<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> поняття банківські дні <b>Суть питання:</b> Правління НБУ прийняло постанову від 16.09.2021 № 93 «Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України», згідно з якою в рамках реалізації проєкту Національного банку України «Розвиток платіжної інфраструктури України» з 01.04.2023 запроваджується у платіжній інфраструктурі України міжнародний стандарт ISO 20022 Тобто з 01.04.2023 НБУ запустив нову версію СЕП-4, завдяки якій послуги доступні 24 години на добу 7 днів на тиждень. Отже, виконання міжбанківських платіжних операцій відбувається цілодобово. Банки України, Державна казначейська служба України, Національний депозитарій України з 01.04.2023 виконують міжбанківські платіжні операції через СЕП-4.0, у якій забезпечено можливість цілодобового режиму роботи 24/7 без зупинення роботи СЕП із виконання міжбанківських платіжних операцій. Тому поняття «банківський день» з 01.04.2023 є неактуальним. Як бути із застосуванням поняття «банківський день» в Законі України Про публічні закупівлі» ( далі- Закон), на що його заміняти - на календарний чи робочий день? Що робити, коли в Законі, наприклад під час повернення забезпечення, вживається поняття "банківській день" ( пункт 4 частини 2 статті 27 Закону). Як заміняти поняття банківський день? Як календарний чи робочий? <b> Номер відповіді:</b> 140/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону. Водночас, оскільки відповідно до Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна, з порушеного питання пропонуємо звертатися до вказаного органу.

<b>Запит від:</b> Запит від СЛУЖБА ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ <b> Тема розширена:</b> проведення оборонних закупівель до 200 тис. грн. <b>Суть питання:</b> Служба відновлення проводить оборонні закупівля. Наразі закуповуємо послуги вартісттю до 200 тис. грн. Відповідно до постанови КМУ № 1275 не зрозуміло, як проводити закупівлі оборонних послуг, а саме влаштування фортифікаційних споруд вартістю до 200 тис. грн. Питання : 1.Чи потрібно складати та оприлюднювати план закупівлі оборонних послуг, а саме влаштування фортифікаційних споруд вартістю до 200 тис. грн.? 2. Чи потрібно звітувати про укладений договір по закупівлі оборонних послуг, а саме влаштування фортифікаційних споруд вартістю до 200 тис. грн. в разі укладання прямого договору? Прохання надати роз”яснення в найкоротший термін. <b> Номер відповіді:</b> 141/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Ліберман Марк Денисович <b>Суть питання:</b> Чи поширюється Закон України "Про публічні закупівлі" на випадки укладання договору комісії між суб'єктом, визначеним статтею 2 Закону, з однієї сторони як Комісіонером, та фізичною особою-підприємцем як Комітентом, з іншої сторони, якщо предметом договору є продаж через торгівельну мережу Комісіонера відповідних товарів? <b> Номер відповіді:</b> 136/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Миколаївська обласна база спеціального медичного постачання <b> Тема розширена:</b> Питання щодо заміни уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня Уповноважена особа довгий час знаходиться на лікарняному та не відомо, чи вийде вона працювати. Заклад своїм наказом визначає іншу уповноважену особу, яка має досвід у закупівлях та свого часу була головою тендерного комітету. Суть питання: Закладу необхідно терміново опубліковати річний план на закупівлі. Тому питання - чи необхідно новій уповноваженій особі проходити безкоштовне тестування на веб-порталі Уповноваженого органу. Чи їй у період дії воєнного стану можна одразу приступати до виконання обов'язків. Обов'язки уповноваженої особи ідуть як додаткові, це не окрема посада. <b> Номер відповіді:</b> 137/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Семенович Владислав Вадимович <b> Тема розширена:</b> Маркетингове дослідження <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати роз'яснення щодо застосування маркетингово дослідження без застосування електронних торгів при виборі найкращої пропозиції на прикладі: "Державне підприємство 1" має у постійному користуванні земельну ділянку державної власності ( не обороного призначення) Так, "ДП 1" організовує так зване маркетингове дослідження шляхом надсилання листів до 5 "СГД" (які вибрав на власний розсуд) з проханння забудувати його земельну ділянку та надати комерційну пропозицію щодо долі "ДП 1". При цьому експертна оцінка вартості землі не робилась. Далі, "ДП 1" створює закриту робочу групу із власних співробітників різного напрямку, які обирають найкращу (на їх розсуд) комерційну пропозицію від "СГД" та укладають договір про право забудови земельної ділянки. вказані дії відбувалися у 2017 році. Питання: Чи зобов'язане Державне підприємство в обов'язковому порядку проводити тендер на вказані роботи ? Якими нормативно-правовими актами передбачено використовувати маркетингове дослідження для визначення найкращих пропозицій (крім для цілей оборони) ? <b> Номер відповіді:</b> 138/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). Відповідно пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля  - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до статті 2 Закону цей Закон застосовувався до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнювала або перевищувала 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснювали діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнювала або перевищувала 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Водночас повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F31462-06 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3301-04%2F34980-06 розміщено листи від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “ Щодо здійснення закупівель замовниками ”, від 30.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", від  20.08.2019 № 3301-04/34980-06 " Щодо розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі ". Таким чином, якщо підприємство є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону. При цьому перелік випадків, на які не поширювалась дія Закону для замовників, був визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, та є вичерпним. В інших випадках замовник здійснював закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону. У свою чергу, публічні закупівлі здійснювались за принципами, визначеними статтею 3 Закону, зокрема такими як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій. Дотримання принципів закупівель забезпечується, зокрема через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону. При цьому інші правовідносини не є предметом регулювання цього Закону. Крім того, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Сергій Миронов <b>Суть питання:</b> Замовником вимагається експертний висновок згідно специфікації щодо підтвердження рівня цін від уповноважених державою органів, а саме Торгово-промислової палати України або Регіональної торгово-промислової палати або ДП «Держзовнішінформ», виданий не раніше 60 днів до кінцевої дати подання тендерних пропозицій. Чи є дана вимога законною? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 131/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 272/2023, № 38/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Управління культури Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Використання в закупівлі рядку 3 підпункту 5 пункту 13 <b>Суть питання:</b> Для закупівлі у монополістів використовується пукнту 13 підпукнт 5 (3) відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником. Зараз ДКСУ стверджує, що необхідно використовувати фразу "абзац 4" замість "(3)" для формування обгрунтування закупівлі. Як вірно вказати в обгрунтвуванні закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 132/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Шумське комунальне спеціалізоване лісогосподарське та мисливське підприємство"Волинь"Шумської міської ради <b> Тема розширена:</b> Визначення для підприємства статусу Замовник <b>Суть питання:</b> Шумське КСЛМП "Волинь" є комерційним підприємством ,створене рішенням Шумської міської ради . Метою створення є господарська діяльність з метою отримання прибутку. Працюємо на повному госпрозрахунку , бюджетних коштів не отримуємо. Маємо на меті придбати трактор за власні кошти. Чи належить наше підприємство до Замовників.Додаємо сканкопії сторінок Статуту на 4 аркушах. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 133/2024

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Товар з Ірану <b>Суть питання:</b> Відповідно до двадцятих змін до Постанови №1175, починаючи з 13.02.2024 замовникам заборонено здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Ісламської Республіки Іран , здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Ісламської Республіки Іран, а також замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник є громадянином Республіки Іран Як бути державному замовнику, який здійснює закупівлю для потреб оборони за Постановою №1275? Як відхилити учасника який пропонує товар з Ірану, якщо такої підстави в Постанові№1275 для відхилення немає. Чи можна встановити додаткові вимоги наприклад в договорі? <b> Номер відповіді:</b> 134/2024

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Товар з Ірану і ЗПП <b>Суть питання:</b> Відповідно до двадцятих змін до Постанови №1175, починаючи з 13.02.2024 замовникам заборонено здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Ісламської Республіки Іран , здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Ісламської Республіки Іран, а також замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник є громадянином Республіки Іран Як бути замовнику, який проводить запит пропозиції постачальників і йому пропонують товар з Ірану? Постановою 822 передбачено відхилення за товар який є походження з рф\рб. Що робити якщо товар з Ірану? <b> Номер відповіді:</b> 135/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі - Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Виходячи з пункту 23 Порядку, оголошення про проведення кваліфікації до електронного каталогу повинно містити обов’язкову інформацію, яка передбачана підпунками 1-8 пункту 23 Порядку, а також може містити іншу і нформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку адміністратор вважає за необхідне включити до оголошення про проведення кваліфікації до електронного каталогу. Так, відповідно до абзацу другого пункту 2 постанови № 1178 замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів ( АРМА). Згідно з абзацом третім пункту 2 постанови № 1178 замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, за винятком товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою. Відповідно до підпункту 14 пункту 40 Порядку адміністратор відхиляє заявку учасника у разі, коли вона не відповідає іншим вимогам, установленим в оголошенні про проведення кваліфікації до електронного каталогу. Адміністратором електронного каталогу згідно з Законом та Порядком є централізовані закупівельні організації (далі – ЦЗО), що забезпечують формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють три ЦЗО, а саме: для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093; для товарів широкого вжитку, у тому числі щодо продуктів харчування - ДУ “Професійні закупівлі”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р (зі змінами); для комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення - ДП “Українські спеціальні системи”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р. Отже, з питань встановлення вимог в оголошенні про проведення кваліфікації до електронного каталогу щодо заборони закупівлі у вищезазначених суб'єктів та заборони закупівлі товарів  в електроному каталозі, в залежності від предмета закупівлі, необхідно звертатися до зазначених ЦЗО. Крім того зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель. Питання зазначене у запиті буде додатково опрацьовано в рамках цієї роботи.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Слово Варвинщини" <b> Тема розширена:</b> Скасування договору закупівлі за висновком Держаудиту <b>Суть питання:</b> Наше підприємство було визначене переможцем у ході процедури закупівлі 79820000-8 Послуги, пов’язані з друком (Послуги з висвітлення діяльності Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у друкованих засобах масової інформації). Ми працюємо за цим договором два місяці, отримали оплату послуг за вказаний період. Але за висновком моніторингу закупівлі, проведеного Держаудитслужбою на другому місяці виконання договору, наш договір належить скасувати, оскільки після завершення процедури закупівлі переможцем не було оприлюднено у системі zakupivli.pro довідку про виконання попереднього договору із замовником. Така довідка була подана нами разом з конкурсною пропозицією учасника і підкріплена документами про виконання попереднього договору. Як діяти у такій ситуації - припиняти договір, замовнику оголошувати повторно закупівлю і виконавцю брати у ній участь? Чи маємо повертати оплату за надані послуги, отриману за два мсяці дії договору? У замовника є потреба у отриманні таких послуг, претензій до виконання договору він не має і ми, як виконавець, хотіли б продовжити подальше надання послуг. Як врегулювати відносини за діючим договором і укласти новий? Наперед дякуємо за консультацію. <b> Номер відповіді:</b> 130/2024

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "СЦПМСД" СМР <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи публікується договір на елетронному майданчику закупівель про вішкодування відпустку ліки за пільговими рецептами у випадках передбачених чинним законодавством, коли Державний розпорядник коштів зобов’язується відшкодувати витрати виконавцю за відпущений товар та сплатити за нього на умовах Договору за наявності в Виконавця реєстру пільгових рецептів, якщо сума договору 200 000 грн. <b> Номер відповіді:</b> 126/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” (стор. 4-5), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: