1.Щодо заборони на здійснення замовниками публічних закупівель у визначених Особливостями суб'єктів 2.Щодо здійснення закупівлі продуктів харчування через електронний каталог замовниками в обов’язковому порядку 3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи --- Документ: b5c855a4-0a8a-497c-9d57-2d5048e473b8.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Національне агентство України з питань державної служби Щодо розгляду звернення Мінекономіки на додаток до листів від 19.01.2024 № 4707-05/4783-03 та від 19.01.2024 № 4707-05/4784-03 щодо оплати праці працівникам на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель як додаткової роботи звертається з приводу наступного. До Міністерства як Уповноваженого органу, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) надходять звернення від центральних органів виконавчої влади щодо надання роз’яснення стосовно можливостей та способу здійснення оплати праці працівників на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель. Відповідно до Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним із способів, що визначено в частині першій статті 11 Закону. Так, один із способів визначення або призначення уповноваженої особи здійснюється шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством. Разом з тим, в рамках реформи системи оплати праці державних службовців, Національним агентством України з питань державної служби (далі - НАДС) розроблено нову систему оплати праці, яка запроваджена на основі класифікації посад, з якої 70% заробітної плати становитиме посадовий оклад, а 30% - премія. Складові заробітної плати державних службовців державних органів, що провели класифікацію посад державної служби визначені Прикінцевими положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” від 09.11.2023 № 3460-IX, що набрав чинності з 1 січня 2024 року. 2 Відповідно до Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 500 (зі змінами), НАДС є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. НАДС відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розробляє та вносить в установленому порядку Кабінетові Міністрів України схему посадових окладів на посадах державної служби, положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям та здійснює розгляд звернень щодо застосування законодавства у сфері державної служби. Зважаючи на викладене, просимо роз’яснити яким чином та у який спосіб можуть бути здійснені доплати працівникам на яких покладені функції уповноваженої особи як додаткової роботи відповідно до статті 11 Закону. Заступник Міністра економіки України Надія БІГУН Орися Омельчук, 596-67-06 --- Документ: d762d5ff-0efc-48e4-877d-5364e474f9a1.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі Міністерство економіки України як Уповноважений орган, основними функціями якого є надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та інформування громадськості про політику та правила здійснення публічних закупівель, повідомляє. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 13.02.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.02.2024 № 131 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178” (далі – постанова № 131). Постановою № 131 установлено, що положення, які стосуються заборони на здійснення замовниками публічних закупівель у суб'єктів з Ісламської Республіки Іран, набрали чинності з дня офіційного опублікування, а підпункти 1, 2, 4 і 5 пункту 2 змін, затверджених цією постановою, які 2 стосуються закупівлі продуктів харчування через електронний каталог замовниками в обов’язковому порядку, набрали чинності з відстроченням в 30 днів з дня опублікування цієї постанови, а саме - з 14.03.2024. Відповідно до пункту 2 постанови № 131 закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. Щодо заборони на здійснення замовниками публічних закупівель у визначених Особливостями суб'єктів Відповідно до внесених змін згідно з абзацом другим пункту 2 постанови № 1178 замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА). Постановою № 131 абзац третій пункту 2 постанови № 1178 викладено в новій редакції, відповідно до якого замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, за винятком товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою. Отже, положеннями пункту 2 і 3 постанови № 1178 (зі змінами) до кола суб’єктів, до яких застосовуються обмеження, пов’язані з участю в публічних закупівлях суб’єктів, крім Російської Федерації/Республіки Білорусь, додано 3 Ісламську Республіку Іран, та водночас заборонено придбання товарів походженням з цих країн. Обмеження не застосовується лише для громадяни Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, які проживають на території України на законних підставах та випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА. При цьому Особливостями передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників у відповідності до абзацу восьмого підпункту 1 пункту 44 Особливостей. Щодо здійснення закупівлі продуктів харчування через електронний каталог замовниками в обов’язковому порядку Особливості доповнено пунктом 11-2, який передбачає, що у разі коли замовники здійснюють закупівлі продуктів харчування за переліком згідно з додатком 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (далі – Порядок № 822), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. У разі коли закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі відповідно до Порядку № 822, з урахуванням цих особливостей. Відповідно до пункту 63 Порядку запит пропозицій постачальників вважається таким, що не відбувся, якщо не було подано жодної ціни пропозиції або замовником усі подані пропозиції постачальників були відхилені з підстав, визначених пунктом 64 Порядку. У зв'язку з цим, перелік лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу є додатком 1 до Особливостей, а перелік продуктів харчування, закупівля яких здійснюється замовниками з використанням електронного каталогу є додатком 2 до Особливостей відповідно. 4 Так, додаток 2 до Особливостей наразі містить 32 категорії продуктів харчування, які є типовими (яйця курячі, крупи, борошно, цукор, макаронні вироби, яловичина, свинина, курятина, риба заморожена, картопля, цибуля, капуста, морква, буряк, огірки, помідори, кабачки, яблука, олія, молоко, масло та ін.), вимоги до закупівлі яких є в переважній більшості ідентичними та стандартизованими. Крім цього, положення, встановлені пунктом 11-2 Особливостей, стосуються всіх суб’єктів, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. При цьому закупівлі продуктів харчування, які не внесені до переліку згідно з додатком 2 до Особливостей, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, здійснюються замовниками у відповідності до пункту 10 Особливостей, шляхом застосування відкритих торгів порядку, визначеному Особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до Порядку № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Зазначаємо також, що оскільки адміністрування електронних каталогів для продуктів харчування за переліком згідно з додатком 2 до Особливостей здійснює Державна установа “Професійні закупівлі”, яку визначено централізованою закупівельною організацією відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 No 846-р (зі змінами), з питань формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель необхідно звертатися до Державної установи “Професійні закупівлі”. Виходячи з положень Порядку № 822, адміністратор електронного каталогу створює категорії продуктів харчування та їх специфікації шляхом визначення переліку характеристик продуктів харчування з їх точними та/або мінімальними і максимальними значеннями, а також встановлює кваліфікаційні та інші вимоги до учасника електронного каталогу при проведенні кваліфікації до електронного каталогу. Принагідно інформуємо, що 06.03.2024 представниками Державної установи “Професійні закупівлі”, Міністерства, ДП “Прозорро” проведено вебінар для замовників продуктів харчування в Prozorro Market, який доступний до перегляду за посиланням: https://fb.watch/qM6ySC4Ds1/. 5 Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи Підпунктом 1 частини першої статті 11 Закону установлено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі, є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством. У зв’язку з надходженням запитів суб’єктів сфери закупівель стосовно доплати, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11 Закону, уповноваженій особі, яка є державним службовцем, Мінекономіки листом від 01.02.2024 № 3321-04/8404-03 (додається) звернулося до Національного агентства України з питань державної служби з проханням надати роз’яснення щодо порушеного питання та отримано від НАДС лист від 01.03.2024 № 3162/92-24, що додається. З огляду на викладене, звертаємо увагу, що оскільки Законом встановлено імперативну норму щодо доплати у разі донавантаження працівника як уповноваженої особи в цей спосіб, з метою дотримання вимог Закону керівники замовників мають враховувати необхідність передбачати відповідні видатки. Додатки: копія листа від 01.02.2024 № 3321-04/8404-03 Мінекономіки на 2 арк. в 1 прим; копія листа від 01.03.2024 № 3162/92-24 Національного агентства України з питань державної служби на 3 арк. в 1 прим. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Ганна МЕДВЄДНІКОВА Ірина РЯБА, 596-68-46 --- Документ: c3d4620b-12e4-43f5-ab18-5cc11bbce6e0.pdf --- НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ вул. Прорізна, 15, м. Київ, 01601, тел. (044) 254-06-00, тел./факс: (044) 279-05-29 E-mail: zagal@nads.gov.ua, сайт: www.nads.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37819430 від ___________ 20__ р. № __________ На № __________ від ___________ 20__ р. Міністерство економіки України Національне агентство України з питань державної служби розглянуло лист міністерства економіки країни 01 лютого 2024 року № 3321-04/8404-03 та повідомляє. Згідно з підпунктом 81 пункту 4 Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 500, НАДС відповідно до покладених на нього завдань здійснює розгляд звернень, запитів на інформацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, що стосуються застосування Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, надає на них узагальнені відповіді, крім тих, вимоги до порядку розгляду та надання відповіді на які визначено законом. Отже, НАДС надає узагальнені роз’яснення з найбільш запитуваних питань від державних органів та органів місцевого самоврядування, узагальнює актуальні та однотипні питання щодо проходження державної служби або служби в органах місцевого самоврядування, на які готуються узагальнені роз’яснення для оприлюднення на офіційному вебсайті. Пунктом 10 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі – Закон № 3460) установлено, що у 2024 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, крім державних органів, зазначених у пунктах 20-22 цього розділу. Абзацом першим пункту 12 Прикінцевих положень Закону № 3460 установлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу 2 років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України. Пунктом 17 Прикінцевих положень Закону № 3460 встановлено, що у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, визначені спеціальними законами підвищувальні коефіцієнти та кратні розміри посадових окладів державних службовців у 2024 році не застосовуються. Пунктом 1 частини першої статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством. Також, пунктом 1 постанови Кабінет Міністрів України від 9 листопада 2016 року № 811 «Деякі питання оплати праці працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій» передбачено, головам місцевих державних адміністрацій забезпечити спрямування відповідних видатків структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних державних адміністрацій на виплату надбавки за виконання особливо важливої роботи у розмірі 50 відсотків посадового окладу працівникам зазначених підрозділів, які виконують функції з надання різних видів соціальної допомоги. Звертаємо увагу, що абзац восьмий пункту 14 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» застосувався до 31 грудня 2023 року виходячи з пункту 10 Прикінцевих положень Закону № 3460. Таким чином Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15, відповідно до абзацу другого пункту 3 постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» не застосовуються до державних службовців державних органів, що провели класифікацію посад державної служби. Враховуючи зазначене, механізм здійснення таких виплат державним службовцям, передбачених згаданими нормативно-правовими актами, відсутній. Водночас пунктом 3.3 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 08 червня 2021 року № 40, оплата праці (доплата) уповноваженої особи здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів. Розмір заробітної плати (доплати) уповноваженої особи визначається у трудовому договорі (контракті) відповідно до вимог законодавства. Таким чином, на думку НАДС, у 2024 році державному службовцю державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, доплата, 3 передбачена пунктом 1 частини першої статті 11 Закону № 922-VIII, може бути встановлена в розмірі, визначеному відповідним керівником (керівником державного органу / керівником державної служби), якщо така доплата передбачена колективним договором, а також виключно в межах економії фонду оплати праці. Також звертаємо увагу, що доплата державним службовцям визначена постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» установлюються в порядку визначеному зазначеною постановою. Також в подальшому рекомендуємо користуватися підрубрикою «Роз’яснення» рубрики «Службовцям», розміщеною на офіційному вебсайті НАДС: www.nads.gov.ua. Окремо повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади мають лише роз’яснювальний (інформаційний) характер і не встановлюють правових норм. Голова Наталія АЛЮШИНА Марина Стрикун 256 00 62

<b>Запит від:</b> Запит від Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир <b>Суть питання:</b> Уповноважена особа з початку війни 24.02.22 і до кінця року не публікувала договори в систему. Чи можна публікувати договори зараз чи тільки після закінчення воєнного стану? <b> Номер відповіді:</b> 180/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 2 постанови № 1178 звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану”, а також договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього оприлюднюються замовником протягом 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні, якщо замовником не оприлюднено такий звіт, договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього до набрання чинності цією постановою.

<b>Запит від:</b> Запит від Бернацька Ольга Сергіївна <b> Тема розширена:</b> пп.4 п.13 Постанова 1178 <b>Суть питання:</b> Чи сумуються закупівлі по коду ДК відповідно пп.4 п.13 Особливостей? На що саме можна посилатись Лист/Постанова/Закон? <b> Номер відповіді:</b> 181/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 817/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Мінекономіки <b> Тема розширена:</b> Торги через ЦЗО <b>Суть питання:</b> НЕ відбулися торги через ЦЗО. Чи має право Замовник укласти договір відповідно до п. 13 Особливостей <b> Номер відповіді:</b> 182/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 38 частини першої статті 1 Закону, централізовані закупівельні організації (далі - ЦЗО) - це юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України як замовники , які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону. Особливості створення та діяльності ЦЗО установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі - Постанова 1216). Так, згідно пункту 6 Постанови 1216 орган, який приймає рішення про визначення централізованої закупівельної організації, у своєму рішенні може встановити в межах визначених законодавством повноважень перелік замовників , в інтересах яких проведення тендерів зазначеною організацією є обов’язковим , та перелік товарів , послуг (крім поточного ремонту), закупівля яких через таку організацію є обов’язковою для визначених рішенням замовників . Якщо очікувана вартість предмета закупівлі товарів, послуг, внесених до переліку товарів, послуг (крім поточного ремонту), закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою, є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону для відповідних замовників, замовники, в інтересах яких проведення тендерів зазначеною організацією є обов’язковим, проводять таку закупівлю самостійно та не подають централізованій закупівельній організації інформацію про потребу в закупівлі таких товарів, послуг. При цьому з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 7 Особливостей ЦЗО, у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом, а також можуть формувати та супроводжувати електронний каталог відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”. Водночас відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 р. № 846 “Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією” (далі - Розпорядження 846) у період дії правового режиму воєнного стану в Україні для замовників згідно з додатком 5 зазначена в пункті 1 цього розпорядження централізована закупівельна організація за рахунок коштів державного бюджету проводить відкриті торги та закупівлі за рамковими угодами: електричної енергії згідно з з додатком 6; нафти і дистилятів згідно з додатком 6. При цьому Розпорядженням 846 передбачено, що у разі коли відповідно до пункту 51 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, відкриті торги, що проводилися відповідно до пунктів 4 та 6 цього розпорядження зазначеною в пункті 1 цього розпорядження централізованою закупівельною організацією, були відмінені (у тому числі частково за лотом), замовник може здійснити закупівлю такого предмета закупівлі самостійно із застосуванням електронного каталогу . Отже, у разі якщо під час проведення закупівлі через ЦЗО в обов"язковому порядку в інтересах замовників згідно Розпорядження 846 відкриті торги були відмінені (у тому числі частково за лотом), замовник може здійснити закупівлю такого предмета закупівлі самостійно  саме із застосуванням електронного каталогу.

<b>Запит від:</b> Запит від Титор Руслан Миколайович <b>Суть питання:</b> У який випадках військова частини має право провести закупівлю без використання електронної системи закупівель, якщо вартість закупівлі більше 200 тис. грн.; Та чи поширює свою дію Закон Украни "Про оборонні закупівлі" на військову частину, та чи поширює свою дію постанова КМУ № 1275 від 11 листопада 2022 р. Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, на військову частину? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 178/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Чи не порушення укладення додаткової угоди на збільшення суми договору <b>Суть питання:</b> Проведено переговорну процедуру закупівлі згідно ст. 40 ч. 2 (відсутність конкуренції з технічних причин) з Киїітеплоенерго (опалення). Коштів не достатньо, чи укладати ду чи проводити нову переговорну процедуру. На торговельному майданчику для опублікування ду необхідно з перечня вибрати причину змін до договору, а потрібної немає в перечні, як бути? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 179/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 17.05.2023 №3323-04/22523-06 " Щ одо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ("Щодо переговорної процедури закупівлі") , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

<b>Запит від:</b> Запит від НВК Престиж <b>Суть питання:</b> Було укладено договір з постачальником ФОП на постачання м'яса 3 рази на тиждень (понеділок, вівторок,четвер) до 7.30 але постачальник не дотримується даного графіку згідно договору. Розмови, прохання, пояснення не допомагають. Як можна врегулювати питання не розриваючи договір? <b> Номер відповіді:</b> 176/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" ( Щодо виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України (далі - ЦК УКраїни та ГК УКраїни) з урахуванням положень статті 41  Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості як зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Крім того, звертаємо увагу, що Розділом V ГК України встановлена відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушенн я у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. При цьому досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності встановлений статтею 222 ГК України. Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, замовник може встановити у проекті договору про закупівлю відповідні умови щодо заходів впливу на правопорушника, зокрема у вигляді санкцій. Крім того, звертаємо увагу, що Законом та Особливостями передбачені такі механізми як право відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена. Також, статтею 27 Закону передбачено право вимагати від переможця процедури закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю з абезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, яке повертається у випадках визначених Законом, зокрема після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю. З огляду на викладене,  замовникам слід використовувати визначені Законом, Особливостями та ГК України механізми попередження та впливу на правопорушника у сфері господарювання. Відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України (далі - ЦК УКраїни та ГК УКраїни) з урахуванням положень статті 41  Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості як зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Крім того, звертаємо увагу, що Розділом V ГК України встановлена відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушенн я у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. При цьому досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності встановлений статтею 222 ГК України. Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, замовник може встановити у проекті договору про закупівлю відповідні умови щодо заходів впливу на правопорушника, зокрема у вигляді санкцій. Крім того, звертаємо увагу, що Законом та Особливостями передбачені такі механізми як право відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена. Також, статтею 27 Закону передбачено право вимагати від переможця процедури закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю з абезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, яке повертається у випадках визначених Законом, зокрема після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю. З огляду на викладене,  замовникам слід використовувати визначені Законом, Особливостями та ГК України механізми попередження та впливу на правопорушника у сфері господарювання.

<b>Запит від:</b> Запит від НВК Престиж <b>Суть питання:</b> При укладанні договору було зазначено вартість товарів (а саме яйця) з ціною 5.47 грн за шт на прохання знизити вартість у зв'язку із зменшенням ціни в магазинах постачальник відмовляється так як не хоче брати довідку з статистики...+ Позиція постачальника "Договір підписано і ціну міняти не хочу, купляйте по тій яка в договорі". Як врегулювати питання щоб зменшити ціну? <b> Номер відповіді:</b> 177/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та  у запиті №  357/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe0cb60a-3966-4cc7-8120-7cb77f750888&lang=uk-UA При цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і  послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Так, статтею 22 Закону встановлено, що у тендерній документації зазначаються зокрема такі відомості як  інструкція з підготовки тендерних пропозицій та проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-9 пункту 19 Особливостей. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Водночас договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Поряд з цим частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Разом з тим частиною першою статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом . Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Таким чином, замовник при формуванні тендерної документації та проекту договору може встановити порядок зміни умов договору, згідно якого сторони договору можуть ініціювати зміни, у тому числі на підставі документів, визначених в такому порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент молоді і спорту Дніпропетровської облдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Закупівля послуг відповідно до підпункту 11 пункту 13 Особливостей ,затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 №1178 <b>Суть питання:</b> Керуючись підпунктом 11 пункту 13 Особливостей, чи можемо ми закупати Послуги з організації і проведення спортивних заходів в частині надання транспортних послуг з перевезення човнів спеціальним причепом з водієм з м. Дніпро до м. Київ, для забезпечення участі спортсменів у Всеукраїнських відбіркових змаганнях, чемпіонаті Європи з веслування академічного код 60180000-3 - Прокат вантажних транспортних засобів із водієм ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» на суму 25000,00 грн за кожну поїздку (4-8 поїздок протягом року ) шляхом заключення прямих договорів без використання системи електронних закупівель «ProZorro» у відповідності з вимогами Закону за рахунок обласного бюджету ? <b> Номер відповіді:</b> 175/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Придніпровське міжрайонне управління водного господарства <b> Тема розширена:</b> Повернення грошового забезпечення виконання договору <b>Суть питання:</b> Добрий день! 22 лютого 2024 року Придніпровське МУВГ звернулось до Мінекономіки України, як Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, з питанням щодо повернення або неповернення грошового забезпечення виконання договору постачання. В даному випадку мова їдеться про закупівлі: UA-2021-10-01-001085-c та UA-2021-10-01-002399-a. На теперішній час питання не втратило своєї актуальності та управління чекає на отримання консультації від Уповноваженого органу. Дякуємо! "Умовами тендерної документації щодо закупівлі електричної енергії на 2022 рік було передбачено внесення забезпечення виконання договору. Постачальник виконав вказане зобов’язання, договір було укладено. Умовами закупівлі та Договором зазначено, що терміни постачання електроенергії становлять – з 01.01.2022 року по 31.12.2022 р. В зв’язку із збройною агресією рф та захопленням виробничих потужностей, Замовник, з 01.08.2022 року, зупинив господарчу діяльність та оголосив простій. Про це було повідомлено Постачальника, який із вказаної дати завершив постачання електроенергії та припинив нарахування її вартості. При цьому, змін до Договору про закупівлю щодо коригування терміну постачання та фактичного обсягу електричної енергії сторонами не вносились, Додаткові угоди не укладались. В 2023 році рішенням господарського суду, на користь Постачальника із Замовника було стягнуто заборгованість за спожиту електроенергію у червні та липні місяці 2022 року. Після набрання судовим рішенням чинності, Постачальник звернувся з вимогою щодо повернення грошового забезпечення виконання договору. Вимога аргументована тим, що стягнення із Замовника заборгованості за спожиту електроенергію є начебто одночасно підтвердженням виконання Постачальником умов Договору. Тобто, на теперішній час умови Договору не є відкоригованими щодо обсягу та терміну постачання, загальної вартості; договір не визнаний в установленому законом порядку недійсним або нікчемним; питання щодо визнання договору виконаним та повернення грошового забезпечення в суді не розглядались. Чи є у Замовника підстава для повернення у 2024 році грошового забезпечення виконання договору на постачання електроенергії у 2022 р. вже поза межами його дії при зазначених обставинах?" <b> Номер відповіді:</b> 170/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 117/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: Водночас зазначаємо, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. При цьому Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Разом з тим до компетенції Мінекономіки не належить встановлення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Лібро-Трейд" <b> Тема розширена:</b> Розірвання договору і подальший перебіг тендеру <b>Суть питання:</b> Добрий день! У відкритих торгах з особливостями брало участь два учасники. Учасник з меншою ставкою був визнаний переможцем і підписав договір із замовником. Але наразі, учасник не може виконати забов`язання, що прописані в умовах договору і хоче його розірвати. Чи є шанс у тендерної пропозиції учасника, що посягнув 2 місце, бути розглянутою? Чи замовнику доведеться проводити нові торги з особливостями? Завчано дякуємо за відповідь? <b> Номер відповіді:</b> 171/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з пункту 49 Особливостей замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку тендерних пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, яка вважається в такому випадку найбільш економічно вигідною, у порядку та строки, визначені цими особливостями. При цьому договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Водночас забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу , крім випадків, передбачених цими особливостями. Отже, якщо договір про закупівлю було розірвано, та після розірвання договору про закупівлю у замовника є необхідніть здійснення придбання, то така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.

<b>Запит від:</b> Запит від Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (44017322) <b> Тема розширена:</b> поточний ремонт і код ДК <b>Суть питання:</b> п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 визначає - Послуги — будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, ПОТОЧНИЙ РЕМОНТ, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Порядок № 708 встановлює, що предмет закупівлі товарів та послуг визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника (ДК 021:2015). Відповідно до розділу 2 Наказу від 23.12.2015 № 1749 CPV складається з основного словника і додаткового словника. Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п'ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Єдиний закупівельний словник містить розділ 45000000-7 БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ ТА ПОТОЧНИЙ РЕМОНТ, але при визначені класу ( 4-ї цифри) зазначаються найменування РОБІТ. Просимо надати роз’яснення, який код ДК буде вірним для поточного ремонту м’якої покрівлі житлового будинку, враховуючи, що Поточний ремонт – це ПОСЛУГА, а CPV який більше підходить - ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи - РОБОТИ <b> Номер відповіді:</b> 172/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 19/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: