питання полягає в тому, як в межах чинного законодавства здійснити остаточний розрахунок за фактично отримані послуги в період з 21.12.2023 по 31.12.2023. Чи правомірні дії нас, як замовника, щодо складання протоколу уповноваженої особи про допущення технічної помилки. Які необхідно здійснити дії замовнику, попавши в таку ситуацію, та виконати умови договору в повному обсязі. Щиро дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 87/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 22/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=0a33db78-e4be-4072-9e73-fad7665c37b0 Водночас Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель , що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним. Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України. При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від  02.03.2012  № 309. Так, пунктом 7  цього Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 22/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ з питань будівництва, містобудування, архітектури та містобудівного кадастру Слобожанської селищної ради <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі". Чи обов'язково Замовнику перед оприлюдненням звіту про виконання договору на закупівлю робіт приводити ціну та обсяг робіт під фактичні показники виконання шляхом укладання додаткової угоди або достатньо у звіті про виконання договору зазначити фактичну суму оплати за таким договором без укладання додаткової угоди? <b> Номер відповіді:</b> 88/2024

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Дніпровська ТЕЦ" <b> Тема розширена:</b> Щодо укладання договору з суб’єктом господарювання який разом із замовником перебувають під вирішальним впливом іншого замовника, без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі-Закон), в порядку пп.1 п.6 ст.3 Закону. <b>Суть питання:</b> АТ «Дніпровська ТЕЦ» є замовником визначеним у пункті 4 частини 1 статті 2 цього Закону, а саме суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання. Згідно пп.1 п.6 ст.3 Закону передбачено, що цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини 1 статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: 1) товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання. Для цілей цього Закону афілійованими підприємствами вважаються відокремлені підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник має вирішальний вплив, або суб’єкти господарювання разом із замовником перебувають під вирішальним впливом іншого замовника. Під вирішальним впливом розуміються випадки, коли: замовнику належить частка у статутному капіталі юридичної особи, у тому числі суб’єкта господарювання, в розмірі більше ніж 50 відсотків; замовник володіє більшістю голосів у вищому органі управління суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання; На сьогодні НАК «Нафтогаз України» володіє пакетами акцій АТ «Дніпровська ТЕЦ» (99,9277%), який в свою чергу відноситься до аналогічної категорії замовника визначеною п.4 ч.1 ст.2 Закону. ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО “НАФТОГАЗ БІОЕНЕРГІЯ” НАК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” є дочірнім підприємством НАК «Нафтогаз України». На теперішній час в АТ «Дніпровська ТЕЦ» виникла необхідність у закупівлі консультаційних послуг, основна мета та суть яких надати рекомендації товариству, на фіксований місяць наперед щодо торгової стратегії для зниження частки продажу електроенергії товариства на балансуючому ринку за ціною позитивних небалансів РДН/ВДР. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 встановлені особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі – Особливості). Пунктом 13 Особливостей передбачено випадки коли замовникам дозволено придбання товарів і послуг шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів. Норму передбачену пп.1 п.6 ст.3 Закону не було включено до п.13 особливостей, у зв’язку із чим просимо надати відповідь на запитання: 1. Чи буде законним укладання вищеозначеного договору між АТ «Дніпровська ТЕЦ» та ДП “НАФТОГАЗ БІОЕНЕРГІЯ” без проведення процедури закупівлі в порядку визначеному пп.1 п.6 ст.3 Закону? 2. Чи не буде порушенням Закону України «Про захист економічної конкуренції» укладання прямого договору між АТ «Дніпровська ТЕЦ» та ДП “НАФТОГАЗ БІОЕНЕРГІЯ” ? <b> Номер відповіді:</b> 90/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 35/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Принагідно інформуємо, що відповідно до положень статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб’єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ). З метою однакового застосування норм законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, АМКУ дає рекомендаційні роз’яснення з питань застосування цього законодавства. Тому з питань, що пов'язані з застосуванням Закону України "Про захист економічної конкуренції" пропонуємо додатково звернутися до АМКУ. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Іванов Олександр Сергійович <b>Суть питання:</b> Переможцем закупівлі (без проведення електронних торгів) стала юридична особа ТОВ "Х+", Відповідно до рішення міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнано, що ТОВ "Х" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі. ТОВ "Х" та ТОВ "Х+" мають однакових власників, засновників, директора, тобто є пов'язаними особами відповідно до п.20 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. У зв’язку з вище викладеним, прошу надати інформацію, чи розповсюджується обмеження, встановлені п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв’язку з притягненням ТОВ «Х» до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на пов’язану юридичну особу - ТОВ «Х+». <b> Номер відповіді:</b> 84/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Орищук Андрій Вікторович <b> Тема розширена:</b> Чи діє ЗУ"Про публічні закупівлі" на відносини з надання послуг харчування в рамках роботи опорної кухні (Постанова КМУ №305 від 24.03.2021) <b>Суть питання:</b> Доброго дня. В рамках модернізації харчування в нашій громаді, було здійсненно перехід до роботи згідно моделі опорної кухні. Правові відносини оформленні договором про надання послуг з харчування, де виконавець-опорна кухня, отримувач послуги відповідно- замовник. Постанова КМУ №305 від 24.03.2021 не вказує чи потрібно публікувати такий договір, і чи взагалі підпадають такі відносини у сферу дії ЗУ"Про публічні закупівлі",(окрім,закупівлі безпосередньо продуктів харчування для закладів,НЕ послуги!).Оскільки вищевказані правовідносини не вказані у переліку п.5, ст.3 ЗУ"Про публічні закупівлі", чи потрібно реєструвати такий договір в електронній системі закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 85/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься  в запиті № 465/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Жовтневе трамвайне депо" <b>Суть питання:</b> КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЖОВТНЕВЕ ТРАМВАЙНЕ ДЕПО» (далі – Замовник) згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) належить до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону (пункт 4 частини першої статті 2 Закону). Згідно із пунктом 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель (далі - річний план) замовника відповідно до статті 4 Закону. Річний план Замовника формується на підставі заявок структурних підрозділів Замовника. Наявна потреба в конкретному переліку товару виникає протягом року. Звертаємось до Вас з наступного питання: Чи не буде порушенням законодавства в сфері публічних закупівель, якщо виходячи із наявної потреби протягом року, спочатку Замовником укладено договір/-ри без використання електронної системи закупівель на товари, вартість предмету закупівлі яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, а потім при перевищенні 100 тис. гривень (коли було вже укладено договори без використання електронної системи закупівель на товари, вартість предмету закупівлі яких є меншою, ніж 100 тис. гривень) Замовником буде проведено закупівлю на той самий предмет закупівлі шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу? <b> Номер відповіді:</b> 86/2024

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МТП ПІВДЕННИЙ <b> Тема розширена:</b> надання звіту <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Цікавить наступне питання. Відповідно до підписаного, але не виконаного договору, є ухвалене рішення суду щодо стягнення штрафних санкцій. Чи правильно я розумію, що звітувати про виконання договору, я можу тільки в тому випадку коли кошти (штрафні санкції) надійдуть на розрахунковий рахунок підприємства? <b> Номер відповіді:</b> 81/2024

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВДНЖИТЛОКОМСЕРВІС» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ» <b> Тема розширена:</b> Застосування підпункту 5 пункту 19 Особливостей <b>Суть питання:</b> За результатами проведеної процедури відкритих торгів з особливостями № UA-2024-01-10-008379-a було укладено договір на закупівлю бензину А-95 та дизельного палива. Відповідно до умов договору ціна за одиницю товару визначається за Специфікацією (Додаток 1 до договору). Поставка товару здійснюється партіями, відповідно до потреб та заявки покупця. Оплата товару здійснюється на підставі видаткової накладної протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з дати її підписання сторонами. При перемовинах з постачальником домовились про зниження ціни товару на окрему партію, що буде відображено в первинних документах на відповідну партію товару. Про що було укладено додаткову угоду відповідно до підпункту 5 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. В такому випадку, зменшення ціни не вважатиметься зміною ціни на весь обсяг Товару. Діючою ціною за одиницю товару по договору, при цьому, залишається ціна, встановлена Договором, без врахування знижок на окремі партії Товару. У свою чергу, сума договору про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни на товар на дану партію. ЗАПИТАННЯ: Чи відповідає підпункту 5 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування зменшення ціни товару на окремі партії поставок без зміни ціни на всі інші партії? Державна казначейська служба України порадила звернутись за роз’ясненням до Міністерства економіки України. <b> Номер відповіді:</b> 82/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Фащевський Юрій Дмитрович <b>Суть питання:</b> Чому Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України"в умовах воєнного стану витрачає такі великі гроші налогоплатників на придбання легковика. Як що за ці гроші можно купити 2 автомобіля іншого виробника. Закупівля №23087698 Легковий автомобіль SKODA Octavia A8 Ambition 1,4 TSI/110kW 8 AG (або еквівалент) Бюджет 2 224 480,00 грн. з ПДВ <b> Номер відповіді:</b> 83/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Бугор Надія Миколаївна <b>Суть питання:</b> 05.02.24, 09:59 Замовником висунута Вимога про усунення порушення ФОП "ЗУБКОВА ІРИНА БОРИСІВНА", а саме: Відповідно до розділу 4 Додатку 1 до тендерної документації, пп.5, учасником в складі тендерної пропозиції надається копія діючого на момент розкриття пропозиції сертифікату на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (або ДСТУ ISO 9001:2015). Сертифікат повинен бути виданий органом з сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України. В період усунення невідповідностей Учасник ФОП "ЗУБКОВА ІРИНА БОРИСІВНА" завантажує файл «Скан_20240205 (10).pdf», де вказано, що Сертифікація ISO 9001:2015 не є обов’язковою на території України, та не надає документ, який вимагався тендерною документацією. Оскільки в період уточнень тендерної документації в Учасників не було запитань, оскаржень умов тендеру, зауважень, значить Учасники погодженні зі всіма вимогами тендерної документації. Не надавши документ, Учасник не виконав вимоги Замовника та така пропозиція підлягає дискваліфікації. Вимагаємо відмінити рішення про визнання переможцем закупівлі ФОП "ЗУБКОВА ІРИНА БОРИСІВНА", та перейти до розгляду наступних пропозицій. У разі ігнорування нашої вимоги, вимушені будемо звернутися в АМКУ для оскарження рішення. Питання: Як правильно відповісти на цю вимогу та на які нормативні акти посилатися? <b> Номер відповіді:</b> 76/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні   та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійсненняпублічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей, у тому числі, якщо учасник не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ДННУ Академія фінансового управління <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Науково-навчальна установа кожного місяця укладає договори з фізичними особами, які забезпечують керівництво, консультації і т.і Договори ЦПХ, під КЕКВ 2111. Чи є такі договори публічними закупівлями і чи потрібно їх оприлюднювати на майданчику Prozorro? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 77/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 274/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> підпункт 3 пункту 13 строки <b>Суть питання:</b> Чи є визначений термін укладання «прямого» договору після відміни відкритих торгів в разі неподання жодної пропозиції? Наприклад: торги не відбулись 30.12.2023року, а 01.02.2024 року буде укладений прямий договір за цієї підстави. Ми вважаємо: У випадку якщо замовник запланував здійснення закупівлі, відобразив її в річному плані та оголосив закупівлю за процедурою відкриті торги, орієнтуючись на наявні власні потреби у предметі закупівлі саме на 2023 рік, вважаєємо, що відміна у 2023 році процедури відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій унеможливлює укладання прямого договору по підпункту 6 пункту 13 Особливостей у 2024 році. Оскільки закупівля, проведена у минулому році відображає фактичну наявну потребу в закупівлі 2023 року та вимагає реєстрації бюджетних та фінансових зобов’язань з подальшим здійсненням відповідних платежів попереднього бюджетного періоду за рахунок видатків наступного періоду, що суперечитиме бюджетному законодавству. Для забезпечення потреби у певному предметі закупівлі у наступному році (2024) замовник може наприкінці поточного року (2023) розпочати закупівлю зокрема шляхом проведення відкритих торгів.. За умови правильного оприлюднення річного плану в частині відображення потреби саме на 2024 рік, не бачимо перешкод для замовника щодо застосування підпункту 6 пункту 13 Особливостей у 2024 році. Адже результатом укладання прямого договору по пункту 13 буде забезпечення наявної потреби 2024 року, що відповідатиме бюджетним та фінансовим зобов’язанням даного бюджетного періоду. Чи згодні ви з нашим твердженням? <b> Номер відповіді:</b> 78/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 33/2022, 15/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44179a63-75e3-41e6-b7f7-8507fd32ccf4&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=00074cb8-264a-457f-b7b4-1b5d78647e86&lang=uk-UA Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.  З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Так, відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 38 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Звіт про виконання договору про закупівлю, укладений відповідно до цього пункту, не оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель. Отже, виходячи з положень пунктів 13 і 14 Особливостей, замовник може здійснити закупівлю шляхом укладення прямого договору, з підстави відміни відкритих торгів через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом з урахуванням того, для забезпечення потреби якого року здійснюється закупівля. Так, для потреб поточного року такі закупівлі (процедура відкритих торгів та прямий договір) мають бути проведені у одному році. У разі ж, якщо закупівля шляхом застосування відкритих торгів для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах для наступного року та не відбулася через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, то замовник може враховувати таку закупівлю для застосування підпункту 6 пункту 13 Особливостей в наступному році. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.