<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> зміна умов договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Нами укладено договір на постачання електричної енергії. При цьому фактична закупівельна ціна за 1 кВт/год в розрахунковому періоді розраховується за формулою, яка прописана в договорі. Договір встановлює формульне ціноутворення, яке передбачає застосування актуальних станом на відповідний розрахунковий період, відомостей щодо кожної складової формули, визначеної у комерційній пропозиції договору. Просимо надати розяснення чи потрібно укладати в такому випадку додаткову угоду (на зміну ціни за 1 кВт/год та відповідно суми договору) та оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору? <b> Номер відповіді:</b> 127/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ культури і туризму Гусятинської селищної ради <b> Тема розширена:</b> про уповноважену особу <b>Суть питання:</b> Централізована бухгалтерія відділу культури і туризму Гусятинської селищної ради обслуговує 15 закладів культури громади.В мережу закладів культури є і комунальний заклад мистецької школи. В штаті є посада секретаря. До недавнього часу був створений тендерний комітет , де секретар пройшов навчання по прозоро і проводила документи по закупівлі у системі прозоро. В штаті централізованої бухгалтерії не має штатної посади фахівця по закукпівлях і обовязки покладалися то на одного то на іншого працівника. Чи може буди секретар мистецької школи уповноваженою особою по закупівлях з доплатою , якщо він не в штаті бухгалтерії. <b> Номер відповіді:</b> 128/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти виконкому Металургійної районної у місті Кривому Розі ради <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору на підставі підпункту 2 пункту 19 Особливостей <b>Суть питання:</b> Замовником укладено договір про закупівлю продуктів харчування для потреб закладів освіти. У звʼязку із значним коливанням ціни товару на ринку, укладено додаткову угоду на підставі підпункту 2 пункту 19 Особливостей в бік зменшення ціни за одиницю товару. Оскільки коливання ціни відбулось в бік зменшення ціни за одиницю товару, Замовником відповідно збільшено кількість товару в додатковій угоді, без зміни загальної суми договору. Чи правильно зробив замовник? Чи можливо при застосуванні підпункту 2 пункту 19 Особливостей в додатковій угоді змінити і обсяг товару, що поставляється у звʼязку зі зміною ціни за одиницю товару в бік зменшення? <b> Номер відповіді:</b> 129/2024 <b> Відповідь:</b> Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-9 пункту 19 Особливостей. Так, підпункти 1-7, 9 пункту 19 Особливостей не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Поряд з цим, випадки, зазначені у підпунктах 3-5 пункту 19 Особливостей, не передбачають можливості ані збільшення суми договору про закупівлю, ані зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Чунакова Тетяна Василівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Відповідно до п.9 9 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі - Постанова 1275) придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), без проведення закупівель в електронній системі закупівель допускається за наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі-Особливості 1178). Разом з тим відповідно абзацу 24 пункту 13 Особливостей 1178 передбачено, що у разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту, що в свою чергу конфліктує з частинами четвертою та п’ятою статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі", якими визначені порядок та строк оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, та абзацу другому підпункту 5 пункту 3 Постанови 1275, яким встановлено строки оприлюднення договору. Враховуючи зазначене прошу Вас висловити свою позицію щодо оприлюднення обґрунтування та самого договору про закупівлю в електронній системі закупівель у разі придбання оборонним замовником товарів, робіт і послуг без проведення закупівель в електронній системі закупівель за наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 Особливостей 1178. <b> Номер відповіді:</b> 125/2024

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕПАРТАМЕНТ АРХІТЕКТУРИ ТА РОЗВИТКУ МІСТОБУДУВАННЯ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ <b> Тема розширена:</b> Щодо доплати штатному працівнику за виконання додаткової роботи як уповноваженою особою <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 уповноважена особа, на яку покладено обов’язки за організацію та проведення процедур закупівель, має право на доплату за додаткове навантаження. Згідно прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» скасовані стимулюючі надбавки державним службовцям за інтенсивність та особливо важливу роботу. Враховуючи зазначені зміни в законодавстві (з 01.01.2024 року), просимо надати роз’яснення щодо механізму призначення доплати за виконання функцій уповноваженої особи – державного службовця та можливий розмір такої доплати. <b> Номер відповіді:</b> 121/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21117

<b>Запит від:</b> Запит від Турубарова Олена Валентинівна <b> Тема розширена:</b> Закупівля лікарських засобів аптечного виробництва/виготовлення <b>Суть питання:</b> 1. УНПЦЕХ ТЕОіТ МОЗ України має потребу в закупівлі лікарських засобах аптечного виробництва/виготовлення, зокрема, натрію хлорид розчин 10% і хлоргексидин розчин 0,5%. Згідно з положеннями п.11-1 Особливостей у разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів та медичних виробів за переліком згідно з додатком, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822. Натрію хлорид (Sodium chloride) (код АТХ - B05XA03) і Хлоргексидин (Chlorhexidine) (код АТХ - D08AC02) включені до Переліку лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу (далі - Перелік). Отже, замовник повинен здійснити закупівлю вказаних лікарських засобів виключно з використанням електронного каталогу. Разом з тим, електронний каталог містить специфікації лише для лікарських засобів, що пройшли державну реєстрацію. Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» не підлягають державній реєстрації лікарські засоби, які виготовляються в аптеках за рецептами лікарів та на замовлення лікувально-профілактичних закладів із дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин. Відповідні категорії/специфікації для Натрію хлорид та Хлоргексидин аптечного виробництва/виготовлення в каталозі станом на 23.02.2024 відсутні, у зв’язку з чим виникає питання: як медичний заклад, зважаючи на норми п.11-1 Особливостей щодо закупівлі через електронний каталог, повинен здійснити закупівлю лікарських засобів аптечного виробництва/виготовлення, якщо електронні каталоги не містять відповідних категорій/специфікацій для таких товарів? 2. Чи не означає відсутність в електронному каталозі відповідних категорій/специфікацій для лікарських засобів аптечного виробництва/виготовлення, що на такі лікарські засоби не поширюються норми пункту 11-1 Особливостей з причини відсутності державної реєстрації і, відповідно, вони повинні закуповуватися за загальними правилами, зокрема, шляхом проведення відкритих торгів? Так, в Перелік відносно лікарського засобу включено код АТХ та Міжнародна непатентована назва (далі - МНН) лікарського засобу. Тобто, закупівлі через електронний каталог підлягають лікарські засоби не тільки відповідної МНН, а також які мають відповідний код АТХ. Слід зазначити, що код АТХ можуть мати лише лікарські засоби, що підлягають державні реєстрації. Зокрема, це випливає з наступних нормативно-правових актів: - наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2003 № 358 «Про затвердження форми та опису реєстраційного посвідчення на лікарський засіб»; - наказ Міністерства охорони здоров'я України від 24.05.2005 №226; - наказ Міністерства охорони здоров'я України від 26.08.2005 №426; - наказ Міністерства охорони здоров'я України від 17.11.2016 №1245. З урахуванням викладеного, лікарські засоби аптечного виробництва/виготовлення не мають відповідного коду АТХ. Отже, відсутність коду АТХ вказує на те, що такі лікарські засоби не підлягають обов’язковій закупівлі через електронний каталог. З огляду на викладене, прошу надати відповідь на питання: якщо лікарський засіб за МНН включений до Переліку лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу, але немає відповідного коду АТХ, чи може такий лікарський засіб бути закуплений шляхом проведення відкритих торгів? <b> Номер відповіді:</b> 122/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки листом від 01.03.2024 № 3323-04/16268-03 (додається) за належністю нідіслало ваш запит до Міністерства охорони здоров’я України та ДП “Медичні закупівлі”. Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства.  В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час наступного внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Центр управління інформаційними технологіями" <b> Тема розширена:</b> Щодо укладення договору в період оскарження тендеру <b>Суть питання:</b> Що робити замовнику, коли рішення замовника про визначення переможця оскаржується, відповідно строк для підписання договору про закупівлю зупиняється, а послуги, що закуповуються на тендері, потребують надання без перерви? Адже пунктом 13 Постанови 1178 не передбачено укладання прямого договору на період оскарження, як це було передбачено Законом про публічні закупівлі для випадків проведення переговорної процедури. <b> Номер відповіді:</b> 123/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Мащак Ольга Миколаївна <b> Тема розширена:</b> Зміна об'ємів закупівлі <b>Суть питання:</b> Після відкритих торгів і підписання договору про закупівлю овочів виявила помилку в об'ємах . Тепер потрібно зменшити кількість цибулі, а капусти збільшити. Як це можна відрегулювати? <b> Номер відповіді:</b> 124/2024

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» <b> Тема розширена:</b> щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення з наступного питання. Відповідно до п.6 ПОСТАНОВИ від 2 серпня 2022 р. № 861 "Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва" (далі Постанова) - Заявка разом із калькуляцією собівартості товару у поточному році подається безоплатно виробником товару в електронній формі шляхом заповнення електронних форм з окремими полями на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. п. 10. Перелік формується щороку за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі. Запис про включення товару до переліку чинний протягом року, в якому була подана заявка. Відповідно до викладеного у разі якщо Виробником додано товар в перелік у 2023 році, то запис про включення чинний виключно в 2023 році. У разі якщо закупівлю оголошено в 2024 році, і учасник запропоновув товар що міститься в переліку з датою додавання у 2023 році, при цьому відсоток локалізації відповідає і межам встановленим у 2023 і у 2024. То чи підлягатиме така пропозиція відхиленню, так як закупівля здійснюється у 2024 році, і відповідно відсутній запис про додавання товару до переліку у поточному 2024 році ? Так як запис внесений в попередньому році втачає чинність. Згідно п.12 Постанови 12. У разі неподання заявки на щорічне підтвердження відповідності товару, виявлення недостовірності інформації, зазначеної виробником товару, або у разі невідповідності товару критеріям локалізації поточного року, чи ступеню локалізації, передбаченому додатковим переліком товарів, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, товар автоматично виключається з переліку. Станом на 22.02.24 року товари не виключаються з переліку, чи означає це що записи про включення товарів до переліку які містяться в переліку є чинними, навіть якщо дата їх додавання в 2022 році або в 2023 році ? <b> Номер відповіді:</b> 113/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 624/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ «УКРНАФТА» <b> Тема розширена:</b> щодо визначення предмету закупівлі робіт <b>Суть питання:</b> ПАТ «УКРНАФТА» висловлює повагу та звертається з наступним. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно з пунктом 4 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163. Ураховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення, чи містить законодавство у сфері публічних закупівель обмеження щодо можливості визначення замовником в межах однієї процедури відкритих торгів предметом закупівлі робіт зі спорудження більше ніж одного об’єкта будівництва, а саме спорудження трьох окремих свердловин, щодо кожної з яких розроблено окрему проектно-кошторисну документацію. <b> Номер відповіді:</b> 114/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо визначення предмета закупівлі в разі закупівлі робіт міститься в запиті № 647/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні   та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Публічні закупівлі відповідно до Особливостеий здійснюється замовником на підставі наявноії потреби або у разі плановоії потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Згідно пункту 10 Особливостей замовники здійснюють закупівлі робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями. У свою чергу, відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). Так, згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі -  Настанови). Відповідно до Настанови об’єкт будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Виходячи з вищезазначеного, визначення предмета та вартості закупівлі робіт здійснюється з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 та за об’єктом будівництва. При цьому під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо назви предмета закупівлі та коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника у разі визначення предмета закупівлі - роботи, згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082. Водночас згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Поряд з цим відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними Законом. З огляду на викладене та виходячи зі змісту Закону, Порядку та Особливостей, замовникові заборонено ділити предмет закупівлі з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно, з урахуванням специфіки предмета, дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та мети Закону. Крім того, проведення однієї або декількох процедур закупівлі з дотриманням вимог, передбачених пунктом 6 Особливостей та вартісних меж, встановлених Особливостями законодавством не обмежено.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Щодо реєстру АРМА <b>Суть питання:</b> Чи можна вважати Реєстр АРМА https://reestr.arma.gov.ua/#/ інформацією публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”? <b> Номер відповіді:</b> 115/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти міської ради <b> Тема розширена:</b> Зміна тарифу у договорах про закупівлю електричної енергії в постачальника універсальної послуги <b>Суть питання:</b> Замовником заключено договір на закупівлю електричної енергії відповідно до абз.6 пп.5 п.13 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості) з постачальником універсальної послуги. У договорі зафіксований ціну за одинцю товару (тариф) за 1 кВт*год тільки за січень, обсяг закупівлі на весь рік та загальна сума договору. Згідно методики НКРЕКП ціна на електроенергію на умовах універсальної послуги змінюється кожного місяця. 1. Чи потрібно укладати додаткові угоди до договору щомісяця, з метою зміни тарифу або підтвердження тарифу на новий місяць? Або як дотриматися Замовнику вимог пункту 19 Особливостей, який визначає, що у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей (пункт 17 Особливостей передбачає, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, які визначені даним пунктом). 2. Чи можна Замовнику оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей, на підставі рахунка, в якому відображено новий тариф? 3. Чи потрібно у разі зміни ціни за одиницю товару приводити інші істотні умови договору про закупівлі (обсяг та/або суму договору) у відповідність. Наприклад, чи потрібно в разі зменшення ціни за одиницю товару у договору про закупівлю, укладеному відповідно до пункту 13 Особливостей, зменшувати загальну суму договору, чи можна збільшити обсяг закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 116/2024