1. Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами --- Документ: 2323821e-3c62-4bbd-bdd8-f3827de39b6a.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закону. Визначення поняття "замовники" наведено в пункті 9 частини першої статті Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Світовим інвестиційним банком, Північним 2 інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цьог Закону. ΓΟ Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах їх співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, зазначених в абзаці перершому цієї частини, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановлевленими відповідними організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процецедур відповідно до цього Закону. При цьому відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" надання Верховною Радою України згоди на обов'язковість міжнародного договору України відбувається шляхом ратифікації міжнародного договору. Статтею 9 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено чіткий перелік міжнародних договорів України, які підлягають ратифікації. Таким чином, якщо міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України. В іншому випадку при здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг замовнику необхідно дотримуватись вимог Закону. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушева Я А. 596-67-31

1. Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону 2. Щодо закупівлі послуг фінансових установ 3. Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, закупівля яких становить державну таємницю та проведення закупівель за оборонним замовленням 4. Щодо придбання (оренди) нерухомого майна або майнових прав на нерухоме майно 5. Щодо видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат --- Документ: 48991917-2a47-4d4a-9570-f84d83f24f31.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо випадків, наякі не поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі " Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), повідомляє. Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Разом з тим частиною третьою статті 2 Закону, та додатково для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, частиною четвертою статті 2 Закону встановлено перелік випадків, на які не поширюється дія Закону. При цьому вищезазначений перелік випадків, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, є вичерпним. В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними y статті 2 Закону. 2 При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на виконання Закону, також не поширюється на закупівлі предметів закупівлі, визначених у частинах третій та четвертій статті 2 Закону. Щодо закупівлі послуг фінансових установ Абзацом дев'ятим частини третьої статті 2 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг. У свою чергу, Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон про фінансові послуги) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України. Відповідно до Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 41, юридична особа набуває статусу фінансової установи з дати внесення відповідного запису про неї до Державного реєстру фінансових установ. Документом, що підтверджує статус фінансової установи, є свідоцтво про реєстрацію фінансової установи. 3 Поряд з цим визначення терміну “фінансова послуга" наведено у пункті 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги. При цьому фінансовими вважаються послуги, визначені у частині першій статті 4 Закону про фінансові послуги, зокрема фінансовий лізинг, надання коштів позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, надання гарантій поручительств. У та Визначення понять "гарантія”, “договір лізингу" та "кредитний договір наведені в статтях 560, 806 та 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) відповідно. Крім того, загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України "Про фінансовий лізинг" Разом з тим Закон та Закон про фінансові послуги не містять визначення поняття "послуги, допоміжні до фінансових послуг". Варто також зазначити, що державне регулювання та нагляд за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері здійснює в межах своїх повноважень Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Крім того, Національний банк України відповідно до покладених на нього функцій здійснює банківське регулювання, яке полягає зокрема у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків. Таким чином, у разі якщо замовником передбачена закупівля послуг фінансових установ або міжнародних фінансових організацій, а саме щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуг, допоміжних до фінансових послуг, така закупівля здійснюється без проведення процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі абзацу дев'ятого частини третьої статті 2 Закону. Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, закупівля яких становить державну таємницю та проведення закупівель за оборонним замовленням Згідно з абзацом четвертим частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю". 4 У свою чергу, Закон України "Про державне оборонне замовлення" (далі - Закон про оборонне замовлення) визначає загальні правові засади планування і формування державного оборонного замовлення та регулює особливості відносин, пов'язаних з визначенням та здійсненням процедур закупівлі продукції, виконанням робіт та наданням послуг оборонного призначення (продукція, роботи і послуги). Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону про оборонне замовлення державне оборонне замовлення (далі — оборонне замовлення) — засіб державного регулювання економіки для задоволення наукових та матеріально-технічних потреб із забезпечення національної безпеки і оборони шляхом планування обсягу фінансових ресурсів, визначення видів та обсягів продукції, робіт і послуг, а також укладення з виконавцями державних контрактів на постачання (закупівлю) продукції, робіт і послуг. При цьому згідно з частиною другою статті 7 Закону про оборонне замовлення державні замовники з оборонного замовлення здійснюють відбір виконавців з постачання (закупівлі) продукції, робіт і послуг: якщо їх закупівля за оборонним замовленням становить державну таємницю, - у порядку, передбаченому Законом про оборонне замовлення; в інших випадках - у порядку, визначеному законами України "Про публічні закупівлі” та "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони". Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну таємницю, державна таємниця — вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України "Про державну таємницю", державною таємницею і підлягають охороні державою. Варто також зазначити, що відповідно до статті 2 Закону України "Про Службу безпеки України" забезпечення охорони державної таємниці є завданням Служби безпеки України. Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, робіт і послуг становить державну таємницю, яка визнана у порядку, встановленому Законом України "Про державну таємницю", замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, визначених Законом. 5 Щодо придбання (оренди) нерухомого майна або майнових прав на нерухоме Згідно з абзацом сьомим частини третьої статті 2 Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно. Згідно з частиною першою статті 181 ЦК до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. y свою чергу, відповідно до статті 190 ЦК майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно, то таку закупівлю замовник здійснює без проведення процедур закупівель на підставі абзацу сьомого частини третьої статті 2 Закону. Щодо видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. 6 Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Діон В.В. 596-67-24

1. Щодо змін, внесених до Порядку визначення предмета закупівлі 2. Щодо закупівлі лікарських засобів 3. Щодо закупівлі послуг з поточного ремонту 4. Щодо відображення предмета закупівель в річному плані закупівель та додатку до нього 5. Щодо визначення предмета закупівлі за умови застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону --- Документ: ac0c32c3-3613-4046-a222-706f8364d004.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо порядку визначення предмета закупівлі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо змін, внесених до Порядку визначення предмета закупівлі Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінеконом розвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок). Водночас 17.01.2017 набрав чинності наказ Мінекономрозвитку від 19.12.2016 № 2092 "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі", згідно з яким предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. 2 Основний словник Єдиного закупівельного словника базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр. Групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (ХХХ00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п'ять цифр визначають категорію (ХХХXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Таким чином, предмет закупівлі товарів і послуг з дня набрання чинності вищезазначеного наказу про внесення змін до Порядку визначається замовником за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. У свою чергу, у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено" із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі. При цьому слід ураховувати, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина сьома статті 2 Закону). Щодо закупівлі лікарських засобів Згідно з Порядком (зі змінами) під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів Зазначені зміни до Порядку ініційовані та запропоновані Міністерством охорони здоров'я України, яке згідно з Положенням про Міністерство охорони 3 здоров'я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів. У зв'язку із цим, щодо питань зазначення міжнародної непатентованої назви лікарського засобу у конкретних випадках пропонуємо звертатись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади. Щодо закупівлі послуг з поточного ремонту Відповідно до Порядку (зі змінами) під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника. Таким чином, оскільки предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, замовник самостійно обирає відповідний показник Єдиного закупівельного словника для зазначення у дужках. Щодо відображення предмета закупівель в річному плані закупівель та додатку до нього Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження. Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі - Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником B 4 електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації, при цьому додаток до річного плану закупівель складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Так, при заповненні форми річного плану закупівель та додатку до нього, замовником вноситься інформація про коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності). При цьому процедури закупівлі, розпочаті за предметом закупівлі, визначеним згідно з Порядком до внесення змін, які набрали чинності 17.01.2017, завершуються відповідно до порядку, що діяв до дня набрання чинності наказу Мінекономрозвитку від 19.12.2016 № 2092. Разом з тим визначення та відображення у річному плані та додатку до нього предмета закупівлі з 17.01.2017 здійснюється замовником з дотриманням Порядку зі змінами. Варто також зазначити, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Щодо визначення предмета закупівлі за умови застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону Згідно з частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Так, частиною другою статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні 5 характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники, посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Поряд з цим, форми документів у сфері закупівель, затверджені Наказом, містять інформацію щодо конкретної назви предмета закупівлі та коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності). У свою чергу, оскільки метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, за предметом закупівлі, визначеним згідно з Порядком до набрання чинності змін, і при цьому такий предмет закупівлі за конкретною назвою, технічними та якісними характеристиками, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону, зазначивши у формах відповідний показник Єдиного закупівельного словника згідно з Порядком зі змінами. Водночас вибір процедури закупівлі у конкретних випадках здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ

1. Щодо встановлення кваліфікаційних критеріїв та вимог в тендерній документації 2. Щодо методики оцінки тендерних пропозицій встановлених в тендерній документації 3. Щодо розміру, виду та умови надання забезпечення тендерних пропозицій 4. Щодо встановлення замовником в тендерній документації вимоги про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації про субпідрядника 5. Щодо строку, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними та зміни істотних умов договору про закупівлю --- Документ: 1890374f-7ba1-41fd-98d3-80e82fdcd395.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо розробки тендерної документації Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо розробки тендерної документації повідомляє. та Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону тендерна документація документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав. Статтею 22 Закону встановлені обов'язкові складові, які повинна містити тендерна документація. Крім того, наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680 "Про затвердження примірної тендерної документації" затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі відкриті торги. Примірна тендерна документація містить, зокрема обов'язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником шляхом 2 заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель і додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником. Щодо встановлення кваліфікаційних критеріїв та вимог в тендерній документації Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріальнотехнічної бази, наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. При цьому відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. Таким чином, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону та указує у тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Разом з тим згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). Ураховуючи зазначене, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та дотриманням законодавства в цілому. У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної 3 пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Разом з тим, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, зокрема щодо положень тендерної документації (пункт 27 частини першої статті 1 Закону). Таким чином, якщо особа, яка має намір прийняти участь у торгах, вважає положення тендерної документації такими, що суперечать законодавству або обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації, така особа може звертатись із пропозицією щодо внесення змін до тендерної документації до замовника або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження. Щодо методики оцінки тендерних пропозицій встановлених в тендерній документації Відповідно до пункту 9 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ). Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає методику оцінки тендерних пропозицій та передбачає інформацію про врахування податку на додану вартість у тендерній документації. При цьому тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону. Щодо розміру, виду та умови надання забезпечення тендерних пропозицій Забезпечення тендерної пропозиції надання забезпечення виконання зобов'язань учасника перед замовником, що виникли у зв'язку з поданням тендерної 4 пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія (пункт 8 частини першої статті 1 Закону). Згідно з абзацом другим частини першої статті 24 Закону у разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції. Таким чином, замовник самостійно встановлює в тендерній документації умови надання забезпечення тендерної пропозиції. Поряд з цим частиною першою статті 560 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема гарантією. Водночас за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Ураховуючи викладене, замовник може встановити вимогу надати забезпечення тендерної пропозиції у вигляді гарантії. При цьому гарантами можуть виступати суб'єкти, визначені Цивільним кодексом України. Щодо встановлення замовником в тендерній документації вимоги про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації про субпідрядника Відповідно до пункту 17 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема у разі закупівлі робіт вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Разом з тим, згідно зі статтею 19 Закону у звіті про результати проведення процедури закупівлі обов'язково зазначається, зокрема у разі закупівлі робіт або послуг - повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб'єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде 5 залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю. Таким чином, вищезазначена вимога зазначається замовником у тендерній документації у разі закупівлі робіт або послуг. Щодо строку, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними та зміни істотних умов договору про закупівлю Згідно з пунктом 10 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Зазначена вимога необхідна для укладання договору у визначений частиною другою статті 32 Закону термін, враховуючи можливість зупинення процедури закупівлі внаслідок надходження скарги, відмови переможця торгів від укладання договору тощо. Ураховуючи викладене, після укладання договору про закупівлю вимога щодо строку дії тендерних пропозицій не розповсюджується на правовідносини між сторонами такого договору. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може відбуватись у випадках, передбачених статтею 36 Закону, після його підписання. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушева Я А. 596-67-31

1. Щодо адміністратора електронної системи закупівель 2. Щодо оператора авторизованого електронного майданчика 3. Щодо діяльності комісії, що утворюється Уповноваженим органом --- Документ: d167e8d1-1a3f-483c-8049-6a0725e9cb25.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо електронної системи закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо функціонування електронної системи закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо адміністратора електронної системи закупівель Згідно з частиною другою статті 12 Закону замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою статті 12 Закону, шляхом використання електронної системи закупівель. Електронна система закупівель (далі - система) інформаційнотелекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (стаття 1 Закону). У свою чергу, веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал) - інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої 2 входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Поряд з цим вимоги до функціонування системи, процедура проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі - Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Згідно з Порядком функціонування системи адміністратор системи (далі - адміністратор) - юридична особа, визначена Мінекономрозвитку (Уповноваженим органом) відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу. Наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 (зі змінами) веб-порталом Уповноваженого органу у складі системи визначено інформаційно-телекомунікаційну систему "Prozorro" за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу - Державне підприємство "ПРОЗОРРО". Поряд з цим, користувач - учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, орган оскарження, органи, які уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, і Казначейство та його територіальні органи в межах своїх повноважень та інші заінтересовані особи (абзац п'ятий пункту 2 Порядку функціонування системи). Таким чином, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП "ПРОЗОРРО", щодо технічних питань, у тому числі пов'язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи. 3 Щодо оператора авторизованого електронного майданчика Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційнотелекомунікаційна система, яка є частиною системи та забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення процедур закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Оператор авторизованого електронного майданчика (далі — оператор) - юридична особа, зареєстрована в установленому законом порядку на території України, що має право на використання такого електронного майданчика (абзац четвертий пункту 2 Порядку функціонування системи). Відповідно до пункту 7 Порядку функціонування системи оператор повинен забезпечити можливість проведення передбачених Законом процедур закупівель в електронній системі закупівель залежно від рівня акредитації, та відповідність авторизованого електронного майданчика вимогам, визначеним у пунктах 8-10 Порядку функціонування системи. При цьому, виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування системи, оператор зокрема повинен забезпечувати усім користувачам на безоплатній основі інформаційну підтримку, рівний доступ до інформації про закупівлі, можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі та безперебійний обмін інформацією з веб-порталом Уповноваженого органу. Разом з тим, згідно з Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок розміщення інформації), затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477, зокрема замовник/учасник для отримання доступу до автоматизованого робочого місця безоплатно проходить реєстрацію на авторизованому електронному майданчику шляхом здійснення одного із способів ідентифікації авторизації відповідно до порядку, установленого Кабінетом Міністрів України. Крім того, пунктом 6 Порядку розміщення інформації встановлено, що у випадку технічних збоїв під час унесення та/або заповнення інформації через автоматизовані робочі місця на авторизованих електронних майданчиках, які 4 призводять до того, що інформація не розміщується або не оприлюднюється на вебпорталі чи в електронній системі закупівель, замовник учасник отримує технічну підтримку на авторизованому електронному майданчику, на якому здійснюється внесення та заповнення інформації і документів. Таким чином, оскільки згідно з вимогами вищевказаних нормативно-правових актів оператор авторизованого електронного майданчика зобов'язаний надавати необхідну інформаційну та технічну підтримку користувачеві, у випадках технічних збоїв та за потреби отримання інформаційної підтримки, користувачам слід звертатись до відповідного оператора авторизованого електронного майданчика, на якому зареєстрований такий користувач. Поряд з цим інформуємо, що Закон та нормативно-правові акти, розроблені на його виконання, не містять обмежень щодо можливості вибору (зміни) користувачем одного або декількох операторів авторизованих електронних майданчиків. Крім того, оскільки згідно з пунктом 8 Порядку функціонування системи оператор повинен забезпечувати можливість замовнику/учаснику управляти документами, які були створені на одному авторизованому електронному майданчику, у разі перереєстрації замовника/учасника на іншому авторизованому електронному майданчику, наразі ведеться робота щодо тестування зазначеної можливості, яка буде реалізована найближчим часом. Щодо діяльності комісії, що утворюється Уповноваженим органом Згідно з пунктом 2 Порядку функціонування системи, з метою забезпечення здійснення авторизації електронних майданчиків, прийняття рішень, що мають рекомендаційний характер, щодо їх підключення/відключення до системи, усунення технічних збоїв в системі, Уповноваженим органом утворюється постійно діюча комісія. Уповноваженим органом є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (стаття 1 Закону). Згідно з Положенням про Мінекономрозвитку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує зокрема формування та реалізує державну політику публічних закупівель. 5 Формою роботи комісії є засідання, які є відкритими. Усі бажаючі можуть взяти участь у засіданні комісії. Основні завдання комісії визначені пунктом Порядку функціонування системи. 13 Так, зокрема комісія отримує та розглядає звернення, скарги та інформацію від адміністратора і користувачів, приймає рішення щодо відключення авторизованих електронних майданчиків від системи відповідно до умов, визначених Порядком функціонування системи, усуває технічні збої в системі, розраховує кількість технічних порушень авторизованого електронного майданчика тощо. Ураховуючи зазначене, у разі наявності збоїв та/або технічних порушень в системі (через адміністратора та/або оператора авторизованого електронного майданчика), користувач має право надіслати відповідне звернення (скаргу, інформацію) на розгляд комісії Уповноваженого органу. на При цьому з інформацією щодо засідань комісії можна ознайомитись офіційному сайті Мінекономрозвитку (www.me.gov.ua) у розділі "Політика" підрубрики "Публічні закупівлі" рубрики "Діяльність". Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ

Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним --- Документ: 9e6e3d90-1318-4467-81a1-98c0453bff37.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним Міністерство економічного розвитку і торгівлі України як Уповноважений орган, який відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) щороку до 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ Уповноваженого до яких є вільним, на веб-порталі органу, повідомляє Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон). Цей Закон набрав чинності 19.02.2016 року та введений у дію: з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність окремих сферах господарювання; з 1 серпня 2016 року для всіх замовників. Водночас, оскільки Законом України "Про здійснення державних закупівель", який втратив чинність з 1 серпня 2016 року, було передбачено, що Уповноважений орган щорічно до 20 січня оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, Мінекономрозвитку України розмістило лист інформативного характеру від 15.01.2016 № 3302-06/906-06 "Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним", що містить інформацію щодо функціонування відповідних реєстрів та електронних сервісів. Указаний лист 2 розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за адресою: www.me.gov.ua у рубриці "Публічні закупівлі. Разом з цим, згідно з частиною першої та другої статті 17 чинного Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або може прийняти рішення про відмову учаснику та відхилити тендерну пропозицію у випадках, визначених у цій статті Закону. Частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. При цьому замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Ураховуючи викладене, оскільки положеннями статті 17 Закону Уповноважений орган покладено обов'язок поінформувати шляхом оприлюднення веб-порталі Уповноваженого органу про перелік наявних відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, Міністерство звернулося до Міністерства юстиції України, Національної поліції України і Державної фіскальної служби України із запитами щодо надання оновленої (за наявності) інформації щодо функціонування таких реєстрів, які можуть містити інформацію, указану у частинах першій та другій статті 17 Закону. У зв'язку з цим, у разі отримання оновленої інформація щодо змін у переліку наявних відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, Уповноважений орган повідомить додатково. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ ТОВКАЙ А. М. 596-68-46

Щодо зміни системи оподаткування --- Документ: e0fdcbff-b35f-4b7f-95f8-5e96897af276.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ЕТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо зміни системи оподаткування Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі Мінекономрозвитку України) на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів повідомляє Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Так, пунктом 6 частини четвертої статті 36 Закону передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. У зв'язку із надходженням звернень щодо можливості зміни ціни у разі зміни системи оподаткування платником податку, який є стороною договору про закупівлю, Мінекономрозвитку України звернулось листом від 09.11.2016 № 3302-06/35905-03 (копія додається) до Державної фіскальної служби України, яка відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику. 2 Інформуємо, що Державна фіскальна служба України листом від 28.12.2016 № 22622/5/99-99-12-02-01-16 (копія додається) повідомила, що ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування (пункт 25.1 статті 25 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс)). Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу). Перехід платника зі спрощеної системи оподаткування на загальну не спричиняє зміну розмірів ставок податків, встановлених Кодексом. Таким чином, зміна системи оподаткування платником (перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну) не визначена Законом, як підстава для зміни умови договору про закупівлю відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 36 Закону. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додаток: 1. Копія листа Мінекономрозвитку України від 09.11.2016 № 3302-06/35905-03 на 2 арк. в 1 прим. 2. Копія листа Державної фіскальної служби України від 28.12.2016 № 22622/5/99-99-12-02-01-16 на 1 арк. в 1 прим. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушева Я. А. 396-67-31 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ЕТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Державна фіскальна служба України Щодо надання інформації До Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку), як Уповноваженого органу у сфері закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі (далі - Закон), надходять численні звернення від суб'єктів сфери щодо питання зміни ціни у договорі про закупівлю у зв'язку із зміною ставок податків і зборів. Пунктом 6 частини четвертої статті 36 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Так, у замовників та постачальників на практиці виникає питання щодо можливості застосування зазначеного випадку зміни ціни договору у разі зміни постачальником системи оподаткування платника податку (наприклад, на момент укладання договору про закупівлю постачальник був платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, у подальшому такий платник перейшов на загальну систему оподаткування). 3 огляду на те, що одним із основних завдань ДФС є реалізація державної податкової політики відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 "Про Державну фіскальну службу України", просимо з урахуванням 2 норм податкового законодавства надати інформацію із зазначеного питання та роз'яснити, яким чином та на якій підставі може відбуватися зміна ставок податків і зборів та чи вважатиметься зміною ставок податків і зборів зміна системи оподаткування. Директор департаменту регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушем Я.Л 596-57431 ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ Львівська пл., 8, м. Київ-53, МСП 04655, тел.: (044) 272-51-59, факс: (044) 272-08-41 www.sfs.gov.ua; e-mail: kabmin_doc@sfs.gov.ua, gromada@sfs.gov.ua Код ЄДРПОУ 39292197 28.12.2016 № 22622/5/99-99-12-02-01-16 Hа № 3302-06/35905-03 від 09.11.1016 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України вул. М. Грушевського, 12(2, м. Київ, 01008 Про розгляд листа Державна фіскальна служба України розглянула лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2016 № 3302-06/35905-03 (вх. ДФС № 36755/5 від 11.11.2016) щодо зміни ціни у договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною системи оподаткування (перехід із спрощеної системи оподаткування на загальну) та повідомляє. Відповідно до пункту 4 статті 36 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII „Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім окремих випадків, до яких, зокрема, належить зміна ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування (пункт 25.1 статті 25 Кодексу). Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу). Перехід платника зі спрощеної системи оподаткування на загальну не спричиняє зміну розмірів ставок податків, встановлених Кодексом. Зміна системи оподаткування платником (перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну) не визначена Законом № 922 як підстава для зміни умови договору про закупівлю. Перший заступник Голови С.В. Білан

1. Супровідний лист проекту ЄС 2. Коментарі до законодавства про публічні закупівлі --- Документ: 6489b58f-d93f-45e7-aefd-a82139728f11.pdf --- HARMONISATION OF PUBLIC PROCUREMENT SYSTEM IN UKRAINE WITH EU STANDARDS ГАРМОНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ ЗІ СТАНДАРТАМИ ЄС Druzhby Narodiv Bvd 28, Kyiv, Ukraine бул. Дружби Народів 28, Київ, Україна Tel: +380 (44) 286 0313 www.eupublicprocurement.org.ua Департамент регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вул. Бульварно-Кудрявська, 22 Київ, 02088 Україна Київ, 02088 Україна Щодо Коментарів до законодавства України про публічні закупівлі Експертами Проекту ЄС «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стан- дартами ЄС» підготовлено Коментарі до законодавства України про публічні закупівлі (станом на грудень 2016 року). Даний Звіт розроблено відповідно до Компоненту 3.3.0 Плану роботи Проекту ЄС, узго- дженого з Мінекономрозвитку як основним бенефіціаром Проекту. Як і попередні редакції Ко- ментарів щодо законодавства про державні закупівлі (2014 і 2015 роки), представлені Комен- тарі акцентують увагу на правозастосувальній практиці законодавства про публічні закупівлі, насамперед Закону України «Про публічні закупівлі», та враховують позиції Мінекономрозви- тку як Уповноваженого органу. Проект Коментарів був опрацьований в робочому порядку з фахівцями Департаменту регулювання державних закупівель та у його фінальній версії врахо- вані всі висловлені зауваження і пропозиції. Виходячи з викладеного та беручи до уваги попередню практику, за якою Мінекономроз- витку схвалювало попередні редакції Коментарів для використання в роботі шляхом їх опри- люднення на своїх офіційних веб-ресурсах, надаємо (в електронному вигляді) Коментарі до законодавства України про публічні закупівлі для їх оприлюднення на веб-сайті Мінек- номрозвитку та спеціальному ресурсі Інфобокс Прозорро для вільного використання суб'єктами публічних закупівель та іншими зацікавленими особами. Заступник Керівника Проекту Олександр Шатковський Проект фінансується Європейським Союзом та виконується консорціумом на чолі з Сгом/п Абепіз о СВОУММ - АСЕМТ5 М2 Мінекономрозвитку Вх. Ме 07/1160-17 від 06.01.2017 10:59:26

1. Щодо створення та діяльності централізованих закупівельних організацій 2. Щодо закупівель за рамковими угодами --- Документ: 1cb4782e-8298-4fe0-a37c-d2acd4e6a7bd.pdf --- | і; и МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо створення та діяльності централізованих закупівельних організацій та закупівель за рамковими угодами Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо створення та діяльності централізованих закупівельних організацій та закупівель за рамковими угодами повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо створення та діяльності централізованих закупівельних організацій Відповідно до пункту 36 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації — юридичні особи, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону. Централізовані закупівельні організації набувають усіх прав та обов'язків замовників, що визначені цим Законом, та несуть відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України. 2 Принагідно інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 928 (далі - постанова КМУ) Уряд затвердив Порядок реалізації пілотного проекту з організації діяльності централізованої закупівельної організації (далі – Порядок). Порядок визначає особливості діяльності централізованої закупівельної організації (далі - ЦЗО) в інтересах Секретаріату Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади в рамках реалізації зазначеного пілотного проекту. При цьому на виконання пункту 4 постанови КМУ наказом Мінекономрозвитку від 30.11.2016 № 2015 створено державну установу "Професійні закупівлі, яка виконуватиме функції ЦЗО. За результатами реалізації зазначеного пілотного проекту Мінекономрозвитку буде опрацьовано питання можливості впровадження на регіональному рівні досвіду пілотного проекту. Таким чином, правові підстави здійснення діяльності централізованими закупівельними організаціями, визначеними органами місцевого самоврядування, виникатимуть після затвердження Кабінетом Міністрів України та набрання чинності відповідних нормативно-правових актів, які визначатимуть особливості створення та діяльності таких організацій. Щодо закупівель за рамковими угодами Пунктом 21 частини першої статті 1 Закону визначено, що рамковою угодою є правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. Згідно з частиною другою статті 13 Закону особливості укладення виконання рамкових угод визначаються Уповноваженим органом. i Так, на даний час Мінекономрозвитку ведеться робота щодо розроблення відповідних нормативно-правових актів, які визначатимуть особливості укладення і виконання рамкових угод. З огляду на викладене інформуємо, що правові підстави для укладення та виконання рамкових угод замовниками (в тому числі централізованими 3 закупівельними організаціями) виникатимуть після затвердження та набрання чинності відповідних нормативно-правових актів. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Ціон В.В. 596-67-24

1. Щодо укладення договору про закупівлю 2. Щодо виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю --- Документ: 574b1ec3-6ee1-48ce-9e32-95dfce139b50.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо укладення договору про закупівлю Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Так, тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. Водночас згідно з частиною першою статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями звернутися до замовника з 2 вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. Таким чином, у разі якщо фізична або юридична особа, яка має намір подати тендерну пропозицію, не погоджується з вимогами тендерної документації або має пропозиції стосовно внесення змін до тендерної документації, у тому числі до проекту договору про закупівлю, така особа може звернутись до замовника щодо внесення змін до тендерної документації, або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження, або звернутись до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України. При цьому, оскільки тендерна пропозиція подається відповідно до вимог тендерної документації, статтею 30 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити тендерну пропозицію у разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. У свою чергу, згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця 3 процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю саме відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Щодо виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договіре обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору. Поряд з цим, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 4 Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Крім того, звертаємо увагу, що Розділом V ГК України встановлена відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Разом з тим згідно з частиною четвертою статті 217 ГК України, зокрема господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Статтею 218 ГК України визначені підстави господарсько-правової відповідальності. Так, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарськоправову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами 5 правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Таким чином, оскільки проект договору складається замовником самостійно під час розроблення тендерної документації, замовникам слід ураховувати можливість застосування господарських санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, керуючись при цьому принципами здійснення закупівель, зокрема такими як максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням, та передбачати відповідні умови їх застосування у проекті договору про закупівлю. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушева Я. А. 596-67-31

1. Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договору відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель” 2. Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договорів у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” 3. Щодо інформації про кінцевого бенефіціарного власника --- Документ: 9b961f63-c0b8-43f2-aedc-c2b775c9af0d.pdf --- й і | МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери закупівель Щодо застосування законодавства у сфері закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення щодо застосування законодавства у сфері державних та публічних закупівель повідомляє. Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договору відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" Закон України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014 № 1197-VII (далі - Закон 1197-VII) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 10 Закону 1197-VII замовник безоплатно подавав для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, зокрема повідомлення про внесення змін до договору у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 4, 5 та 8 частини п'ятої статті 40 цього Закону та звіт про виконання договору. Крім того, ураховуючи статтю 13 Закону 1197-VII, яка передбачала закупівлю за рамковими угодами та на підставі порядку, встановленого у рамковій угоді, замовник укладає договір про закупівлю з переможцем відбору або конкурентного 2 відбору та повинен був подавати вищезазначену інформацію щодо укладених у результаті договорів про закупівлю. Поряд з цим наказом Мінекономрозвитку від 25.06.2014 № 743 "Про затвердження Порядку розміщення інформації для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель" офіційний загальнодержавний веб-портал "Державні закупівлі" за адресою в мережі Інтернет: www.tender.me.gov.ua було визначено веб-порталом Уповноваженого органу з питань державних закупівель та було затверджено Порядок розміщення інформації для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель (далі - Порядок). Разом з тим згідно з частиною п'ятою Розділу ІХ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" з 1 серпня 2016 року Закон України "Про здійснення державних закупівель" визнано таким, що втратив чинність. У свою чергу, наказ Мінекономрозвитку від 25.06.2014 № 743 з 1 серпня 2016 року втратив чинність на підставі Наказу Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477 "Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі. Таким чином, підстави для оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договору з 1 серпня 2016 року відсутні, у зв'язку втратою чинності Закону 1197-VII та Порядку. Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договорів у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" Закон України "Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому третьому частини першої статті 2 Закону. Ураховуючи вимоги статті 10 Закону, замовники самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору. 3 У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. Тому, форма повідомлення про внесення змін до договору, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення випадків для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону. Ураховуючи викладене, повідомлення про внесення змін до договору та про виконання такого договору у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, та у випадках передбачених частиною четвертою статті 36 Закону і статтею 10 Закону. Щодо інформації про кінцевого бенефіціарного власника Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Разом з тим тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). Відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Згідно з частиною третьою статті 17 Закону, зокрема замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. У свою чергу, згідно із пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну 4 особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності. У разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається. При цьому замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону. Ураховуючи викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником з дотриманням вимог законодавства, зокрема ураховуючи вимоги абзацу другого пункту 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань". Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ Беспалова А.В. 596-67-30

1. Щодо визначення предмета закупівлі робіт 2. Щодо віднесення супровідних послуг до робіт 3. Щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту 4. Щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт --- Документ: ce3db083-e8dc-4ead-8d76-0dcf4af4974a.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери закупівель Щодо закупівлі робіт Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє. та Закон України «Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо визначення предмета закупівлі робіт Пунктом 22 частини першої статті 1 Закону визначено, що роботи проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі -Порядок). 2 Згідно з Розділом III "Визначення предмета закупівлі робіт" Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва", прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 (далі - ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013), а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої - п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Водночас об'єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163. У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об'єкт будівництва. Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об'єкту, на який складений окремий об'єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону. У разі, якщо вартість робіт є нижчою меж, визначених в частині першій статті 2 Закону, закупівля таких робіт здійснюється без застосування процедур закупівлі, передбачених Законом. Щодо віднесення супровідних послуг до робіт Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону до робіт належать також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. 3 Відповідно до пункту 3.11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва - це кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об'єкта будівництва або його черги, включаючи кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати. Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва складається на основі об'єктних кошторисів, об'єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат. Виходячи зі змісту пункту 5.8.3. зведений кошторисний розрахунок містить зокрема Главу 10 "Утримання служби замовника" та Главу 12 "Проектно вишукувальні роботи та авторський нагляд". Згідно з пунктом 5.8.13 до глави 10 "Утримання служби замовника" включаються, зокрема, кошти на утримання служби замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду). Разом з тим, відповідно до пункту 5.8.15 до глави 12 "Проектно-вишукувальні роботи та авторський нагляд” включаються, зокрема: - вартість експертизи проектної документації, кошти на здійснення авторського нагляду проектними організаціями. Таким чином, якщо супровідні роботам послуги по об'єкту будівництва, включені до зведеного кошторисного розрахунку, та водночас вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (будівництва), такий предмет закупівлі відноситься до визначення "роботи у розумінні Закону. В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном "послуги" на підставі пункту 17 частини першої статті Закону. Щодо визначення предмету закупівлі послуг з поточного ремонту Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт. Згідно з пунктом 2 Розділу II "Визначення предмета закупівлі товарів і послуг" Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі 4 визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН A.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" (далі - ДБН А.2.2-3:2014), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218- 182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Згідно з пунктом 3 "Терміни та визначення понять" ДБН А.2.2-3:2014: - будівля це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції; будинок це різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей, лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - це наземні, надземні або підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо; - споруда - це штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей, Ураховуючи викладене, якщо послуги з поточного ремонту проводяться за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженернотранспортної інфраструктури, їх закупівлю замовник здійснює керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону для кожного окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури. У разі якщо вартість поточного ремонту окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури є меншою вартісних меж, встановлених частиною першою статті 2 Закону, то закупівля таких 5 послуг з поточного ремонту здійснюється замовником без проведення процедур, передбачених Законом. Щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт 3 Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється шляхом застосування однієї процедур, встановлених статтею 12 Закону з дотриманням вимог Закону та виходячи з вартісних меж, передбачених частиною першою статті 2 Закону. Так, вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) згідно зі статтею 11 Закону. При цьому відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Відповідно до статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням; - необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору. Таким чином, у разі коли замовником було укладено договір на виконання робіт у ході виконання яких виникла необхідність у додатковій закупівлі (проведенні додаткових будівельних робіт, що не були включені у початковий проект), вартість якої перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник може здійснити закупівлю таких робіт шляхом застосування переговорної процедури 6 закупівлі за наявності підтверджених обставин та умов, передбачених пунктами 5 частини другої статті 35 Закону. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ Беспалова А.В. 596-67-31