Запит від: Товариство з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМНІ РІШЕННЯ ПЛЮС» Тема розширена: Договір №RISE C3 10 MIU/152 Суть: Добрий день, підкажіть будь ласка чи є платником ПДВ Міністерство? Наше підприємство відвантажило товар по Договору №RISE C3 10 MIU/152 та маємо реєструвати Податкову накладну, в Договорі немає реквізитів ПДВ Відповідь на запит 461/2026 Шановний користувачу, оскільки цей інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі", та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель, пропонується його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian Номер відповіді: 461/2026 Відповідь: Шановний користувачу, оскільки цей інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі", та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель, пропонується його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian

Запит від: МІністерство юстиції України Тема розширена: Застосування в договорах про закупівлю юридичних послуг ч.3 ст. 631 ЦК України. Суть: Чи правомірне застосування у договорах про закупівлю юридичних послуг ч.3 ст. 631 ЦК України у випадку здійснення закупівлі відповідно до пп. 7 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами відповідно до постанови Кабінету Мінстрів України від 15.07.2026 № 957)? Відповідь на запит 385/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03, що додається. Номер відповіді: 385/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03, що додається. Додаткові матеріали: Лист-відповідь № 3323-04_94062-03 від 09.09.2026.pdf --- Документ: Лист-відповідь № 3323-04_94062-03 від 09.09.2026.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № 130392/9.4/26-26 від 01 вересня 2026 р. Міністерство юстиції України Щодо надання відповіді Міністерство економіки та довкілля України розглянуло лист Міністерства юстиції України щодо застосування законодавства та в межах компетенції повідомляє. Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Так, відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону. Поряд з цим пунктом 13 Особливостей передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Отже, застосування переговорної процедури закупівлі за наявності відповідних підстав є правом, а не обов’язком замовника. У свою чергу, пунктом 17 Особливостей установлено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону та Особливостей. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Разом з тим згідно частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4 та 5 пункту 13 Особливостей, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках. Принагідно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до статті 9 Закону та Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 № 1029, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Будь-які рішення щодо здійснення конкретної закупівлі приймаються замовником самостійно. Заступник Міністра економіки та довкілля України Віталій ПЕТРУК Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46

Запит від: Дніпропетровський окружний адміністративний суд Суть: 25.09.2026 за результатами проведення переговорної процедури, відповідно до абз.4 пп.2 п.13 постанови КМУ 1178, укладено договір з про закупівлю послуг з розподілу електроенергії з монополістом та застосовано ст. 631 ЦК України щодо періоду надання послуг з 01.08.2026. Чи є порушенням застосування переговорної процедури до правовідносин, які виникли до внесення змін до постанови КМУ 1178, що набрали чинності з 01.09.2026? Відповідь на запит 457/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 385/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/c1525372-e2cc-4a9a-a20f-28e6bbd3050e?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі "Консультації з питань закупівель" реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. Номер відповіді: 457/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 385/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/c1525372-e2cc-4a9a-a20f-28e6bbd3050e?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі "Консультації з питань закупівель" реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. --- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/c1525372-e2cc-4a9a-a20f-28e6bbd3050e?lang=uk-UA) --- Тема: Застосування в договорах про закупівлю юридичних послуг ч.3 ст. 631 ЦК України. Суть питання: Чи правомірне застосування у договорах про закупівлю юридичних послуг ч.3 ст. 631 ЦК України у випадку здійснення закупівлі відповідно до пп. 7 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами відповідно до постанови Кабінету Мінстрів України від 15.07.2026 № 957)? Відповідь на запит 385/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03, що додається. Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано листом від 09.09.2026 № 3323-04/94062-03, що додається. Додаткові матеріали: Лист-відповідь № 3323-04_94062-03 від 09.09.2026.pdf --- Документ: Лист-відповідь № 3323-04_94062-03 від 09.09.2026.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № 130392/9.4/26-26 від 01 вересня 2026 р. Міністерство юстиції України Щодо надання відповіді Міністерство економіки та довкілля України розглянуло лист Міністерства юстиції України щодо застосування законодавства та в межах компетенції повідомляє. Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Так, відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону. Поряд з цим пунктом 13 Особливостей передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Отже, застосування переговорної процедури закупівлі за наявності відповідних підстав є правом, а не обов’язком замовника. У свою чергу, пунктом 17 Особливостей установлено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону та Особливостей. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Разом з тим згідно частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4 та 5 пункту 13 Особливостей, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках. Принагідно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до статті 9 Закону та Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 № 1029, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Будь-які рішення щодо здійснення конкретної закупівлі приймаються замовником самостійно. Заступник Міністра економіки та довкілля України Віталій ПЕТРУК Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46

Запит від: ТОВ "ІНТЕРФЛОТ" Тема розширена: Виконання рішення по справі №826/17584/15 Суть: З 2015 року не виконується судове рішення по справі №826/17584/15 - компенсація відсоткової ставки за залученням кредита в розмірі 2251844,00грн. Номер відповіді: 444/2026 Відповідь: Шановний користувачу, оскільки цей інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі", та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель, пропонується його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian

Запит від: ВІДДІЛ З ПИТАНЬ БУДІВНИЦТВА, МІСТОБУДУВАННЯ, АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ СЛОБОЖАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ Суть: Відповідно до пп.12 п.6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" у річному плані закупівель щодо товарів, на які поширюються вимоги щодо ступеня локалізації виробництва, обов’язково зазначаються предмет закупівлі з визначенням коду за Єдиним закупівельним словником (CPV), коду за УКТ ЗЕД, очікувані обсяги та/або вартість, а також інформація щодо застосування вимог локалізації виробництва. При створенні річного плану на закупівлю робіт потрібно зазначити також код ДК локалізованого товару, який придбавається у складі робіт. Так, необхідно придбати різні кабелі, загальна вартість яких перевищує 1 млн грн. У підсумковій відомості ресурсів проектної документації кабелі займають окремі 40 пунктів (різні технічні характеристики, маркування, типи кабелів). Яким чином зазначити інформацію про кабелі в річному плані: додавати окремо кожне найменування кабелю з кодом CPV, УКТ ЗЕД та обсягом або достатньо один раз вказати позицію "Кабелі" та зазначити один код CPV, УКТ ЗЕД та загальний обсяг кабелів? Відповідь на запит 437/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що  з питань здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2,  вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись  за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198. Принагідно зазначаємо, що  інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листі від № 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06 Номер відповіді: 437/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що  з питань здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2,  вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись  за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198. Принагідно зазначаємо, що  інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листі від № 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06 --- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06) --- Тема: Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX Відповідь: Перейти до основного вмісту Державні сайти Інфо-ресурси Eng Версія для слабозорих Про нас Діяльність Бізнесу Громадянам Пошук Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Узагальнені відповіді Узагальнені відповіді Пошук документів Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри. Введіть текст для пошуку в документах Шукати Очистити 17.08.2026 Документ Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX Номер: 3323-04/76414-06 1. Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у перехідний період 2. Щодо положень Закону № 4888, які введені в дію з 24.06.2026 3. Щодо зміни ціни в договорі у зв’язку з її коливанням на ринку 4. Щодо порядку визначення винятків із застосування конкурентних процедур закупівель 5. Щодо внесення змін до іншого законодавства України у зв’язку з набранням чинності Законом № 4888 6. Щодо положень Закону № 4888 стосовно локалізації, які вводяться в дію через два місяці з дня набрання ним чинності 7. Щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях 8. Щодо розробки нормативно-правових актів та технічної реалізації в електронній системі закупівель Завантажити файли 1 Підписка на новини Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення. E-mail* Підписатись Версія для слабозорих Попередня версія сайту Мапа сайту Електронне звернення Статистика Що нового на сайті Телефон кореспонденції (044) 200-47-53 Електронна пошта meconomy@me.gov.ua Адреса 01008, Україна, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2 Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів. Створено за підтримки --- Документ: https://me.gov.ua/download/9493ff55-730c-4055-964a-f6b1cd10095e/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX Міністерство економіки та довкілля України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон № 922) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості № 1178), яка прийнята на виконання вимог Закону № 922. З 24.06.2027 набрав чинності новий Закон України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, а також проведення конкурсів проектів для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Виходячи з пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, Закон № 4888 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, у тому числі щодо положень стосовно зміни істотних умов договору про закупівлю, передбачених Законом № 922, та вводиться в дію поетапно: — через два місяці з дня набрання чинності цим Законом в частині вимог щодо локалізації; — з набранням чинності окремого закону в частині вимог щодо зарезервованих контрактів; — через дев’ять місяців з дня набрання чинності в цілому — з 24.03.2027. При цьому, виходячи з підпункту 2 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, Кабінет Міністрів України має у шестимісячний строк з дня введення в дію цього Закону розробити і подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до цього Закону щодо врегулювання питань, пов’язаних з укладенням зарезервованих контрактів. Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у перехідний період Виходячи з пункту 8 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, Особливості № 1178 продовжуватимуть застосовуватися до введення в дію Закону № 4888 в цілому. У разі припинення або скасування воєнного стану до 24.03.2027, Особливості № 1178 діятимуть протягом 90 днів після такого скасування. При цьому Закон № 922 втрачає чинність з дня введення в дію Закону № 4888 відповідно до пункту 9 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”, тобто 24.03.2027. Відповідно до пункту 2 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 публічні закупівлі товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію Закону № 4888, завершуються в порядку, що діяв до введення його в дію. Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію Закону № 4888, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію Закону № 4888. Щодо положень Закону № 4888, які введені в дію з 24.06.2026 Виходячи з норм пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, пункт 7, підпункти 9, 11 та абзаци перший, четвертий - одинадцятий підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, вводяться в дію з дня набрання чинності Законом, з 24.06.2026. Ці положення стосуються випадків зміни ціни за одиницю товару до 10 відсотків в договорі про закупівлю, а також зміни ціни в договорі у зв’язку зі зміною показників та індексів; зменшення ступеня локалізації стосовно техніки і обладнання, виготовлених підприємствами вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу; надання оператором системи передачі послуг з приєднання електроустановок згідно з договором приєднання. Щодо зміни ціни в договорі у зв’язку з її коливанням на ринку Пунктом 7 розділу XІV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 передбачено, що положення пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону № 922 в редакції нового Закону застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом № 922. Водночас підпунктом 13 пункту 10 розділу XІV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 викладено пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону № 922 в наступній редакції, а саме: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Отже, зазначеним положенням надано зворотну силу в часі, що дозволяє їх застосування до правовідносин у сфері публічних закупівель, які регулювалися Законом № 922. У свою чергу, до договорів про закупівлю, укладених згідно Особливостей, при зміні істотних умов застосовуються положення пункту 19 Особливостей відповідно до редакції, яка діяла на момент укладення, на підставі тих умов та порядку, що були передбачені проектом договору та визначені укладеним договором про закупівлю. Щодо порядку визначення винятків із застосування конкурентних процедур закупівель Відповідно до абзаців десятого та одинадцятого підпункту 13 пункту 10 розділу XІV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 розділ X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922 доповнено пунктом 3-7, а саме: винятки із застосування конкурентних процедур закупівель визначаються Кабінетом Міністрів України в Особливостях за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання публічних закупівель. Щодо внесення змін до іншого законодавства України у зв’язку з набранням чинності Законом № 4888 Відповідно до абзацу третього пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дев’ять місяців з дня набрання ним чинності, крім, зокрема підпунктів 9, 11 пункту 10 цього розділу, які вводяться в дію з дня набрання чинності цим Законом. При цьому підпунктом 9 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 передбачено, що у пункті 3 статті 1 Закону України “Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу” цифри і слово “60 відсотків” замінити цифрами і словом “40 відсотків”. Крім цього, підпунктом 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 передбачено абзац дев’ятий частини дванадцятої статті 21 Закону України “Про ринок електричної енергії” викласти в такій редакції: “Придбання товарів, робіт і послуг з будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення об’єктів електроенергетики (до точки приєднання електроустановок замовника) під час надання оператором системи передачі послуг з приєднання за кошти замовника здійснюється у порядку, встановленому договором приєднання. При цьому замовник послуги з приєднання електроустановок до системи передачі, за умови виконання вимог, визначених абзацом сьомим цієї частини, має право обрати виконавця будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, включно з розробленням проектної документації, з числа суб’єктів господарювання, які мають право на здійснення відповідного виду діяльності згідно із законодавством, для виконання робіт з будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника)”. Зважаючи на те, що відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, з питань змін до положень статті 21 Закону України “Про ринок електричної енергії”, у разі необхідності, суб’єктам сфери публічних закупівель пропонується додатково звертатися до Міненерго. Водночас Мінекономіки щодо практичного застосування цих норм направило до Міненерго лист-звернення від 28.07.2026 № 3323-04/68781-03. Про результати розгляду звернення суб'єктів сфери буде повідомлено додатково. Щодо положень Закону № 4888 стосовно локалізації, які вводяться в дію через два місяці з дня набрання ним чинності Згідно з пунктом 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дев’ять місяців з дня набрання ним чинності, крім підпункту 1 та абзаців другого, третього, дванадцятого - сімдесят дев’ятого підпункту 13 пункту 10 цього розділу, які вводяться в дію через два місяці з дня набрання чинності цим Законом - з 24.08.2026. Згідно підпункту 1 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 внесено зміни до статті 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” та встановлено, що органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, щодо проведення закупівель (у тому числі документи виробників для підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів / товарів у складі робіт та послуг), проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо), а також проводити зустрічні звірки з питань дотримання вимог законодавства про локалізацію виробництва у юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та фізичних осіб - підприємців, які брали участь у закупівлі та/або у постачанні товарів (товарів у складі робіт і послуг), наданні послуг та виконанні робіт, з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу, точності та законності господарських операцій, пов’язаних із предметом закупівлі, і розрахунків, для з’ясування їх реальності, повноти відображення в бухгалтерському обліку та підтвердження понесених витрат. Щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях Виходячи з абзаців другого, третього, дванадцятого - сімдесят дев’ятого підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, пункт 29-1 частини першої статті 1 № 922 викладено в новій редакції, згідно якої ступінь локалізації виробництва — показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у виробничій собівартості товару, що є предметом закупівлі, незалежно від того, закуповується такий товар як самостійний предмет закупівлі чи у складі робіт або послуг. Водночас нові норми Закону № 4888 передбачають комплексне врегулювання питань застосування вимог щодо локалізації виробництва під час здійснення публічних закупівель у разі, якщо вартість предмета закупівлі (товарів, у тому числі в складі робіт чи послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень. Встановлюється поетапне зростання мінімального ступеня локалізації (у 2026 році — 30%, у 2027 році — 35%, з 2028 року — 40%), який обчислюється за затвердженою формулою та підтверджується шляхом включення товару його виробником до переліку локалізованих товарів. Додатково розширюється номенклатура товарів, на які поширюються зазначені вимоги (механізовані засоби розмінування (гуманітарного розмінування), засоби детонування (знешкодження/знищення) вибухонебезпечних предметів, зокрема з дистанційним керуванням; бронежилети, чохли та комплектуючі до бронежилетів, шоломи бойові балістичні), а також визначаються винятки щодо незастосування правил локалізації до товарів, країнами походження яких є держави — учасниці Угоди про державні закупівлі (GPA) та інших відповідних міжнародних договорів України. Крім цього, встановлюється обов’язковий порядок дій замовників та заходи правової відповідальності суб’єктів закупівель з вимогами щодо локалізації. Зокрема у тендерній документації/запитах пропозицій мають зазначатися вимоги щодо надання підтвердних документів та інформація про повний ланцюг постачання від осіб, які не є виробниками. Замовники зобов’язані відхиляти пропозиції, що не відповідають цим вимогам, а в разі виявлення порушень — відміняти закупівлю, оскільки укладені договори можуть бути визнаними нікчемними. Для забезпечення контролю за дотриманням встановлених вимог залучатиметься Держаудитслужба, а також передбачене утворення Уповноваженим органом комісії з питань забезпечення формування та ведення переліку локалізованих товарів та відповідності інформації, що міститься в ньому. Запроваджується застосування до постачальників штрафних санкцій у розмірі 15 % вартості товару, виключення товарів із переліку та ведення Реєстру недоброчесних виробників із подальшою забороною здійснювати закупівлю їхньої продукції. У зв’язку з цим інформуємо, що вищезазначені зміни, які потребують здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, набирають чинності з 24.08.2026. Щодо розробки нормативно-правових актів та технічної реалізації в електронній системі закупівель Виходячи з підпунктів 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, Кабінет Міністрів України має у восьмимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону, а також до дня введення в дію цього Закону забезпечити функціонування електронної системи закупівель та можливість технічної реалізації вимог цього Закону. З огляду на поетапний характер введення в дію окремих положень Закону № 4888, необхідності розроблення підзаконних актів та технічної реалізації в електронній системі закупівель, надання узагальнених відповідей щодо їх застосування здійснюватиметься поступово з їх розміщенням на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. При цьому звертається увага, що після припинення дії Особливостей № 1178, які розроблені на виконання Закону № 922, який втратить чинність з 24.03.2027, будуть розроблені нові особливості на виконання Закону № 4888. Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономіки та державним підприємством “Прозорро” вживаються заходи для розроблення підзаконних актів та їх технічної реалізації в електронній системі закупівель. Заступник Міністра економіки та довкілля України Віталій ПЕТРУК Ірина Ряба, 596-68-46

Запит від: ТОВ"Радник" Тема розширена: Щодо проведення аналізу цін на матеріальні ресурси замовника Суть: Просимо надати роз’яснення щодо застосування вимог законодавства стосовно проведення аналізу цін на матеріальні ресурси під час закупівлі робіт. Комунальне підприємство як замовник планує укласти прямий договір підряду на виконання робіт на підставі одного з винятків, передбачених пунктом 13 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. На відповідні роботи замовник має розроблену та затверджену проєктну документацію. Водночас усі матеріальні ресурси, необхідні для виконання робіт, планується передати підряднику замовником. Такі матеріали вже перебувають на складі комунального підприємства та були придбані у 2025 році для поповнення складських запасів, а не спеціально для реалізації зазначеного об’єкта чи заходу. Вартість придбання цих матеріалів документально підтверджена. З урахуванням вимог постанови КМУ від 19.11.2025 № 1512 та кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591, просимо роз’яснити: 1. Чи необхідно проводити аналіз цін на матеріальні ресурси, які були раніше придбані замовником, перебувають на його складі та передаватимуться підряднику для виконання робіт? 2. Якщо такий аналіз необхідний, хто саме повинен його проводити — замовник чи підрядник, враховуючи, що проєктна документація вже розроблена замовником, а матеріальні ресурси належать замовнику? 3. На якому етапі має проводитися такий аналіз: під час формування та погодження договірної ціни перед укладенням прямого договору, під час виконання договору чи на іншому етапі? 4. Яку вартість зазначених матеріалів необхідно враховувати у розрахунках договірної ціни: фактичну (історичну) вартість їх придбання у 2025 році чи поточну вартість, визначену за результатами аналізу цін на дату формування договірної ціни? 5. Чи повинні матеріальні ресурси замовника включатися до звіту про результати проведення аналізу цін на матеріальні ресурси та інших розрахунків договірної ціни, якщо їх вартість не підлягатиме оплаті підряднику, оскільки такі матеріали надаються замовником? Відповідь на запит 379/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06 Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460  (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві. Номер відповіді: 379/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06 Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460  (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві. --- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06) --- Тема: Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 Відповідь: Перейти до основного вмісту Державні сайти Інфо-ресурси Eng Версія для слабозорих Про нас Діяльність Бізнесу Громадянам Пошук Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Узагальнені відповіді Узагальнені відповіді Пошук документів Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри. Введіть текст для пошуку в документах Шукати Очистити 21.07.2026 Документ Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 Номер: 3323-04/66969-06 Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 Завантажити файли 1 Підписка на новини Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення. E-mail* Підписатись Версія для слабозорих Попередня версія сайту Мапа сайту Електронне звернення Статистика Що нового на сайті Телефон кореспонденції (044) 200-47-53 Електронна пошта meconomy@me.gov.ua Адреса 01008, Україна, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2 Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів. Створено за підтримки --- Документ: https://me.gov.ua/download/adae69d5-24be-44e3-b489-0d296f38e1c7/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ Мінрозвитку пр-т Берестейський, 14, м. Київ, 00015, тел.: (044) 351-40-96, (044) 351-41-71, (044) 351-48-20, E-mail: post@mindev.gov.ua, сайт: mindev.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37472062 від ___________ 20__ р. № _______ На № __________ від ___________ 20__ р. Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Міністерство розвитку громад та територій України розглянуло лист Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 28.05.2026 № 3323-04/50046-03 щодо надання роз’яснень стосовно дії постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану». За результатами розгляду в межах компетенції повідомляємо наступну інформацію. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України встановлено Законом України «Про центральні органи виконавчої влади». Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 1512) розроблено та затверджено наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 кошторисні норми України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси» (далі – Настанова № 591), які встановлюють порядок проведення аналізу цін на матеріальні ресурси під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин (окрім визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування), що здійснюється із залученням ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н6R%CUH44}cHLО Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00 19026/28/10-26 від 16.07.2026 бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512» (далі – Постанова № 526) затверджено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512, які уточнюють механізм проведення аналізу цін на матеріальні ресурси. 1. Чи поширюється дія постанови № 1512 на визначення вартості капітального ремонту вулиць і доріг міста? Положення Постанови № 1512 застосовуються з дня її опублікування (з 25.11.2025, а зміни до неї, внесені Постановою № 526 з 29.04.2026) та діють протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, поширюються при визначенні вартості об’єктів будівництва, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, з наступних видів робіт/послуг: - нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин; - нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. 2. Чи поширюються норми постанови № 1512 (з урахуванням змін 2026 року) на послуги з поточного ремонту будівель? Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-3- 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво – це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва. Виходячи з положень зазначених законодавчих та нормативних документів поточний ремонт будівель і споруд не відноситься до виду будівництва, у зв’язку з цим законодавчі та нормативні документи, що діють для будівництва, у тому числі положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, до поточного ремонту не застосовуються. Вартість поточного ремонту (крім автомобільних доріг загального користування) має визначатися на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін. В окремих обґрунтованих випадках центральний орган виконавчої влади, до сфери діяльності якого належать відповідні об’єкти, або замовник (розпорядник коштів) розпорядчим документом за відповідним обґрунтуванням ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н6R%CUH44}cHLО Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00 19026/28/10-26 від 16.07.2026 може поширити дію окремих положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 (далі – Настанова № 281). У разі прийняття рішення щодо поширення дії Настанови № 281 на поточний ремонт у розпорядчому документі можуть бути зазначені відповідні особливості, зокрема щодо показників кошторисного прибутку, загальновиробничих та адміністративних витрат тощо. Вартість поточного ремонту в окремих обґрунтованих випадках може визначатися на підставі відповідних ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, за умов відповідності технології, складу робіт, що виконуються, та витрат ресурсів, врахованих зазначеними нормами. 3. Чи застосовуються норми Настанови № 281 при закупівлі послуг з поточного ремонту будівель? Згідно з пунктом 1.1 Настанови № 281 визначені основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування. З огляду на це Настанова № 281 не розповсюджується на поточний ремонт будівель. Водночас замовник може добровільно прийняти рішення щодо поширення дії норм Настанови № 281 у тому числі на поточний ремонт будівель. Це має бути затверджено внутрішнім офіційним розпорядчим документом замовника із детальним обґрунтуванням. 4. Чи терміни “матеріали” та “матеріальні ресурси”, використані у постанові № 1512, охоплюють не лише будівельні матеріали у вузькому розумінні, а й обладнання (устаткування), вироби та інші матеріальні ресурси, вартість яких включається до договірної ціни робіт відповідно до кошторисної документації? Настановою № 591 визначено, що матеріальні ресурси – матеріали, вироби і комплекти, необхідні для будівництва (крім обладнання). 5. Чи поширюється дія постанови № 1512 на договірні ціни подані під час відкритих торгів в тому числі до початку функціонування бази даних цін? У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526, замовником ще не розпочато процедуру публічних закупівель, умови проектів договорів підряду мають враховувати вимоги Постанови № 526 щодо: - підтвердження підрядниками фактично нарахованого рівня заробітної плати та надання відповідної довідки; - компенсації замовником фактично нарахованої заробітної плати робітників-будівельників і монтажників, а також робітників, зайнятих на ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н6R%CUH44}cHLО Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00 19026/28/10-26 від 16.07.2026 керуванні і обслуговуванні будівельних машин та механізмів, на такому об’єкті, у межах ліміту коштів на виплату заробітної плати, передбаченого договірною ціною до договору; - необхідності здійснення підрядником аналізу цін на етапі взаєморозрахунків, у разі якщо договір укладається за динамічною ціною. У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526, замовником розпочато процедуру публічних закупівель, замовник може прийняти рішення про необхідність передбачення в проектах договорів підряду умов наведених вище. 5.1 Чи вправі замовник досліджувати на етапі розгляду пропозиції учасника відкритих торгів з особливостями, ціни на матеріальні ресурси викладені у складеній учасником (підрядником) договірній ціні на предмет їх відповідності середнім цінам по регіону? Наразі відсутні обмеження щодо замовника в частині виконання аналізу цін на матеріальні ресурси на етапі розгляду пропозицій відкритих торгів з особливостями. 6. Чи є правомірною вимога замовника про надання довідки та підтвердження повної відповідності сум заробітної плати, відображених в актах виконаних робіт, фактично виплаченій заробітній платі, з урахуванням положень пункту 5 Постанови № 1512? Відповідно до пункту 6.20.3 Зміни № 6 до кошторисних норм України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрозвитку від 08.06.2026 № 1069, встановлено зокрема, що у разі потреби в актах приймання виконаних будівельних робіт здійснюється уточнення суми заробітної плати робітників шляхом порівняння фактично нарахованої заробітної плати робітників за період виконання робіт, зазначений у попередньому акті приймання виконаних будівельних робіт, відповідно до довідки про фактичний рівень заробітної плати робітників, та сумою відповідної кошторисної заробітної плати робітників, зазначеної в попередньому акті приймання виконаних будівельних робіт (при цьому отримання від’ємного значення різниці зменшує, а позитивного – збільшує вартість поточного акта приймання виконаних будівельних робіт).» Тобто підрядник надає довідку про фактично нараховану заробітну плату і в разі, якщо нормативно визначена заробітна плата у акті відрізняється від фактичної, її корегують відповідно до суми, зазначеної у довідці. 7. Як правильно застосовувати вимоги у випадках, коли частина виконаних робіт, з огляду на технологічний процес, не включається до актів 3 виконаних робіт поточного місяця, хоча заробітна плата працівникам за ці роботи вже фактично виплачена, а відповідні обсяги робіт будуть відображені в актах наступних звітних періодів? ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н6R%CUH44}cHLО Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00 19026/28/10-26 від 16.07.2026 Довідка за фактично виплачену заробітну плату до актів виконаних робіт форми № КБ-2в надається за період в якому були виконані роботи, що включені до такого акту. Заступник Міністра Наталія КОЗЛОВСЬКА Руслан Метіль 351 46 80 ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н6R%CUH44}cHLО Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00 19026/28/10-26 від 16.07.2026 --- Документ: https://me.gov.ua/download/a33d1d8f-64fc-4430-90c3-a4ea8897feb4/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 25.11.2025 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України “Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану” від 19.11.2025 № 1512 (далі – постанова № 1512), головним розробником та ініціатором внесення змін до якої є Міністерство розвитку громад та територій України (далі - Мінрозвитку). У зв’язку з надходженням запитів суб'єктів сфери публічних закупівель до Уповноваженого органу, Мінекономіки листом від 28.05.2026 № 3323-04/50046-03, що додається, звернулося до Мінрозвитку за інформацією щодо застосування постанови № 1512. Мінрозвитку листом від 16.07.2026 № 19026/28/10-26, що додається, надало роз’яснення стосовно дії постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 “Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану”. Принагідно повідомляємо, що листом від 23.06.2026 № 10781/28/14-26, що додається, Мінрозвитку були також надані роз’яснення положень постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 “Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану” зі змінами. Додатки: на 21 арк. в 1 прим. Заступник директора департаменту ‒ начальник управління сфери публічних закупівель Михайло МОХНЯ Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46 --- Документ: https://me.gov.ua/download/bdace0ca-9db7-4df9-9aab-f6e5413784e0/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № __________від __________ Міністерство розвитку громад та територій України Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України у зв’язку з надходженням запитів до Уповноваженого органу щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 “Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану” (далі - постанова № 1512), звертається з наступним. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Мінекономіки як Уповноважений орган з питань публічних закупівель здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Законом, зокрема надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель та узагальненні відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у мережі Інтернет за адресою: www.me.gov.ua. Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. При цьому Мінрозвитку відповідно до покладених на нього завдань, здійснює забезпечення формування державної політики, зокрема у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а також здійснює забезпечення технічного регулювання у сфері, зокрема будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури. З огляду на зазначене, з метою подальшого інформування суб’єктів сфери публічних закупівель, просимо надати роз'яснення щодо питань застосування постанови № 1512, з урахуванням питань, порушених у запитах: 1. Чи поширюється дія постанови № 1512 на визначення вартості капітального ремонту вулиць і доріг міста? 2. Чи поширюються норми постанови № 1512 (з урахуванням змін 2026 року) на послуги з поточного ремонту будівель? 3. Чи застосовуються норми Настанови з визначення вартості будівництва, затверджені наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві” при закупівлі послуг з поточного ремонту будівель? 4. Чи терміни “матеріали” та “матеріальні ресурси”, використані у постанові № 1512, охоплюють не лише будівельні матеріали у вузькому розумінні, а й обладнання (устаткування), вироби та інші матеріальні ресурси, вартість яких включається до договірної ціни робіт відповідно до кошторисної документації? 5. Чи вправі замовник досліджувати на етапі розгляду пропозиції учасника відкритих торгів з особливостями, ціни на матеріальні ресурси викладені у складеній учасником (підрядником) договірній ціні на предмет їх відповідності середнім цінам по регіону та чи поширюється дія постанови № 1512 на договірні ціни подані під час відкритих торгів в тому числі до початку функціонування бази даних цін? 6. Чи є правомірною вимога замовника про надання довідки та підтвердження повної відповідності сум заробітної плати, відображених в актах виконаних робіт, фактично виплаченій заробітній платі, з урахуванням положень пункту 5 постанови №1512? 7. Як правильно застосовувати вимоги у випадках, коли частина виконаних робіт, з огляду на технологічний процес, не включається до актів виконаних робіт поточного місяця, хоча заробітна плата працівникам за ці роботи вже фактично виплачена, а відповідні обсяги робіт будуть відображені в актах наступних звітних періодів? Враховуючи викладене та з метою підготовки узагальненої відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства просимо надати відповідну інформацію у короткі терміни. Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Анна АРТЕМЕНКО Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46 --- Документ: https://me.gov.ua/download/b324fe9e-f70a-4678-b03e-f90a452d4553/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ Мінрозвитку пр-т Берестейський, 14, м. Київ, 00015, тел.: (044) 351-40-96, (044) 351-41-71, (044) 351-48-20, E-mail: post@mindev.gov.ua, сайт: mindev.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37472062 від ___________ 20__ р. № _______ На № __________ від ___________ 20__ р. Центральні органи виконавчої влади, обласні військові адміністрації та міські ради (за списком) Відповідно до абзацу восьмого пункту 1 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), одним із основних завдань Мінрозвитку є забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері ціноутворення у будівництві. Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що одним із основних завдань міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є інформування та надання роз’яснень щодо здійснення державної політики. З метою удосконалення підходів щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин (далі – будівельні роботи), а також щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, в умовах воєнного та/або надзвичайного стану Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 1512), до якої внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512» (далі – Постанова № 526). ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 Враховуючи вищевикладене, в межах компетенції Мінрозвитку надає наступні роз’яснення стосовно визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин (крім автомобільних доріг загального користування) з урахуванням положень Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526. 1. Чи поширюється обов’язок аналізу цін на поточний ремонт будівель та споруд? Положення Постанови № 1512 застосовуються з дня її опублікування (з 25.11.2025, а зміни до неї, внесені Постановою № 526 з 29.04.2026) та діють протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, поширюються при визначенні вартості об’єктів будівництва, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, з наступних видів робіт/послуг: - нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин; - нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. Положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, не поширюються на поточний ремонт будівель та споруд, вулиць та доріг населених пунктів. Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво – це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва. Виходячи з положень зазначених законодавчих та нормативних документів поточний ремонт будівель і споруд не відноситься до виду будівництва, у зв’язку з цим законодавчі та нормативні документи, що діють для будівництва, у тому числі положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, до поточного ремонту не застосовуються. Вартість поточного ремонту (крім автомобільних доріг загального користування) має визначатися на підставі обгрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін. В окремих обґрунтованих випадках центральний орган виконавчої влади, до сфери діяльності якого належать відповідні об’єкти, або замовник ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 (розпорядник коштів) розпорядчим документом за відповідним обґрунтуванням може поширити дію окремих положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 (далі – Настанова № 281). У разі прийняття рішення щодо поширення дії Настанови № 281 на поточний ремонт у розпорядчому документі можуть бути зазначені відповідні особливості, зокрема щодо показників кошторисного прибутку, загальновиробничих та адміністративних витрат тощо. Вартість поточного ремонту в окремих обґрунтованих випадках може визначатися на підставі відповідних ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, за умов відповідності технології, складу робіт, що виконуються, та витрат ресурсів, врахованих зазначеними нормами. 2. Як застосовуються вимоги Постанови № 1512 та кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси”, затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 (далі - Настанова № 591), щодо внесення даних в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (далі ЄДЕССБ): - якщо окремими рішеннями Уряду прийнято рішення щодо особливостей реалізації певних проєктів без внесення даних до ЄДЕССБ. У разі якщо реалізація проекту відповідно до рішення Уряду здійснюється без завантаження документів до ЄДЕССБ, це не звільняє замовника/підрядника, як суб’єктів аналізу цін, від виконання обов’язку з проведення аналізу цін на матеріальні ресурси. Такий звіт має бути виготовлено та підписано в письмовій формі згідно з додатком до Настанови № 591. Завантаження такого звіту в ЄДЕССБ здійснюється за рішенням замовника будівництва. - для договорів на виконання робіт укладених з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.20217 № 406. Якщо для будівництва об’єктів, виконання робіт по яких не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, розробляється проектна документація, яка передбачає отримання позитивного експертного звіту, аналіз цін проводиться відповідно до Постанови № 1512 замовником під час складання інвесторської кошторисної документації та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни, а підрядником під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника, а також під час складання та узгодження договірної ціни та підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни. ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 Пунктом 5.2. Настанови № 591 визначено, що звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси створюється суб’єктом з аналізу цін у формі електронного документа засобами ЄДЕССБ та підписується шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису. 3. Як застосовуються вимоги Постанови № 1512 зі змінами та Настанови № 591 за наявності змішаного фінансування, грантових коштів, міжнародної допомоги? Вимоги Постанови № 1512 зі змінами та Настанови № 591 є обов’язковими для застосування при спорудженні об’єктів будівництва, якщо вони фінансуються із залученням: - бюджетних коштів (державного чи місцевих бюджетів); - коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій; - кредитів, наданих під державні гарантії. Якщо будівництво об’єкту передбачає залучення будь-якого фінансування з вище перелічених джерел, незалежно від обсягу фінансування, виконання вимог Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, та Настанови № 591 є обов’язковими. 4. Що саме повинна перевіряти експертна організація щодо аналізу цін, чи має вона проводити власний моніторинг, і які документи зберігати в архіві експертної організації? За змістом речення першого частини другої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом до Реєстру будівельної діяльності. Мета проведення експертизи проектів будівництва, що визначена реченням першим пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, передбачає, зокрема визначення та перевірку якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань кошторисної частини проекту будівництва. До таких нормативів, слід відносити, у т.ч. нормативи, що передбачені Постановою № 1512 та Настановою № 591, а саме щодо: - факту наявності звіту з аналізу цін; ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 - дотримання процедури проведення аналізу цін, а саме: визначення переліку ціноутворюючих та неціноутворюючих матеріалів; наявності цінових пропозицій відповідно до вимог Настанови № 591; - правильності документального оформлення Звіту з аналізу цін; - використання результатів аналізу цін при складанні кошторисної документації відповідно до розділу VI Настанови № 591. Водночас слід зазначити, що Національний стандарт України ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» встановлює процедуру проведення експертизи проектної документації на будівництво, якою визначено перелік документів, що мають зберігатися в архіві експертної організації. 5. Чи поширюються нові вимоги на договори, проєкти, експертизу або закупівлі, розпочаті чи укладені до набрання чинності змін до Постанови № 1512, внесених Постановою № 526? За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів). На підставі та керуючись вищевикладеним, повідомляємо наступне. 5.1. Кошторисна частина проектної документації, подана для проведення експертизи проектів будівництва об’єктів у встановленому порядку до 29.04.2026 р., для якої експертний звіт ще не виданий, має бути переглянута у звʼязку із набранням чинності Постанови № 526. У разі завершення експертизи складанням позитивного експертного звіту після 29.04.2026 р. кошторисна частина проектної документації має відповідати вимогам Постанови № 526. До такого завершення експертизи замовником в ЄДЕССБ має бути завантажений аналіз цін, а експертна організація має перевірити якість проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання передбачених Постановою № 1512 та Настановою № 591 нормативів з питань кошторисної частини проекту ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 будівництва, а саме з урахуванням роз'яснення наданого на питання № 4 цього листа. 5.2. Зміни, у зв’язку з набранням чинності Постанови № 526, до кошторисної частини проектної документації щодо якої було проведено експертизу та отримано позитивний експертний звіт до 29.04.2026 р. і не розпочато процедуру публічних закупівель, можуть бути внесені, у разі прийняття головним розпорядником бюджетних коштів або замовником, відповідного рішення. Така проектна документація може використовуватися для планування та фінансування будівельних робіт, а також для проведення публічних закупівель. 5.3. У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526, замовником ще не розпочато процедуру публічних закупівель, умови проектів договорів підряду мають враховувати вимоги Постанови № 526 щодо: - підтвердження підрядниками фактично нарахованого рівня заробітної плати та надання відповідної довідки; - компенсації замовником фактично нарахованої заробітної плати робітників-будівельників і монтажників, а також робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні будівельних машин та механізмів, на такому об’єкті, у межах ліміту коштів на виплату заробітної плати, передбаченого договірною ціною до договору; - необхідності здійснення підрядником аналізу цін на етапі взаєморозрахунків, у разі якщо договір укладається за динамічною ціною. 5.4. У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526, замовником розпочато процедуру публічних закупівель, замовник може прийняти рішення про необхідність передбачення в проектах договорів підряду умов, наведених у роз’ясненні, наданого на питання № 5.4 цього листа. 5.5. Якщо інше не передбачено договором підряду, укладеним до 29.04.2026 р., підрядник на етапі проведення взаєморозрахунків повинен з огляду на вимоги Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, створювати звіт з аналізу цін засобами ЄДЕССБ, якщо договором підряду передбачено динамічну договірну ціну. Разом із цим, сторони договору підряду не позбавлені можливості внести зміни до договору підряду з дотриманням вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель. У разі внесення змін до умов договору підряду відповідно до положень Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, такі умови договору діють із дати, визначеної в додатковій угоді. ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 5.6. Якщо під час виконання будівельних робіт змінюються проектні рішення, передбачені затвердженою проектною документацією, вартість залишків робіт, у тому числі додаткових робіт, що визначається в кошторисній частині проєктної документації, скоригованої після 29.04.2026 р., має бути перерахована з урахуванням положень Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526. При цьому зміни до договору підряду щодо рівня заробітної плати, загальновиробничих та адміністративних витрат, прибутку вносяться сторонами у разі прийняття головним розпорядником бюджетних коштів або замовником відповідного рішення. У разі прийняття відповідного рішення, зміни до договору вносяться сторонами комплексно з урахуванням положень змін до Постанови № 1512, затверджених Постановою № 526. 6. Чи може рівень заробітної плати бути більшим, ніж передбачено Постановою № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526? Відповідно до підпункту 5 пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, розмір кошторисної заробітної плати, який враховується під час складання інвесторської кошторисної документації, визначається замовником у складі вихідних даних на проектування для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8 і не може бути нижче ніж середньомісячна заробітна плата в будівельній галузі за минулий рік, оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління статистики у відповідній області, збільшена на відповідний коефіцієнт. Таким чином, зазначеною нормою встановлено мінімальний рівень кошторисної заробітної плати, який повинен враховуватися під час складання інвесторської кошторисної документації. Водночас замовник має право визначати вищий рівень кошторисної заробітної плати з урахуванням умов будівництва конкретного об’єкта у відповідному регіоні. Для визначення рівня заробітної плати замовнику доцільно здійснювати аналіз рівня заробітної плати та використовувати як загальнодоступну інформацію щодо цін робіт і послуг, яка міститься у відкритих джерелах (у тому числі в електронній системі закупівель «Prozorro» та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках, дані спеціалізованих інформаційно- аналітичних видань, офіційних статистичних видань тощо), так і інформацію, отриману шляхом проведення ринкових консультацій. 7. Щодо підтвердження фактичної заробітної плати субпідрядних організацій. Документальне підтвердження фактично нарахованої заробітної плати здійснюється шляхом надання субпідрядною організацією Довідки про фактичний рівень заробітної плати робітників-будівельників і монтажників, а ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 також робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні будівельних машин та механізмів за формою, наведеною в додатку 48 до Настанови № 281. 8. Як застосовуються граничні показники загальновиробничих витрат, адміністративних витрат і прибутку, чи потрібні обґрунтовуючі розрахунки? Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, під час складання інвесторської кошторисної документації загальновиробничі витрати встановлюються на рівні 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати - на рівні 3 відсотки суми прямих витрат, кошторисний прибуток - на рівні 15 відсотків суми прямих витрат, а на етапі договірної ціни та взаєморозрахунків загальновиробничі витрати встановлюються на рівні не більше 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати - на рівні не більше 3 відсотків суми прямих витрат, кошторисний прибуток - на рівні не більше 15 відсотків суми прямих витрат. Таким чином на етапі узгодження договірної ціни та проведення взаєморозрахунків підтверджуючі розрахунки загальновиробничих, адміністративних витрат та кошторисного прибутку підрядниками не надаються. 9. За рахунок яких кадрових і фінансових ресурсів замовники мають виконувати функцію з аналізу цін, внесення даних і завантаження документів? Вимога щодо проведення Аналізу цін була передбачена ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 № 174, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, та наразі передбачена кошторисними нормами України «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженими наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281. Таким чином положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526 та Настанови № 591 конкретизують вимоги щодо проведення аналізу цін, який був вперше запроваджений ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва». Здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси може бути делеговане замовником/підрядником (будівельною організацією) на договірних засадах третім особам (як наприклад - проектні організації, інженер-консультант, будь- яка інша організація, сертифікований інженер-проектувальник чи експерт будівельний тощо). ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 Джерелами фінансування виконання таких робіт можуть бути власні кошти замовника/підрядника, кошти на утримання Служби замовника, кошти на надання послуг-інженера консультанта тощо. 10. Які умови та обмеження діють для багаторазового використання одного й того самого звіту з аналізу цін та який максимальний термін дії звіту з аналізу цін та на які етапи будівництва він має поширюватися? Під час визначення поточних цін на матеріальні ресурси один і той самий звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси може бути використаний для кількох об’єктів з аналогічними технічними характеристиками та в межах однієї області (абзац 6 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526). Строк дії звіту становить не більше трьох місяців з дати його складання. Звіт має бути чинним на дату отримання позитивного експертного звіту, підписання договірної ціни та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за динамічною договірною ціною. Втрата чинності звіту не є підставою для коригування проектної документації, затвердженої у встановленому порядку. 11. З якої дати та в якому порядку замовник/підрядник зобов’язаний створювати та оформлювати звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси відповідно до підпункту другого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, з урахуванням початку функціонування бази даних цін? Відповідно до підпункту другого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, з дати початку функціонування бази даних цін замовник/підрядник: створює звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси у формі електронного документа засобами ЄДЕССБ та підписує його шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (крім звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси для поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування); виготовляє звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси за формою згідно з додатком до Настанови № 591 у паперовій формі для поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування та підписує його. Зазначаємо, що інформація щодо початку функціонування бази даних цін розміщена на сайті Мінрозвитку 28.04.2026 за посиланням https://mindev.gov.ua/news/prozori-tsiny-v-budivnytstvi-startuvalo-napovnennia- bazy-tsin-na-budproduktsiiu-ta-inshi-materialni-resursy. Отже, вимоги підпункту другого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 10 щодо створення звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси у формі електронного документа засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва діють з 28.04.2026 р. 12. Які матеріальні ресурси є ціноутворюючими, а які неціноутворюючими? Відповідно до пункту 3.1 Настанови № 591 визначення ціноутворюючих матеріальних ресурсів при складанні інвесторської кошторисної документації, складанні/узгодженні договірної ціни у Переліку здійснюється шляхом їх ранжування від більшої загальної вартості до меншої: 1) матеріальні ресурси, що займають верхню частину ранжованого переліку та сукупно становлять 60 % загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, є ціноутворюючими; 2) всі інші матеріальні ресурси, що не увійшли до ціноутворюючих матеріальних ресурсів, є неціноутворюючими. 13. Що може вважатися ціновою пропозицією та як підтверджувати інформацію з сайтів, прайс-листів, електронних каталогів або відкритих джерел? Ціновою пропозицією є інформація або документ суб’єкта господарювання, що містить відомості про вартість одиниці відповідного матеріального ресурсу на певну дату або період, умови поставки, умови оплати та інші характеристики. Для ціноутворюючих матеріальних ресурсів цінові пропозиції отримуються шляхом прямих запитів суб’єкта аналізу цін до виробників, імпортерів, їх офіційних представників, дистриб’юторів. Для неціноутворюючих матеріальних ресурсів допускається використання відкритих джерел, зокрема прайс-листів на сайтах, електронних каталогів, спеціалізованих торговельних майданчиків, даних електронної системи закупівель, спеціалізованих баз даних та інших не заборонених джерел (збережених замовником/підрядником наприклад у формі електронних документів та/або їх паперових примірників). 14. Яка процедура подання запиту на інформацію (лист-запит) щодо цінових пропозицій до виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів? У запиті на інформацію необхідно визначити спосіб отримання інформації. Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем, протягом розумного строку. Запити можна подавати поштою, факсом, телефоном, електронною поштою, через месенджери на вибір запитувача. ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 11 Запит має містити наступну інформацію: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) визначений запитувачем розумний строк, у межах якого має бути надано відповідь (далі - розумний строк); 4) визначений запитувачем спосіб отримання відповіді (цінової пропозиції); 5) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. У разі неотримання відповіді на лист-запит щодо надання цінової пропозиції протягом розумного строку фіксується факт відсутності цінової пропозиції від даного суб’єкта постачання. 15. Як співставляти матеріальні ресурси, якщо назви у кошторисі, Кодифікаторі, прайсах або комерційних пропозиціях не збігаються, і як застосовувати аналоги? Аналіз цін здійснюється за умови порівнянності матеріальних ресурсів за якісними та технічними характеристиками — однаковими або еквівалентними. У звіті з аналізу цін зазначається як найменування ресурсу згідно з Кодифікатором, так і комерційна назва ресурсу. Отже, дослівний збіг назви не є визначальним критерієм, але технічні та якісні характеристики підлягають співпадінню. 16. Як здійснювати аналіз цін матеріальних ресурсів, які виготовляються індивідуально, за калькуляцією або силами підрядника на об’єкті? Відповідно до Настанови № 281, якщо для виконання будівельних робіт учасник процедури закупівлі (підрядник) планує виготовлення власними силами окремих будівельних матеріалів, виробів і комплектів на другорядних виробництвах, що є в його структурі, ціни на такі матеріальні ресурси приймаються за відповідними калькуляціями, затвердженими підрядною організацією в установленому порядку (за виробничою собівартістю). Прибуток та адміністративні витрати враховуються в ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) в цілому по об’єкту будівництва. При цьому відповідні ціни на такі матеріальні ресурси разом із прибутком та адміністративними витратами не повинні перевищувати середні ціни інших виробників на ті ж самі ресурси, що склалися в регіоні з урахуванням транспортних витрат з доставки цих ресурсів на франко-приоб’єктний склад. 17. Яку саме ціну слід моніторити та відображати у звіті: відпускну, поточну, з ПДВ чи без ПДВ? ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 12 У звіті з аналізу цін зазначається відпускна ціна за одиницю виміру у гривнях без ПДВ. Для визначення поточної ціни застосовується сума відпускної ціни, транспортних витрат і заготівельно-складських витрат. Відповідно до кошторисних норм України «Настанова щодо порядку функціонування бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси», затвердженої наказом від 27.04.2026 № 836 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (далі – Настанова № 836), база даних цін містить довідкову статистично-аналітичну інформацію саме про відпускні ціни без ПДВ. Отже, для порівняння з базою використовується відпускна ціна без ПДВ, а поточна ціна для кошторисних розрахунків формується з урахуванням транспортування та заготівельно-складських витрат. 18. Як часто оновлюється база даних цін? Відповідно до пункту 3 Постанови № 1512, протягом трьох місяців з дати початку функціонування бази даних цін здійснюються організаційні заходи щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення. Після завершення періоду ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення, відповідно до Настанови № 836, статистично-аналітична інформація про відпускні ціни на матеріальні ресурси, сформована програмними засобами бази даних цін, буде публікуватись на порталі електронної системи до 5 числа кожного місяця. 19. Чи потрібно повторно проводити аналіз цін під час актування за твердої договірної ціни, якщо ціни в актах не перевищують договірну ціну? Відповідно до Настанови № 591 за твердої договірної ціни поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за їх вартістю, визначеною в договірній ціні відповідно до умов договору підряду. Під час підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт при твердій договірній ціні аналіз цін не здійснюється. 20. Де можна ознайомитися з навчальними та довідковими матеріалами щодо практичного застосування Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, та роботи з Базою даних цін на будівельну продукцію, а також куди звертатися у разі виникнення проблем із функціоналом і яку інформацію необхідно надати для оперативного опрацювання звернення? Ознайомитись з онлайн-навчанням, присвяченим практичним аспектам роботи Бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=9gDdgl317II Наявні навчальні та довідкові матеріали розміщені за наступними посиланнями: Публічний портал ЄДЕССБ - https://e-construction.gov.ua/bdcb ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 13 База знань: https://mbkd- support.notion.site/349b1dd3a2e1804db4ddf8527d10d595?v=349b1dd3a2e1819a84a b000cb7dc0d27 Інструкції: https://www.notion.so/mbkdsupport/349b1dd3a2e181599679c787a92df70a Відеоінструкції: https://www.notion.so/mbkdsupport/34bb1dd3a2e180b4b514f3f9ad6b72ab Вебінар: https://www.youtube.com/watch?v=hdmISxJsT1U Звернення щодо роботи функціоналу опрацьовуються через електронну адресу support@e-construction.gov.ua або через форму зворотного зв’язку в електронному кабінеті: https://admin.e-construction.gov.ua/contacts_support Для пришвидшення отримання відповіді необхідно одразу в одному повідомленні надавати: 1. Номер документа у текстовому форматі; 2. Посилання на сторінку; 3. Детальний опис проблеми; 4. Знімок усього екрана. Цей лист не містить норм права, не створює жодних прав та обов’язків і має виключно рекомендаційний характер. Заступник Міністра Наталія КОЗЛОВСЬКА ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026

Запит від: Приватне підприємтсво "Юридична фірма Світ Права" Суть: Добрий день! У зв'язку з внесенням змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» (далі – Постанова) звертаємося з проханням надати роз'яснення щодо практичного застосування положень зазначеної постанови, а також кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси» (далі – Настанова), в частині поставлених запитань. Постановою аналіз цін на матеріальні ресурси запроваджено як самостійну обов'язкову процедуру обґрунтування вартості будівництва, суть якої полягає в зіставленні вартості матеріальних ресурсів у кошторисі з ринковою ціною з використанням Бази даних цін у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (далі – ЄДЕССБ). Підпунктом 1 пункту 1 Постанови визначено етапи проведення аналізу з розмежуванням обов'язків, зокрема: підрядник під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника, та підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни. Деталізацію цієї процедури визначає і Настанова. Відповідно до якої, на етапі проведення взаєморозрахунків перелік матеріальних ресурсів формується з урахуванням розрахунку їх вартості щодо конкретного акта приймання виконаних будівельних робіт. Таким чином, нормативно-правовими актами визначено суб’єктів, стадії та порядок здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси. Водночас на практиці виникає питання щодо того, який саме обсяг матеріальних ресурсів повинен охоплювати кожний наступний аналіз цін при поетапному виконанні робіт та оформленні декількох актів приймання виконаних будівельних робіт за одним договором із динамічною договірною ціною. У зв’язку з наведеним просимо надати роз’яснення з таких питань. 1. У разі якщо з дати проведення попереднього аналізу цін минув строк, протягом якого його результати можуть використовуватися, який обсяг матеріальних ресурсів повинен охоплювати кожний новий аналіз цін на матеріальні ресурси при виконанні договору з динамічною договірною ціною: • виключно матеріальні ресурси, вартість яких включена до конкретного акта приймання виконаних будівельних робіт; • весь залишок матеріальних ресурсів за договором, які ще не включені до попередніх актів приймання виконаних будівельних робіт; • чи весь обсяг матеріальних ресурсів, передбачений договором (договірною ціною), у тому числі матеріальні ресурси, вартість яких уже була включена до попередніх актів? 3. Чи повинен кожний звіт з аналізу цін, сформований підрядником під час підготовки чергового акта приймання виконаних будівельних робіт при динамічній договірній ціні, завантажуватися до ЄДЕССБ окремо? Просимо надати роз’яснення щодо зазначених питань з метою забезпечення правильного та однакового застосування положень Постанови та Настанови під час проведення взаєморозрахунків за договорами підряду з динамічною договірною ціною. Дякуємо за сприяння та надання роз’яснення. З повагою! Відповідь на запит 436/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 379/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/fb6b3243-b22e-4b36-9c3d-1e4344ed07b7?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. Номер відповіді: 436/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 379/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/fb6b3243-b22e-4b36-9c3d-1e4344ed07b7?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Запит від: Могилів-Подільське міське комунальне підприємство "Комбінат комунальних підприємств" Тема розширена: Юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання Суть: Доброго дня ! Міське комунальне підприємство належить до комунальної власності, власником якого є міська територіальна громада в особі міської ради, якій воно підзвітне і підконтрольне. Основним видом діяльності КП є надання послуг по міським, міжміським автобусним пасажирським перевезенням. Відповідно до актів органу місцевого самоврядування дане КП за результатами проведеного конкурсу визначено перевізником на міських автобусних маршрутах та затверджено мережі автобусних маршрутів загального користування, що знаходяться в межах території міської територіальної громади. Враховуючи вищевикладене та з метою правильного визначення правового статусу підприємства під час планування і проведення закупівель, керуючись ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати роз’яснення (консультацію) щодо наступного питання: "Чи підпадає таке комунальне підприємство (яке здійснює міські та приміські пасажирські перевезення за затвердженими ОМС маршрутами) під категорію замовника, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, відповідно до пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі»? Відповідь на запит 422/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запититах № 204/2024, № 778/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ae8c19d0-28dc-4877-b554-995bd3c476c3?lang=uk-UA При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Номер відповіді: 422/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запититах № 204/2024, № 778/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ae8c19d0-28dc-4877-b554-995bd3c476c3?lang=uk-UA При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління.

Запит від: Вінницька обласна військова адміністрація Тема розширена: Визначення способу здійснення закупувель з ПДВ чи без ПДВ Суть: Яку вартість закупівлі (з ПДВ чи без ПДВ) замовник повинен застосовувати при визначенні способу здійснення закупівлі та застосуванні вартісних меж, установлених пунктами 10 та 11 Особливостей, у тому числі у випадку здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель? Відповідь на запит 403/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на порушене питання міститься в листах Мінекономіки від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822” та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 “Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06 Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, проведений 09.07.2026 представниками Мінекономіки та ДП “ПРОЗОРРО”, на тему “Нові правила ПДВ з 1 липня: без паніки”, доступний за посиланням:  https://www.youtube.com/watch?v=Djhb8VOGiuY Номер відповіді: 403/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на порушене питання міститься в листах Мінекономіки від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822” та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 “Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06 Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, проведений 09.07.2026 представниками Мінекономіки та ДП “ПРОЗОРРО”, на тему “Нові правила ПДВ з 1 липня: без паніки”, доступний за посиланням:  https://www.youtube.com/watch?v=Djhb8VOGiuY

Запит від: в/ч 1495 Тема розширена: Стосовно правильності підтвердження ступеня локалізації Суть: Доброго дня, було проведено закупівлю генераторів із застосуванням локалізації шляхом електронного каталогу. В картці товару в частині підтвердження ступеня локалізації зазначено, що виробник товару ТОВ "Т", але підчас перегляду інших документів які завантажені для підтвердження ступеня локалізації виявлено інші документи, які суперечать інформації про виробника, а саме: 1. Сертифікат імпортера, в якому зазначено, що іноземне підприємство засвідчує, що ТОВ "Т" є ексклюзивним імпортером торгової марки. 2. Сертифікат відповідності та декларація про відповідність, в яких зазначено, що виробником товару є інше підприємство (іноземне). Виникає два питання: 1. Чиправильно товариством підтвердженно ступінь локалізації? 2. Як діяти замовнику, якщо ступінь локалізації підтверджено з порушенням, а в порядку використання електронного каталогу відсутня пістава ля віхилення такої пропозиції. Відповідь на запит 394/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06 "Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822",  від № 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”, а також запитах №№ 319/2025, 130/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10842  http://https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06  https://me.gov.ua/InfoRez/Details/372a671e-c845-4327-9c3d-d3a201c69fe0?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/1d55f519-904d-40ec-9bef-69e31221730c?lang=uk-UA Номер відповіді: 394/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06 "Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822",  від № 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”, а також запитах №№ 319/2025, 130/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10842  http://https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06  https://me.gov.ua/InfoRez/Details/372a671e-c845-4327-9c3d-d3a201c69fe0?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/1d55f519-904d-40ec-9bef-69e31221730c?lang=uk-UA

Щодо змін, внесених до Особливостей постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957 Номер: 3323-04/91700-06 1. Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957 2. Щодо положень постанови № 957, що діють з 16 липня 2026 року 3. Щодо положень постанови № 957, що набирають чинності з 01.09.2026 Міністерство економіки та довкілля України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957 З 16.07.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 і від 11 листопада 2022 р. № 1275” (далі – постанова № 957). Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 2 постанови № 957 закупівлі розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпунктів 13, 15, 17, 18, 20, 21, 26 пункту 13 Особливостей, до набрання чинності цією постановою інформація та документи розміщуються в електронній системі закупівель та оприлюднюються нею в порядку, який діяв до набрання чинності цією постановою. Згідно з пунктом 3 постанова № 957 набирає чинності з 01 вересня 2026 року, крім підпункту 1 пункту 1 змін, затверджених цією постановою, який набирає чинності з дня опублікування цієї постанови. Щодо положень постанови № 957, що діють з 16 липня 2026 року З 16.07.2026 набули чинності зміни, якими дію абзацу восьмого пункту 3 Особливостей в частині незастосування обмеження щодо ступеня локалізації поширено на випадки, які пов'язані з надзвичайними ситуаціями в енергетиці та окремими проектами. Так, положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону не застосовуються у разі здійснення замовником закупівель парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераційних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, а також у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг для/з їх будівництва та/або відновлення, та/або реконструкції, та/або розміщення, та/або капітального ремонту на відповідних об’єктах, їх захисту, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим абзацом: до 31 грудня 2026 р., необхідних для подолання наслідків або запобігання виникненню надзвичайної ситуації державного (регіонального) рівня в електроенергетичних системах; до 25 березня 2028 р., необхідних для реалізації експериментального проекту щодо будівництва та/або розміщення систем незалежного резервного живлення в багатоквартирних будинках м. Києва відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2026 р. № 353 “Про реалізацію експериментального проекту щодо будівництва та/або розміщення систем незалежного резервного живлення в багатоквартирних будинках м. Києва” (Офіційний вісник України, 2026 р., № 30, ст. 2052). Щодо положень постанови № 957, що набирають чинності з 01.09.2026 Змінами, внесеними постановою № 957, зокрема, передбачено: - запровадження диференційованих вартісних меж залежно від категорії замовника; - для замовників 1–3 категорій, у тому числі централізованих закупівельних організацій, застосування процедур закупівель або електронного каталогу для закупівлі товарів у разі, коли вартість предмета закупівлі становить або перевищує 200 тис. гривень для товарів і послуг та 1,5 млн гривень для робіт; - для замовників 4 категорії відповідні вартісні межі становлять 1 млн гривень для товарів і послуг та 5 млн гривень для робіт; - встановлення залежно від категорії замовника вартісних меж для здійснення закупівель відповідно до пункту 11 Особливостей: для замовників 1–3 категорій — менше 200 тис. гривень для товарів і послуг та 1,5 млн гривень для робіт, для замовників 4 категорії — менше 1 млн гривень для товарів і послуг та 5 млн гривень для робіт; - повернення можливості застосування переговорної процедури закупівлі за наявності визначених Особливостями підстав та врегулювання особливостей її оскарження; - виключення вимоги щодо обов’язкового придбання з 1 вересня 2026 року продуктів харчування вартістю від 100 тис. гривень через електронний каталог та здійснення таких закупівель за загальними правилами і вартісними межами, встановленими Особливостями; - збільшення мінімального строку подання тендерних пропозицій до 15 днів незалежно від предмета закупівлі — товари, роботи чи послуги; - обов’язкове оприлюднення в електронній системі закупівель актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за формою № КБ-3 у випадках, визначених Особливостями. Водночас повідомляємо, що наразі опрацьовуються зміни до законодавства у сфері публічних закупівель щодо вимог про ступінь локалізації виробництва, якими, зокрема, передбачається внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. Після прийняття відповідних змін Мінекономіки додатково поінформує суб’єктів сфери публічних закупівель про внесені зміни.

Запит від: КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВДНЖИТЛОКОМСЕРВІС» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Суть: Вітаю! У зв’язку зі змінами законодавства у сфері публічних закупівель, які набрали чинності з 01.09.2026, просимо надати роз’яснення щодо визначення категорії нашого підприємства та застосування відповідних вартісних меж. Наше підприємство є комунальним підприємством (КП) та може належати до замовників, визначених пунктом 3 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі». Водночас підприємство здійснює діяльність в окремій сфері господарювання, а саме забезпечує виробництво, транспортування та постачання питної води, а також функціонування централізованого водовідведення. У зв’язку з цим просимо роз’яснити: 1. До якої категорії замовників належить наше КП при здійсненні закупівель: до замовників, визначених пунктом 3 частини першої статті 2 Закону, чи до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання? 2. З огляду на зміни, що діють з 01.09.2026, просимо чітко зазначити, які саме вартісні межі ми повинні застосовувати при закупівлі товарів та послуг: чи можемо здійснювати закупівлі за кодом ДК 021:2015 на суму до 200 000 грн за правилами, встановленими для відповідної категорії замовників; чи, як замовник, що здійснює діяльність в окремій сфері господарювання, можемо здійснювати закупівлі за кодом ДК 021:2015 до 1 000 000 грн без проведення відкритих торгів? Номер відповіді: 459/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від № 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”, від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 “Щодо втрати чинності Господарського кодексу України” та в запитах № 204/2024, № 729/2023, у яких міститься інформація щодо визначення замовників за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06  https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60011 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA https://me.gov.ua/inforez/Details?id=b9a4f800-4db8-4ebe-94e0-fcc0df8ec2a7&lang=uk-UA Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. --- Документ: Витяг із ЄДР.pdf --- 01.10.26, 13:12 Portal  БББЕЕЕЗЗЗКККОООШШШТТТОООВВВНННИИИЙЙЙ ЗЗЗАААПППИИИТТТ МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань  Повернутися до результату  Повернутися до пошуку Детальна інформація про юридичну особу Назва атрибута Значення КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВДНЖИТЛОКОМСЕРВІС" ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності) ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" ( КП "ВДНЖИТЛОКОМСЕРВІС" ВМР") Організаційно-правова форма КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО Назва юридичної особи "ВДНЖИТЛОКОМСЕРВІС" ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" Найменування юридичної особи іноземною мовою Ідентифікаційний код юридичної особи 43831540 Центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить юридична особа публічного права або який здійснює функції з управління корпоративними правами держави у відповідній юридичній особі Україна, 51600, Дніпропетровська обл., Кам'янський р-н, місто Верхньодніпровськ, вул.Мостова, будинок Місцезнаходження юридичної особи 36 Мета та напрями діяльності Розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) Розмір : 5960000,00 грн. Перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), країна громадянства, місце проживання, якщо засновник – фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник – юридична особа; інформація про ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКА МІСЬКА РАДА, Код ЄДРПОУ:04052595, резидентство: Україна, встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису під час прийняття рішень з питань Місцезнаходження: Україна, 51600, Дніпропетровська обл., Кам'янський р-н, місто Верхньодніпровськ, діяльності юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є пр.Шевченка, будинок 21, Розмір частки засновника (учасника): 5960000,00 частка учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи; розмір частки засновника (учасника) Відомості про структуру власності юридичної особи Інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, місце проживання, тип бенефіціарного володіння, відсоток частки Згідно статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та статутного капіталу або відсоток права голосу, інший характер та міра впливу, або інформація про громадських формувань" відсутність кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи 38.11 Збирання безпечних відходів (основний) 16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 81.29 Інші види діяльності із прибирання 96.03 Організування поховань і надання суміжних послуг 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали 25.62 Механічне оброблення металевих виробів 35.11 Виробництво електроенергії 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів 43.21 Електромонтажні роботи 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у. Види діяльності 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння 36.00 Забір, очищення та постачання води 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод 38.32 Відновлення відсортованих відходів 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи 43.31 Штукатурні роботи 43.34 Малярні роботи та скління 43.91 Покрівельні роботи 73.11 Рекламні агентства 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами 49.41 Вантажний автомобільний транспорт Відомості про органи управління юридичної особи Вищий: ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКА МІСЬКА РАДА СЕРНЕВИЧ КОСТЯНТИН ОЛЕГОВИЧ, ДИРЕКТОР, 01.06.2022 (директор строком на 5 (п'ять) років з Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної 01.06.2022 року) - керівник особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи Відомості про членів керівних органів: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), посада, телефон, адреса електронної пошти Назва установчого документа Статут Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи – у разі, коли державна реєстрація юридичної особи була проведена після набрання чинності Дата запису: 22.09.2020 Номер запису: 1002021020000001071 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу – у разі, коли державна реєстрація юридичної особи була проведена до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення Дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: найменування, ідентифікаційний код, місцезнаходження Дані про перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санації Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result 1/1 01.10.26, 13:13 Portal  БББЕЕЕЗЗЗКККОООШШШТТТОООВВВНННИИИЙЙЙ ЗЗЗАААПППИИИТТТ засновника (учасника) Відомості про структуру власності юридичної особи Інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, місце проживання, тип бенефіціарного володіння, відсоток частки Згідно статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та статутного капіталу або відсоток права голосу, інший характер та міра впливу, або інформація про громадських формувань" відсутність кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи 38.11 Збирання безпечних відходів (основний) 16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 81.29 Інші види діяльності із прибирання 96.03 Організування поховань і надання суміжних послуг 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали 25.62 Механічне оброблення металевих виробів 35.11 Виробництво електроенергії 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів 43.21 Електромонтажні роботи 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у. Види діяльності 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння 36.00 Забір, очищення та постачання води 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод 38.32 Відновлення відсортованих відходів 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи 43.31 Штукатурні роботи 43.34 Малярні роботи та скління 43.91 Покрівельні роботи 73.11 Рекламні агентства 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами 49.41 Вантажний автомобільний транспорт Відомості про органи управління юридичної особи Вищий: ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКА МІСЬКА РАДА СЕРНЕВИЧ КОСТЯНТИН ОЛЕГОВИЧ, ДИРЕКТОР, 01.06.2022 (директор строком на 5 (п'ять) років з Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної 01.06.2022 року) - керівник особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи Відомості про членів керівних органів: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), посада, телефон, адреса електронної пошти Назва установчого документа Статут Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи – у разі, коли державна реєстрація юридичної особи була проведена після набрання чинності Дата запису: 22.09.2020 Номер запису: 1002021020000001071 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу – у разі, коли державна реєстрація юридичної особи була проведена до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення Дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: найменування, ідентифікаційний код, місцезнаходження Дані про перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санації Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення Відомості про смерть, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим засновника (учасника), керівника та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення Дата та номер запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, підстава внесення Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа: повне найменування, ідентифікаційний код Дані про правонаступників: повне найменування, ідентифікаційний код Місцезнаходження реєстраційної справи Кам’янська районна державна адміністрація Дніпропетровської області 23.09.2020, ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ, 37507880 22.09.2020, 041620212862, ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, Відомості, отримані в порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних КАМ'ЯНСЬКА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ, 44118658, (дані про взяття на облік як платника осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та інформаційними системами державних податків) органів 22.09.2020, 10000001886270, ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, КАМ'ЯНСЬКА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ, 44118658, (дані про взяття на облік як платника єдиного внеску) Відомості про виконавчі провадження юридичної особи Перевірити в АСВП Інформація для здійснення зв'язку Телефон 1: +38(096)-008-97-21, Адреса електронної пошти: vdn-zhitlokomservis@ukr.net Технічна підтримка Call-центр: 0-800-508-584 E-mail: reestry@nais.gov.ua Розробник Державне підприємство "Національні інформаційні системи" Website: https://nais.gov.ua/ Служба підтримки платежів UAPAY.UA Тел: 0-800-214-464 E-mail: pay@uapay.ua Copyright Ⓒ 2021, МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result 1/1 --- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06) --- Тема: Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX Відповідь: Перейти до основного вмісту Державні сайти Інфо-ресурси Eng Версія для слабозорих Про нас Діяльність Бізнесу Громадянам Пошук Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Узагальнені відповіді Узагальнені відповіді Пошук документів Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри. Введіть текст для пошуку в документах Шукати Очистити 17.08.2026 Документ Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX Номер: 3323-04/76414-06 1. Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у перехідний період 2. Щодо положень Закону № 4888, які введені в дію з 24.06.2026 3. Щодо зміни ціни в договорі у зв’язку з її коливанням на ринку 4. Щодо порядку визначення винятків із застосування конкурентних процедур закупівель 5. Щодо внесення змін до іншого законодавства України у зв’язку з набранням чинності Законом № 4888 6. Щодо положень Закону № 4888 стосовно локалізації, які вводяться в дію через два місяці з дня набрання ним чинності 7. Щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях 8. Щодо розробки нормативно-правових актів та технічної реалізації в електронній системі закупівель Завантажити файли 1 Підписка на новини Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення. E-mail* Підписатись Версія для слабозорих Попередня версія сайту Мапа сайту Електронне звернення Статистика Що нового на сайті Телефон кореспонденції (044) 200-47-53 Електронна пошта meconomy@me.gov.ua Адреса 01008, Україна, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2 Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів. Створено за підтримки --- Документ: https://me.gov.ua/download/9493ff55-730c-4055-964a-f6b1cd10095e/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX Міністерство економіки та довкілля України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон № 922) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості № 1178), яка прийнята на виконання вимог Закону № 922. З 24.06.2027 набрав чинності новий Закон України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, а також проведення конкурсів проектів для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Виходячи з пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, Закон № 4888 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, у тому числі щодо положень стосовно зміни істотних умов договору про закупівлю, передбачених Законом № 922, та вводиться в дію поетапно: — через два місяці з дня набрання чинності цим Законом в частині вимог щодо локалізації; — з набранням чинності окремого закону в частині вимог щодо зарезервованих контрактів; — через дев’ять місяців з дня набрання чинності в цілому — з 24.03.2027. При цьому, виходячи з підпункту 2 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, Кабінет Міністрів України має у шестимісячний строк з дня введення в дію цього Закону розробити і подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до цього Закону щодо врегулювання питань, пов’язаних з укладенням зарезервованих контрактів. Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у перехідний період Виходячи з пункту 8 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, Особливості № 1178 продовжуватимуть застосовуватися до введення в дію Закону № 4888 в цілому. У разі припинення або скасування воєнного стану до 24.03.2027, Особливості № 1178 діятимуть протягом 90 днів після такого скасування. При цьому Закон № 922 втрачає чинність з дня введення в дію Закону № 4888 відповідно до пункту 9 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”, тобто 24.03.2027. Відповідно до пункту 2 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 публічні закупівлі товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію Закону № 4888, завершуються в порядку, що діяв до введення його в дію. Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію Закону № 4888, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію Закону № 4888. Щодо положень Закону № 4888, які введені в дію з 24.06.2026 Виходячи з норм пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, пункт 7, підпункти 9, 11 та абзаци перший, четвертий - одинадцятий підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, вводяться в дію з дня набрання чинності Законом, з 24.06.2026. Ці положення стосуються випадків зміни ціни за одиницю товару до 10 відсотків в договорі про закупівлю, а також зміни ціни в договорі у зв’язку зі зміною показників та індексів; зменшення ступеня локалізації стосовно техніки і обладнання, виготовлених підприємствами вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу; надання оператором системи передачі послуг з приєднання електроустановок згідно з договором приєднання. Щодо зміни ціни в договорі у зв’язку з її коливанням на ринку Пунктом 7 розділу XІV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 передбачено, що положення пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону № 922 в редакції нового Закону застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом № 922. Водночас підпунктом 13 пункту 10 розділу XІV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 викладено пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону № 922 в наступній редакції, а саме: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Отже, зазначеним положенням надано зворотну силу в часі, що дозволяє їх застосування до правовідносин у сфері публічних закупівель, які регулювалися Законом № 922. У свою чергу, до договорів про закупівлю, укладених згідно Особливостей, при зміні істотних умов застосовуються положення пункту 19 Особливостей відповідно до редакції, яка діяла на момент укладення, на підставі тих умов та порядку, що були передбачені проектом договору та визначені укладеним договором про закупівлю. Щодо порядку визначення винятків із застосування конкурентних процедур закупівель Відповідно до абзаців десятого та одинадцятого підпункту 13 пункту 10 розділу XІV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 розділ X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922 доповнено пунктом 3-7, а саме: винятки із застосування конкурентних процедур закупівель визначаються Кабінетом Міністрів України в Особливостях за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання публічних закупівель. Щодо внесення змін до іншого законодавства України у зв’язку з набранням чинності Законом № 4888 Відповідно до абзацу третього пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дев’ять місяців з дня набрання ним чинності, крім, зокрема підпунктів 9, 11 пункту 10 цього розділу, які вводяться в дію з дня набрання чинності цим Законом. При цьому підпунктом 9 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 передбачено, що у пункті 3 статті 1 Закону України “Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу” цифри і слово “60 відсотків” замінити цифрами і словом “40 відсотків”. Крім цього, підпунктом 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 передбачено абзац дев’ятий частини дванадцятої статті 21 Закону України “Про ринок електричної енергії” викласти в такій редакції: “Придбання товарів, робіт і послуг з будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення об’єктів електроенергетики (до точки приєднання електроустановок замовника) під час надання оператором системи передачі послуг з приєднання за кошти замовника здійснюється у порядку, встановленому договором приєднання. При цьому замовник послуги з приєднання електроустановок до системи передачі, за умови виконання вимог, визначених абзацом сьомим цієї частини, має право обрати виконавця будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, включно з розробленням проектної документації, з числа суб’єктів господарювання, які мають право на здійснення відповідного виду діяльності згідно із законодавством, для виконання робіт з будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника)”. Зважаючи на те, що відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, з питань змін до положень статті 21 Закону України “Про ринок електричної енергії”, у разі необхідності, суб’єктам сфери публічних закупівель пропонується додатково звертатися до Міненерго. Водночас Мінекономіки щодо практичного застосування цих норм направило до Міненерго лист-звернення від 28.07.2026 № 3323-04/68781-03. Про результати розгляду звернення суб'єктів сфери буде повідомлено додатково. Щодо положень Закону № 4888 стосовно локалізації, які вводяться в дію через два місяці з дня набрання ним чинності Згідно з пунктом 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дев’ять місяців з дня набрання ним чинності, крім підпункту 1 та абзаців другого, третього, дванадцятого - сімдесят дев’ятого підпункту 13 пункту 10 цього розділу, які вводяться в дію через два місяці з дня набрання чинності цим Законом - з 24.08.2026. Згідно підпункту 1 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 внесено зміни до статті 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” та встановлено, що органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, щодо проведення закупівель (у тому числі документи виробників для підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів / товарів у складі робіт та послуг), проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо), а також проводити зустрічні звірки з питань дотримання вимог законодавства про локалізацію виробництва у юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та фізичних осіб - підприємців, які брали участь у закупівлі та/або у постачанні товарів (товарів у складі робіт і послуг), наданні послуг та виконанні робіт, з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу, точності та законності господарських операцій, пов’язаних із предметом закупівлі, і розрахунків, для з’ясування їх реальності, повноти відображення в бухгалтерському обліку та підтвердження понесених витрат. Щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях Виходячи з абзаців другого, третього, дванадцятого - сімдесят дев’ятого підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, пункт 29-1 частини першої статті 1 № 922 викладено в новій редакції, згідно якої ступінь локалізації виробництва — показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у виробничій собівартості товару, що є предметом закупівлі, незалежно від того, закуповується такий товар як самостійний предмет закупівлі чи у складі робіт або послуг. Водночас нові норми Закону № 4888 передбачають комплексне врегулювання питань застосування вимог щодо локалізації виробництва під час здійснення публічних закупівель у разі, якщо вартість предмета закупівлі (товарів, у тому числі в складі робіт чи послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень. Встановлюється поетапне зростання мінімального ступеня локалізації (у 2026 році — 30%, у 2027 році — 35%, з 2028 року — 40%), який обчислюється за затвердженою формулою та підтверджується шляхом включення товару його виробником до переліку локалізованих товарів. Додатково розширюється номенклатура товарів, на які поширюються зазначені вимоги (механізовані засоби розмінування (гуманітарного розмінування), засоби детонування (знешкодження/знищення) вибухонебезпечних предметів, зокрема з дистанційним керуванням; бронежилети, чохли та комплектуючі до бронежилетів, шоломи бойові балістичні), а також визначаються винятки щодо незастосування правил локалізації до товарів, країнами походження яких є держави — учасниці Угоди про державні закупівлі (GPA) та інших відповідних міжнародних договорів України. Крім цього, встановлюється обов’язковий порядок дій замовників та заходи правової відповідальності суб’єктів закупівель з вимогами щодо локалізації. Зокрема у тендерній документації/запитах пропозицій мають зазначатися вимоги щодо надання підтвердних документів та інформація про повний ланцюг постачання від осіб, які не є виробниками. Замовники зобов’язані відхиляти пропозиції, що не відповідають цим вимогам, а в разі виявлення порушень — відміняти закупівлю, оскільки укладені договори можуть бути визнаними нікчемними. Для забезпечення контролю за дотриманням встановлених вимог залучатиметься Держаудитслужба, а також передбачене утворення Уповноваженим органом комісії з питань забезпечення формування та ведення переліку локалізованих товарів та відповідності інформації, що міститься в ньому. Запроваджується застосування до постачальників штрафних санкцій у розмірі 15 % вартості товару, виключення товарів із переліку та ведення Реєстру недоброчесних виробників із подальшою забороною здійснювати закупівлю їхньої продукції. У зв’язку з цим інформуємо, що вищезазначені зміни, які потребують здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, набирають чинності з 24.08.2026. Щодо розробки нормативно-правових актів та технічної реалізації в електронній системі закупівель Виходячи з підпунктів 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888, Кабінет Міністрів України має у восьмимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону, а також до дня введення в дію цього Закону забезпечити функціонування електронної системи закупівель та можливість технічної реалізації вимог цього Закону. З огляду на поетапний характер введення в дію окремих положень Закону № 4888, необхідності розроблення підзаконних актів та технічної реалізації в електронній системі закупівель, надання узагальнених відповідей щодо їх застосування здійснюватиметься поступово з їх розміщенням на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. При цьому звертається увага, що після припинення дії Особливостей № 1178, які розроблені на виконання Закону № 922, який втратить чинність з 24.03.2027, будуть розроблені нові особливості на виконання Закону № 4888. Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономіки та державним підприємством “Прозорро” вживаються заходи для розроблення підзаконних актів та їх технічної реалізації в електронній системі закупівель. Заступник Міністра економіки та довкілля України Віталій ПЕТРУК Ірина Ряба, 596-68-46 --- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06) --- Тема: Щодо визначення замовників Відповідь: Перейти до основного вмісту Державні сайти Інфо-ресурси Eng Версія для слабозорих Про нас Діяльність Бізнесу Громадянам Пошук Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Узагальнені відповіді Узагальнені відповіді Пошук документів Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри. Введіть текст для пошуку в документах Шукати Очистити 21.05.2020 Документ Щодо визначення замовників Номер: 3304-04/32275-06 1. Щодо поняття “замовники” та їх категорій 2. Щодо забезпечення потреби держави або територіальної громади 3. Щодо діяльності на промисловій чи комерційній основі 4. Щодо ознаки, за якої юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів 5. Щодо ознаки, за якої органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи 6. Щодо ознаки, за якої у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків Завантажити файли 1 Підписка на новини Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення. E-mail* Підписатись Версія для слабозорих Попередня версія сайту Мапа сайту Електронне звернення Статистика Що нового на сайті Телефон кореспонденції (044) 200-47-53 Електронна пошта meconomy@me.gov.ua Адреса 01008, Україна, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2 Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів. Створено за підтримки --- Документ: https://me.gov.ua/download/55feb4ef-7c2c-4430-848b-b1d2d8b8b44f/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо визначення замовників Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку з введенням у дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Щодо поняття “замовники” та їх категорій Поняття “замовники” наведено у пункті 11 частини першої статті 1 Закону. У практиці застосування закупівельного законодавства, гармонізованого із законодавством Європейського Союзу згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, замовники умовно поділяються на “звичайних” та таких замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Так, частиною четвертою статті 2 Закону встановлені категорії замовників, що використовуються у цьому Законі: 1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті; ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&,T?4xО Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/32275-06 від 21.05.2020 19:16:01 2) органи соціального страхування, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті; 3) підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті; 4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті. Суб'єкти, визначені пунктами 1, 2 і 3 частини першої статті 2 Закону, становлять замовників, яких віднесено до першої, другої і третьої категорій. Четвертою категорією є замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Отже, категоризація замовників, виокремлення органів соціального страхування в окрему категорію замовників, віднесення правоохоронних органів до категорії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування є нововведенням Закону, які запроваджено для чіткого та однозначного віднесення цих суб’єктів під дію Закону, а також для зручності користувачів електронної системи закупівель. До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: 1. Органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади) та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад; 2. Пенсійний фонд України, цільові страхові фонди зі страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування та страхування на випадок безробіття (далі - органи соціального страхування). Прикладом таких замовників є Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, міністерства, агентства, інспекції, служби, обласні, міські, районні, сільські, селищні ради, вищевказані фонди, фінансування видатків на забезпечення діяльності яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів фондів. 3. Юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім зазначених вище) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Отже, замовниками у розумінні Закону є суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, у тому числі платників податків, які має забезпечити держава та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси. Щодо забезпечення потреби держави або територіальної громади У переліку визначення основних термінів Закон та нормативно-правові акти, розроблені на його виконання, не містять поняття “потреби держави або територіальної громади”, оскільки поняття за своєю суттю є динамічним. Для забезпечення потреб держави або територіальної громади органи влади, наділені відповідними повноваженнями, приймають законодавчі, нормативно-правові акти тощо та встановлюють державне регулювання тієї чи іншої сфери, зокрема соціальної, серед яких житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення, торгівля і громадське харчування, транспорт і зв’язок, освіта, охорона здоров’я, спорт і туризм, культура, соціальне забезпечення. Водночас згідно з частиною другою статті 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом, зокрема Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Отже, оскільки юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями. При цьому держава, територіальні громади як власники майна дозволяють цим підприємствам, установам та організаціям управляти належним їм майном, розпоряджатися грошовими коштами, вступати від свого імені в різні правовідносини для реалізації певних інтересів та потреб держави або територіальної громади. Щодо діяльності на промисловій чи комерційній основі Існують два способи забезпечення потреби держави або територіальної громади: 1. На умовах, встановлених рішенням державних органів, які зобов’язують юридичних осіб забезпечувати ці потреби у певний спосіб; 2. На промисловій чи комерційній основі. Діяльність юридичних осіб не є промисловою чи комерційною у разі, якщо при забезпеченні певної державної або громадської потреби діяльність підприємств, установ та організацій не орієнтована виключно на одержання прибутку, а забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави) та не залежить від економічних ризиків і витрат на неї. Це пов’язано з тим, що держава нормативно, тобто через нормативно- правові акти, розпорядчі рішення, статути юридичних осіб тощо, визначила мету діяльності таких юридичних осіб, встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо та здійснює контроль за діяльністю та виконанням публічних функцій, направлених на забезпечення потреб держави та /або територіальної громади. Так, наприклад, відповідно до статуту Державного підприємства “Прозорро” (далі - Підприємство), затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.10.2018 № 1458, Підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства та є державним комерційним підприємством. І хоча Підприємство є комерційним та створене з метою у тому числі отримання прибутку за рахунок підприємницької діяльності, але на нього державою в особі Міністерства, для забезпечення суспільної потреби, наказом покладено певну функцію - забезпечення функціонування електронної системи закупівель і наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель та встановлено тарифи. Підприємство виконує роботи та надає послуги за встановленими тарифами згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків” від 24.02.2016 № 166 (зі змінами). Отже, хоча Підприємство і створене у тому числі з метою отримання прибутку, такий суб’єкт є замовником і має дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, оскільки забезпечує потреби держави не на комерційній основі, а на підставі відповідного рішення, яким на нього покладено таку функцію. Натомість діяльність юридичних осіб здійснюється на промисловій чи комерційній основі у разі, якщо потреби держави або територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку, невід’ємною властивістю якого є, зокрема, попит, пропозиція, ціна та у конкурентний спосіб. Так, наприклад, за умови якщо Державне підприємство “Прозорро” не забезпечуватиме функцію держави щодо адміністрування веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель, покладену на нього наказом органу виконавчої влади, який є для Підприємства органом управління, а здійснюватиме виключно комерційну діяльність, то таке Підприємство не виступатиме замовником у розумінні Закону, і відповідно на нього не поширюватиметься дія Закону. Щодо ознаки, за якої юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів Ознаку слід розглядати в контексті бюджетного законодавства. Визначення понять “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України. Так, розпорядник бюджетних коштів - це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету. При цьому одержувач бюджетних коштів - це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. З огляду на зазначене, у разі якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі є розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів, то такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону, незалежно від розміру такого фінансування і мають дотримуватися вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, протягом бюджетного періоду, що становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, з дня отримання бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою. Щодо ознаки, за якої органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи Ознака має розглядатися в контексті Цивільного кодексу України, статтею 92 якого визначена цивільна дієздатність юридичної особи. Згідно з частиною першою статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Так, органи або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону володіють більшістю голосів у вищому органі управління, виступають від її імені при прийнятті рішень щодо всієї діяльності юридичної особи, голос яких є визначальним, діють в інтересах юридичної особи. Отже, юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі та органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи на підставі установчих документів та/або закону, то зазначені суб’єкти вважаються замовниками у розумінні Закону та мають дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Щодо ознаки, за якої у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків Цю ознаку необхідно розглядати в контексті положень Господарського кодексу України. Згідно зі статтею 55 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. До них належать, зокрема господарські організації - державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Виходячи із зазначеного, господарські організації (державні, комунальні підприємства тощо) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі та у статутному капіталі такої юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, то такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону та мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Отже, замовниками за категоріями у розумінні Закону є суб’єкти, які підпадають під визначення та ознаки, що зазначені пунктами 1, 2, 3 і 4 частини першої статті 2 Закону. При цьому звертаємо увагу, що визначення приналежності до замовників у розумінні Закону, у тому числі віднесення до певної категорії, здійснюється суб’єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіють самі суб’єкти та/або їх органи управління. Інформуємо також, що підходи до визначення замовників запозичені з європейського законодавства, тому детальніше щодо поняття замовника можна ознайомитися в коментарі проекту ЄС “Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС” від 06.01.2017 № 07/1160-17 та листі Мінекономіки від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, що містить тест щодо наявності або відсутності ознак для замовника, які розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства www.me.gov.ua у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” за посиланнями: https://cutt.ly/NyTId6R та https://cutt.ly/syTIzlX Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Товкай А. М.  596-68-46 --- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-06) --- Тема: Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання Відповідь: Перейти до основного вмісту Державні сайти Інфо-ресурси Eng Версія для слабозорих Про нас Діяльність Бізнесу Громадянам Пошук Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Узагальнені відповіді Узагальнені відповіді Пошук документів Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри. Введіть текст для пошуку в документах Шукати Очистити 04.06.2020 Документ Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання Номер: 3304-04/34929-06 1. Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання • Щодо діяльності в окремих сферах господарювання • Щодо наявності спеціальних або ексклюзивних прав • Щодо способів закупівель та вартісних меж 2. Способи закупівель для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах Завантажити файли 1 Підписка на новини Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення. E-mail* Підписатись Версія для слабозорих Попередня версія сайту Мапа сайту Електронне звернення Статистика Що нового на сайті Телефон кореспонденції (044) 200-47-53 Електронна пошта meconomy@me.gov.ua Адреса 01008, Україна, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2 Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів. Створено за підтримки --- Документ: https://me.gov.ua/download/2671cec2-a6e7-45ec-8dfb-1de08d3b76df/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку з введенням у дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо замовників у сфері Замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання (далі – замовники у сфері) також мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. Такий підхід передбачено у директивах Європейського Союзу про державні закупівлі, з якими українське закупівельне законодавство гармонізоване і стосується, як правило підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей. Визначення замовників у сфері відбувається за наявності одночасно двох критеріїв: 1.Юридичні особи та/або суб'єкти господарювання мають здійснювати діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання. 2.Такі особи та/або суб'єкти відповідають хоча б одній з ознак: 1) органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб'єкта господарювання чи ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономіки АСКОД Мінекономіки Сертифікат 20B4E4ED0D30998C0400000008A21800AAAA6900 Підписувач Лахтіонова Лілія Володимирівна Н4В"HВВ&,ГX>+О Дійсний з 22.10.2018 0:00:00 по 22.10.2020 0:00:00 3304-04/34929-06 від 04.06.2020 14:07:14 правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб'єкта господарювання; 2) наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Звертаємо увагу на те, що Законом доповнено одну з ознак віднесення юридичної особи до замовників у сфері та розширено коло осіб, на яких поширюється дія Закону. Наприклад, якщо корпоративні права компанії Х, яка здійснює діяльність в одній із вказаних нижче сфер, належать іншій компанії Y, яка є її засновником (власником, акціонером) та сама при цьому є замовником у розумінні Закону, то така компанія Х теж вважатиметься замовником, за умови, що її засновнику (власнику, акціонеру) компанії Y належить частка у статутному капіталі в розмірі більше ніж 50 відсотків або її власник компанія Y володіє більшістю голосів у вищому органі чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради. У такому разі компанія Х буде вважатись замовником у сфері та має здійснювати закупівлі із застосуванням вимог цього Закону. Водночас визначення приналежності до замовників у сфері здійснюється юридичними особами та/або суб'єктами господарювання самостійно на підставі інформації, документів та наведених у Законі ознак. Отже, у разі якщо юридичні особи та/або суб'єкти господарювання здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом, та одночасно відповідають хоча б одній з цих ознак, то такі суб’єкти є замовниками у сфері та мають здійснювати закупівлі з дотриманням вимог цього Закону. У разі якщо юридичні особи та/або суб'єкти господарювання здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом, але не відповідають жодній з цих ознак, то такі суб’єкти не є замовниками у сфері, Закон до них не застосовується. Щодо діяльності у сферах господарювання Згідно з частиною другою статті 2 Закону діяльність в окремих сферах господарювання - це діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер: 1) забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу та надання послуг установки LNG; 2) забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам; 3) забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам, диспетчерське управління та забезпечення відпуску електричної енергії до/з системи передачі/розподілу та забезпечення функціонування ринку електричної енергії “на добу наперед” і внутрішньодобового ринку електричної енергії та балансуючий ринок електричної енергії та організація купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках; 4) забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення; 5) проведення зрошувальних, осушувальних або осушувально-зволожувальних меліоративних заходів, якщо обсяг води, що використовуватиметься для постачання питної води, становить більш ніж 20 відсотків загального обсягу води, одержання якої забезпечують зрошувальні чи осушувальні системи; 6) надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування, забезпечення функціонування міського електричного транспорту, у тому числі метрополітену, та експлуатація його об’єктів для надання послуг з перевезення, а також надання послуг з перевезення пасажирів автобусами в межах міст, з дотриманням умов, визначених відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на визначених ними маршрутах; 7) надання послуг автостанцій, портів, аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден; 8) надання послуг поштового зв’язку; 9) розробка родовищ нафти і газу, родовищ вугілля та інших видів твердого палива, видобуток нафти, вугілля та інших видів твердого палива. Звертаємо увагу, що у порівнянні з попередньою редакцією Закону, дещо змінено перелік таких сфер господарювання, а формулювання уточнено та розширено. Так, наприклад, пунктом 5 частини другої статті 2 Закону додано нову сферу господарювання, яка стосується проведення зрошувальних, осушувальних або осушувально-зволожувальних меліоративних заходів, якщо обсяг води, що використовуватиметься для постачання питної води, становить більш ніж 20 відсотків загального обсягу води, одержання якої забезпечують зрошувальні чи осушувальні системи. Натомість з переліку сфер господарювання виключено сфери щодо забезпечення функціонування та експлуатація телекомунікаційних мереж фіксованого зв’язку загального користування або надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг, а також забезпечення транспортування, зберігання, переробки нафти та нафтопродуктів сирих та щодо розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, організація, координація, а також безпосереднє постачання товарів, виконання робіт та надання послуг на виконання державного оборонного замовлення. Водночас у Законі передбачено виключення, у разі яких діяльність не вважається діяльністю в окремих сферах господарювання. Перелік виключень зазначено у пунктах 1-3 частини третьої статті 2 Закону. У таких випадках діяльність юридичної особи не вважатиметься діяльністю у сфері і такий суб’єкт не є замовником. Крім того, пунктами 1-10 частини шостої статті 3 Закону для замовників у сфері встановлено додатковий перелік випадків, коли Закон не застосовується щодо визначених предметів закупівлі. Закупівлі товарів, робіт і послуг у цих випадках не включаються замовниками у сфері до річного плану, виходячи з частини третьої статті 4 Закону, та не вимагається оприлюднення інформації про закупівлю у відповідності до статті 10 Закону. Щодо наявності спеціальних або ексклюзивних прав Згідно з абзацом третім пункту 4 частини першої статті 2 Закону наявність спеціальних або ексклюзивних прав означає наявність прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. При цьому не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв. Конкретні критерії для визначення наявності спеціальних або ексклюзивних прав в контексті Закону можна сформулювати на підставі таких міркувань, які побудовані на логіці “від зворотного”, тобто через розуміння випадків, коли спеціальне/ексклюзивне право не виникає. Отже, спеціальне/ексклюзивне право не виникає у разі якщо особи володіють такими правами не на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії органів державної влади або органом місцевого самоврядування; особи володіють такими правами, однак такі права не обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах; особи отримали такі права за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв. Для прикладу, національний оператор поштового зв’язку має виключні права на провадження певних видів діяльності у сфері надання поштового зв’язку. Своєю чергою, Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності” від 02.03.2015 № 222-VIII (зі змінами) регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності. Разом з тим, виходячи зі змісту статей 1, 2, 3, 7, 9 і 10 цього Закону та принципів державної політики у сфері ліцензування, право провадження суб’єктом господарювання визначеного виду господарської діяльності на підставі ліцензії, виданої у встановленому законодавством порядку, не обмежує провадження діяльності у сферах, визначених Законом, однією чи кількома особами, у зв’язку з однаковими умовами для отримання ліцензії будь-яким суб’єктом господарювання у разі дотримання ним встановлених законодавством вимог, тому не може розглядатися як спеціальне або ексклюзивне право. Щодо способів закупівель та вартісних меж Виходячи з пункту 2 частини першої статті 3 Закону, цей Закон застосовується до замовників у сфері за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. При цьому, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні), замовники у сфері керуються вартісними межами предмета закупівлі, визначеними у статті 3 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі. Процедури закупівель передбачені у статті 13 Закону. Відповідно до частини третьої статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. З огляду на зазначене, замовники у сфері здійснюють закупівлю в один із способів, передбачених Законом, керуючись відповідними вартісними межами. Для наочності та однозначного розуміння викладеного для замовників у сфері наводимо у додатку таблицю щодо способів закупівель у залежності від вартісних меж, установлених Законом. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додаток: на 1 арк. Директор департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Лілія ЛАХТІОНОВА  Товкай А. М.  596-68-46 --- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60011) --- Тема: Щодо втрати чинності Господарського кодексу України Відповідь: Перейти до основного вмісту Державні сайти Інфо-ресурси Eng Версія для слабозорих Про нас Діяльність Бізнесу Громадянам Пошук Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Узагальнені відповіді Узагальнені відповіді Пошук документів Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри. Введіть текст для пошуку в документах Шукати Очистити 05.09.2025 Документ Щодо втрати чинності Господарського кодексу України Номер: 3323-04/60011-06 1.Щодо позиції Міністерства юстиції України 2.Щодо позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 3.Щодо закупівельного законодавства Завантажити файли 1 Підписка на новини Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення. E-mail* Підписатись Версія для слабозорих Попередня версія сайту Мапа сайту Електронне звернення Статистика Що нового на сайті Телефон кореспонденції (044) 200-47-53 Електронна пошта meconomy@me.gov.ua Адреса 01008, Україна, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2 Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів. Створено за підтримки --- Документ: https://me.gov.ua/download/04b2acdb-599b-4b92-bf85-fb86c1c37233/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ______________ від _______ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо втрати чинності Господарського кодексу України Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує суб’єктів сфери про наступне. Згідно з частиною третьою статті 17 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 9 січня 2025 року № 4196-IX “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб” (далі – Закон № 4196-IX) Господарський кодекс України (далі - ГК України) визнано таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону 28 серпня 2025 року. Водночас Законом № 4196-IX передбачено внесення змін до низки нормативно-правових актів та трирічний перехідний період. Отже, правовідносини, які регулювалися положенням ГК України, з 28 серпня 2025 року регулюватимуться Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та спеціальними законами. Щодо позиції Міністерства юстиції України Звертаємо увагу, що правова позиція Міністерства юстиції України щодо ключових змін, які очікують підприємства, установи та організації у зв’язку з введенням в дію 28 серпня 2025 року Закону № 4196-IX, внаслідок чого ГК України втратив чинність, розміщена за посиланням: https://surl.lu/enoxbs Звертаємо увагу на інформацію, яку зазначає Мін’юст, що положення ГК України, які регулювали питання господарських договорів, відповідальності сторін та застосування санкцій замінюють нормами ЦК України, зокрема: глава 20 “Господарські договори” - відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями ЦК України, оскільки глави 52, 53 ЦК України аналогічним чином визначають поняття та умови договорів, порядок їх укладення, зміни і розірвання; глава 24 “Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин” - відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями глав 3, 47, 48, 51 ЦК України. Так, статті 13-14 ЦК України визначають загальні засади здійснення цивільних прав та виконання обов’язків. Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені главою 51 ЦК України, зокрема статтями 610- 611. В свою чергу відносини щодо прострочення боржника врегульовані статтею 612, а прострочення кредитора – статтею 613 ЦК України; глава 25 “Відшкодування збитків у сфері господарювання” - відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями глав 22 47, 48, 51 ЦК України. Так, поняття збитків наведене у статті 22 ЦК України. В свою чергу статтею 623 ЦК України врегульовано загальні засади відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, визначення розміру збитків. Крім того, в частині виконання зобов’язання щодо відшкодування збитків солідарними боржниками варто звернутись до статей 541-544 ЦК України, а щодо застосування боржником регресивних вимог - до статті 544 ЦК України. Врегулюванню відповідальності за порушення грошового зобов'язання присвячена стаття 625 ЦК України; глава 26 “Штрафні та оперативно-господарські санкції” - відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями глави 49 ЦК України, що регулює відносини забезпечення виконання зобов’язань, та глав 52, 53 ЦК України, які визначають поняття та умови договору. Так, поняття неустойки (штрафу, пені) та порядок її застосування у відносинах врегульовані статтями 549-552 ЦК України. В свою чергу, співвідношення збитків та неустойки при порушені зобов’язання обумовлені у статті 624 ЦК України. Ураховуючи, що відповідно до положень статей 236-237 ГК України основним документом, який має визначати види та порядок застосування оперативно-господарських санкцій, є саме договір, юридичні особи можуть передбачити застосування відповідних оперативно-господарських санкцій у договорах, керуючись загальними положеннями статей 611, 615, 627, 628 ЦК України щодо встановлення окремих видів забезпечення виконання зобов’язань. Щодо позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Управління аналітичної та правової роботи Касаційного господарського суду департаменту аналітичної та правової роботи Апарату Верховного Суду проаналізувало ключові зміни за наслідками набуття чинності Законом № 4196-IX і втрати чинності ГК України. За результатами аналізу зроблено відповідні висновки, що розміщені за посиланням: https://surli.cc/yfizbj Так, стосовно регулювання господарських договорів, укладених до впровадження змін, зазначається, що Закон № 4196-ІХ не містить спеціальних перехідних положень щодо господарських договорів, які були укладені відповідно до норм ГК України, договори залишаються чинними та продовжують свою юридичну дію до моменту завершення строку дії договору або припинення дії договору. Якщо договір містить положення із посиланням на норми ГК України, це не призводить до його недійсності, оскільки закон не має зворотної дії в часі. З моменту скасування ГК України все, що не передбачено договором, регулюється нормами спеціального законодавства та ЦК України. Крім цього, Апарат Верховного Суду зазначає, що серед особливостей ГК України було те, що він визначав главою 24 порядок застосування господарських санкцій. Тепер застосування таких санкцій регулюватиметься статтею 15 Закону № 4196-IX та іншими законами України. Щодо закупівельного законодавства Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеним цим пунктом. Отже, у разі придбання товарів, робіт та послуг у спосіб згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей, такі договори укладаються, зокрема відповідно до ЦК України та з урахуванням особливостей, визначених у тому числі пунктом 19 Особливостей. Звертаємо увагу, що у зв’язку з набранням чинності Закону № 4196-IX замовникам слід привести у відповідність тендерну документацію та проекти договорів про закупівлю щодо відкритих торгів, оголошених замовниками після втрати чинності ГК України, та вилучити посилання на положення ГК України, замінивши їх на положення з ЦК України або інших спеціальних законів, що регулюють відповідні правовідносини. Водночас повідомляємо, що чинні договори про закупівлю, укладені до 28.08.2025, виконуються у повному обсязі до закінчення строку дії такого договору. Зміна істотних умов таких договорів здійснюється відповідно до пункту 19 Особливостей, у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Крім цього, Законом № 4196-IX доповнено частиною одинадцятою статтю 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та статтею 96 Закон України Про управління об’єктами державної власності", виходячи з яких господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, а також господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону, з дотриманням таких умов: 1) господарське товариство здійснює закупівлю відповідно до положення про здійснення закупівель, затвердженого уповноваженим органом такого господарського товариства відповідно до вимог цієї статті, яке оприлюднюється на його власному веб-сайті; 2) господарське товариство оприлюднює на власному веб-сайті оголошення про здійснення закупівлі в порядку та строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства; 3) господарське товариство оприлюднює на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг та інформацію про зміну його істотних умов у строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства. У звіті зазначаються назва договору, дата укладення договору, номер договору (за наявності), найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, ціна договору та інша інформація, передбачена положенням про закупівлі такого господарського товариства. Керівник господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, а також керівник господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несе відповідальність за дотримання порядку здійснення закупівель, визначеного законодавством та внутрішніми документами такого господарського товариства. З огляду на зазначене, звертаємо увагу суб'єктів на необхідність дотримання вимог законодавства після втрати чинності ГК України. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Інна Новгородська, 596-68-46