1. Щодо сфери застосування постанови № 833 2. Щодо правової підстави для внесення змін до істотних умов договору згідно з пунктом 19 Особливостей 3. Щодо обов’язкових умов для розірвання договору --- Документ: 78040403-05c8-45ed-9e37-697299127d3f.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо внесення змін до пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. З 02.07.2026 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2026 № 833 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – постанова № 833), яку розроблено з метою усунення правової невизначеності під час дії правового режиму воєнного стану в Україні щодо застосування та коригування динамічної (приблизної) договірної ціни у договорах про закупівлю робіт, а також визначення механізму дій сторін у разі неможливості виконання договору в повному обсязі через суттєве збільшення вартості предмета закупівлі, а також встановлення порядків розірвання даного договору, розрахунків за фактично виконані роботи, повернення забезпечення, збереження гарантійних зобов’язань та визначення невиконаних робіт як нового предмета закупівлі. Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 2 постанови № 833 зміни, затверджені цією постановою, можуть застосовуватися до чинних договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності постановою № 833. Щодо сфери застосування постанови № 833 Частиною другою статті 844 Цивільного Кодексу України визначено, що Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Пунктом 1.2 розділу І Настанови з визначення вартості будівництва (кошторисні норми України), затвердженої наказом Мінрегіону від 1 листопада 2021 р. № 281 (далі – Настанова), визначено поняття “приблизний кошторис (динамічна договірна ціна)” – кошторис, що підлягає уточненню у разі змінення поточних цін на ресурси, що враховані у договірній ціні, а також з інших підстав, визначених умовами договору. Аналогічне визначення міститься у абзаці 14 пункту 3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 (далі – Загальні умови) “приблизна динамічна) договірна ціна” – договірна ціна, визначена на основі кошторису, що підлягає коригуванню з урахуванням уточнення обсягів робіт, цін на ресурси та інших підстав, визначених умовами договору підряду. Постановою № 833 пункт 19 Особливостей доповнено підпунктом 12, а Особливості доповнено пунктом 191, який визначає обов'язкові умови та порядок розірвання договору про закупівлю, укладеного за динамічною (приблизною) договірною ціною, за згодою сторін у разі документально підтвердженого збільшення більше ніж на 15 відсотків сукупної вартості трудових і матеріально– технічних ресурсів, необхідних для виконання залишку робіт за договором про закупівлю, якщо таке збільшення неможливо було передбачити під час добросовісного виконання договору про закупівлю та воно не є наслідком дій, рішень чи бездіяльності його сторін, у тому числі внаслідок об’єктивних обставин, обставин непереборної сили або затримки фінансування витрат замовника. Отже, механізм, передбачений постановою № 833, пунктами 19 і 191 Особливостей, застосовується виключно до договорів про закупівлю робіт, у яких сторонами визначено приблизну (динамічну) договірну ціну. До договорів про закупівлю із встановленою твердою договірною ціною зазначені норми Особливостей не застосовуються. Щодо правової підстави для внесення змін до істотних умов договору згідно з пунктом 19 Особливостей Згідно положень пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеним цим пунктом. Постановою № 833 перелік винятків пункту 19 Особливостей доповнено новим підпунктом 12, який передбачає можливість зміни істотних умов договору про закупівлю робіт у разі зміни істотних умов договору про закупівлю для застосуванням положень абзацу девʼятого пункту 191 Особливостей. Щодо обов’язкових умов для розірвання договору Виходячи з пункту 191 Особливостей, розірвання договору за згодою сторін на цій підставі можливе лише за одночасної наявності усіх таких умов: 1) збільшення сукупної вартості трудових і матеріально–технічних ресурсів, необхідних для виконання залишку робіт за договором про закупівлю, більше ніж на 15 відсотків. Зазначене збільшення підтверджується: позитивним експертним звітом за результатами коригування проекту будівництва; документами, що містять порівняльну відомість зміни сукупної вартості залишку трудових і матеріально-технічних ресурсів порівняно з цінами інвесторської кошторисної документації, затвердженої на момент укладення договору про закупівлю; документами щодо підтвердження ринкового зростання цін на матеріальні ресурси для виконання залишку робіт на підставі звіту про аналіз цін, зокрема з використанням баз цін, які підписуються замовником і підрядником; розпорядчим документом про схвалення та перезатвердження проекту будівництва за результатами його коригування. 2) ступінь готовності об'єкта будівництва за обсягом виконаних і прийнятих робіт має становити не менш як 15 відсотків загальної ціни договору про закупівлю. При цьому, виходячи з підпункту 2 пункту 191 Особливостей: - перерахунок вартості вже прийнятих та оформлених до дати коригування робіт не допускається; -на дату подання проекту на експертизу всі платежі з попередньої оплати мають бути повністю погашені та підтверджені актами виконаних робіт; - розірвання договору не звільняє підрядника від відповідальності за якість виконаних робіт та експлуатацію змонтованих конструкцій протягом гарантійних строків; - підрядник не має права вимагати від замовника відшкодування збитків, витрат чи упущеної вигоди; - забезпечення виконання договору повертається підряднику (відомості про це обов'язково зазначаються в додатковій угоді); - за результатами коригування не допускається змінювати функціональне призначення об'єкта або збільшувати обсяги робіт; - фінансування невиконаного залишку робіт у межах основного договору також не допускається; - закупівля залишку робіт, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору, визначається як новий предмет закупівлі та реалізується виключно через відкриті торги; - у звіті про виконання договору про закупівлю замовник оприлюднює документи, підписані замовником і підрядником, що містять: порівняльну відомість зміни сукупної вартості залишку відносно первинних інвесторських цін; документальне підтвердження ринкового зростання цін на матеріальні ресурси на залишок робіт на підставі звіту з аналізу цін, зокрема із використанням баз цін тощо; документальне підтвердження ринкового зростання цін на матеріальні ресурси на залишок робіт на підставі звіту з аналізу цін, зокрема із використанням баз цін тощо; розпорядчий документ замовника про перезатвердження відкоригованого проекту будівництва. З урахуванням викладеного, внесеними змінами до Особливостей надано можливість змінювати істотні умови договору підряду у разі його розірвання. Такі зміни вносяться з метою врегулювання правовідносин сторін, а саме: встановлення порядку розірвання договору, визначення порядку розрахунків за фактично виконані роботи, повернення забезпечення виконання договору, збереження гарантійних термінів, а також визначення обсягу невиконаних робіт як нового предмета закупівлі. Заступник директора департаменту ‒ начальник управління сфери публічних закупівель Михайло МОХНЯ Юлія ТИЩЕНКО, 596-68-46

Щодо зміни форми PDF-документа, сформованого на вебресурсі EU Sanctions Map --- Документ: ebbe1fe0-c1c9-4ed9-8e81-98502817b297.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Міністерство фінансів України Державна казначейська служба України Щодо зміни форми PDF-документа, сформованого на вебресурсі EU Sanctions Map Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Національний координатор реалізації інструменту Ukraine Facility інформує. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (зі змінами) затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості), які, серед іншого, містять п. 77 – 93 щодо особливостей здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244. Відповідно до пунктів 83, 90 та 91 Особливостей, у визначених випадках інформація про те, що до учасника (переможця процедури закупівлі), постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, а також до їх кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) не застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу та що вони не включені до санкційного списку Європейського Союзу, підтверджується шляхом формування PDF-документа на вебресурсі EU Sanctions Map (www.sanctionsmap.eu). Відповідно до пункту 92 Особливостей, замовник під час подання до органів Державної казначейської служби України документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та здійснення платежів за договором про закупівлю, укладеним відповідно до зазначеного розділу Особливостей, подає додатково лист, який містить інформацію про відсутність застосування до постачальника та відповідних пов’язаних осіб обмежувальних заходів у вигляді санкцій Європейського Союзу та про невключення їх до санкційного списку Європейського Союзу. Під час подання документів до органів Державної казначейської служби України замовники також подають PDF-документ, сформований на вебресурсі EU Sanctions Map, який підтверджує результати відповідної перевірки. Оскільки зазначений PDF-документ використовується органами Державної казначейської служби України під час здійснення контролю документів, що подаються відповідно до пункту 92 Особливостей, Міністерство вважає за необхідне повідомити про зміну способу відображення інформації у такому документі. За інформацією, отриманою від представників Європейської Комісії, наразі доступний інший механізм формування результату опрацювання запиту на вебресурсі EU Sanctions Map. Зокрема, формування PDF-документа доступне через опцію друку вебсторінки, при цьому в документі відображаються дата і час його формування, назва вебресурсу та результат пошуку. Водночас найменування юридичної особи або прізвище та власне ім’я фізичної особи, щодо яких здійснювалася перевірка, відображаються не окремим рядком у документі, як це було раніше, а містяться в адресному рядку (URL) як параметр пошукового запиту (додається). Зазначена зміна має виключно технічний характер та стосується лише способу відображення інформації у PDF-документі. При цьому положеннями Особливостей встановлено вимогу щодо формування PDF-документа на вебресурсі EU Sanctions Map, однак не визначено його форму, структуру чи перелік реквізитів. Відтак, зміна зовнішнього вигляду документа, сформованого самим вебресурсом, не впливає на виконання вимог пунктів 83, 90, 91 та 92 Особливостей. З огляду на викладене, з метою забезпечення однакового застосування положень Особливостей та недопущення безпідставного повернення документів або затримки реєстрації бюджетних зобов’язань і здійснення платежів, просимо довести зазначену інформацію до територіальних органів Державної казначейської служби України та рекомендувати під час опрацювання документів враховувати, що зміна способу відображення інформації у PDF-документі, сформованому на вебресурсі EU Sanctions Map, сама по собі не свідчить про його невідповідність вимогам Особливостей за умови, що такий документ сформований на зазначеному вебресурсі, містить дату формування, результат пошуку та інформацію про перевірювану особу або організацію, відображену в адресному рядку (URL). Додаток: на 1 арк., в 1 прим. Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія МАРЧАК Веніамін МИХАЙЛЮК, +380662146599 --- Документ: 57d39684-f3b2-443a-9b8a-bc56fbd30438.pdf --- 07.07.26, 15:04 EU Sanctions Map EU Sanctions Map No results found https://www.sanctionsmap.eu/#/main?search=%7B"value":"Ivan Petrenko","searchType":%7B"id":1,"title":"regimes, persons, entities"%7D%7D 1/1

Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні --- Документ: 4995d4ef-7962-41db-b811-234e9cf79624.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 01.07.2026 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 132 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178” (далі – Постанова № 132), яка прийнята Кабінетом Міністрів України з метою виконання домовленості української сторони з Міжнародним Валютним Фондом для відкриття нової програми розширеного фінансування та забезпечення єдиного підходу до оцінки тендерних пропозицій/пропозицій учасників процедури закупівлі/постачальників в електронному каталозі (резидентів та нерезидентів). Внесені Постановою № 132 зміни стосуються правил здійснення закупівель з використання електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників та відкритих торгів відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” та Особливостей. Згідно з пунктом 14 Особливостей із зазначеними змінами, закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства. Отже, при плануванні закупівлі очікувана вартість предмета закупівлі визначається замовником з урахуванням податку на додану вартість, у разі коли операція з постачання відповідного предмета закупівлі підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства. При цьому визначення очікуваної вартості здійснюється на етапі планування закупівлі, тому не залежить від податкового статусу суб’єкта, з яким в результаті закупівлі буде укладено договір. Оскільки питання розміру ставок та види операцій, які підлягають/не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, звільняються від оподаткування, регулюються Податковим кодексом України, Мінекономіки звернулося листом від 30.06.2026 № 3323-04/59434-03 (додається) до ДПС щодо надання інформації про такі операції. Після надходження відповіді від ДПС суб’єктів сфери закупівель буде поінформовано додатково. Водночас наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону затверджена Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – методика). Методика застосовується у частині, що не суперечить вимогам Закону та Особливостей. Так, згідно з пунктом 2 розділу I “Загальні положення” методики очікувана вартість – розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі методика може використовуватися замовником для публічних закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, як із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, так і рекомендованих способів для отримання інформації про ціну товарів та послуг в залежності від специфіки предмета закупівлі та вимог законодавства, зокрема щодо ПДВ. Так, замовник має можливість зазначати інформацію щодо повної характеристики предмета закупівлі (марка, креслення, розмір, ДСТУ, ГОСТ, технічні умови, тип, сорт, категорія, артикул, ємність, густина, тип упаковки (тара), а також рік випуску для техніки та обладнання), необхідної кількості, графіку поставок, умов постачання, умов оплати та системи надання знижок, гарантійного терміну тощо, у разі застосування для отримання інформації про ціну товарів та послуг, застосовуючи спосіб щодо направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій (електронною поштою) виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару, надавачам послуг. При цьому, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Водночас очікувана вартість предмета закупівлі, незалежно від способу здійснення закупівлі, організаційно-правової форми, резидентства, податкового статусу суб'єкта, з яким може бути укладений договір, є сумою, яку визначає і фактично планує витратити замовник. Таким чином, планування закупівлі та відображення інформації про очікувану вартість з дотриманням вимог законодавства у річному плані передує здійсненню придбання. Відповідно до пункту 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 38 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Принципи здійснення публічних закупівель закріплені у статті 5 Закону. Виходячи з пункту 38 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Інформація, яка міститься у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначена частиною третьою статті 3 Закону і зокрема передбачає: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, його категорія; найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг; ціна, зазначена в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), та строк виконання договору. Відповідно до абзацу другого пункту 17 Особливостей у сумі договору про закупівлю повинен враховуватися податок на додану вартість у разі, коли постачальник товару/надавач послуг/виконавець робіт є платником податку на додану вартість, а операція з постачання товару/надання послуг/виконання робіт підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Отже, ціна, зазначена в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг) у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, вказується з податком на додану вартість за умови, що постачальник товару/надавач послуг/виконавець робіт є платником ПДВ, а операція з постачання товару/надання послуг/виконання робіт підлягає оподаткуванню ПДВ. Додаток: на 3 арк. в 1 прим. Заступник директора департаменту ‒ начальник управління сфери публічних закупівель Михайло МОХНЯ Юлія ТИЩЕНКО, 596-68-46 --- Документ: 7ba825d0-39c7-4986-972f-8048b39fc295.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Державна податкова служба України Щодо надання інформації Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), звертається з наступним. Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 01.07.2026 року набуває чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 132 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178” (далі - постанова № 132), яка прийнята Кабінетом Міністрів України з метою виконання домовленості української сторони з Міжнародним Валютним Фондом для відкриття нової програми розширеного фінансування та забезпечення єдиного підходу до оцінки тендерних пропозицій/пропозицій учасників процедури закупівлі/постачальників в електронному каталозі (резидентів та нерезидентів). Внесені постановою № 132 зміни стосуються правил здійснення закупівель з використання електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників та відкритих торгів відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі - Порядок) та Особливостей. Згідно пункту 14 Особливостей із зазначеними змінами, закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства. Так, згідно з пунктом 66 Порядку замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. У разі обґрунтованої потреби строк укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів. Договір між замовником та переможцем відбору укладається відповідно до вимог законодавства. Сума договору має враховувати податок на додану вартість, у разі якщо постачальник товару є платником податку на додану вартість, а операція з постачання товару підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. У сумі договору про закупівлю повинен враховуватися податок на додану вартість у разі, коли постачальник товару/надавач послуг/виконавець робіт є платником податку на додану вартість, а операція з постачання товару/надання послуг/виконання робіт підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Виходячи з пункту 81 Особливостей розділу “Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244”, очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість, у разі якщо операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства. Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 зі змінами, Державна податкова служба України (далі - ДПС) є центральним органом виконавчої влади, зокрема який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. З огляду на викладене та ураховуючи, що замовникам необхідно планувати закупівлі для відображення їх у річному плані закупівель з ПДВ у разі, якщо операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства, просимо надати інформацію про операції з постачання товарів/надання послуг/виконання робіт, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, а також про ті операції, які не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість. Заступник директора департаменту ‒ начальник управління сфери публічних закупівель Михайло МОХНЯ Юлія ТИЩЕНКО, 596-68-46

1. Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2026 № 680 2. Щодо внесення постановою № 680 змін до пункту 11-1 Особливостей 3. Щодо розширення постановою № 680 позицій додатку 1 до Особливостей 4. Щодо незастосування вимог локалізації до медичних рукавичок --- Документ: 893eb44c-f9d8-4bf1-8c97-2a374418c9c6.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо внесення змін до закупівель лікарських засобів та медичних виробів Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2026 № 680 З 02.06.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.2026 № 680 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо закупівлі лікарських засобів та медичних виробів” (далі – постанова № 680), головним розробником якої є Міністерство охорони здоров’я України. Постанова № 680 прийнята з метою розширення переліку обов’язкових до закупівлі через електронний каталог лікарських засобів, медичних виробів та дезінфекційних засобів закладами охорони здоров’я та структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської військових (державних) адміністрацій, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я. Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 2 постанови № 680 закупівлі розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. Згідно з пунктом 3 постанови № 680 постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім підпункту 2 пункту 2 змін, затверджених цією постановою, який набирає чинності через 20 днів з дня опублікування цієї постанови. Отже, зміни, що внесені до додатку 1 “ПЕРЕЛІК лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, медичних виробів та дезінфекційних засобів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу” (далі - додаток 1) Особливостей наберуть чинності з 22.06.2026. Щодо внесення постановою № 680 змін до пункту 11-1 Особливостей Постановою № 680 пункт 11-1 Особливостей доповнено новим положенням, відповідно до якого, у разі коли сукупна очікувана вартість закупівель лікарського засобу з використанням електронного каталогу за однією міжнародною непатентованою назвою протягом бюджетного року становить або перевищує 200 тис. гривень, закупівля такого лікарського засобу здійснюється шляхом формування окремого запиту пропозицій постачальників. Так, відповідно до пункту 11-1 Особливостей у разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (далі - Порядок № 822), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів. Отже, у разі коли сукупна очікувана вартість закупівель лікарського засобу, що міститься в додатку 1 до Особливостей, за однією міжнародною непатентованою назвою протягом бюджетного року становить або перевищує 200 тис. гривень, закупівля такого лікарського засобу здійснюється як окрема закупівля шляхом запиту пропозицій постачальників згідно з Порядком № 822. Щодо розширення постановою № 680 позицій додатку 1 до Особливостей Виходячи з пункту 11-1 Особливостей, перелік лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу є додатком 1 до Особливостей. Постановою № 680 розширено додаток 1 до Особливостей переліком нових позицій лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та медичних виробів. Так, постановою № 680 у додатку 1 до Особливостей підрозділи “Лікарські засоби, що впливають на травну систему”, “Лікарські засоби, що впливають на коагуляцію”, “Лікарські засоби для парентерального застосування”, “Лікарські засоби для лікування захворювань серцево-судинної системи”, “Лікарські засоби для лікування сечостатевої системи та статеві гормони”, “Лікарські засоби гормонів для системного використання” , “Антибактеріальні лікарські засоби”, “Протигрибкові лікарські засоби”, “Анальгетики та протизапальні лікарські засоби”, “Міорелаксанти та інгібітори холіноестерази”, “Місцеві анестетики”, “Лікарські засоби, що застосовуються під час психічних та неврологічних захворювань”, “Лікарські засоби для лікування захворювань нервової системи”, “Лікарські засоби, що впливають на функцію органів дихання”, “Протиалергічні лікарські засоби” розділу “Лікарські засоби” доповнено п’ятдесятьма вісьмома новими позиціями лікарських засобів. Розділ “Медичні вироби” доповнено підрозділами “Медичні вироби, витратні матеріали та розчини для проведення гострої ниркової замісної терапії та плазмотерапії” і “Медичні вироби та витратні матеріали для офтальмологічних хірургічних втручань” з двадцятьма позиціями. Додаток 1 до Особливостей доповнено новим розділом “Дезінфекційні засоби”. Отже, замовники, які належать до закладів охорони здоров’я або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, мають здійснювати закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, медичних виробів та дезінфекційних засобів за переліком згідно з оновленим додатком 1 до Особливостей, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822. При цьому у разі закупівлі лікарського засобу, яка за сукупною очікуваною вартістю за однією міжнародною непатентованою назвою протягом бюджетного року становить або перевищує 200 тис. гривень, така закупівля здійснюється як окрема. Щодо незастосування вимог локалізації до медичних рукавичок Постановою № 680 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 № 782 “Про затвердження додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва” (далі - постанова № 782), якими рукавички медичні виключені з додаткового переліку товарів, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва. Згідно з абзацом третім підпункту 3 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник здійснює закупівлю товарів, включених до цього переліку, виключно у разі, коли їх ступінь локалізації виробництва перевищує або дорівнює ступеню локалізації виробництва, встановленому в абзаці другому пункту 2 постанови № 782. Так, виходячи з абзацу сімнадцятого додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва, затвердженого постановою № 782, замовник здійснює закупівлю з вимогами щодо їх ступеня локалізації виробництва рукавичок (крім тактичних та медичних). З огляду на зазначене, положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону до медичних рукавичок замовниками не застосовуються. У свою чергу, відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Одночасно інформуємо, що відповідно до статей 8 і 10 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 “Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта” аналіз впливу регуляторного акта та відстеження результативності регуляторного акта забезпечуються його розробником. У зв’язку з цим, з питань змін, внесених постановою № 680, у разі необхідності суб’єктам сфери публічних закупівель пропонується додатково звертатися до МОЗ. Заступник директора департаменту – начальник управління сфери публічних закупівель Михайло МОХНЯ Ірина Ряба, 596-68-46

Щодо особливостей здійснення публічних закупівель органічних харчових продуктів --- Документ: 67b4c8dc-f7ac-41b3-a53f-b1e3e42e432f.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ___________ від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо особливостей здійснення публічних закупівель органічних харчових продуктів Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, а також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 23 Закону технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками. Замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством. Поряд з цим оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону згідно статті 29 Закону. Так, згідно з пунктом 3 частини третьої статті 29 Закону критеріями оцінки є ціна; або вартість життєвого циклу; або ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі. У свою чергу, Закон України “Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції” (далі – Закон про органічне виробництво) визначає основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, засади правового регулювання органічного виробництва, обігу органічної продукції та функціонування ринку органічної продукції, правові основи діяльності центральних органів виконавчої влади, суб’єктів ринку органічної продукції та напрями державної політики у зазначених сферах. Відповідно до частин п’ятої та одинадцятої статті 34 Закону про органічне виробництво: забороняється маркування державним логотипом для органічної продукції сільськогосподарської продукції, що була отримана не в результаті органічного виробництва або є продукцією перехідного періоду, а також використання під час маркування такої продукції будь-яких позначень та написів “органічний”, “біодинамічний”, “біологічний”, “екологічний”, “органік” та/або будь-яких однокореневих та/або похідних слів від цих слів з префіксами “біо-”, “еко-” тощо будь-якими мовами; маркування державним логотипом для органічної продукції, що була отримана не в результаті органічного виробництва, а також використання під час маркування такої продукції будь-яких позначень та написів “органічний”, “біодинамічний”, “біологічний”, “екологічний”, “органік” та будь-яких однокореневих та/або похідних слів від цих слів з префіксами “біо-”, “еко-” тощо будь-якими мовами є обманом покупця або замовника. Така продукція підлягає вилученню в порядку, визначеному законом. Відповідно до абзацу тридцять п’ятого частини першої статті 1 Закону про органічне виробництво сільськогосподарська продукція – продукція (товари) рослинного або тваринного походження, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД. Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону України “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів” визначено, що маркування – слова, описи, знаки для товарів і послуг (торговельні марки), графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщуються на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), кольєретці, а за відсутності упаковки, у документі або повідомленні, що супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього. Таким чином, при визначенні екологічних характеристик харчових продуктів у тендерній документації, у тому числі маркування, яке може підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам, необхідно враховувати, що позначення і написи “органічний”, “біодинамічний”, “біологічний”, “екологічний”, “органік” та/або будь-яких однокореневих та/або похідних слів від цих слів з префіксами “біо-”, “еко-” (у тому числі у назвах торговельних марок) можуть використовуватись лише для продукції, яка є органічною. Вищезазначені вимоги відповідають європейським. Так, відповідно до статті 30 Регламенту Європейського парламенту і Ради (ЄС) № 2018/848 від 30 травня 2018 року про органічне виробництво і маркування органічних продуктів та про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007 “терміни, перелік яких міститься в додатку IV, їхні похідні та зменшувальні форми, такі як “біо” та “еко”, вжиті окремо чи в комбінації, дозволено використовувати по всій території Союзу та будь-якою мовою із переліку, який міститься в зазначеному додатку, для маркування й рекламування продуктів, зазначених у статті 2(1), які відповідають вимогам цього Регламенту. Для продуктів, зазначених у статті 2(1), терміни, зазначені в параграфі 1 цієї статті, не повинні використовуватися ніде в Союзі, жодною мовою із переліку, який міститься в додатку IV, для маркування, рекламних матеріалів або комерційних документів продукту, який не відповідає вимогам цього Регламенту.” Звертаємо увагу, що на офіційному сайті Єврокомісії (https://cutt.ly/jUbV3an) зазначено, що Єврокомісія провела дослідження стосовно доцільності розробки критеріїв екомаркування для вищезазначених груп товарів і наразі не має наміру розробляти критерії екомаркування для них. Окрім цього, Єврокомісією на сайті (https://cutt.ly/lUbBr4z) також розміщено каталог товарів з екомаркуванням ЄС, який не містить категорій “харчові продукти”. Вимога щодо екомаркування харчових продуктів, які не є органічною продукцією, може, зокрема, дискримінувати учасників процедури закупівлі, у випадках коли харчові продукти вироблені та марковані відповідно до законодавства країн ЄС або інших країн, законодавством яких встановлено заборону щодо відповідного маркування харчових продуктів, крім органічної продукції. Врахування особливих вимог щодо маркування харчових продуктів, встановлених Законом про органічне виробництво під час проведення процедур закупівлі дозволить забезпечити дотримання законодавства, рівні умови для учасників та уникнути введення в оману споживачів щодо походження та методів виробництва продукції. Звертаємо увагу, що у разі закупівлі органічної продукції, виробленої на митній території України, обов’язковим елементом маркування такої продукції є державний логотип для органічної продукції, який наноситься виключно на органічну продукцію, вироблену відповідно до законодавства України у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, та кодовий номер, що розміщується під логотипом. З метою єдиного підходу до організації публічних закупівель органічних харчових продуктів, верифікації їх відповідності та підвищення ефективності таких закупівель на сайті Prozorro Інфобокс, який адмініструє державне підприємство “Прозорро”, розміщено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель органічних харчових продуктів за посиланням https://surl.li/rlejur, які, зокрема, містять конкретизовані рекомендації щодо підтвердження відповідності як вироблених в Україні, так і імпортованих органічних харчових продуктів. Отже, у разі закупівлі харчових продуктів, у тому числі органічних, та встановлення до предмета закупівлі екологічних характеристик або нецінових критеріїв оцінки, зокрема, таких як застосування заходів охорони навколишнього середовища, які пов’язані із предметом закупівлі, замовникам необхідно враховувати вимоги законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, зокрема Законів України “Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції” та “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів”. Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Анна АРТЕМЕНКО Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46

1.Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2026 № 44 2.Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.01.2026 № 46 3.Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2026 № 33 4.Щодо змісту запиту пропозицій постачальників, форми договору та автоматичного надсилання постачальникам запиту пропозицій 5.Щодо подання, розгляду пропозиції постачальників та визначення переможця в електронному каталозі 6.Щодо порядку та умов укладення договору з переможцем відбору 7.Щодо звернень замовника до адміністратора каталогу про порушення постачальника --- Документ: 5c889fd7-b808-4079-bfd6-a341e21f4da2.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ___________від ________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує суб’єктів сфери про наступне. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого 2 постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2026 № 44 З 17.01.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17.01.2026 № 44 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – постанова № 44). Відповідно до підпункту 11 пункту 19 Особливостей із змінами, внесеними постановою № 44, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни обсягів закупівлі, ціни та інших умов договору про закупівлю на постачання електричної енергії, чинного на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2026 р. № 44 “Про внесення зміни до пункту 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, для виконання вимог, визначених пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2026 р. № 39 “Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах”, - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2026 р. № 43.”. Так, згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2026 р. № 39 “Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах” акціонерному товариству “Українська залізниця” терміново забезпечити закупівлю імпортованої електричної енергії до 31 березня 2026 р. в обсязі не менше 50 відсотків власного загального споживання. Акціонерному товариству “Українська оборонна промисловість” терміново забезпечити закупівлі господарськими товариствами в оборонно-промисловому комплексі, пакет акцій (часток) держави у статутному капіталі яких становить більше 50 відсотків і перебуває в управлінні акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість”, та державними підприємствами, щодо яких акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість” здійснює повноваження уповноваженого суб’єкта управління об’єктами державної 3 власності, імпортованої електричної енергії до 31 березня 2026 р. в обсязі не менше 50 відсотків загального прогнозованого споживання зазначених господарських товариств і державних підприємств. Акціонерному товариству “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” забезпечити здійснення закупівлі юридичними особами, корпоративними правами яких прямо або опосередковано володіє Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та які провадять діяльність з видобування, розподілу, транспортування, зберігання нафти або природного газу або здійснюють виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, імпортованої електричної енергії до 31 березня 2026 р. в обсязі не менше 50 відсотків загального прогнозованого споживання таких юридичних осіб. Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.01.2026 № 46 З 21.01.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19.01.2026 № 46 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – постанова № 46), яка розроблена з метою забезпечення нормативної можливості проведення акціонерним товариством “Українська залізниця” та НАК “Нафтогаз” комплексної транзакції з реструктуризації єврооблігацій. Відповідно до підпункту 26 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли, здійснюється закупівля юридичною особою, єдиним учасником (засновником) якої є держава, до 17 лютого 2026 р. послуг, необхідних для здійснення управління боргом, залучення, обслуговування і погашення запозичень, вчинення правочинів з борговими зобов’язаннями, що виникли внаслідок залучення запозичень з міжнародного ринку капіталу через інструменти кредитування, розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, у тому числі шляхом обміну, випуску, купівлі, викупу та продажу боргових зобов’язань. Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2026 № 33 З 26.01.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.2026 № 33 “Про внесення змін до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822” (далі - постанова № 33, Порядок). 4 Звертаємо увагу, що виходячи з пункту 2 постанови № 33 закупівлі, розпочаті до 26.01.2026, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. У зв’язку з практикою застосування положень Порядку виникла необхідність у вдосконаленні механізмів формування та адміністрування електронного каталогу, а також забезпечення проведення замовниками закупівель з використанням електронного каталогу в ефективний спосіб. Тому цими змінами врегульовані питання щодо підтвердження замовником економічно вигідної пропозиції, що автоматично визначається електронною системою закупівель, доповнено визначення терміна “переможець відбору”, врегульовано питання порядку розгляду звернень про порушення, що дозволить мінімізувати зловживання при укладенні та виконанні договорів, а також встановлено заборону на здійснення закупівель у суб’єктів з Ісламської Республіки Іран та встановлено вимоги щодо недопущення дискримінації учасників на етапі їх кваліфікації до електронного каталогу тощо. Щодо змісту запиту пропозицій постачальників, форми договору та автоматичного надсилання постачальникам запиту пропозицій Виходячи з пункту 57 Порядку, запит пропозицій постачальників (далі - запит) оголошується в електронній системі закупівель (далі - ЕСЗ) шляхом заповнення електронних форм. У полях зазначається виключно інформація про назву та очікувану вартість предмета закупівлі, кількість, строк, умови та місце поставки товару, умови оплати, кінцевий строк подання ціни пропозиції (не менше двох робочих днів з дня оприлюднення запиту), характеристики товару та їх допустимі значення (у межах специфікації, визначеної адміністратором), розмір, вид, строк та умови надання/повернення забезпечення виконання договору (якщо така вимога встановлена), вимога, що країною-походження товару не може бути Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран. Запит не повинен містити вимоги до постачальника, переможця відбору, інших документів, які не передбачені Порядком, а також вимоги щодо обмеження нижньої межі ціни пропозиції постачальника, а закупівля здійснюється з дотриманням принципів та вимог, визначених статтею 5 Закону. Крім цього, запит повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та із зазначенням порядку зміни його умов (у разі потреби). Перелік випадків зміни істотних умов договору про закупівлю визначено пунктом 19 Особливостей. Відповідно до абзацу третього пункту 57 Порядку якщо відповідно до законодавства затверджено обов’язкову для застосування форму договору для окремих товарів і адміністратор розмістив її разом з оголошенням про проведення кваліфікації до електронного каталогу в ЕСЗ, то під час оголошення 5 запиту пропозицій постачальників замовник зобов’язаний використовувати таку форму. Згідно з абзацом четвертим пункту 57 Порядку якщо законодавством не передбачено обов’язкову для застосування форму договору для окремих товарів і при цьому адміністратор розмістив форму проекту договору разом з оголошенням про проведення кваліфікації до електронного каталогу в ЕСЗ, то під час оголошення запиту пропозицій постачальників замовник має право використовувати таку форму або додати до запиту пропозицій постачальників інший проект договору. У випадку, передбаченому абзацом третім цього пункту, або якщо замовник відповідно до абзацу четвертого цього пункту прийняв рішення використовувати форму проекту договору, оприлюднену в ЕСЗ, такий замовник не завантажує до запиту пропозицій постачальників проект договору та використовує форму проекту договору, оприлюднену адміністратором в ЕСЗ. Проект договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, не повинен суперечити інформації, оприлюдненій в ЕСЗ шляхом заповнення відповідних електронних форм з окремими полями, та може містити інші умови, які передбачені законодавством для такого договору та які замовник вважає необхідними для виконання такого договору під час строку його дії. У разі коли замовником використовується форма проекту договору, оприлюднена адміністратором разом з оголошенням про проведення кваліфікації до електронного каталогу в ЕСЗ, такий договір укладається у формі електронного документа на підставі дій осіб, уповноважених замовником та постачальником на укладення договору, з накладенням електронних підписів відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”. Так, відповідно до статті 630 Цивільного кодексу України Кабінет Міністрів України, органи державної влади, уповноважені Кабінетом Міністрів України або законом, можуть рекомендувати орієнтовні умови договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Водночас, оскільки наразі законодавством не передбачено обов’язкову для застосування форму договору для окремих товарів, Порядком запроваджено право використання форми договору у вигляді електронного документу, запропонованої адміністратором каталогу в ЕСЗ, або використання власного проекту договору замовника. Звертаємо увагу, що у разі якщо замовник обирає форму проекту договору, запропоновану адміністратором каталогу, такий договір укладається у формі електронного документа, та підписується з накладенням електронних підписів. При цьому замовник може включати до власного проекту договору інші умови, передбачені законодавством, які вважає необхідними для забезпечення виконання зобов'язань під час строку його дії. 6 Щодо подання, розгляду пропозиції постачальників та визначення переможця в електронному каталозі Відповідно до пункту 2 Порядку переможець відбору - постачальник, пропозиція якого визначена економічно вигідною за результатами здійсненого замовником запиту в електронному каталозі та якому замовником повідомлено про намір укласти договір. У зв'язку з цим та враховуючи пункти 61 і 62 Порядку, алгоритм визначення переможця відбору передбачає, що: - по-перше, система автоматично визначає економічно вигідну пропозицію, а переможця відбору визначає замовник за результатами розгляду пропозиції на відповідність вимогам, зазначеним у запиті та приймає рішення про намір укласти договір; - по-друге, строк розгляду економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати 2 робочих днів, з можливістю аргументованого продовження до 5 робочих днів. У разі продовження строку розгляду пропозиції постачальника, що за результатами оцінки визначена економічно вигідною, замовник оприлюднює повідомлення в ЕСЗ протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення. У разі відповідності пропозиції вимогам, замовник оприлюднює в ЕСЗ рішення про намір укласти договір. У разі відхилення пропозиції постачальника, що за результатами оцінки визначена економічно вигідною, з підстав, визначених абзацами п'ятим, шостим або сьомим пункту 62 Порядку, замовник розглядає наступну економічно вигідну пропозицію, визначену відповідно до пункту 61 Порядку, у порядку та строки, визначені пунктом 62 Порядку. - по-третє, автоматизовано протоколювання, оскільки рішення про намір укласти договір оформляється протоколом, який автоматично формується в ЕСЗ після накладення кваліфікованого електронного підпису і не потребує паперового дублювання. Перелік підстав, у разі яких замовник зобов’язаний відхилити пропозицію постачальника, яка за результатами оцінки була визначена як економічно вигідна, встановлений пунктом 62 Порядку. До них відносяться випадки, коли: постачальник пропонує товар, країною походження якого є • Російська Федерація, Республіка Білорусь або Ісламська Республіка Іран; постачальник подав дві або більше пропозиції на один і той самий • запит. Крім цього, виходячи з пункту 62 Порядку, замовник має право відхилити пропозицію постачальника, яка за результатами оцінки була визначена економічно вигідною, якщо постачальник не виконав зобов’язання за договором, укладеним раніше з цим самим замовником, що мало наслідком дострокове розірвання договору, застосування санкцій у вигляді штрафів або відшкодування збитків, і зазначені факти мали місце протягом трьох років з дати дострокового розірвання та підтверджуються відповідним рішенням суду. 7 Вичерпний перелік підстав для відхилення замовником пропозиції переможця відбору визначено пунктом 64 Порядку. Так, замовник відхиляє переможця відбору у разі, коли такий переможець: 1. не підписав договір у встановлений строк згідно з пунктом 66 Порядку на умовах, що були визначені в запиті та в проекті договору, який додавався до запиту; 2. не надав забезпечення виконання договору у визначений строк, якщо така вимога була встановлена замовником у запиті; 3. письмово відмовився від укладання договору на умовах замовника, сформованих у запиті та проекті договору. У разі відхилення пропозиції переможця відбору замовник оприлюднює таке рішення із зазначенням причин в ЕСЗ протягом одного робочого дня з дня його прийняття та розглядає наступну економічно вигідну пропозицію, визначену відповідно до пункту 61 Порядку, в порядку та строки, визначені пунктом 62 Порядку. Запит вважається таким, що не відбувся, якщо не було подано жодної пропозиції; усі подані пропозиції постачальників/переможців відбору були відхилені замовником з підстав невідповідності згідно пунктів 62, 64 Порядку. Відповідно до підпункту 4 пункту 65 Порядку, замовник зможе відмінити запит до укладення договору, у разі у тому числі неможливості усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель з описом таких порушень. Цей підпункт може бути застосований замовником виключно до закінчення строку подання пропозицій постачальників, визначеного замовником у запиті. При цьому у разі відміни запиту замовник обов’язково зазначає причину такої відміни та оприлюднює таке рішення в ЕСЗ протягом одного робочого дня з дня його прийняття. Виходячи з пункту 12 Особливостей, якщо закупівля товару вартістю від 100 тис. гривень через електронний каталог не відбулася, замовник має право здійснити закупівлю шляхом застосування відкритих торгів або провести повторний запит в електронному каталозі відповідно до Порядку. Щодо порядку та умов укладення договору з переможцем відбору Виходячи з пункту 66 Порядку, замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. За наявності обґрунтованої потреби цей строк може бути продовжений до 10 календарних днів. Умови договору повинні відповідати вимогам, зазначеним у запиті, проекті договору та пропозиції переможця відбору. Зміни допускаються лише у разі зменшення ціни договору без зміни обсягу закупівлі, перерахунку ціни та обсягів у бік зменшення для приведення обсягу товарів до кратності упаковки, приведення умов договору у відповідність до електронних форм запиту, якщо вони відрізнялися від тексту проекту договору. 8 Також замовник має право вимагати забезпечення виконання договору в розмірі, що не може перевищувати 5 % вартості договору. Повернення забезпечення виконання договору здійснюється після виконання договору, за рішенням суду у випадку визнання результатів запиту недійсними або договору нікчемним, згідно з умовами договору (протягом п'яти календарних днів з дня настання таких обставин). Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору якщо вони не повертаються переможцю відбору підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі замовниками не за бюджетні кошти перераховуються на рахунок таких замовників. Таким чином, змінами, внесеними до Порядку, передбачено умови для застосування забезпечення виконання договору. Щодо звернень замовника до адміністратора каталогу про порушення постачальника Враховуючи пункт 49 Порядку, замовник може подати адміністратору, який здійснив кваліфікацію постачальника до електронного каталогу, звернення про порушення такого постачальника, якщо постачальник не підписав договір на умовах запиту та проекту договору та/або не надав забезпечення виконання договору у визначені строки, постачальник письмово відмовився від укладання договору на умовах замовника після закінчення трьох календарних днів з дня оприлюднення в ЕСЗ повідомлення про намір укласти договір; постачальник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором з цим самим замовником, що призвело до дострокового розірвання договору і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору, що підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили. При цьому порядок розгляду звернення до адміністратора каталогу про порушення постачальника встановлений пунктом 51 Порядку. Виходячи з пункту 52 Порядку, за умови наявності у постачальника трьох випадків порушень протягом місяця або п’яти протягом трьох календарних місяців, пов'язаних з непідписанням договору та або з ненаданням забезпечення виконання договору, а також письмовою відмовою від укладання договору, можливість подавати пропозиції на запити замовників блокується адміністратором на 90 календарних днів з дня оприлюднення адміністратором останнього рішення про наявність порушення постачальника на веб-порталі Уповноваженого органу. Після закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту, можливість подавати постачальником пропозиції на запити замовників поновлюється автоматично. Крім цього, пункт 38 Порядку доповнено додатковими підставами для виключення постачальника з переліку кваліфікованих постачальників та електронного каталогу - у разі закінчення строку дії дозвільних документів 9 (ліцензій) або у разі систематичного порушення умов укладених договорів (не менше трьох рішень за зверненнями різних замовників згідно з підпунктом 3 пункту 49 Порядку). У разі виключення за порушення умов договорів, постачальник позбавляється права на повторну кваліфікацію протягом 120 календарних днів з дати оприлюднення відповідного рішення. Водночас зазначаємо, що 29.01.2026 представниками Міністерства спільно з ДУ “Професійні закупівлі” та ДП “Прозорро” проведено вебінар, присвячений основним змінам до Порядку, який доступний на ютуб-каналі Прозорро ТВ, за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=z-eBXVzzTPc Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Інна Новгородська, 596-68-46

1.Щодо постанови Кабінету Міністрів України № 445 від 06.04.2026 (для Планів стійкості) 2.Щодо внесення постановою № 445 змін до підпункту 13 пункту 13 Особливостей 3.Щодо внесення постановою № 445 змін до підпункту 28 пункту 13 Особливостей 4.Щодо постанови Кабінету Міністрів України № 497 від 22.04.2026 --- Документ: c8008574-c395-4e30-a879-4f77dd2acb79.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо внесення змін до пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Щодо постанови Кабінету Міністрів України № 445 від 06.04.2026 (для Планів стійкості) З 07.04.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 06.04.2026 № 445 “Про внесення змін до пункту 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – постанова № 445). Постанова № 445 прийнята на виконання пункту 13 Протоколу № 2 засідання Координаційного центру з реалізації комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст від 14 березня 2026 року. Указом Президента України від 14.03.2026 № 239/2026 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 03.03.2026 “Щодо Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст”. Рішення РНБО спрямоване на комплексне врегулювання питань, пов’язаних зі станом енергетичної безпеки, функціонуванням паливно-енергетичного комплексу держави та захистом критичних об’єктів регіональних систем життєзабезпечення. Його метою є нейтралізація загроз, гарантування національної безпеки в енергетичній сфері, забезпечення сталого проходження осінньо-зимового періоду 2026/27 року, а також створення належних умов життєдіяльності населення в особливий період. Реалізація заходів в рамках комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст спрямована на оперативного відновлення пошкодженого обладнання, будівництва та монтажу додаткових об’єктів генерації, когенерації та резервного живлення. Отже, внесені постановою № 445 зміни до пункту 13 Особливостей, спрямовані на оперативне здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для захисту сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури для реалізації комплексних планiв стiйкостi регiонiв та окремих міст в період дії правового режиму воєнного стану. Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 2 постанови № 445 закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. Щодо внесення постановою № 445 змін до підпункту 13 пункту 13 Особливостей Постановою № 445 викладено в новій редакції підпункт 13 пункту 13 Особливостей. Так, відповідно до підпункту 13 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли, зокрема, здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів: критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури; сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури в рамках реалізації експериментального проекту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 142 “Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 20, ст. 1335, № 89, ст. 6206) за договорами про закупівлю, які укладаються до 15 жовтня 2026 року. Таким чином, до 15 жовтня 2026 року наявна можливість укладення прямих договорів в рамках закупівель для реалізації експериментального проекту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 142 “Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури”. Щодо внесення постановою № 445 змін до підпункту 28 пункту 13 Особливостей Постановою № 445 викладено в новій редакції підпункт 28 пункту 13 Особливостей. Так, відповідно до підпункту 28 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли, зокрема, здійснюється до 31 грудня 2026 р. закупівля парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераційних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, силових трансформаторів, автотрансформаторів, трансформаторів струму, трансформаторів напруги, необхідних для подолання наслідків або запобігання виникненню надзвичайної ситуації державного (регіонального) рівня, а також робіт та послуг для/з їх будівництва та/або відновлення, та/або реконструкції, та/або розміщення, та/або капітального ремонту на відповідних об’єктах, а також їх захисту, в рамках здійснення заходів, передбачених Комплексними планами стійкості регіонів та окремих міст, схваленими рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 3 березня 2026 р., введеним в дію Указом Президента України від 14 березня 2026 р. № 239. Укладення договору про закупівлю відповідно до цього підпункту здійснюється з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону. Очікувана вартість предмета закупівлі робіт та послуг визначається замовником з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 “Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 97, ст. 6807) та кошторисних норм України у будівництві “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Мінрозвитку від 1 листопада 2021 р. № 281. З огляду на зазначене, змінами до Особливостей, внесеними постановою № 445, розширено перелік підстав для застосування підпункту 28 пункту 13 Особливостей і передбачено можливість закупівлі за прямими договорами генеруючого та іншого енергетичного обладнання, а також робіт і послуг, необхідних для його встановлення та захисту. Виходячи з положень пунктів 3 і 4 постанови № 445, абзаци сорок сьомий і сорок восьмий пункту 13 Особливостей доповнено підпунктом 28 цього пункту, яким передбачено, що у разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпункту 28 пункту 13 Особливостей замовник не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору розміщує в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього (крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), що автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні, а в разі внесення змін до договору про закупівлю, укладеного відповідно до підпункту 28 пункту 13 Особливостей (крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), у випадках, передбачених пунктом 19 цих особливостей, разом з повідомленням про внесення змін до договору про закупівлю замовник розміщує в електронній системі закупівель зміни до договору про закупівлю, що автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні. Щодо постанови Кабінету Міністрів України № 497 від 22.04.2026 З 24.04.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2026 № 497 “Деякі питання діяльності наглядової ради акціонерного товариства, яке є експлуатуючою організацією (оператором) ядерних установок та функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Кабінет Міністрів України ” (далі – постанова № 497). Постанова № 497 прийнята на виконання Плану заходів щодо оновлення складу наглядових рад та виконавчих органів деяких суб’єктів господарювання, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2025 р. № 1258-р (далі – План заходів). Внесені постановою № 497 зміни до пункту 13 Особливостей, спрямовані на оперативне втілення доручень, наданих Кабінетом Міністрів України новосформованим відповідно до Плану заходів наглядовим радам окремих суб’єктів господарювання державного сектору економіки паливно-енергетичного комплексу. Постановою № 497 пункт 13 Особливостей доповнено 29 підпунктом, відповідно до якого придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли за рішенням наглядової ради акціонерного товариства, яке є експлуатуючою організацією (оператором) ядерних установок та функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Кабінет Міністрів України, здійснюється закупівля послуг з пошуку та добору кандидатів на посади голови та членів правління та на інші посади, призначення на які здійснюється безпосередньо наглядовою радою, послуг страхування відповідальності членів наглядової ради та правління, послуг з адвокатської діяльності та/або послуг юридичного радника для отримання наглядовою радою, комітетами наглядової ради та членами наглядової ради консультацій у зв’язку з виконанням їх повноважень, а також послуг, необхідних для проведення комплексної оцінки корпоративного управління товариства за визначений наглядовою радою період: судово-бухгалтерського аналізу, аналізу стану здійснення контролю діяльності правління, дотримання антикорупційної програми, кодексу корпоративної етики (корпоративної доброчесності), порядку здійснення закупівель, фінансово-бюджетної дисципліни, порядку прийняття рішень про вчинення правочинів, а також функціонування системи внутрішнього контролю, управління ризиками та внутрішнього аудиту, зокрема, щодо ступеня їх відповідності застосовним міжнародним стандартам (OECD, ISO, COSO, IPPF тощо), за договорами про закупівлю, які укладаються до 30 червня 2026 року. Обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього підпункту повинне містити інформацію стосовно визначення очікуваної вартості закупівлі, розрахованої відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономіки від 18 лютого 2020 р. № 275, кваліфікаційні вимоги до постачальника послуг, які повинні бути погоджені наглядовою радою, та підстави обрання надавача послуг. Укладення договорів про закупівлю відповідно до цього підпункту здійснюється за погодженням з наглядовою радою. Отже, вказаним положенням запроваджено виняток, яким тимчасово надано можливість вказаному суб'єкту здійснювати закупівлі послуг, перелік яких є вичерпним і стосується забезпечення діяльності наглядової ради, шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, у наведеному випадку. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Ірина Ряба, 596-68-46

Щодо інформування про заплановані доопрацювання на І квартал 2025 року ДП “ПРОЗОРРО” --- Документ: 6643f88b-92f0-41fa-b88f-2e9f7ce8d145.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від ________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо модернізації електронної системи закупівель Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, повідомляє. Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі - Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). З огляду на розробки, які систематично реалізуються в електронній системі закупівель адміністратором, а також з метою завчасного інформування суб'єктів сфери публічних закупівель про зміни функціоналу, які слід очікувати найближчим часом, доводимо до відома інформацію про заплановані доопрацювання на І квартал 2025 року, яка надана ДП “ПРОЗОРРО” листом від 31.12.2024 № 206/02/2145/05, що додається. 2 Інформація щодо технічної реалізації змін, їх параметрів, варіативності, розміщується адміністратором на Prozorro Інфобокс для зручності користувачів та є доступною для необмеженого кола суб'єктів сфери публічних закупівель за посиланням https://infobox.prozorro.org/ Крім того, звертаємо увагу, що інформаційна підтримка може надаватися також оператором авторизованого електронного майданчика у відповідності до пункту 21 Порядку. Додаток: на 1 арк. в 1 прим. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Юлія ТИЩЕНКО, 596-68-46 --- Документ: 4fd90748-dfe6-474a-9b01-b6686b2d00ea.pdf --- Міністерство економіки України Щодо модернізації електронної системи закупівель На виконання пп. 1 п. 17 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 (далі – Порядок), ДП “ПРОЗОРРО” повідомляє про заплановані доопрацювання в електронній системі закупівель на І квартал 2025 р.: - електронний контрактинг в частині підписання контрактів через СЕДО, - електронна тендерна документація, - доопрацювання краудсорсингу, - доопрацювання електронного каталогу, - доопрацювання інтеграції ДКСУ, - оновлення функціоналу білінгу, - доопрацювання е-оскарження, - доопрацювання донорських закупівель, - доопрацювання порталу prozorro.gov.ua. Генеральний директор Микола ТКАЧЕНКО

Щодо додаткового інформування про кінцевих бенефіціарних власників --- Документ: 97451ee7-3006-442c-a768-0620c6e09323.pdf --- ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ Держфінмоніторинг вул. Білоруська, 24, м. Київ, 04050, тел. (044) 594-16-01, факс (044) 594-16-00 E-mail: office@fiu.gov.ua, сайт: https://fiu.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37471802 від___________20___р. № __________ на №___________ від ________20__р. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008 Щодо надання відповіді Державною службою фінансового моніторингу України розглянуто лист Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України від 16.02.2026 № 3323-04/15865-03 щодо надання роз’яснень стосовно внесення відомостей (змін) про кінцевого бенефіціарного власника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та, в межах компетенції, повідомляється наступне. Держфінмоніторинг здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон). З урахуванням частини восьмої статті 18 Закону, Держфінмоніторинг наділений повноваженнями надавати роз’яснення норм законодавства суб’єктам первинного фінансового моніторингу виключно у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Водночас зазначаємо, що частиною третьою статті 5-1 Закону встановлено, що юридичні особи зобов’язані підтримувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи в актуальному стані, повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують зазначені зміни, у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Виключення щодо юридичних осіб на які не поширюються вищезазначені вимоги Закону, передбачені частиною восьмою статті 5-1 Закону. При цьому, пунктом 9 чистини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань міститься інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності. У випадках, встановлених Законом до Єдиного державного реєстру вноситься відмітка про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи. В свою чергу, Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань, зокрема державної реєстрації юридичних осіб відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі-Положення) є Міністерство юстиції України. Відповідно до підпункту 83-5 пункту 4 Положення, Міністерство юстиції України відповідно до покладених завдань, здійснює нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації юридичних осіб, надає узагальнені роз’яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації. Перший заступник Голови Богдан КОРОЛЬЧУК Тетяна Жолнерук 594-16-12 --- Документ: b5ea3add-6e83-4e1c-baa7-f25eb68c00e9.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо додаткового інформування про кінцевих бенефіціарних власників Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель додатково до листа від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 інформує суб’єктів сфери публічних закупівель стосовно інформації про внесення відомостей (змін) про кінцевого бенефіціарного власника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданої листом Державної служби фінансового моніторингу від 09.03.2026 № 1020/8140-04, що додається. Додаток: на 2 арк. в 1 прим. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Ірина Ряба, 596-68-46

Щодо застосування стимулюючих коефіцієнтів --- Документ: 25a20784-6e66-45e0-b2bd-5fd92a3358c8.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо застосування стимулюючих коефіцієнтів Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує суб’єктів сфери про наступне. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). З метою розроблення єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (постачання електричної енергії споживачу) наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Методичні рекомендації). Зазначені Методичні рекомендації розміщено на веб-сайті Мінекономіки за посиланням https://surl.li/qhhwtk. Разом з тим, правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов’язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, 2 мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулюються Законом України “Про ринок електричної енергії”. Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення (далі – НКРЕКП / Регулятор) визначено Законом України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”. Постановою НКРЕКП від 22.07.2025 № 1104 затверджено Зміни до Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період (далі – Постанова № 1104). У свою чергу, ТОВ “Київські енергетичні послуги”, як постачальник електричної енергії, звернулося до Мінекономіки листом від 06.08.2025 № 25/4/7/9/45785 (далі – лист) щодо затверджених Постановою № 1104 змін до Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період. Згідно з листом заявника Постановою № 1104 передбачені принципові зміни в алгоритмі визначення обсягів споживання електричної енергії для площадок комерційного обліку (об’єктів), які відповідно до норм Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі – Кодекс) віднесені до групи “А”, але фактично не обладнані системою погодинного обліку (АСКОЕ). Площадки (об’єкти), що відносяться до групи “А” відповідно до Кодексу – це площадки з приєднаною потужністю від 150 кВт та вище, або середньомісячним споживанням більше 50 тис. кВт·год. Зазначені зміни до Тимчасового порядку, які вступають в дію з 01.01.2026 на думку заявника мають на меті стимулювати споживачів, об’єкти яких підпадають під визначення групи “А”, до облаштування погодинного обліку електричної енергії (АСКОЕ). У листі зазначено також, що таке стимулювання, відповідно до затверджених змін передбачає застосування стимулюючих коефіцієнтів при визначенні погодинних обсягів споживання, що в підсумку матиме наслідком здорожчання електричної енергії для площадок (об’єктів) таких споживачів, що призведе до зростання ціни в діапазоні 7-20 % у порівнянні з цінами 2025 року, ціна електроенергії для таких об’єктів споживачів фактично буде дорожчою за середньозважену ціну РДН на 7-12 %. Застосування й надалі бюджетними організаціями саме середньозваженої ціни РДН без відокремлення умов формування ціни для об’єктів групи “А” створює ризики для таких споживачів при здійсненні закупівлі електроенергії. З огляду на викладене, Мінекономіки листом від 19.09.2025 № 3322-07/63877-07 звернулося до Регулятора за інформацією: яким чином зміни, передбачені Постановою № 1104 можуть вплинути на вартість електроенергії для замовників (споживачів), які віднесені до групи “А”, але фактично не обладнані системою погодинного обліку (АСКОЕ) та/або, 3 які відносять себе до групи “Б”, разом з тим є площадками з приєднаною потужністю від 150 кВт та вище, або середньомісячним споживанням більше 50 тис. кВт·год з 01.06.2026; яким чином для замовників в розумінні Закону (споживачів), які віднесені до групи “А”, але фактично не обладнані системою погодинного обліку (АСКОЕ) та/або, які відносять себе до групи “Б”, разом з тим є площадками з приєднаною потужністю від 150 кВт та вище, або середньомісячним споживанням більше 50 тис. кВт·год, розраховуватимуться обсяги споживання електричної енергії за розрахунковий період (календарний місяць) з урахуванням змін, передбачених Постановою № 1104 з 01.06.2026; чи доцільно замовникам в розумінні Закону, які віднесені до групи “А”, але фактично не обладнані системою погодинного обліку (АСКОЕ) та/або, які відносять себе до групи “Б”, разом з тим є площадками з приєднаною потужністю від 150 кВт та вище, або середньомісячним споживанням більше 50 тис. кВт·год, та, які під час здійснення закупівель електричної енергії застосовують Методичні рекомендації, передбачати в умовах тендерної документації та проекті договору про закупівлю, як її частини, одночасно можливість застосування формули розрахунку (зміни) ціни за одиницю електричної енергії за розрахунковий період для замовника, що має об’єкт групи площадок вимірювання “А”, та для замовника, що має об’єкт групи площадок вимірювання “Б”, з урахуванням змін, передбачених Постановою № 1104. НКРЕКП листом від 13.10.2025 № 11983/17.3.2/7-25 (далі – лист НКРЕКП, додається) повідомило, що у цілях адаптації законодавства України до законодавства ЄС, що є важливою складовою поступового поглиблення співпраці та економічної інтеграції України з ЄС, та з метою виконання Концепції впровадження “розумних мереж” в Україні до 2035 року та Плану заходів щодо реалізації цієї концепції, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 908-р, а також Стратегії розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року і операційного плану заходів з її реалізації у 2024 – 2026 роках, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.07.2024 № 713-р, НКРЕКП передбачила у Кодексі, вимоги щодо впровадження інтелектуальних лічильників та систем обліку електричної енергії, які, в тому числі, поширюються на бюджетні установи як споживачів електричної енергії. Так, відповідно до пункту 4.4.12 глави 4.4 розділу IV Кодексу площадки комерційного обліку групи “А” мають бути забезпечені інтелектуальними лічильниками, що встановлені на комерційній межі цієї площадки комерційного обліку та функціонують у складі автоматизованої системи, з гарантованим автоматичним щодобовим дистанційним зчитуванням інтервальних результатів вимірювання, формуванням та передачею до адміністратора комерційного обліку (далі – АКО) валідованих погодинних 4 фактичних даних комерційного обліку електричної енергії, відповідно до вимог Кодексу. Водночас згідно з пунктом 2.7.5 глави 2.7 розділу II Кодексу сторона, відповідальна за точку комерційного обліку (далі – ВТКО) відповідальна за безперервність процесів вимірювання, формування та передачі даних комерційного обліку для відповідних точок комерційного обліку згідно з регламентами та протоколами інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними комерційного обліку, що забезпечується за власний кошт та власними силами або шляхом укладення договору з постачальником послуг комерційного обліку відповідно до вимог Кодексу, якщо інше не встановлено законом. При цьому дії щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, які вимагаються нормативно-правовими актами, здійснюються за рахунок ВТКО, якщо інше не встановлено законом (пункт 5.6.1 глави 5.6 розділу V Кодексу). Таким чином, непобутові споживачі (у тому числі, бюджетні установи) як ВТКО мають виконувати вимоги Кодексу щодо впровадження інтелектуальних лічильників електричної енергії, інтегрованих до відповідних автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії (далі – АСКОЕ), на належних їм об’єктах за власний кошт. Поряд з цим НКРЕКП інформує, що на сьогодні процедура визначення погодинних, добових та місячних обсягів купівлі електричної енергії електропостачальниками на оптовому ринку електричної енергії регулюється Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (далі – Тимчасовий порядок). З метою запровадження механізму економічного стимулювання споживачів до встановлення інтелектуальних лічильників на площадках вимірювання групи “А”, де не виконуються вимоги Кодексу, Постановою № 1104 до Тимчасового порядку внесені відповідні зміни, які передбачають з 01.01.2026 формування погодинних графіків електричного навантаження для зазначених у пункті 1.12 глави 1 Тимчасового порядку площадок вимірювання з використанням погодинних стимулюючих коефіцієнтів. НКРЕКП наголошує, що зазначені стимулюючі коефіцієнти можуть застосовуватись виключно при формуванні погодинних графіків електричного навантаження споживачів з площадками вимірювання групи “А”, оперативні дані з яких більш ніж за 10 діб розрахункового місяця (М) по одній або кількох точках комерційного обліку були заміщені або за наростаючим підсумком не відповідали фактичним даним чи вимогам Кодексу щодо гарантованого погодинного зчитування, щодобового формування та передачі даних до АКО. З 01.01.2026 вартість закупівлі електропостачальниками електричної енергії для таких площадок вимірювання споживачів буде визначатись на 5 підставі погодинних графіків електричного навантаження цих площадок вимірювання, сформованих відповідно до пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку, що в підсумку матиме наслідком здорожчання електричної енергії для площадок (об’єктів) таких споживачів. Разом з тим на виконання вимог пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку електропостачальники при укладенні договорів про постачання електричної енергії мають письмово інформувати споживачів стосовно застосування погодинних стимулюючих коефіцієнтів з метою переходу споживачів на комерційний облік електричної енергії з використанням інтелектуальних лічильників. З іншого боку, наявність АСКОЕ за площадками групи “А” дає можливість формувати та застосовувати замовниками фактичну ціну на електричну енергію, яка відповідає реальному графіку споживання електроенергії об’єктом споживача, що дозволяє уникнути збільшення ціни договору у зв’язку з використанням погодинних графіків електричного навантаження таких площадок, сформованих з урахуванням пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку. Враховуючи зазначене, у випадку закупівлі електричної енергії з 01.01.2026 споживачами, визначеними у пункті 1.12 глави 1 Тимчасового порядку, у порядку розрахунку (зміни) ціни за одиницю електричної енергії проекту договору слід враховувати погодинний фактичний обсяг споживання електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді, визначений з урахуванням вимог пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку. З огляду на викладене, а також зважаючи на висловлені заявником ризики та ураховуючи інформацію, надану Регулятором, суб’єктам сфери публічних закупівель пропонується ознайомитися з листом НКРЕКП та врахувати надану інформацію під час планування та здійснення закупівель електроенергії. Додаток: лист НКРЕКП на 3 арк. в 1 прим. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Вознюк Діана, (044) 596-67-31 --- Документ: 692f0ee0-db92-4500-a780-8d97adb3fc79.pdf --- НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (НКРЕКП) вул. Сім’ї Бродських, 19, м. Київ, 03057, тел.: (044) 204 48 27, (044) 204 70 27, e-mail: box@nerc.gov.ua, вебсайт: www.nerc.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 39369133 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), розглянула лист Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) від 19.09.2025 № 3322-07/63877-07 щодо визначення обсягів споживання електричної енергії при проведенні публічних закупівель у сфері електроенергетики та в межах компетенції повідомляє. У цілях адаптації законодавства України до законодавства ЄС, що є важливою складовою поступового поглиблення співпраці та економічної інтеграції України з ЄС, та з метою виконання Концепції впровадження «розумних мереж» в Україні до 2035 року та Плану заходів щодо реалізації цієї концепції, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 908-р., а також Стратегії розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року і операційного плану заходів з її реалізації у 2024 – 2026 роках, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.07.2024 № 713-р, НКРЕКП передбачила у Кодексі комерційного обліку електричної енергії, затвердженому постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі – Кодекс), вимоги щодо впровадження інтелектуальних лічильників та систем обліку електричної енергії, які, в тому числі, поширюються на бюджетні установи як споживачів електричної енергії. Так, відповідно до пункту 4.4.12 глави 4.4 розділу IV Кодексу площадки комерційного обліку групи «а» мають бути забезпечені інтелектуальними лічильниками, що встановлені на комерційній межі цієї площадки комерційного обліку та функціонують у складі автоматизованої системи, з гарантованим автоматичним щодобовим дистанційним зчитуванням інтервальних результатів вимірювання, формуванням та передачею до адміністратора комерційного обліку (далі – АКО) валідованих погодинних фактичних даних комерційного обліку електричної енергії, відповідно до вимог цього Кодексу. Водночас згідно з пунктом 2.7.5 глави 2.7 розділу II Кодексу сторона, відповідальна за точку комерційного обліку (далі – ВТКО) відповідальна за безперервність процесів вимірювання, формування та передачі даних комерційного обліку для відповідних точок комерційного обліку згідно з регламентами та 2 протоколами інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними комерційного обліку, що забезпечується за власний кошт та власними силами або шляхом укладення договору з постачальником послуг комерційного обліку відповідно до вимог цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. При цьому дії щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, які вимагаються нормативно-правовими актами, здійснюються за рахунок ВТКО, якщо інше не встановлено законом (пункт 5.6.1 глави 5.6 розділу V Кодексу). Таким чином, непобутові споживачі (у тому числі, бюджетні установи) як ВТКО мають виконувати вимоги Кодексу щодо впровадження інтелектуальних лічильників електричної енергії, інтегрованих до відповідних автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії (далі – АСКОЕ), на належних їм об’єктах за власний кошт. Поряд з цим інформуємо, що на сьогодні процедура визначення погодинних, добових та місячних обсягів купівлі електричної енергії електропостачальниками на оптовому ринку електричної енергії регулюється Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (далі – Тимчасовий порядок). З метою запровадження механізму економічного стимулювання споживачів до встановлення інтелектуальних лічильників на площадках вимірювання групи «а», де не виконуються вимоги Кодексу, постановою НКРЕКП від 22.07.2025 № 1104 до Тимчасового порядку внесені відповідні зміни, які передбачають з 01.01.2026 формування погодинних графіків електричного навантаження для зазначених у пункті 1.12 глави 1 Тимчасового порядку площадок вимірювання з використанням погодинних стимулюючих коефіцієнтів. Наголошуємо, що зазначені стимулюючі коефіцієнти можуть застосовуватись виключно при формуванні погодинних графіків електричного навантаження споживачів з площадками вимірювання групи «а», оперативні дані з яких більш ніж за 10 діб розрахункового місяця (М) по одній або кількох точках комерційного обліку були заміщені або за наростаючим підсумком не відповідали фактичним даним чи вимогам Кодексу щодо гарантованого погодинного зчитування, щодобового формування та передачі даних до АКО. З 01.01.2026 вартість закупівлі електропостачальниками електричної енергії для таких площадок вимірювання споживачів буде визначатись на підставі погодинних графіків електричного навантаження цих площадок вимірювання, сформованих відповідно до пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку, що в підсумку матиме наслідком здорожчання електричної енергії для площадок (об’єктів) таких споживачів. Разом з тим на виконання вимог пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку електропостачальники при укладенні договорів про постачання електричної енергії мають письмово інформувати споживачів стосовно застосування погодинних стимулюючих коефіцієнтів з метою переходу споживачів на комерційний облік електричної енергії з використанням інтелектуальних лічильників. З іншого боку, наявність АСКОЕ за площадками групи «а» дає можливість формувати та застосовувати замовниками фактичну ціну на електричну енергію, яка відповідає реальному графіку споживання електроенергії об’єктом споживача, що 3 дозволяє уникнути збільшення ціни договору у зв’язку з використанням погодинних графіків електричного навантаження таких площадок, сформованих з урахуванням пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку. Враховуючи зазначене, пропонуємо Мінекономіки надати роз’яснення учасникам публічних закупівель електричної енергії, що у випадку закупівлі електричної енергії з 01.01.2026 споживачами, визначеними у пункту 1.12 глави 1 Тимчасового порядку, у порядку розрахунку (зміни) ціни за одиницю електричної енергії проекту договору слід враховувати погодинний фактичний обсяг споживання електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді, визначений з урахуванням вимог пункту 1.13 глави 1 Тимчасового порядку. Водночас за необхідності отримання додаткових роз’яснень чи проведення консультацій з порушених питань НКРЕКП готова організувати відповідну нараду з представниками Мінекономіки. У випадку доцільності організації такої наради просимо повідомити бажану дату та час її проведення, а також список уповноважених представників від Мінекономіки. Член НКРЕКП Руслан СЛОБОДЯН Богдан МОНАСТИРУК 204-70-50

1.Щодо незастосування вимоги про ступінь локалізації 2.Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель 3.Щодо оприлюднення інформації про кінцевих бенефіціарних власників в електронній системі закупівель 4.Щодо порядку перевірки інформації про КБВ при здійсненні відкритих торгів 5.Щодо підстав для здійснення закупівель без використання відкритих торгів/електронного каталогу --- Документ: f8c82fa2-b3de-4cf9-8315-4567512dcf37.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. З 31.01.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2026 № 112 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – постанова № 112). Внесення змін обумовлене виконанням міжнародних зобов’язань України в межах програми економічних реформ, узгодженої з Міжнародним валютним 2 фондом, закріпленої 14-ти місячним договором Stand-by, відповідно до Додатку І “Листа про наміри” від 19.06.2025 № 15192/0/2-25 до Меморандуму про економічну і фінансову політику, схваленого Радою директорів МВФ 18 грудня 2018 року, де Україна взяла на себе зобов’язання підвищити ефективність режиму кінцевої бенефіціарної власності з метою підвищення прозорості публічних закупівель, виявлення конфліктів інтересів через прозорі структури власності та запобігання неправомірному використанню компаній. Звертаємо увагу, що виходячи з пункту 2 постанови № 112 закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, до 30.01.2026, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. Щодо незастосування вимоги про ступінь локалізації Згідно зі змінами до пункту 3 Особливостей, внесеними постановою № 112, вимоги про ступінь локалізації не застосовуються до здійснення замовником до 1 травня 2026 р. закупівлі парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераторних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, необхідних для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах. Таким чином, вимоги щодо ступеню локалізації, встановлені пунктом 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, не застосовуються замовниками на встановлені товари, які необхідні саме для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах. Доповнення пункту 3 Особливостей положенням щодо незастосування пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону внесено на виконання рішень Кабінету Міністрів України, прийнятих на засіданнях 28.01.2026, за результатами опрацювання пропозиції Мінрозвитку разом із Міненерго та Держенергоефективності (п. 2.6 Протоколу засідання Кабінету Міністрів України № 16 від 28.01.2026) та 30.01.2026 (Протокол засідання Кабінету Міністрів України № 18 від 30.01.2026). Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель Відповідно до внесених змін згідно з пунктом 3 Особливостей, закупівля товарів (робіт, послуг) за кошти кредитів (позик, грантів), що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно- кредитними організаціями, що здійснюється згідно з правилами і процедурами, 3 встановленими цими організаціями, якими передбачається можливість застосування законодавства України у сфері публічних закупівель, може здійснюватися відповідно до цих особливостей з урахуванням додаткових вимог і умов, схвалених відповідною організацією, зокрема у спеціальному процедурному посібнику щодо відповідного кредиту (позики, гранту), наданого згідно з міжнародним договором, та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників, зокрема в технічній специфікації, які б обмежували можливість участі українських виробників. Таким чином, у закупівлях, що проводяться за правилами і процедурами, встановленими цими організаціями за кошти кредитів міжнародних фінансових організацій, якими передбачається можливість застосування законодавства України у сфері публічних закупівель, не допускається визначення замовниками вимог, які обмежують участь національних виробників. Щодо оприлюднення інформації про кінцевих бенефіціарних власників в електронній системі закупівель Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі - Закон у сфері запобігання та протидію) спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону у сфері запобігання та протидію, кінцевий бенефіціарний власник (далі - КБВ) - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Питання щодо інформації про КБВ та структуру власності регулюються статтею 51 Закону у сфері запобігання та протидію. Так, згідно частини першої статті 51 Закону у сфері запобігання та протидію юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності. Водночас звертається увага, що згідно частини восьмої статті 51 Закону у сфері запобігання та протидію вимоги цієї статті не поширюються, зокрема на політичні партії, структурні утворення політичних партій, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх об’єднань, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, організації роботодавців, їх об’єднання, адвокатські об’єднання, адвокатські бюро, організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату, релігійні організації, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх 4 асоціації, публічні компанії (юридичні особи, створені у формі публічного акціонерного товариства, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, на які розповсюджуються вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом), державні та комунальні підприємства, установи, організації, торгово-промислові палати, державні пенсійні фонди, житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання, відокремлені структурні підрозділи із статусом юридичної особи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації). Також, виходячи з положень статті 51 Закону у сфері запобігання та протидію, обов'язок мати інформацію про КБВ або його відсутність, підтримувати її в актуальному стані та подавати для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) стосується юридичних осіб (резидентів). Поряд з цим, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави регулює Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”. Так, зокрема згідно з пунктами 1 і 2 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” в ЄДР містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код). Отже, відомості про КБВ містяться в ЄДР саме стосовно юридичних осіб. Зміни до Особливостей, внесені постановою № 112, передбачають, що розкриття інформації про КБВ постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) та відображення такої інформації в електронній системі закупівель (далі - ЕСЗ) вимагається під час закупівлі стосовно звіту про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, щодо пунктів 9, 11, 13, 86, 89, 90 Особливостей, а також відкритих торгів. Згідно з абзацом сьомим пункту 9 Особливостей звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, 5 додатково повинен містити таку інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Така інформація про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) формується автоматично засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену цим абзацом інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). Виходячи з пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (зі змінами), таке розміщення інформації в ЕСЗ здійснюється замовником у разі закупівлі згідно з пунктами 9, 11, 13, 86, 89, 90 Особливостей або учасником процедури закупівлі у разі проведення відкритих торгів, шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в ЕСЗ, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/учасника. При цьому зазначаємо, що оскільки наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, з питань технічної реалізації вимог законодавства в ЕСЗ слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Щодо порядку перевірки інформації про КБВ при здійсненні відкритих торгів Зміни до Особливостей, внесені постановою № 112, передбачають, що у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - дев’ятому цього пункту, зокрема зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для 6 відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами, а також спосіб підтвердження такої інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі, що є нерезидентом: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). При цьому, виходячи з підпункту 9 пункту 47 Особливостей, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: у ЄДР відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (для учасника процедури закупівлі — резидента); учасник процедури закупівлі - нерезидент не надав інформації про КБВ, визначеної абзацом дев’ятим пункту 28 Особливостей, у спосіб, визначений замовником у тендерній документації. З огляду на зазначене, при здійсненні процедури відкритих торгів згідно Особливостей, у разі якщо учасник є резидентом, замовник перевіряє інформацію про КБВ, керуючись вимогами пункту 47 Особливостей та даними ЄДР. При цьому для учасника-нерезидента перевірка здійснюється відповідно до способу підтвердження, встановленого замовником у тендерній документації. Разом з тим, відповідно до пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в ЕСЗ у разі, коли учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 Особливостей, зокрема: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (для учасника процедури закупівлі - резидента), або учасник процедури закупівлі - нерезидент не надав інформації про КБВ, визначеної абзацом дев’ятим пункту 28 Особливостей, у спосіб, визначений замовником у тендерній документації. 7 При цьому згідно з пунктом 43 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Отже, Особливостями встановлено, що виправленню невідповідностей протягом 24 годин підлягає випадок відсутності інформації про КБВ, визначеної абзацом дев’ятим пункту 28 Особливостей, щодо учасника процедури закупівлі - нерезидента, у разі встановлення такої вимоги у тендерній документації. Окремо зазначаємо, що відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (зі змінами), Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, основними завданнями якого є зокрема створення, ведення та функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та відповідно до пункту 3 Положення надає роз’яснення з питань, пов’язаних з його діяльністю та діяльністю його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються. Водночас Мінекономіки листом від 16.02.2026 № 3323-04/15865-03 (додається) звернулося до Міністерства юстиції України щодо інформації про КБВ та отримало відповідь листом від 20.02.2026 № 23960/28776-26-26/19.1.3, що додається. Щодо підстав для здійснення закупівель без використання відкритих торгів/електронного каталогу Відповідно до пункту 13 Особливостей замовникам надано право здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу у випадках, коли вартість закупівлі становить або перевищує для товарів і послуг (крім поточного ремонту) 100 тис. гривень, для послуг з поточного ремонту 200 тис. гривень, для робіт 1,5 млн гривень. Так, перелік випадків, встановлений пунктом 13 Особливостей, який надає право для укладення прямого договору, доповнено наступними пунктами: 27) здійснюється до 1 березня 2026 р. закупівля товарів, робіт та послуг, необхідних для надання державної підтримки, визначеної підпунктом 7 пункту 2 додатка 1 до Порядку використання коштів державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, затвердженого постановою Кабінету 8 Міністрів України від 21 червня 2024 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 63, ст. 3747), а саме закупівля та доставка для задоволення потреб дітей з інвалідністю підгрупи А портативних зарядних станцій орієнтовною ємністю 2 кВт•год; 28) здійснюється до 31 грудня 2026 р. закупівля парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераторних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, силових трансформаторів, автотрансформаторів, трансформаторів тока, трансформаторів напруги, необхідних для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах. Слід зазначити, що підпункт 28 пункту 13 Особливостей дозволяє здійснити закупівлю протягом певного періоду - до 31 грудня 2026 року та містить визначений перелік предметів закупівель, які можуть придбаватися без використання відкритих торгів/електронного каталогу. Для здійснення закупівель вказаного обладнання та його комплектуючих необхідною умовою є мета подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах. Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 6 Кодексу цивільного захисту України для координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших органів державної влади, підприємств, установ та організацій, пов’язаної з техногенно-екологічною безпекою, захистом населення і територій, запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації Кабінетом Міністрів України утворюється Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - Державна комісія). Відповідно до пункту 3 Положення про Державну комісію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2015 № 18 зі змінами, основними завданнями Державної комісії, зокрема є: визначенням меж зони надзвичайної ситуації; встановленням кількісних та якісних показників виведення з ладу транспортних засобів, промислових, громадських і житлових будинків та споруд, комунальних і енергетичних мереж, засобів зв’язку, магістральних газо-, нафто- або інших трубопроводів, залізничних вузлів, портів, мостів, шляхопроводів тощо. Рішення Державної комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади. Доповнення пункту 13 Особливостей підпунктами 27 і 28 внесені на виконання рішень Кабінету Міністрів України, прийнятих на засіданнях 28.01.2026 (п. 2.6 Протоколу засідання Кабінету Міністрів України № 16 від 28.01.2026), за результатами опрацювання пропозиції Мінрозвитку 9 разом із Міненерго та Держенергоефективності, а також 30.01.2026 (Протокол засідання Кабінету Міністрів України № 18 від 30.01.2026). Крім цього, з метою подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня воєнного та техногенного характеру в електроенергетичних системах, спричинених ракетно-дроновими атаками Російської Федерації, та відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 15 січня 2026 р. № 39 “Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах” (зі змінами). Принагідно інформуємо також, що змінами, внесеними до Особливостей, уточнено норму підпункту 2 пункту 19 Особливостей, а саме: змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків. Додатки: копія листа Мінекономіки від 16.02.2026 № 3323-04/15865-03 на 3 арк. в 1 прим; копія листа Мін’юсту від 20.02.2026 № 23960/28776-26-26/19.1.3 на 3 арк. в 1 прим. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Ірина Ряба, 596-68-46 --- Документ: 5d529b94-02d8-4b34-aec7-bec37a234c51.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ Міністерство економіки, довкілля УКРАЇНИ та сільського господарства Мінʼюст України вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001 тел.: (044) 364-23-93, факс: (044) 271-17-83 E-mail: callcentre@ca.minjust.gov.ua, themis@ca.minjust.gov.ua, Web: http://www.minjust.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 00015622 Щодо розгляду листа Міністерство юстиції України розглянуло лист Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 16.02.2026 № 3323-04/15865-03 (вх. № 28776-26-26 від 17.02.2026) щодо надання роз’яснень та в межах компетенції повідомляє. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 2 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (зі змінами), встановлено, що Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Абзацами першим та другим частини першої статті 51 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) передбачено, що юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності. Юридичні особи зобов’язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755). В Єдиному державному реєстрі про юридичну особу містяться, зокрема, такі відомості як інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 51 Закону № 361), а також структура власності та інформація про структуру власності юридичної особи (крім 2 юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 51 Закону № 361), в обсягах передбачених пунктами 9 та 91 частини другої статті 9 Закону № 755. Крім того, пунктом 9 частини другої статті 9 Закону № 755 встановлено, що у разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності. Частиною першою статті 1 Закону № 755 встановлено, що терміни «кінцевий бенефіціарний власник» та «структура власності» вживаються у значенні, наведеному у Законі № 361. Пунктом 30 частини першої статті 1 Закону № 361 встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 51 Закону № 361 та з метою створення ефективної системи у сфері розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, удосконалення процесу визначення юридичними особами кінцевих бенефіціарних власників було розроблено Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, затверджену постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19.09.2023 № 1011. Згідно з пунктом 58 частини першої статті 1 Закону № 361 під структурою власності розуміється документально підтверджена система взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, трастів, інших подібних правових утворень, що дає змогу встановити всіх кінцевих бенефіціарних власників, у тому числі відносини контролю між ними, або відсутність кінцевих бенефіціарних власників. У свою чергу обсяг інформації, який має зазначатися на схематичному зображенні структури власності юридичної особи, визначений пунктами 7 – 9 Положення про форму та зміст структури власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.03.2021 № 163, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2021 за № 768/3639 (далі – Положення про форму та зміст структури власності), яке розроблено відповідно до Закону № 755 і Закону № 361 та відображає форму і зміст структури власності, яка з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника має в обов’язковому порядку надаватися державному реєстратору. Зауважуємо, що абзацом другим пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами) (далі – Положення про Мінфін) визначено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Підпунктом 2 пункту 3 Положення про Мінфін передбачено, що основними завданнями Міністерства фінансів України є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. 3 Невід’ємною частиною формування політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення є політика щодо кінцевих бенефіціарних власників. Також Міністерство фінансів України є головним розробником Закону № 361 та Положення про форму та зміст структури власності. Згідно з підпунктами 5 та 784 пункту 4 Положення про Мінфін Міністерство фінансів України відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема: нормативно-правове регулювання у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також розробляє методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, затверджує положення про форму та зміст структури власності юридичної особи та забезпечує їх оприлюднення на офіційному вебсайті Мінфіну. Повідомляємо, що листи Мін’юсту, як і будь-якого іншого органу державної влади, які містять відповідні роз’яснення, не є нормативно-правовими актами, не встановлюють правових норм, а мають інформаційний характер. Директор Департаменту державної реєстрації В’ячеслав ХАРДІКОВ Амбруш Габріелла 044 330 02 47 Бородін Антон 044 330 05 38 --- Документ: af70c5c0-f845-4889-b1a5-c73ffcf00517.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Міністерство юстиції України Державна служба фінансового моніторингу України Щодо надання роз’яснення Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України відповідно до статті 9 Закону України “Про публічні закупівлі” надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 31.01.2026 набрала чинності постанова Кабінет Міністрів України від 30.01.2026 № 112 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – постанова № 112), згідно якої замовники під час здійснення закупівель зобов'язані оприлюднювати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства 2 (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі - Закон у сфері запобігання та протидії) спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону у сфері запобігання та протидії кінцевий бенефіціарний власник (далі - КБВ) - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Виходячи з положень статті 5-1 Закону у сфері запобігання та протидії, юридичні особи повинні мати інформацію про КБВ або його відсутність та зобов’язані подавати дану інформацію для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (далі – Закон про державну реєстрацію). Водночас відповідно до статті 1 пункту 6 Закону про державну реєстрацію держатель Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст надає роз’яснення з питань, пов’язаних з його діяльністю та діяльністю його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються. Поряд з цим, відповідно до Положення про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07. 2015 № 537, Державна служба фінансового 3 моніторингу України, зокрема реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. З огляду на зазначене, просимо в межах повноважень надати інформацію стосовно випадків, за яких не внесення / відсутність КБВ у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є правомірним, та яким чином у цьому можуть пересвідчитись замовники для цілей дотримання вимог Закону та Особливостей під час здійснення публічних закупівель. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Ірина Ряба, 596-68-46

1.Щодо необхідності застосування розділу Особливостей під час закупівлі в рамках Ukraine Facility, незалежно від вартості такої закупівлі 2.Щодо укладення та зміни істотних умов договорів про закупівлю рамках Ukraine Facility 3.Щодо вимог прийнятності країн походження учасників та товарів при здійсненні публічних закупівель у рамках Плану України (Ukraine Facility) 4.Щодо обов’язкового обґрунтування закупівлі 5.Щодо заборони на здійснення закупівель та проведення платежів особам, щодо яких застосовано санкції Європейського Союзу, у рамках Плану України 6.Щодо відображення інформації про закупівлю у рамках Ukraine Facility 7.Щодо документального підтвердження країни походження товару 8.Щодо додаткових вимог згідно Ukraine Facility у тендерній документації для відкритих торгів в частині неповернення забезпечення тендерної пропозиції та відхилення тендерної пропозиції --- Документ: d8c6004f-5742-4c85-973f-f08a89c7ee95.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ______________ від _______ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель, а також за результатами наради з представниками Державної аудиторської служби України та Антимонопольного комітету України, проведеною 10.11.2025, повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 04.10.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.09.2025 № 1254 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178” (далі - постанова № 1254), якою визначено правила здійснення закупівель у рамках виконання заходів Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244 (далі - План України), для реалізації фінансування Європейського Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility відповідно до Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 06.06.2024 № 3786-IX (далі - Рамкова угода). Так, постановою № 1254 було внесено зміни та доповнено окремим розділом “Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), 2 передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244” (далі - розділ Особливостей). Звертаємо увагу замовників, що згідно з пунктом 2 постанови № 1254 закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою; договори про закупівлю, укладені в порядку та на умовах, установлених до набрання чинності цією постановою, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені; зміни до таких договорів вносяться в порядку та на умовах, установлених до набрання чинності цією постановою. Отже, закупівлі, розпочаті замовниками до набрання чинності постановою № 1254 (тобто до 03.10.2025), а також виконання та внесення змін до укладених за результатами договорів, не потребують коригування відповідно до нових вимог цієї постанови. Такі процедури та договори завершуються та виконуються згідно з редакцією Особливостей, чинною на дату початку закупівлі. Закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (далі - План України), які розпочаті з 04.10.2025, здійснюються замовниками з дотриманням вимог, визначених пунктами 77 - 93 розділу Особливостей. Щодо необхідності застосування розділу Особливостей під час закупівлі в рамках Ukraine Facility, незалежно від вартості такої закупівлі Згідно з пунктом 77 Особливостей закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, здійснюються замовниками з урахуванням положень, визначених цим розділом, незалежно від вартості таких закупівель. Відповідно до пункту 80 Особливостей у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, замовники здійснюють закупівлі: - товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі - Порядок), з урахуванням положень, визначених розділом особливостей; - товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, шляхом укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель або в порядку, передбаченому абзацом другим цього пункту, з урахуванням положень, визначених розділом особливостей. Отже, для закупівель в рамках Плану України діють спеціальні положення Особливостей, які встановлюють способи закупівель, залежно від вартісних меж, а саме: відкриті торги або з використанням електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до Порядку (з урахуванням положень розділу Особливостей) для 3 закупівель, що дорівнюють або перевищують встановлені вартісні межі (порогові значення); укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель або в порядку, передбаченому абзацом другим пункту 80 Особливостей (тобто, з використанням електронного каталогу для закупівель товарів, що є меншими за встановлені вартісні межі (допорогові значення), за умови, що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень). При цьому, виходячи з положень розділу Особливостей щодо Ukraine Facility укладення прямого договору з пороговою вартістю із суб’єктом, який не відповідає критеріям прийнятної країни або постачає товари неприйнятного походження, дозволяється лише у разі дворазової відміни відкритих торгів або якщо запит пропозицій постачальників двічі не відбувся. Так, наприклад, замовник може застосувати положення пункту 86 Особливостей для укладення прямого договору за умови, що: 1) обидві процедури закупівлі були проведені замовником з 04.10.2025 під час дії постанови № 1254, при цьому перша процедура містила вимоги Ukraine Facility щодо прийнятності країни, а друга – була проведена без таких вимог; 2) перші відкриті торги були проведені замовником до 03.10.2025 (до набрання чинності постанови № 1254) з встановленими самостійно вимогами щодо прийнятності країни згідно Рамкової угоди і були відмінені через неподання жодної тендерної пропозиції з вимогами щодо прийнятності країн, потім були проведені другі відкриті торги без застосування вимог щодо прийнятності країни згідно пункту 85 Особливостей та які були також відмінені. Водночас зазначаємо, що пункт 13 Особливостей встановлює вичерпний перелік винятків, за яких замовник має право здійснити придбання товарів, робіт чи послуг без застосування електронної системи закупівель, укладаючи прямі договори. Тому, за наявності підстав, визначених у пункті 13 Особливостей, його положення можуть бути застосовані замовником за умови дотримання вимог Рамкової угоди, зокрема в частині прийнятності країн походження учасників та товарів, а також відсутності підсанкційності в осіб (включно із субпідрядниками/співвиконавцями, кінцевими бенефіціарними власниками, членами або учасниками (акціонерами) юридичної особи). Рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей приймається замовником самостійно, і є правом, а не обов'язком замовника. При цьому підстави, за наявності яких замовник укладає такий договір про закупівлю, мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими. Щодо укладення та зміни істотних умов договорів про закупівлю рамках Ukraine Facility Виходячи з пункту 17 Особливостей, договори про закупівлю, зокрема укладені за результатами закупівель згідно з пунктами пунктами 80, 86, 88, 89, 91 Особливостей (включно із закупівлями в рамках Ukraine Facility), повинні укладатися згідно з Цивільним кодексом України, з урахуванням статті 41 Закону, за винятком частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої цієї статті, а також з дотриманням положень зазначених Особливостей. При цьому, виходячи з пункту 19 Особливостей, істотні умови договорів, укладених за результатами закупівель, зокрема передбачених пунктами 80, 86, 88, 89, 91 Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених підпунктами 1-10 пункту 19 Особливостей. 4 Щодо вимог прийнятності країн походження учасників та товарів при здійсненні публічних закупівель у рамках Плану України (Ukraine Facility) Згідно з пунктом 78 Особливостей фізичні особи, фізичні особи - підприємці і юридичні особи (резиденти і нерезиденти) незалежно від форми власності та організаційно - правової форми беруть участь у закупівлях незалежно від вартості закупівель товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, на рівних умовах та з урахуванням положень, визначених цим розділом, якщо вони є громадянами (для фізичних осіб)/зареєстровані (для юридичних осіб) в таких країнах (далі - прийнятні країни): держави - члени Європейського Союзу, Україна, країни-партнери з регіону Західні Балкани, Грузія та Молдова, а також Договірні сторони Угоди про Європейський економічний простір; країни, які надають Україні рівень підтримки, порівняний з рівнем, що надається Європейським Союзом, з урахуванням розміру їх економіки і для яких Європейською Комісією встановлений взаємний доступ до зовнішньої допомоги в Україні. Відповідно до пункту 79 Особливостей усі товари, товари у складі закупівель послуг, товари та/або матеріальні ресурси у складі закупівель послуг з поточного ремонту/робіт незалежно від їх вартості у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, повинні походити з прийнятних країн з урахуванням положень, визначених цим розділом особливостей. Таким чином, пункти 78 і 79 Особливостей встановлюють подвійну вимогу щодо учасників закупівлі та предмета закупівлі, згідно з якою учасники повинні мати реєстрацію/громадянство з прийнятних країн, а усі товари або усі товари та/або матеріальні ресурси у складі предмета закупівлі послуг, послуг з поточного ремонту/робіт, незалежно від їх вартості, повинні мати походження з прийнятних країн. Ознайомитися з актуальним переліком прийнятних країн можна на офіційному вебсайті Мінекономіки за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=99515de8-4512-4941-afaa- ca5887a9b4f4&title=PerelikPriiniatnikhKrain. Щодо обов’язкового обґрунтування закупівлі Виходячи з абзацу другого пунктів 85, 86, 88, 89 і 91 Особливостей, при здійсненні повторних відкритих торгів, укладання прямого договору чи запиту пропозицій постачальника без вимог прийнятності країн замовник зобов'язаний додавати до річного плану закупівель обґрунтування в довільній формі, яке повинно містити один або декілька виняткових випадків, передбачених пунктами 3 та 8 статті 5 Рамкової угоди (нагальна необхідність, недоступність послуг/товарів на ринках прийнятних країн або територій або інші належним чином обґрунтовані випадки, коли застосування правил прийнятності робить реалізацію проекту неможливою або надмірно складною, або коли поставки та матеріали не можуть бути отримані на розумних умовах у жодній з таких країн), а також додати документальне підтвердження застосування відповідного випадку (у вигляді, зокрема, але не виключно, офіційних листів, експертних висновків, листів від виробників або постачальників про відсутність товарів/робіт/послуг, рішень уповноважених органів, оформлених у довільній формі результатів аналізу ринку, проведеного замовником, довідок). Водночас замовник обов'язково повинен зазначити присвоєний електронною системою закупівель унікальний номер попереднього оголошення про 5 проведення відкритих торгів згідно з пунктами 85 і 86 Особливостей або унікальний номер закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу згідно з пунктами 88 і 89 Особливостей, які були відмінені (запит не відбувся) через неподання жодної тендерної чи цінової пропозиції. Принагідно зазначаємо, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1318 “Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility” з метою виконання зобов’язань України, що випливають із положень Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, та запровадження національного механізму координації взаємодії державних органів для надання допомоги відповідно до інструменту Ukraine Facility, забезпечення захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу Кабінет Міністрів України, зокрема затверджено Порядок управління, моніторингу та контролю за виконанням Плану України та визначено Міністерство економіки Національним координатором, який діє як єдиний контактний пункт між державними органами та Європейською Комісією для забезпечення загального процесу координації дій з надання допомоги згідно з інструментом Ukraine Facility (в рамках Компонентів I, II та III) і забезпечення захисту фінансових інтересів Європейського Союзу; Міністерство фінансів незалежним органом аудиту, який повинен забезпечувати разом з Державною аудиторською службою проведення аудиту виконання Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035) (далі - План), відповідно до Компонента I; Державну аудиторську службу органом, який здійснює в установленому законодавством порядку державний фінансовий контроль за видатками, передбаченими у межах виконання Плану, зокрема під час здійснення публічних закупівель, виплати компенсацій та кредитів. З огляду на зазначене, звертається увага, що закупівлі в рамках Ukraine Facility, у тому числі, що здійснені без вимог щодо прийнятності країн, а також шляхом укладення прямих договорів згідно з пунктом 13 Особливостей, підлягають фінансовому контролю. Щодо заборони на здійснення закупівель та проведення платежів особам, щодо яких застосовано санкції Європейського Союзу, у рамках Плану України Виходячи з положень розділу Особливостей, забороняється здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, що проводяться в рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, в осіб (включно із субпідрядниками/співвиконавцями, кінцевими бенефіціарними власниками, членами або учасниками (акціонерами) юридичної особи), до яких застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу та які включені до санкційного списку ЄС. Ця заборона діє як до моменту укладення договору про закупівлю, так і під час здійснення платежів за цим договором. Підтвердження відсутності санкцій здійснюється шляхом формування файла у форматі PDF на офіційному ресурсі www.sanctionsmap.eu. Зазначений файл має бути сформований не раніше ніж за чотири дні до дати його подання. Порядок підтвердження відсутності санкцій передбачає, що учасники процедури закупівлі та постачальники підтверджують інформацію щодо відсутності санкцій шляхом самостійного декларування під час відкритих торгів та запиту пропозицій постачальника. 6 Крім цього, передбачено строки для оприлюднення документального підтвердження (PDF-файл із www.sanctionsmap.eu). Переможець відкритих торгів зобов'язаний оприлюднити інформацію у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Переможець відбору (запиту пропозицій постачальника) зобов’язаний надати інформацію замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель у строк, що не перевищує п’яти днів з дати його визначення переможцем. Постачальник товарів/надавач послуг/виконавець робіт зобов'язаний надати підтверджуючі документи під час подання документів для здійснення оплати за договором про закупівлю. Додатково повідомляємо, що інформація щодо технічної реалізації вимог у електронній системі закупівель згідно з Ukraine Facility доступна за посиланням: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/705331852591089. Інформація щодо перевірки на санкційність доступна за посиланням: https://www.youtube.com/live/NH_vf1F0AT8 (59 хв перегляду). Щодо відображення інформації про закупівлю у рамках Ukraine Facility Виходячи з пункту 81 Особливостей, під час здійснення публічних закупівель у рамках Ukraine Facility замовник зобов’язаний у річному плані закупівель, незалежно від вартості закупівлі, зазначати інформацію, передбачену частиною другою статті 4 Закону, а також додаткову інформацію: 1. джерело фінансування закупівлі; 2. захід (крок), передбачений Планом України (Ukraine Facility), у рамках якого здійснюється закупівля; 3. код програмної класифікації видатків та кредитування відповідного бюджету (у разі, якщо джерелом фінансування є державний або місцевий бюджет); Крім цього, виходячи з пунктів 82, 83, 87 і 90 Особливостей, замовник має обов'язково зазначати інформацію про те, що закупівля здійснюється в рамках Ukraine Facility, у таких документах: • у полі “Донор” в оголошенні про проведення відкритих торгів; • у полі “Донор” у запиті пропозицій постачальників; • у полі “Донор” у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель; • у тендерній документації; • у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель. Детально ознайомитись з порядком відображення інформації при створенні річного плану за кошти Ukraine Facility можна за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/zaznachennya-planu-ukrajini-pri-stvorenni-richnogo- planu-za-koshti-ukraine-facility. Щодо документального підтвердження країни походження товару Виходячи з положень пунктів 83, 87 і 90 Особливостей, для закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках Ukraine Facility, країна походження кожного товару, кожного товару у складі закупівель послуг, а також кожного товару та/або матеріального ресурсу у складі закупівель послуг з поточного ремонту чи робіт, що постачається, підтверджується наступними документами: 1. або сертифікатом про походження товару; 7 2. або засвідченою декларацією про походження товару; 3. або декларацією про походження товару; 4. або сертифікатом про регіональне найменування товару. Документ, що підтверджує країну походження, повинен бути поданий замовнику такими суб’єктами: • постачальником товарів, виконавцем робіт чи надавачем послуг, з яким укладено договір за результатами відкритих торгів; • переможцем відбору, з яким укладено договір про закупівлю з використанням електронного каталогу; • постачальником товарів, виконавцем робіт чи надавачем послуг, з яким укладено допороговий договір без застосування електронної системи закупівель. При цьому звертаємо увагу, що підтвердження країни походження товару може здійснюватись на підставі сукупності документів, не обмежуючись конкретним документом. Надання будь-якого з цих документів постачальником товарів, виконавцем робіт чи надавачем послуг або переможцем відбору здійснюється під час подання замовнику документів для проведення оплати за договором про закупівлю. Так, під час вищевказаної наради увагу акцентовано також на тому, що, наприклад, під час закупівлі послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва тощо значення матиме також фактична перевірка країни походження матеріальних ресурсів, використаних під час виконання робіт/надання послуг (на місці, за маркуванням та супровідною документацією). Довідково зазначаємо, що роз’яснення Генерального директорату Європейської комісії з питань розширення та східного сусідства (DG ENEST), а також листи- відповіді Державної митної служби України та Торгово-промислової палати України, які стосуються повноважень та компетенції щодо надання відповідної інформації про документальне підтвердження країни походження для поставок та матеріалів, що закуповуються згідно з інструментом Ukraine Facility, містяться в листі Мінекономіки від 14.07.2025 № 3323-04/48400-07 “Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility” за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24- 2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F48400-07. Щодо додаткових вимог згідно Ukraine Facility у тендерній документації для відкритих торгів в частині неповернення забезпечення тендерної пропозиції та відхилення тендерної пропозиції Виходячи з пункту 83 Особливостей, замовник у тендерній документації, крім інформації, передбаченої пунктом 28 цих Особливостей, повинен обов’язково зазначити вимоги абзаців першого-дев’ятнадцятого цього пункту. При цьому, виходячи з абзацу п’ятнадцятого пункту 83 Особливостей, у разі встановлення у тендерній документації забезпечення тендерної пропозиції таке забезпечення не повертається замовником у таких випадках: 1. у випадках, визначених статтею 25 Закону (за винятком пункту 3 частини третьої статті 25 Закону); 2. у разі ненадання переможцем процедури закупівлі у встановлений строк документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей (про відмову в участі у процедурі закупівлі); 8 3. у разі ненадання учасником процедури закупівлі інформації та документів, передбачених абзацами десятим – чотирнадцятим пункту 83 Особливостей; 4. якщо інформація, передбачена абзацами тринадцятим і чотирнадцятим пункту 83, надана з порушенням вимог щодо її надання (наприклад, порушення строку формування PDF-файлу). Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 3 Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до Особливостей замовники застосовують положення статті 25 Закону з урахуванням положень пункту 47 Особливостей. Водночас зазначаємо, що форма забезпечення тендерної пропозиції та Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 № 2628 (далі – наказ № 2628). З огляду на пункт 83 Особливостей та наказ № 2628, у разі встановлення забезпечення тендерної пропозиції, затверджена форма не змінюється, але у тендерній документації встановлюється перелік підстав для неповернення забезпечення тендерної пропозиції. Такий підхід дозволяє використовувати затверджену форму та одночасно застосовувати спеціальні положення пунктів 83 та 47 Особливостей до закупівель в рамках Ukraine Facility. Своєю чергою, виходячи з пункту 84 Особливостей, замовник у закупівлях, що здійснюються в рамках Ukraine Facility, зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію, якщо вона не відповідає додатковим вимогам, встановленим цим пунктом, навіть якщо вона відповідає загальним вимогам пункту 44 Особливостей. Додаткові підстави для відхилення в рамках Ukraine Facility включають: 1. порушення вимог щодо прийнятності країн походження/реєстрації: відсутність реєстрації/громадянства учасника або його субпідрядників у прийнятній країні, а також використання товарів чи матеріальних ресурсів, що не походять з прийнятних країн; 2. порушення вимог щодо санкційності: застосування обмежувальних заходів (санкцій ЄС) до учасника/переможця, його кінцевих бенефіціарних власників або субпідрядників/співвиконавців; 3. ненадання/неналежне надання документації (для переможця): невиконання переможцем вимог пункту 83 Особливостей щодо надання підтвердних документів (зокрема, щодо реєстрації, громадянства та санкційного статусу) або їх подання з порушенням встановлених строків чи формату. Таким чином, пунктами 83 та 84 Особливостей розширені підстави для неповернення забезпечення тендерної пропозиції та перелік підстав для відхилення згідно спеціальних вимог для Ukraine Facility. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Юлія ТИЩЕНКО, 596-68-46