Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним --- Документ: 9e6e3d90-1318-4467-81a1-98c0453bff37.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним Міністерство економічного розвитку і торгівлі України як Уповноважений орган, який відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) щороку до 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ Уповноваженого до яких є вільним, на веб-порталі органу, повідомляє Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон). Цей Закон набрав чинності 19.02.2016 року та введений у дію: з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність окремих сферах господарювання; з 1 серпня 2016 року для всіх замовників. Водночас, оскільки Законом України "Про здійснення державних закупівель", який втратив чинність з 1 серпня 2016 року, було передбачено, що Уповноважений орган щорічно до 20 січня оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, Мінекономрозвитку України розмістило лист інформативного характеру від 15.01.2016 № 3302-06/906-06 "Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним", що містить інформацію щодо функціонування відповідних реєстрів та електронних сервісів. Указаний лист 2 розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за адресою: www.me.gov.ua у рубриці "Публічні закупівлі. Разом з цим, згідно з частиною першої та другої статті 17 чинного Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або може прийняти рішення про відмову учаснику та відхилити тендерну пропозицію у випадках, визначених у цій статті Закону. Частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. При цьому замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Ураховуючи викладене, оскільки положеннями статті 17 Закону Уповноважений орган покладено обов'язок поінформувати шляхом оприлюднення веб-порталі Уповноваженого органу про перелік наявних відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, Міністерство звернулося до Міністерства юстиції України, Національної поліції України і Державної фіскальної служби України із запитами щодо надання оновленої (за наявності) інформації щодо функціонування таких реєстрів, які можуть містити інформацію, указану у частинах першій та другій статті 17 Закону. У зв'язку з цим, у разі отримання оновленої інформація щодо змін у переліку наявних відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, Уповноважений орган повідомить додатково. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ ТОВКАЙ А. М. 596-68-46

Щодо зміни системи оподаткування --- Документ: e0fdcbff-b35f-4b7f-95f8-5e96897af276.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ЕТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо зміни системи оподаткування Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі Мінекономрозвитку України) на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів повідомляє Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Так, пунктом 6 частини четвертої статті 36 Закону передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. У зв'язку із надходженням звернень щодо можливості зміни ціни у разі зміни системи оподаткування платником податку, який є стороною договору про закупівлю, Мінекономрозвитку України звернулось листом від 09.11.2016 № 3302-06/35905-03 (копія додається) до Державної фіскальної служби України, яка відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику. 2 Інформуємо, що Державна фіскальна служба України листом від 28.12.2016 № 22622/5/99-99-12-02-01-16 (копія додається) повідомила, що ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування (пункт 25.1 статті 25 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс)). Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу). Перехід платника зі спрощеної системи оподаткування на загальну не спричиняє зміну розмірів ставок податків, встановлених Кодексом. Таким чином, зміна системи оподаткування платником (перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну) не визначена Законом, як підстава для зміни умови договору про закупівлю відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 36 Закону. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додаток: 1. Копія листа Мінекономрозвитку України від 09.11.2016 № 3302-06/35905-03 на 2 арк. в 1 прим. 2. Копія листа Державної фіскальної служби України від 28.12.2016 № 22622/5/99-99-12-02-01-16 на 1 арк. в 1 прим. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушева Я. А. 396-67-31 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ЕТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Державна фіскальна служба України Щодо надання інформації До Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку), як Уповноваженого органу у сфері закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі (далі - Закон), надходять численні звернення від суб'єктів сфери щодо питання зміни ціни у договорі про закупівлю у зв'язку із зміною ставок податків і зборів. Пунктом 6 частини четвертої статті 36 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Так, у замовників та постачальників на практиці виникає питання щодо можливості застосування зазначеного випадку зміни ціни договору у разі зміни постачальником системи оподаткування платника податку (наприклад, на момент укладання договору про закупівлю постачальник був платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, у подальшому такий платник перейшов на загальну систему оподаткування). 3 огляду на те, що одним із основних завдань ДФС є реалізація державної податкової політики відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 "Про Державну фіскальну службу України", просимо з урахуванням 2 норм податкового законодавства надати інформацію із зазначеного питання та роз'яснити, яким чином та на якій підставі може відбуватися зміна ставок податків і зборів та чи вважатиметься зміною ставок податків і зборів зміна системи оподаткування. Директор департаменту регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушем Я.Л 596-57431 ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ Львівська пл., 8, м. Київ-53, МСП 04655, тел.: (044) 272-51-59, факс: (044) 272-08-41 www.sfs.gov.ua; e-mail: kabmin_doc@sfs.gov.ua, gromada@sfs.gov.ua Код ЄДРПОУ 39292197 28.12.2016 № 22622/5/99-99-12-02-01-16 Hа № 3302-06/35905-03 від 09.11.1016 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України вул. М. Грушевського, 12(2, м. Київ, 01008 Про розгляд листа Державна фіскальна служба України розглянула лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2016 № 3302-06/35905-03 (вх. ДФС № 36755/5 від 11.11.2016) щодо зміни ціни у договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною системи оподаткування (перехід із спрощеної системи оподаткування на загальну) та повідомляє. Відповідно до пункту 4 статті 36 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII „Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім окремих випадків, до яких, зокрема, належить зміна ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування (пункт 25.1 статті 25 Кодексу). Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу). Перехід платника зі спрощеної системи оподаткування на загальну не спричиняє зміну розмірів ставок податків, встановлених Кодексом. Зміна системи оподаткування платником (перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну) не визначена Законом № 922 як підстава для зміни умови договору про закупівлю. Перший заступник Голови С.В. Білан

1. Супровідний лист проекту ЄС 2. Коментарі до законодавства про публічні закупівлі --- Документ: 6489b58f-d93f-45e7-aefd-a82139728f11.pdf --- HARMONISATION OF PUBLIC PROCUREMENT SYSTEM IN UKRAINE WITH EU STANDARDS ГАРМОНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ ЗІ СТАНДАРТАМИ ЄС Druzhby Narodiv Bvd 28, Kyiv, Ukraine бул. Дружби Народів 28, Київ, Україна Tel: +380 (44) 286 0313 www.eupublicprocurement.org.ua Департамент регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вул. Бульварно-Кудрявська, 22 Київ, 02088 Україна Київ, 02088 Україна Щодо Коментарів до законодавства України про публічні закупівлі Експертами Проекту ЄС «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стан- дартами ЄС» підготовлено Коментарі до законодавства України про публічні закупівлі (станом на грудень 2016 року). Даний Звіт розроблено відповідно до Компоненту 3.3.0 Плану роботи Проекту ЄС, узго- дженого з Мінекономрозвитку як основним бенефіціаром Проекту. Як і попередні редакції Ко- ментарів щодо законодавства про державні закупівлі (2014 і 2015 роки), представлені Комен- тарі акцентують увагу на правозастосувальній практиці законодавства про публічні закупівлі, насамперед Закону України «Про публічні закупівлі», та враховують позиції Мінекономрозви- тку як Уповноваженого органу. Проект Коментарів був опрацьований в робочому порядку з фахівцями Департаменту регулювання державних закупівель та у його фінальній версії врахо- вані всі висловлені зауваження і пропозиції. Виходячи з викладеного та беручи до уваги попередню практику, за якою Мінекономроз- витку схвалювало попередні редакції Коментарів для використання в роботі шляхом їх опри- люднення на своїх офіційних веб-ресурсах, надаємо (в електронному вигляді) Коментарі до законодавства України про публічні закупівлі для їх оприлюднення на веб-сайті Мінек- номрозвитку та спеціальному ресурсі Інфобокс Прозорро для вільного використання суб'єктами публічних закупівель та іншими зацікавленими особами. Заступник Керівника Проекту Олександр Шатковський Проект фінансується Європейським Союзом та виконується консорціумом на чолі з Сгом/п Абепіз о СВОУММ - АСЕМТ5 М2 Мінекономрозвитку Вх. Ме 07/1160-17 від 06.01.2017 10:59:26

1. Щодо створення та діяльності централізованих закупівельних організацій 2. Щодо закупівель за рамковими угодами --- Документ: 1cb4782e-8298-4fe0-a37c-d2acd4e6a7bd.pdf --- | і; и МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо створення та діяльності централізованих закупівельних організацій та закупівель за рамковими угодами Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо створення та діяльності централізованих закупівельних організацій та закупівель за рамковими угодами повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо створення та діяльності централізованих закупівельних організацій Відповідно до пункту 36 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації — юридичні особи, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону. Централізовані закупівельні організації набувають усіх прав та обов'язків замовників, що визначені цим Законом, та несуть відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України. 2 Принагідно інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 928 (далі - постанова КМУ) Уряд затвердив Порядок реалізації пілотного проекту з організації діяльності централізованої закупівельної організації (далі – Порядок). Порядок визначає особливості діяльності централізованої закупівельної організації (далі - ЦЗО) в інтересах Секретаріату Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади в рамках реалізації зазначеного пілотного проекту. При цьому на виконання пункту 4 постанови КМУ наказом Мінекономрозвитку від 30.11.2016 № 2015 створено державну установу "Професійні закупівлі, яка виконуватиме функції ЦЗО. За результатами реалізації зазначеного пілотного проекту Мінекономрозвитку буде опрацьовано питання можливості впровадження на регіональному рівні досвіду пілотного проекту. Таким чином, правові підстави здійснення діяльності централізованими закупівельними організаціями, визначеними органами місцевого самоврядування, виникатимуть після затвердження Кабінетом Міністрів України та набрання чинності відповідних нормативно-правових актів, які визначатимуть особливості створення та діяльності таких організацій. Щодо закупівель за рамковими угодами Пунктом 21 частини першої статті 1 Закону визначено, що рамковою угодою є правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. Згідно з частиною другою статті 13 Закону особливості укладення виконання рамкових угод визначаються Уповноваженим органом. i Так, на даний час Мінекономрозвитку ведеться робота щодо розроблення відповідних нормативно-правових актів, які визначатимуть особливості укладення і виконання рамкових угод. З огляду на викладене інформуємо, що правові підстави для укладення та виконання рамкових угод замовниками (в тому числі централізованими 3 закупівельними організаціями) виникатимуть після затвердження та набрання чинності відповідних нормативно-правових актів. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Ціон В.В. 596-67-24

1. Щодо укладення договору про закупівлю 2. Щодо виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю --- Документ: 574b1ec3-6ee1-48ce-9e32-95dfce139b50.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо укладення договору про закупівлю Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Так, тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. Водночас згідно з частиною першою статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями звернутися до замовника з 2 вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. Таким чином, у разі якщо фізична або юридична особа, яка має намір подати тендерну пропозицію, не погоджується з вимогами тендерної документації або має пропозиції стосовно внесення змін до тендерної документації, у тому числі до проекту договору про закупівлю, така особа може звернутись до замовника щодо внесення змін до тендерної документації, або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження, або звернутись до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України. При цьому, оскільки тендерна пропозиція подається відповідно до вимог тендерної документації, статтею 30 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити тендерну пропозицію у разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. У свою чергу, згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця 3 процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю саме відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Щодо виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договіре обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору. Поряд з цим, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 4 Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Крім того, звертаємо увагу, що Розділом V ГК України встановлена відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Разом з тим згідно з частиною четвертою статті 217 ГК України, зокрема господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Статтею 218 ГК України визначені підстави господарсько-правової відповідальності. Так, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарськоправову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами 5 правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Таким чином, оскільки проект договору складається замовником самостійно під час розроблення тендерної документації, замовникам слід ураховувати можливість застосування господарських санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, керуючись при цьому принципами здійснення закупівель, зокрема такими як максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням, та передбачати відповідні умови їх застосування у проекті договору про закупівлю. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушева Я. А. 596-67-31

1. Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договору відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель” 2. Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договорів у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” 3. Щодо інформації про кінцевого бенефіціарного власника --- Документ: 9b961f63-c0b8-43f2-aedc-c2b775c9af0d.pdf --- й і | МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери закупівель Щодо застосування законодавства у сфері закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення щодо застосування законодавства у сфері державних та публічних закупівель повідомляє. Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договору відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" Закон України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014 № 1197-VII (далі - Закон 1197-VII) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 10 Закону 1197-VII замовник безоплатно подавав для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, зокрема повідомлення про внесення змін до договору у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 4, 5 та 8 частини п'ятої статті 40 цього Закону та звіт про виконання договору. Крім того, ураховуючи статтю 13 Закону 1197-VII, яка передбачала закупівлю за рамковими угодами та на підставі порядку, встановленого у рамковій угоді, замовник укладає договір про закупівлю з переможцем відбору або конкурентного 2 відбору та повинен був подавати вищезазначену інформацію щодо укладених у результаті договорів про закупівлю. Поряд з цим наказом Мінекономрозвитку від 25.06.2014 № 743 "Про затвердження Порядку розміщення інформації для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель" офіційний загальнодержавний веб-портал "Державні закупівлі" за адресою в мережі Інтернет: www.tender.me.gov.ua було визначено веб-порталом Уповноваженого органу з питань державних закупівель та було затверджено Порядок розміщення інформації для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель (далі - Порядок). Разом з тим згідно з частиною п'ятою Розділу ІХ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" з 1 серпня 2016 року Закон України "Про здійснення державних закупівель" визнано таким, що втратив чинність. У свою чергу, наказ Мінекономрозвитку від 25.06.2014 № 743 з 1 серпня 2016 року втратив чинність на підставі Наказу Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477 "Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі. Таким чином, підстави для оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договору з 1 серпня 2016 року відсутні, у зв'язку втратою чинності Закону 1197-VII та Порядку. Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договорів у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" Закон України "Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому третьому частини першої статті 2 Закону. Ураховуючи вимоги статті 10 Закону, замовники самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору. 3 У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. Тому, форма повідомлення про внесення змін до договору, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення випадків для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону. Ураховуючи викладене, повідомлення про внесення змін до договору та про виконання такого договору у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, та у випадках передбачених частиною четвертою статті 36 Закону і статтею 10 Закону. Щодо інформації про кінцевого бенефіціарного власника Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Разом з тим тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). Відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Згідно з частиною третьою статті 17 Закону, зокрема замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. У свою чергу, згідно із пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну 4 особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності. У разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається. При цьому замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону. Ураховуючи викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником з дотриманням вимог законодавства, зокрема ураховуючи вимоги абзацу другого пункту 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань". Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ Беспалова А.В. 596-67-30

1. Щодо визначення предмета закупівлі робіт 2. Щодо віднесення супровідних послуг до робіт 3. Щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту 4. Щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт --- Документ: ce3db083-e8dc-4ead-8d76-0dcf4af4974a.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери закупівель Щодо закупівлі робіт Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє. та Закон України «Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо визначення предмета закупівлі робіт Пунктом 22 частини першої статті 1 Закону визначено, що роботи проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі -Порядок). 2 Згідно з Розділом III "Визначення предмета закупівлі робіт" Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва", прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 (далі - ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013), а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої - п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Водночас об'єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163. У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об'єкт будівництва. Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об'єкту, на який складений окремий об'єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону. У разі, якщо вартість робіт є нижчою меж, визначених в частині першій статті 2 Закону, закупівля таких робіт здійснюється без застосування процедур закупівлі, передбачених Законом. Щодо віднесення супровідних послуг до робіт Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону до робіт належать також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. 3 Відповідно до пункту 3.11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва - це кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об'єкта будівництва або його черги, включаючи кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати. Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва складається на основі об'єктних кошторисів, об'єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат. Виходячи зі змісту пункту 5.8.3. зведений кошторисний розрахунок містить зокрема Главу 10 "Утримання служби замовника" та Главу 12 "Проектно вишукувальні роботи та авторський нагляд". Згідно з пунктом 5.8.13 до глави 10 "Утримання служби замовника" включаються, зокрема, кошти на утримання служби замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду). Разом з тим, відповідно до пункту 5.8.15 до глави 12 "Проектно-вишукувальні роботи та авторський нагляд” включаються, зокрема: - вартість експертизи проектної документації, кошти на здійснення авторського нагляду проектними організаціями. Таким чином, якщо супровідні роботам послуги по об'єкту будівництва, включені до зведеного кошторисного розрахунку, та водночас вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (будівництва), такий предмет закупівлі відноситься до визначення "роботи у розумінні Закону. В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном "послуги" на підставі пункту 17 частини першої статті Закону. Щодо визначення предмету закупівлі послуг з поточного ремонту Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт. Згідно з пунктом 2 Розділу II "Визначення предмета закупівлі товарів і послуг" Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі 4 визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН A.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" (далі - ДБН А.2.2-3:2014), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218- 182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Згідно з пунктом 3 "Терміни та визначення понять" ДБН А.2.2-3:2014: - будівля це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції; будинок це різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей, лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - це наземні, надземні або підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо; - споруда - це штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей, Ураховуючи викладене, якщо послуги з поточного ремонту проводяться за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженернотранспортної інфраструктури, їх закупівлю замовник здійснює керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону для кожного окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури. У разі якщо вартість поточного ремонту окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури є меншою вартісних меж, встановлених частиною першою статті 2 Закону, то закупівля таких 5 послуг з поточного ремонту здійснюється замовником без проведення процедур, передбачених Законом. Щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт 3 Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється шляхом застосування однієї процедур, встановлених статтею 12 Закону з дотриманням вимог Закону та виходячи з вартісних меж, передбачених частиною першою статті 2 Закону. Так, вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) згідно зі статтею 11 Закону. При цьому відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Відповідно до статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням; - необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору. Таким чином, у разі коли замовником було укладено договір на виконання робіт у ході виконання яких виникла необхідність у додатковій закупівлі (проведенні додаткових будівельних робіт, що не були включені у початковий проект), вартість якої перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник може здійснити закупівлю таких робіт шляхом застосування переговорної процедури 6 закупівлі за наявності підтверджених обставин та умов, передбачених пунктами 5 частини другої статті 35 Закону. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ Беспалова А.В. 596-67-31

1. Щодо застосування санкцій --- Документ: 8189ae02-cc3f-41de-96f7-49777d321fa2.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку У країни) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 №__________ На № ______________ від _____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери закупівель Щодо застосування санкцій Міністерство економічного розвитку і торгівлі України доводить до відома інформацію щодо застосування замовниками вимог Закону України "Про санкції”. Частиною третьою статті 5 Закону України "Про санкції” встановлено, що рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1 - 21, 23 - 25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання. Так, Указом Президента від 17.10.2016 № 467/2016 Про рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, відповідно до якого РНБО вирішила підтримати 2 пропозиції щодо продовження і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесені Кабінетом Міністрів України (розпорядження від 31 серпня 2016 року № 639-p), Службою безпеки України та Національним банком України. Пунктом 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (далі - рішення Ради) встановлено продовжити дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), застосованих рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року (із змінами, внесеними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України від 17 вересня 2015 року та від 20 травня 2016 року), уведеним в дію Указом Президента України від 16 вересня 2015 року № 549. Застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на один рік до: 1) фізичних осіб згідно з додатком 1; 2) юридичних осіб згідно з додатком 2. При цьому до суб'єктів, визначених пунктами 23, 30, 100, 101 і 104 додатка 2 до рішення Ради, застосовано, зокрема заборону здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом. До суб'єкта, визначеного пунктом 104 додатка 2 до рішення Ради, застосовано заборону здійснення державних закупівель та використання органами державної влади України антивірусних програмних продуктів "Kaspersky" виробництва російських комерційних структур. Водночас пунктом 3 рішення Ради встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на один рік до: 1) фізичних осіб згідно з додатком 3; 2) юридичних осіб згідно з додатком 4. 3 До суб'єктів, визначених пунктами 316, 317, 318, 319 і 331 додатка 3 до рішення Ради, застосовано, зокрема заборону здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом. До суб'єктів, визначених пунктами 35, 37, 38, 39, 40, 132, 133 139 додатка 4 до рішення Ради, застосовано, зокрема заборону здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг в юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом. Разом з тим частиною другою статті 6 Закону України "Про санкції" встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Таким чином, при здійсненні закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" замовникам необхідно ураховувати вимоги Закону України "Про санкції та Указу Президента від 17.10.2016 № 467/2016 "Про рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Анна ТОВКАЙ 596-68-46

1. Щодо обґрунтування застосування переговорної процедури --- Документ: 07fc31b9-0568-4a97-aeb8-2dc21f7887a3.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ Ії ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо застосування переговорної процедури Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. 2 Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону. Разом з тим за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір (частина третя статті 35 Закону). Форму повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури (далі - Повідомлення) затверджено наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель". У свою чергу, в пункті 14 Повідомлення замовник зазначає обгрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі). У залежності від предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, та умови для застосування переговорної процедури закупівлі, замовник самостійно визначає документи, зокрема експертні, нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону. Таким чином, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі. В іншому випадку закупівля здійснюється відповідно до Закону, шляхом застосування однієї з конкурентних процедур закупівель. При цьому згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема здійснює вибір процедури закупівлі. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Анна ТОВКАЙ 596-68-46

1.Щодо визначення предмета закупівлі з 01.01.2017 2.Щодо заборони умисного поділу предмета закупівлі --- Документ: 780db7bb-c5c3-4e1f-b846-748d88bf2b48.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 №__________ На № ______________ від _____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо визначення предмета закупівлі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок). Так, Порядком установлено, що положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу II Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року. Відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої - п'ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за четвертою цифрою закупівельного словника 2 обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Водночас виходячи зі змісту статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. З огляду на викладене, з 01 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначатиметься замовником з дотриманням вимог Закону, ураховуючи при цьому, що метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель створення конкурентного середовища, за показниками або третьої, або четвертої, або п'ятої цифр основного словника ДК 021:2015, керуючись при цьому абзацом сьомим статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі та дотримуючись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону. Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством економічного розвитку і торгівлі України опрацьовується питання внесення змін до Порядку в частині конкретизації відповідного показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку Олександр СТАРОДУБЦЕВ Сороченко 596-67-24

1. Щодо договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону 2. Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю відповідно до частини четвертої статті 36 Закону 3. Щодо зменшення обсягів закупівлі 4. Щодо зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків 5. Щодо покращення якості предмета закупівлі 6. Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань 7. Щодо узгодженої зміни ціни в бік зменшення 8. Щодо зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів 9. Щодо зміни індексу споживчих цін, курсу іноземної валюти, біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів 10. Щодо продовження строку дії договору на початку наступного року --- Документ: 74f78d62-035d-4aac-bbd3-4f943062747a.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 №__________ На № ______________ від _____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України. Отже, якщо договір не припинив дію та зобов'язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов'язань має здійснюватись відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому. У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують аб 2. Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті. Ураховуючи, що така вказівка в Законі відсутня, дія цього Закону не поширюється на правовідносини суб'єктів сфери державних закупівель, які виникли до набрання чинності цього Закону. Таким чином, зміна істотних умов договорів про закупівлю, укладених за результатами процедур закупівель, проведених відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", може здійснюватись відповідно до умов, що були визначені у таких договорах відповідно до статті 40 указаного Закону, керуючись Цивільним та Господарським кодексами України. При цьому підстави для зміни або розірвання договору зазначені в статті 651 Цивільного кодексу України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю відповідно до частини четвертої статті 36 Закону Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Так, статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди При цьому порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому. Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами 3 аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у цій частині цієї статті Закону. Таким чином, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону. Щодо зменшення обсягів закупівлі Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. При цьому зазначаємо, що підстава для зменшення обсягів закупівлі не вичерпною. Разом з тим у разі зменшення обсягів закупівлі ціна договору про закупівлю зменшується в залежності від зміни таких обсягів. Щодо зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким залежності від коливання ціни на ринку сторони чином, у товару протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про 4 закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обгрунтованим та документально підтвердженим. Поряд з цим відповідно до Положення про Державну службу статистики України (далі — Держстат України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481, Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, одним з основних завдань якого є реалізація державної політики у сфері статистики. Держстат України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень. Утім перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним. Щодо покращення якості предмета закупівлі Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Таким чином, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку покращення якості предмета закупівлі за умови, що така зміна не призведе до зміни предмета закупівлі та відповідає тендерній документації в частині встановлення вимог та функціональних характеристик до предмета закупівлі і є покращенням його якості. 5 Разом з тим таке рішення приймається замовником самостійно з дотриманням законодавства та має бути обгрунтованим і документально підтвердженим. Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Разом з тим форма документального підтвердження об'єктивних обставин Законом не визначена, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому, замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства. Водночас, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку. Щодо узгодженої зміни ціни в бік зменшення Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг). При цьому сторони договору про закупівлю можуть внести зміни до договору у разі узгодженої зміни ціни в бік зменшення без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг, у тому числі за одиницю товару. У свою чергу, сума договору про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни, у тому числі у разі зменшення ціни за одиницю товару. 6 Щодо зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Ураховуючи, що зміна ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Щодо зміни індексу споживчих цін, курсу іноземної валюти, біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому статтею 14 Податкового кодексу України визначено, зокрема, що Platts - міжнародна, глобальна уніфікована система інформаційного моніторингу за динамікою ринку та ціноутворенням у галузі добувної та паливно-енергетичної промисловості. Показники Platts - індекси, що офіційно визначені світовим інформаційним агентством Platts та є базою для використання суб'єктами господарської діяльності. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону, може здійснюватись виключно у разі, якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни ціни. У зв'язку з тим, що зміни у вищезазначених випадках можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Разом з тим внесення змін до 7 договору про закупівлю повинно бути обгрунтованим та документально підтвердженим. При цьому пункти 1-7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі. Крім того, зазначаємо, що кожен з вищезазначених випадків застосовується у залежності від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін до договору про закупівлю. Таким чином, внесення змін до договору про закупівлю повинно обгрунтованим та документально підтвердженим в кожному окремому випадку. бути Тому, звертаємо увагу, що одночасне застосування зазначених випадків не є можливим, оскільки одночасне внесення таких змін призведе до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених Законом випадках. Щодо продовження строку дії договору на початку наступного року Відповідно до частини п'ятої статті 36 Закону дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. При цьому необхідно зазначити, що норма частини п'ятої статті 36 Закону розповсюджується на договори про закупівлю, укладені з дотриманням вимог Закону. Крім того, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку. У свою чергу, 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності). Разом з тим, оскільки правовим підґрунтям терміну "видатки" є бюджетне законодавство, зокрема Бюджетний кодекс України, обмеження частини п'ятої статті 36 Закону в контексті наявності затверджених в установленому порядку видатків 8 стосуються розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, які враховуються ними під час укладання відповідних додаткових угод в частині умов щодо виникнення платіжних зобов'язань замовника. Таким чином, норма частини п'ятої статті 36 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. У разі якщо замовником застосовано частину п'яту статті 36 Закону, тендерний комітет /уповноважена особа складає та затверджує річний план щодо закупівель, які планує провести без урахування обсягів, за якими виникли зобов'язання у зв'язку із продовженням строку дії договору про закупівлю у зазначеному випадку. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушева Я. А. 596-67-31

1. Щодо надання узагальнених відповідей та консультацій --- Документ: c9c6366e-0845-44e6-8ac5-a2614b7e5ace.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ - (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 №__________ На № ______________ від _____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель повідомляє. У зв'язку із втратою чинності Закону України "Про здійснення державних закупівель" підстави для надання роз'яснень щодо застосування законодавства у сфері закупівель, безоплатної методологічної допомоги замовникам, відповідей на запити зацікавлених осіб у Мінекономрозвитку України, як Уповноваженого органу,відсутні. Водночас, 01.08.2016 введено в дію для всіх замовників Закон України "Про публічні закупівлі (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Так, відповідно до статті 8 Закону основними функціями Уповноваженого органу є, зокрема: забезпечення функціонування інформаційного ресурсу Уповноваженого органу, надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Відповідно пункту 10 частини першої статті 1 Закону інформаційний ресурс Уповноваженого Уповноважений орган та 2 на якому надаються безоплатні консультації з питань закупівель, доступ до якого здійснюється через мережу Інтернет. Таким чином, ознайомитись з узагальненими відповідями та/або отримати безоплатну консультацію рекомендаційного характеру з питань закупівель можна на офіційному веб-сайті Міністерства за адресою в мережі Інтернет www.me.gov.ua y рубриці "Публічні закупівлі". Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку Олександр СТАРОДУБЦЕВ Сороченко 596-67-24